24 березня 2022 року.
Ірпінь частково перебуває у "сірій зоні" між окупацією та свободою.

29-й день повномасштабної війни. Безперервні обстріли міста. Йдуть запеклі бої.

Ми ще не знаємо дати звільнення і просимо людей не повертатися.

Окрім оборони, вирішуємо гуманітарні питання, розвозимо їжу, ліки, воду і хліб для тих мешканців, які відмовилися виїхати.

Як і чотири роки тому ми віримо в Україну, ми любимо наш Ірпінь!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вчора ввечері передчасно пішов з життя захисник Ірпеня – Валентин Білич.

У лютому 2022-го він одним із перших став на захист рідної Ірпінської громади. Валентин був серед оборонців на позиції блокпост "Жираф".

У Валентина залишилися бабуся, брат і донька.

Прийдіть завтра, 25 березня, на прощання з Валентином Біличем:

10:45 – живий коридор на вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

11:00 – чин поховання на міському кладовищі.

Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вчора попрощалися із добровольцем, захисником Ірпеня – Валентином Біличем, який передчасно пішов з життя у 40 років.

Валентин народився в Ірпені 3 березня 1986 року. Коли у лютому 2022-го ворог намагався захопити місто, він одним із перших добровольців став на захист Ірпеня. Валентин тримав оборону на одній із найскладніших позицій — блокпосту "Жираф".

"Ми з ним на блокпості "Жираф" були разом. Дуже позитивний, дуже цілеспрямований, принциповий, сильний духом був. Не боявся взагалі нічого. Йшов завжди вперед і ні кроку назад. Був щедрим і добрим", — згадує Валентина побратим, який пліч-о-пліч боронив із ним Ірпінь.

Щирі співчуття рідним, близьким
і побратимам!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Mazza Cafe Halal запрошує мешканців Ірпеня на благодійний обід цієї неділі.

Шеф і власник закладу Михайло вже готує для нашої громади 1000 порцій гарячого м’ясного плову.

Цей обід він присвячує завершенню Рамадану і четвертій річниці звільнення міста-героя Ірпеня.

Також ви зможете взяти порцію для своїх літніх або маломобільних сусідів, які не зможуть прийти самі.

📍Де: Центральний парк, м. Ірпінь

🕑 Коли: 29 березня (неділя) о 14:00

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, завтра дуже важливий день для Ірпеня – День звільнення нашої громади від російських окупаційних військ.

Маю прохання до всіх мешканців: о 09:00 згадайте і помоліться за всіх, хто не дочекався звільнення. За наших воїнів і мирних жителів.

Завтра ми вкотре згадаємо, якою ціною Ірпінь здобув свободу.

Ніколи не забувайте. І нікого не забувайте.

Пам’ятайте, що війна триває, а захисники Ірпеня продовжують боронити нас на інших напрямках фронту.

Підтримуйте військо. Бо тільки разом до перемоги! Слава Україні!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

28 березня – день звільнення Ірпеня.

Було важко? Так. Було страшно? Кожному.

Але ми вистояли, бо були єдиними. Пліч-о-пліч. За кожен метр нашої землі.

Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто не повернувся з тих боїв:
- 42 добровольці нашої тероборони;
- 50 воїнів ЗСУ;
- понад 300 мирних мешканців, чиї життя забрав окупант.

Ми пам’ятаємо кожного. Ми не пробачимо.

З Днем звільнення, рідне місто!

Ми вистояли тоді – вистоїмо й зараз.

Дякую воїнам ТрО Ірпеня за службу.

Слава бійцям ГУР і підрозділам Збройних Сил України! Слава Україні!🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, о 14:00 в Центральному парку Ірпеня розпочався благодійний обід з нагоди четвертої річниці звільнення нашого міста-героя.

Команда Mazza Cafe Halal приготувала для мешканців незламної Ірпінської громади 1000 порцій гарячого м’ясного плову.

Приїжджайте та беріть порції для своїх літніх і маломобільних сусідів, які не змогли прийти.

Дякую Mazza Cafe Halal!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Завтра, 30 березня, в Ірпінь
на щиті повертається захисник Тарас Хижко. Йому назавжди 46.

Воїн народився в Києві 26 грудня 1978 року. Закінчив Київський індустріальний фаховий коледж.

На захист України став ще на початку російсько-української війни – у 2014 році під час АТО.

У 2016-му Тарас із родиною переїхав до Ірпеня. Тут із дружиною Тетяною виховував двох синів. На початку повномасштабного вторгнення знову повернувся до війська.

Служив старшим навідником 36-ї окремої бригади морської піхоти. 25 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Костянтинівки Донецької області життя Тараса обірвалося внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

З грудня минулого року він вважався зниклим безвісти, і лише зараз результати ДНК-експертизи офіційно підтвердили загибель Героя.

Вдома на нього чекали мама, дружина та двоє синів – Іван і Михайло.

Щирі співчуття рідним і побратимам від усієї Ірпінської громади.

Прощання з Героєм відбудеться завтра, 30 березня:

10:30 – живий коридор по вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

10:45 – чин поховання на Алеї пам’яті захисників України.

Вічна і світла пам’ять Герою – Тарасу Хижку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінь після боїв.

Саме з такого Ірпеня починалася велика відбудова.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Велика шана Mazza Cafe Halal та всій команді закладу — ви приклад того, як бізнес стає серцем громади.

Благодійний обід в Ірпені на честь завершення Рамадану і четвертої річниці звільнення міста-героя зібрав понад 1100 мешканців громади.

"Ми підготували 100 кілограмів м’яса, 100 кілограмів рису, 100 кілограмів моркви, 20 кілограмів цибулі та 20 літрів олії. Розрахували все рівно на 1000 порцій. Бачу, що людей багато, і сенс цієї благодійної акції саме в тому, щоб кожен міг пригоститися. Вона — для всіх", – розповів шеф і власник Mazza Cafe Михайло.

Я вдячний усім за теплу атмосферу і за те, що брали порції для тих, хто через вік чи стан здоров’я не зміг прийти сам.

Кожному, хто підходив, дякував і ділився своїми історіями. Саме це дає всім нам сили єднатися і боротися далі.

Разом до перемоги і Слава Україні!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінь зустрів на щиті захисника Тараса Хижко. Йому назавжди 46.

Воїн народився в Києві 26 грудня 1978 року. Закінчив Київський індустріальний фаховий коледж.

На захист України став ще на початку російсько-української війни – у 2014 році під час АТО.

У 2016-му Тарас із родиною переїхав до Ірпеня. Тут із дружиною Тетяною виховував двох синів. На початку повномасштабного вторгнення знову повернувся до війська.

Служив старшим навідником 36-ї окремої бригади морської піхоти. 25 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі Костянтинівки Донецької області життя Тараса обірвалося внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

З грудня минулого року Тарас вважався зниклим безвісти, і лише зараз результати ДНК-експертизи офіційно підтвердили загибель Героя.

Вдома на нього чекали мама, дружина та двоє синів – Іван і Михайло.

Щирі співчуття рідним і побратимам з морської піхоти ВМС ЗС України від усієї Ірпінської громади.

Вічна і світла пам’ять Герою – Тарасу Хижку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Завтра, 1 квітня, в Ірпінь повертаються на щиті два Героя.

Олександр Гумельник родом з Миколаївщини, народився 5 жовтня 1981 року в Баштанці.

Разом зі старшим братом Володимиром ріс у люблячій родині.

Для друзів і однокласників він назавжди залишиться другом, який підтримає, вислухає і не підведе у найважчу хвилину.

Після школи Олександр вступив до Миколаївського училища суднобудування, де здобув професію бортового електрика.

У 2004 році отримав і будівельну спеціальність штукатура і як батько почав працювати на будівництві.

У 2017 році разом із дружиною Світланою переїхав до Ірпеня. Тут він будував нові оселі, виховував з коханою двох доньок і жив звичайним життям людини, яка любить родину і свою справу.

За покликом серця 19 грудня 2024 року Олександр добровільно підписав контракт із ЗСУ і обрав захист країни заради мирного майбутнього своїх доньок.

Служив водієм у взводі матеріального забезпечення 414-ї окремої бригади ударних безпілотних авіаційних систем ЗСУ "Птахи Мадяра".

27 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Олександр загинув внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

"Олександр "Санич" – мій найдорожчий і найкращий чоловік, люблячий батько, вірний друг, турботливий син і брат. Він був моєю опорою, моїм спокоєм і моїм світом. Досі пам’ятаю наше знайомство на футбольному полі. Ти мене вперше побачив і одразу назвав своєю "нареченою". І з того часу ти назавжди в моєму серці. Кожного дня, і дотепер, я чекаю на повідомлення "Доброго ранку, моя любімка" та твої плюсики — знак, що ти в безпеці. Добрий, щирий, сильний — він жив серцем і завжди ставив рідних понад усе. Захищаючи Україну, він віддав своє життя, залишивши після себе невимовний біль і безмежну любов, яка не згасне ніколи", — ділиться спогадами про чоловіка Світлана.

Прощання з Олександром Гумельником відбудеться у середу, 1 квітня:

11:30 — живий коридор на вулиці Університетській (біля повороту на кладовище);

11:45 — чин поховання на Алеї пам’яті захисників України.

Вічна пам’ять і слава Герою – Олександру Гумельнику!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Також завтра на щиті до Ірпінської громади повертається 47-річний захисник Олексій Демідов. 

Олексій родом з Білої Церкви. 25 років проживав у нашому місті. Професійно захоплювався боксом і плаванням. Був майстром спорту в обох дисциплінах.

До лав ЗСУ Олексій став у 2024 році. Служив старшим розвідником у складі 65-ї окремої механізованої бригади.

28 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в районі Новоандріївки на Запорізькому напрямку захисник віддав життя за Незалежність України.

Прощання з воїном відбудеться у середу, 1 квітня:

11:30 — живий коридор на вулиці Університетській (біля повороту на кладовище);

11:45 — чин поховання на Алеї пам’яті захисників України.

Щирі співчуття рідним, друзям та побратимам Олексія від усієї Ірпінської громади.

Вічна і світла пам'ять Герою – Олексію Демідову.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вже четвертий Герой на цьому тижні повертається на щиті
до Ірпеня.

Завтра, 2 квітня, Ірпінська громада зустріне живим коридором 45-річного захисника Олексія Гарана.

Олексій родом з Херсона. У 2022 році після окупації родина Олексія виїхала в Ірпінь.

А вже у 2023 році Олексій добровільно доєднався до ЗСУ. Брав участь у боях на важких ділянках фронту на сході і півночі країни: у Луганській, Донецькій, Харківській, Чернігівській та Сумській областях. За свої бойові заслуги та сумлінну службу отримав відзнаку Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест".

Загинув Олексій 27 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. 

Прощання з Олексієм Гараном відбудеться завтра, 2 квітня:

11:00 — відспівування у Храмі Святої Мучениці Параскеви-П’ятниці ПЦУ (вул. Стельмаха, 2);

13:00 — живий коридор біля повороту на кладовище (по вул. Університетській);

13:15 — чин поховання на Алеї пам’яті захисників України.

Щирі співчуття родині, друзям та побратимам від усієї Ірпінської громади!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Київщину звільнено.

Переганяємо колону танків на Гостомель. Сьогодні наші воїни вже вільно рухаються звільненою землею.

Це історичний день у боротьбі за нашу державу.

До цього дня причетні тисячі людей, які тоді, 4 роки тому, вистояли разом.

Вдячний усім, хто був поруч і робив усе можливе, щоб цей день настав.

Дякую за Ірпінь!🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада провела в останню путь двох захисників — Олександра Гумельника та Олексія Демідова.

🕯Олександр Гумельник

Народився на Миколаївщині, у Баштанці, 5 жовтня 1981 року. У 2017 році разом із дружиною Світланою переїхав до Ірпеня, де працював будівельником і виховував двох доньок.

19 грудня 2024 року Олександр добровільно став на захист України заради мирного майбутнього своїх доньок.

Служив водієм господарчого відділення взводу матеріального забезпечення батальйону безпілотних систем 414-ї окремої бригади (ОБрУБАС) "Птахи Мадяра".

Життя захисника обірвалося 27 березня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку — Олександр загинув внаслідок удару ворожого FPV-дрона.

🕯Олексій Демідов

Народився 20 липня 1978 року в Білій Церкві. 25 років прожив в Ірпені. Майстер спорту з боксу та плавання.

До лав Збройних Сил України приєднався у 2024 році. Служив старшим розвідником у складі 65-ї окремої механізованої бригади.

Олексій загинув 28 лютого 2026 року, коли вибивали ворога з Новоандріївки на Запорізькому напрямку.

"Я з цією людиною пережив багато. Він був добряком і водночас упертим. При тому справжнім і фантастичним", – пригадує Олексія його друг Андрій.

Щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам Олександра та Олексія.

Вічна пам’ять і слава Героям!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада провела в останню путь 45-річного захисника Олексія Гарана.

Олексій був родом із Херсона. У 2022 році, після окупації, разом із родиною переїхав до Ірпеня.

У 2023 році добровольцем доєднався до лав ЗСУ. Брав участь у боях на важких ділянках фронту на сході і півночі України: Луганщині, Донеччині, Харківщині, Чернігівщині та Сумщині.

За особисті бойові заслуги та сумлінну службу був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — "Золотим хрестом".

Життя воїна обірвалося 27 березня 2026 року під час виконання разом із побратимами бойового завдання на Сумському напрямку.

Наше військо втратило досвідченого і загартованого в боях воїна.

Від імені всієї Ірпінської громади висловлюю щирі співчуття родині, друзям та побратимам Олексія.

Вічна пам’ять і шана Герою – Олексію Гарану!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube