До речі, чорна ікра колись була доволі доступним делікатесом, принаймні у Слобідській Україні. Її возили чумаки.
Сумцов Н. Очерки народного быта. Из этнографической экскурсии 1901 года по Ахтырскому уезду Харьковской губернии проф. Н. Ф. Сумцова. Харьков, 1902
І Літопис І
Мелкая, но интересная черта, что у Квитки неоднократно в числе крестьянских лакомств оказывается «кавьяр», т. е. черная осетровая икра, впоследствии сильно вздорожавшая.
Еще в половине прошлого столетия, накануне проведения К.-Х.-А. [Курсько-Харківсько-Азовської] железной дороги, фунт икры в Харькове стоил от 30 до 40 коп., а ранее и того дешевле; продукт по дешевым ценам доставлялся чумаками, и не только у крупных, но и у мелкопоместных дворян икра стояла боченками.
Сумцов Н. Очерки народного быта. Из этнографической экскурсии 1901 года по Ахтырскому уезду Харьковской губернии проф. Н. Ф. Сумцова. Харьков, 1902
І Літопис І
🤯46👍20❤2
Нагадування авторам та потенційним авторам за журнал, новий випуск якого виходить в п'ятницю. Гоніть нам в бота свої матеріали на історичні теми - статті, вірші, малюнки тощо.
Дякуємо😎
Дякуємо
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegram
Litopys bot
Запропонувати історичний документ або підтримати канал можна тут.
👍12🔥5
КОЗАЦЬКИЙ ДЕСАНТ у КРИМУ 400 РОКІВ ТОМУ
Оповідь ректора Київської братської школи Касіяна Саковича про те, як гетьман Сагайдачний взяв Кафу (нині Феодосія):
Ілюстрація паралельно до тексту зображує, як козаки підходять на своїх малих чайках до великих турецьких кораблів. Одні стріляють по турках із самопалів, другі беруть турецькі кораблі на абордаж, а треті тим часом висаджуються на березі і по драбинах штурмують місто.
Отака в нас була морська піхота і москітний флот.
Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича–Сагайдачного. Київ, 1622
І Літопис І
Оповідь ректора Київської братської школи Касіяна Саковича про те, як гетьман Сагайдачний взяв Кафу (нині Феодосія):
За своєго гетманства вꙁѧл в Тꙋрцех мѣсто Кафꙋ,
Аж и сам Цесар Тꙋрскїй был в великом страхꙋ.
Бо мꙋ чотырнадцать тисѧч там людꙋ збил,
Катарги єдины палил, дрꙋгіи потопил,
Многѡ тогды з неволѣ христіѧн свободил,
За што го Бог з воинством благословил.
Ілюстрація паралельно до тексту зображує, як козаки підходять на своїх малих чайках до великих турецьких кораблів. Одні стріляють по турках із самопалів, другі беруть турецькі кораблі на абордаж, а треті тим часом висаджуються на березі і по драбинах штурмують місто.
Отака в нас була морська піхота і москітний флот.
Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича–Сагайдачного. Київ, 1622
І Літопис І
👍57🔥21🫡3
Уявлення чернігівських селян про контрацепцію 125 років тому:
Гринченко Б. Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и пр. Чернигов, 1900
І Літопис І
Щоб довго не було дітей.
Як молода сідає на посаді, то хай під себе положить стільки пальців, скільки років вона хоче, щоб у неї не було дітей.
Гринченко Б. Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и пр. Чернигов, 1900
І Літопис І
😁71🤯16👍3❤2😎2🤔1
Litopys Journal, issue 5.pdf
3.2 MB
Перший у 2025 випуск Журналу!
У номері: 1000-літня символіка київського режиму, чому у вашої бабусі може бути дві матері та неправильні властивості українського діалекту.
І Літопис І
У номері: 1000-літня символіка київського режиму, чому у вашої бабусі може бути дві матері та неправильні властивості українського діалекту.
І Літопис І
🔥47👍10
Історія однієї харківської оселі:
С. Таранушенко. Старі хати Харькова. Харьків, 1922.
І Літопис І
Там, де тепер Основянська вул., літ 100 тому назад був вигін, котрий лише починав заселюватись. Де-не-де, далеко одна від другої порозкидані були на вигоні окремі оселі.
Одною з таких відокремлених обгорожених навколо парканом була оселя Федора Щербаня. Щербань займався хліборобством, иноді чумакував. В глибині двора, ближче до правої (коли дивитись з вулиці) межі стояла невеличка хворостяна хата з сіньми (стіни утворювалися парою плетених плотів, загружених глиною, піском і т. п.). Сумежно з хатою стояв просторий хлів для худоби. Згодом на сім дворищі було збудовано ще дві хати, котрі стояли наблизно на тих же місцях, де стоять зараз хати під ч.ч. 70 та 68. В сих новопобудованих хатах оселилися сини старого Щербаня — Гаврило та Матвій.
В 1869 р., коли від великоі пожежі вигоріла майже вся Заїківка, всі сі три хати згоріли. 1871 р. Щербані купують десь поблизу на Москалівці хату, переносять і ставлять її у себе удворі в кутку ближче до вулиці. А років через чотирі після пожежі будують і другу хату. В першій оселився Гаврило, в другій — Матвій. [...]
Матвієва хата згодом перейшла до сина його Ілька Щербаня. Ількові зараз 56 років; з його слів і записана історія оселі.
С. Таранушенко. Старі хати Харькова. Харьків, 1922.
І Літопис І
👍41🔥11❤4
Продовження переліку чеснот, якими, на думку Касіяна Саковича, має володіти гетьман:
Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного. Київ, 1622
І Літопис І
Зась што хлѣба бѣлого з маслом заживаєт,
Як нѣмцѣ, такоє внет з голоду вмираєт.
Што ся явно в той рочной войнѣ показало,
Же их по всѣх гостинцах много поздыхало.
Бо и конь барзо тлустый прудко уставаєт,
Кгды му жолнѣр оброку завше не додаєт.
Маєт тыж гетман в войску мѣти справедливость,
Добрых миловати, злых зась карати за их злость.
Філософ єдин грецкій зданьє своє повѣл,
Што бы о менжном гетманѣ розумѣл:
Рекл, же лѣпше єсть мѣти лва над єленями
Гетманом, a нѣжели єленя над лвами.
Гетман глупый сам згинет і войско погубит,
Каждый то з вас признаєт, же автор не мутит.
Гетманства уряд так рок чемусте зложили
З єдного👀, а другому єго полецили?
Сами причину лѣпше умѣєте дати,
Бо о вас шло, я на тот час волю молчати.
Тыи цноты кгды кождый гетман будет мѣти,
Может найболшим войском щасливе рядити.
Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного. Київ, 1622
І Літопис І
👍32❤8🔥3
МНЯСОЇДИ або ХИЖІ ЗВІРІ
ЩО РОБИТЬСЯ у ВОЗДУСІ
ЯК РОСПІЗНАТИ ГРУНТ...
Це приклади просвітницьких та науково-популярних книжок українською мовою, виданих у Києві в 1870-х роках.
Якби не Емський указ 1876 року, такі книжки в російській імперії виходили б і далі.
Заборону на публікацію оригінальних і перекладних творів українською мовою там було знято лише після революції 1905 року.
І Літопис І
ЩО РОБИТЬСЯ у ВОЗДУСІ
ЯК РОСПІЗНАТИ ГРУНТ...
Це приклади просвітницьких та науково-популярних книжок українською мовою, виданих у Києві в 1870-х роках.
Якби не Емський указ 1876 року, такі книжки в російській імперії виходили б і далі.
Заборону на публікацію оригінальних і перекладних творів українською мовою там було знято лише після революції 1905 року.
І Літопис І
🔥33😢10👍7
Ось іще декілька прикладів навчальної літератури українською мовою для дітей:
Арихметика, або Щотниця (1863), Розмова про земні сили (1875), Домашня наука. Вищі початки (1861), Розмова про небо та землю (1874).
Емський указ заборонив видавати такі книжки.
І Літопис І
Арихметика, або Щотниця (1863), Розмова про земні сили (1875), Домашня наука. Вищі початки (1861), Розмова про небо та землю (1874).
Емський указ заборонив видавати такі книжки.
І Літопис І
❤46👍9🔥3