Завтра, 6 березня, Ірпінська громада проведе в останню путь майора МВС та ЗСУ – 57-річного Олександра Данилюка, позивний "Сан Сей".

Олександр Олександрович народився в Києві 15 листопада 1967 року. З 2016 року разом із дружиною проживав в Ірпені.

Свій шлях захисника він розпочав із Військового авіаційного технічного училища. Проходив службу на Далекому Сході. Вже після здобуття незалежності нашої держави отримав освіту в Національній академії оборони України (нині — Національний університет оборони України).

Працював у Міністерстві внутрішніх справ і мав звання майора МВС. Кілька років очолював ДАІ міста Ірпінь.

Щоб доєднатися до захисту України у лютому 2022 року, він приховав своє звання та групу інвалідності й записався добровольцем до ТрО як солдат.

Продовжив службу у складі 30-ї та 115-ї бригад, отримав звання майора ЗСУ, був заступником командира батальйону.

Через стан здоров'я вимушено завершив службу. Пройшов довгий шлях реабілітації та лікування. Але, на жаль, серце захисника зупинилося 27 серпня 2025 року в Німеччині.

Завтра родина Героя зможе провести його в останню путь в Україні.

"Він прожив життя честі, служби та відповідальності. Його пам’ятатимуть як людину сильну духом, віддану своїй справі, своїй родині та своїй країні", — кажуть про Олександра Данилюка знайомі та близькі.

"Він був дуже добрим і спокійним. Витриманим — усі важкі моменти у житті завжди сприймав розсудливо. Побратими пам'ятають його ввічливим у будь-яких ситуаціях, де він проявляв увесь свій фах і досвід. Нікому не відмовляв у допомозі", — згадує дружина Тетяна.

Завтра відбудеться прощання та поховання праху Олександра Олександровича Данилюка:

10:00 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська, м. Ірпінь);

10:15 — чин поховання праху на Алеї пам’яті захисників України.

Щирі співчуття родині, колегам і побратимам по службі!

Вічна пам’ять та слава Герою Олександру Данилюку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Кожен день березня назавжди закарбувався у пам’яті Ірпеня болючими втратами серед захисників і мирних мешканців міста.

Сьогодні, 5 березня, росіяни розстріляли автомобіль, в якому їхали наші побратими – Дмитро Українець і Сергій Малюк.

Того дня на вул. Лисенка вони натрапили на російських окупантів, які відкрили по ним вогонь.

Дмитро ще був живий, коли росіяни витягли його з машини і зробили контрольний постріл.

Тіла Дмитра Українця і Сергія Малюка кілька днів залишалися біля розстріляного автомобіля. Через декілька днів їх поховають у братській могилі із двома мешканцями.

Того ранку Дмитро встиг подзвонити мамі. Його останні слова були прості:
– Мам, плюс?
– Плюс.

У цей день також загинув Федір Сєропов – ірпінець, який у поважному віці 70 років взяв зброю і тримав оборону на блокпосту "Синергія".

У ті найтяжчі дні весни 2022 року, коли росіяни вже заходили у райони нашого міста, ці мужні чоловіки не шукали причин, щоб виїхати. Вони були першими, хто тримав оборону і чекав на ЗСУ.

Їх вбили російські окупанти за те, що вони любили і захищали свій дім, своє місто, свою Батьківщину.

Схиляємо голови перед батьками і рідними захисників Ірпеня.

Пам’ятаємо своїх Героїв!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

У перші дні боїв за Ірпінь, коли росіяни вже зайшли у декілька районів міста, я отримав повідомлення від росіян.

Пропонували "зберегти життя і здоров’я" та навіть "покращити матеріальне становище". І дали 24 години на відповідь.

Тоді мені було зрозуміло, про що йдеться. Вони пропонували здати місто і очолити окупаційну владу в Ірпені.

Минуло чотири роки і одне питання я хотів би задати деяким ірпінцям та правоохоронцям.

Скільки у 2025 році вам запропонували за зраду нашого міста, наших захисників і нашої країни?

Скільки вам платять внутрішні "окупанти" Ірпінської міської ради за здачу нашого дому?

Думаю, ні росіяни, ні зрадники Ірпеня досі не зрозуміли головного –
українці не продаються.

І ми вистояли не тому, що хтось відмовився від їхньої "пропозиції", а тому що є в житті речі, які не мають ціни.

Разом до перемоги і Слава Україні!🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вчора ввечері подивився висвітлення ситуації в Ірпені на Bihus.info.

Дякую журналістам, що звернули увагу, і вдячний ірпінцям за підтримку та позицію.

Те, що показали у цьому короткому відео, — лише частина правди. Верхівка Ірпінського айсберга.

Коли мене у 2024 році попереджали, що Карплюк готує підозру і бігає з Пащинським на допити — я не вірив.

Коли ДБР виконало це замовлення і вручило мені підозру, я був здивований тим, як легко в Україні забудовник може усунути очільника громади на очах у керівництва держави та під носом СБУ.

Спочатку я був наївним і впевненим у тому, що вірних закону правоохоронців, суддів і керівників в апараті нашої держави більше, ніж корумпованих.

А потім я побачив на власні очі, як працює "система"...

Побачив, як саме і ким конкретно покривається беззаконня в Україні.

Я довго не міг змиритися: вчора ми могли загинути в Ірпені, а сьогодні мене кидають у СІЗО на замовлення забудовної мафії, на яку роками працює наша правоохоронна і судова система.

Весь цей рік у судах, ДБР, УСР та поліції мені в кулуарах давали одну дивну пораду: "Іди до Офісу Президента. Домовляйся. Твоє питання на контролі самого Олега Т.".

Як бачите, домовлятися і торгувати Ірпенем я не пішов.
Бо якщо ми хочемо кращого і заможного майбутнього для України — з корупцією треба не домовлятися, а боротися.

Я народився в Ірпені. Це моє рідне місто. Тут народилися мої сини, тут росіяни розбомбили мою батьківську хату. І я буду стояти за нього завжди.

Буду боронити від окупантів, якщо вони знову прийдуть на нашу землю.

І буду знищувати мафію, яка вирішила, що, маючи зв’язки у високих кабінетах і верхівках політичних партій, може безкарно грабувати Ірпінську громаду.

Разом із побратимами, юристами та небайдужими мешканцями ми вже не один рік ідемо цим шляхом.

Долучайтеся! Разом до перемоги, і слава Україні!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube