Завтра Ірпінська громада попрощається із захисником — Олексієм Єніним.

Олексій родом із Херсона, працював у Херсонському морському порту. Любив футбол. Був дуже доброю, щирою та світлою людиною.

З 2019 року Олексій жив в Ірпінській громаді та мріяв, щоб його батьки також жили поруч.

У 2025 році Герой став до лав ЗСУ та боронив нашу свободу на посаді майстра у роті безпілотних систем 3-го аеромобільного батальйону.

Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку — 7 січня 2026 року Олексій загинув.

Щирі співчуття батькам, сестрі, близьким і побратимам Олексія від усієї Ірпінської громади.

Прощання з Олексієм Єніним відбудеться завтра, 19 січня:

О 10:15 – біля будинку Героя на вулиці Г. Сковороди, 17;

О 10:30 — живий коридор по вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

О 10:45 — чин поховання на Алеї пам’яті Захисників України.

По можливості – беріть живі квіти.

Вічна памʼять і слава Герою — Олексію Єніну!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Щодо ситуації з родиною переселенців Дуліч, у яких Служба у справах дітей Ірпінської міської ради вилучила чотирьох дітей
(керівник служби — Шелевей (Дордюк) Ангеліна).

Мене здивувала жорстокість цього рішення комісії. Як державні службовці можуть так холоднокровно вирішувати долю чотирьох дітей, не зробивши жодної реальної спроби допомогти родині:
не звернутися до благодійних фондів, волонтерів, бізнесу,
не підняти питання на рівні громади, району, області чи профільного Міністерства, щоб не руйнувати, а зберегти багатодітну чудову сім’ю?

Як це часто буває, за чиновників цю роботу взяла на себе небайдужа Ірпінська громада.

Навколо родини Дуліч об’єдналася велика кількість свідомих мешканців, волонтерів і бізнесів — які стали спільнотою «Повернення до життя».

Координацією допомоги займається захисник Ірпеня Борис Балмасов.

Першочергове завдання зараз — ремонт і утеплення будинку, в якому родина змушена проживати після руйнування основного житла у 2022 році.

Це старий будинок батька Олександра, який на момент перевірок був без опалення, електрики та базових побутових зручностей.

Саме ці умови проживання Служба у справах дітей оцінила як неналежні та на цій підставі ухвалила рішення про вилучення чотирьох дітей з повноцінної родини — працюючих мами й тата.

Так, проблеми у родини дійсно були. Але саме для їх вирішення і створені державні служби.

Саме для цього їх утримують платники податків.

В Ірпінській міській раді вже рік як чиновники про це забули.

Всі служби виконують роль адміністративного ресурсу для мафії забудовників, а у ставленні до громади демонструють формальний підхід до роботи, байдужість і перекладання відповідальності.

Хочу перепросити у Катерини і Олександра Дуліч за цю ситуацію. Ваші діти обовʼязково будуть з вами!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада провела в останню путь свого захисника — Олексія Єніна.

Олексій був родом із Херсона. Працював у Херсонському морському порту, був відкритою, доброю та світлою людиною, яку поважали й цінували всі, хто його знав.

З 2019 року Олексій жив в Ірпінській громаді.

У червні 2025 року став до лав ЗСУ. Служив майстром у роті безпілотних систем 3-го аеромобільного батальйону.

7 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку Герой віддав життя за Незалежність України.

У травні йому мало виповнитися 40 років.

Сьогодні рідні, друзі, побратими та мешканці громади зустріли його живим коридором і провели чин поховання на Алеї памяті Захисників України в Ірпені.

Щирі співчуття батькам, сестрі, близьким і побратимам Олексія від усієї Ірпінської громади!

Вічна пам’ять, шана і слава Герою — Олексію Єніну!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Війна забрала життя зовсім юного захисника — 20-річного Олександра Юнга.

Олександр народився в місті Соледар на Донеччині у 2005 році. З дитинства до 16 років займався плаванням, представляв рідне місто на змаганнях та мав звання кандидата в майстри спорту. Після школи продовжив навчання в політехнічному коледжі у Харкові.

У 2022 році разом із родиною переїхав до міста-героя Ірпеня.

Коли Олександр досяг повноліття, у 18 років, він прийняв доросле рішення – стати до зброї і захищати країну.

Служив оператором безпілотних систем.

За два роки на війні проявив свій мужній характер, високі бойові здібності і отримав свої перші нагороди у 20 років.

Зокрема, відзнаку Президента України «За оборону України» та відзнаку командира 5-ї окремої штурмової Київської бригади «За знищення ворожої піхоти».

7 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Олександр загинув внаслідок ворожого авіаційного удару.

Громадо, зустрічаємо Героя на щиті завтра, 21 січня:

О 10:30 — живий коридор по вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

О 10:45 — чин поховання на Алеї пам’яті Захисників України.

Від усіє Ірпінської громади висловлюю співчуття мамі Тамарі, всім рідним, близьким та побратимам Олександра!

Вічна пам’ять і шана Герою –Олександру Юнгу!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада провела в останню путь 20-річного захисника – Олександра Юнга.

Олександр народився у 2005 році в місті Соледар на Донеччині. З дитинства й до 16 років він наполегливо займався плаванням, представляв рідне місто на змаганнях і мав звання кандидата в майстри спорту. Після закінчення школи навчався у політехнічному коледжі в Харкові.

У 2022 році разом із родиною Олександр переїхав до Ірпеня, який став для нього новим домом.

Досягнувши повноліття, у 18 років, він обрав шлях воїна і став на захист України. Служив оператором БпЛА на важких напрямках зіткнення з ворогом.

За два роки служби Олександр проявив себе як мужній, відповідальний воїн із високими бойовими навичками і вже у 20 років отримав свої перші нагороди, серед яких — відзнака Президента України «За оборону України» та відзнака командира 5-ї окремої штурмової Київської бригади «За знищення ворожої піхоти».

7 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку Олександр загинув внаслідок ворожого авіаційного удару.

Щирі співчуття мамі Тамарі, яка служить у війську, рідним, близьким і побратимам Олександра від усієї Ірпінської громади.

Вічна пам’ять, шана і слава Герою — Олександру Юнгу!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

107 років тому українці проголосили: Україна — єдина, Україна — Соборна!

Об’єднана з обох берегів Дніпра.

Не розділена окупантами між берегами річки Ірпінь — завдяки захисникам і героїчній Ірпінській громаді.

Об’єднана між тилом і військом, між зруйнованим і відновленим, між пам’яттю і майбутнім.

Лише єдиний народ збереже Україну.

З Днем Соборності!🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, ситуація в Ірпінській громаді залишається дуже складною.

У більшості мешканців уже другу добу немає електропостачання. ДТЕК про нашу ситуацію знає, ми тримаємо зв’язок постійно, але загалом ситуація у столиці та області дуже важка.

Сьогодні, 23 січня, продовжуємо розвозити гарячі обіди.

О 14:00 видача обідів у пункті Незламності на СМУ (Гостомельське шосе, 1).

За цією адресою також можна зарядити павербанки та зарядні станції.

Прошу всіх — подбайте про близьких, літніх сусідів, тих, кому зараз найважче.

Наш ветеран з ампутацією Віктор у себе вдома зігріває сусідів літнього віку.

Бізнеси відкривають пункти Незламності.

Мешканці привозять туди смаколики і заправляють генератори.

Ірпінська громада тримається на наших людях!

І не забуваємо про наших на фронті — там надзвичайно складні умови, обмороження.

Працюємо!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Рік тому о 7 ранку до мене приїхали силовики з автоматами, щоб Денис Ковальов міг пафосно вручити підозру від Карплюка за перетин кордону.

Наступного дня буде усім відомий Печерський суд, де судді керуються не законами, а дзвінками зверху.

24 січня, Світлана Гречана покірно виконає команду і відсторонить мене від посади міського голови Ірпеня, фактично передасть Ірпінську громаду у руки забудовнику Карплюку.

Причина мого відсторонення була всім відома — боротьба моєї команди з дерибаном забудовників і відмова «домовлятися» з бандою Нових облич.

Із зали суду мене повезуть в камеру Лук’янівського СІЗО, без права побачити 4-річного сина. За сина мені боліло найбільше — цього я ніколи не пробачу.

Протягом 2025 року громада Ірпеня на власні очі буде бачити, як управління містом здійснюється в інтересах конкретних осіб.

Як руками продажних депутатів ухвалюються ТИСЯЧІ рішень, які роками не вдавалося реалізувати легально.

Як красномовно мовчать правоохоронці.

За цей рік маски з рейдерів зняті. Імена відомі. Їхня відповідальність за зраду Ірпеня – питання часу.

Дякую всім, хто цей рік був поруч зі мною, поруч з моєю командою, дякую адвокатам Miller Law Firm та кожному, хто став на бік Ірпеня.

Тим, хто не злякався бандитів-олігархів зі зв’язками, погроз кримінальними справами і звільненнями та говорив правду.

Мовчання працює лише на рейдерів, які вважають себе владою.

Проте реальна влада в Ірпені – це ірпінці, і ми не пробачаємо окупантів на рідній землі.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

У 2025 році Ірпінь став “лідером” —
але не у відбудові чи розвитку, а в масштабі використання судової системи як інструменту політичного тиску.

Ми з адвокатами Miller Law Firm за минулий рік нарахували ❗️159 судових рішень і 170 судових засідань, які тривали понад 18 діб чистого судового часу у замовній кримінальній справі проти мене.

Це — сотні тисяч гривень з бюджету нашої країни, які пішли на зарплати суддів, прокурорів, слідчих, працівників апарату судів, ДБР і прокуратури — усіх, хто був залучений до цього політичного переслідування.

Але це — лише крихти порівняно з тими мільйонами, які замовник цього переслідування витратив: на потрібні рішення, на дивовижну синхронність дій слідчих, прокурорів і суддів.

Але жоден забудовник не витрачає мільйони просто так. Такі кошти вкладають лише тоді, коли очікуваний результат у рази перевищує витрати.

Для всіх давно зрозуміло, що для забудовника Карплюка та його партнерів вигода від рейдерського захоплення Ірпеня та усунення незручного міського голови була значно більшою, ніж ціна много відсторонення від посади.

За цей рік ми подали десятки заяв про злочини і очікуємо від правоохоронних органів реакції на грабування Ірпеня.

Маю просту підказку: шукайте в рішеннях сесій, які
– легалізували незаконну забудову;
– передачу землі;
– зміну цільового призначення;
узаконення забудови там, де її не мало бути;
– рішення, які прямо створювали надприбутки для конкретних забудовників, що понесли витрати на політичну розправу наді мною.

Також ми, разом із громадою, очікуємо відповіді від БЕБ: звідки походять кошти у окремих будівельних компаній Ірпінського регіону на таке щедре “спонсорство” правоохоронної та судової системи?

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Зупинилося серце 36-річного захисника з Ірпінської громади — Віталія Колінько.

Він народився у місті-фортеці Бахмуті. З дитинства захоплювався футболом і спортом.

Через повномасштабну війну Віталій, як і тисячі бахмутян був змушений залишити рідне місто. Новим домом для нього та мами став Ірпінь.

Віталій захищав країну у лавах ЗСУ, служив стрільцем.

22 січня, під час несення служби, серце Героя не витримало.

Ірпінська громада висловлює щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Віталія!

Завтра, 29 січня, прошу наших мешканців прийти на прощання з воїном:

О 10:30 — живий коридор по вулиці Університетській (біля повороту на кладовище);

О 10:45 — чин поховання на Ірпінському міському кладовищі.

Вічна пам’ять і шана Герою — Віталію Коліньку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні Ірпінська громада зустріла живим коридором молодого захисника — 36-річного Віталія Колінько.

Віталій народився у місті-фортеці Бахмут. З дитинства захоплювався футболом і спортом.

Через повномасштабну війну, як і тисячі бахмутян, був змушений залишити рідне місто. Новим домом для нього і мами став Ірпінь.

Віталій захищав країну у лавах ЗСУ, служив стрільцем роти охорони.

Серце воїна зупинилось 22 січня, під час несення служби.

Ірпінська громада висловлює щирі співчуття родині, близьким і побратимам Віталія.

Вічна пам’ять і шана Герою —
Віталію Коліньку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Акції "Не мовчи! Полон вбиває!". Для чого виходити?

Організатори мирних акцій на підтримку полонених та зниклих безвісти – українці, які досі чекають своїх близьких із полону або шукають про них бодай якусь звістку.

Матері, дружини, діти, рідні, для яких кожен день починається й закінчується очікуванням.

Ми виходимо, щоб їх підтримати.

Ваш символічний сигнал в авто говорить про те, що ви теж з ними.

Акції по всій Україні висвітлюють ЗМІ і суспільство не забуває про полонених і зниклих безвісти. Це додає рідним сил чекати.

Я впевнений, що тим, хто вийде з цього пекла, буде приємно дізнатись що українці були їхніми голосами і стояли пліч-о-пліч з родинами.

Останній обмін відбувся чотири місяці тому. Про новий немає жодної новини.

Тисячі українців досі залишаються у російській неволі, без голосу, без можливості нагадати про себе.

Приділіть їм годину свого часу, приходьте на акції "Не мовчи! Полон вбиває!" — через одну суботу, об 11:00, Центральний парк в Ірпені.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube