Litopys
4.46K subscribers
1.48K photos
25 videos
15 files
751 links
Шукаємо історичні доки про наші землі. І не тільки.

Тепер також випускаємо свій аматорський журнал.

Тіпнути адміну на каву можна тут: https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6

Бот зворотнього зв'язку для пропозицій та підтримки: @Litopys_support_bot
Download Telegram
🎰 ЧАС ДЕПНУТИ ЗБІР 🎰

Панове, ми нарешті перевалили через половину збору. Хто закинув — маладєц, хто не закинув — підарас

Але, як могли здогадатися найрозумніші з вас, цього малувато, бо треба ще стільки ж 😊 Поднажмьом, у черзі ще баагааато зборів 🚬

Банка: https://send.monobank.ua/jar/6ohQJz4Wau
Картка банки: 4874100025353817

Нагадуємо, щоб підігріти інтерес розставатися із своїми кровними, ми розіграємо SteamDeck OLED 512 GB за перше місце, а за 2 та 3 — павербанки на 30к ампергодин.
Участь беруть суми кратні 100 гривням. Більше соточок — більше шансів 💗
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
22😁6👎1
Чого ніхто не постить
Адмін, де пости?
🤯33😁144👎1
ГЕТЬМАН і НАЦІЯ

У передмові до календаря на 1730 рік Василь Корвін-Квасовський прославляє гетьмана Данила Апостола і його сумлінну працю на благо вітчизни.
Він пише, що гетьман дбає про те, щоби малоросійська нація не лише викликала страх у своїх ворогів, але й процвітала, як інші народи, завдяки вправності у науках:

...безъ прикладнаѧ ꙖСНЕ ВЕЛ[можного] ПАНА любовъ, милость, и ревноє ко ѡⷮчествꙋ попеченїє, ꙗковимъ прилѣжанїємъ поволишъ тщатисѧ дабы пресловꙋтаѧ Малоросїискаꙗ Нациꙗ, ѡбрꙋченнаꙗ ꙖСНЕ ВЕМОЖ[ности] Вашои Невѣста, нетокмо крѣпкаго Марса непреодолѣнною силою, Врагомъ страшна была, но и въ Палладїйскихъ любомꙋдрїѧ Еѯерцициахъ, и многихъ ꙗзиковъ Еѯпериєнциꙗхъ, подобїємъ иностраннихъ Народовъ процвитала.


Далі автор пише, що завдяки гетьманові малоросійська нація здобула незрівнянну славу серед багатьох народів:

Неласкателно глаголю Ꙗсне Велможнїи Пане что
Малороссїйскаѧ Нациѧ, непоровнанную славꙋ
, великои похвалѣ совокупленную, на єдинои вашои Добродѣтели Панскои ѡснованную,
ꙋ многихъ Народовъ имѣетъ
, Гдѣбо увыдимъ вѣкꙋ сего Вожда? иже мꙋжествомъ, Воинскими Еѯпериментами, разꙋмомъ и мꙋдростїю соравнитъсѧ.


А ви кажете, нації виникли у 19 столітті...

Василь Корвін-Квасовський. Календар на літо 1730. Кролевець Пруський (Кенігсберг), 1729


| Літопис |
🔥39❤‍🔥8👍61👎1
Перші українські кавомани — гетьмани Хмельницький та Виговський

Одну з перших згадок про вживання кави в Україні лишив сирійський православний священник Павло Алеппський. В 1654 році він побував на прийомі у Богдана Хмельницького, який за словами Алеппського був кавоманом:
Потомъ мы поднесли ему на блюдахъ, покрытыхъ, по ихъ обычаю, платками; они суть:... сосудъ съ кофейными бобами, то-есть, съ кофе, такъ как онъ любитель его, и кассія*.
*Касія — спеція схожа на корицю

Брацлавський полковник Михайло Зеленський в 1657 році писав Івану Виговському про те, що відправляє йому каву:
Писарь нашъ прилутцкій [сказав?], что ваша милость любительство имѣешь въ кафье, двѣ оки* вскорѣ посылаемъ.

*Ока — одиниця виміру ваги в Туреччині, приблизно 1200 грамм

Павел Алеппский. Путешествие Антиохийского Патриарха Макария. Вып. 2. Москва, 1900

Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. Т. 11. СПб, 1879



| Літопис |
👍395
Не забувайте записувати!

Богослов Дмитро Туптало, описуючи чуда, що трапились в Іллінській церкві, нагадує важливу істину: Людська пам'ять не ідеальна, і тому необхідно записувати події, інакше все забудеться.

Але тот світилник ніби под спудом бил, ґди Іноци Ілінскіє діючихся чудов на писмі посліднійшим часом неподаючи в забвеніє пускали аж до тих часов, розуміючи же без писма устною от них повістю міло то в памяти людской долголітствовать. Аже яко живот так і память людская єст барзо коротка, і жадная річ на писмі неподанная скоро з памяти людской виходит


Чуда Пресвятої і Преблагословенної Діви Марії. Новгород Сіверський, 1677


| Літопис |
23👍3
Гріх не згадати цього дня про слова Євгенії Ярошинської:

...є і те зрозумілим, що така далеко сягаюча реформа, як тая, щоби жінки стояли на рівні з мужчинами, користали з ними разом з всіх державних прав і прівілеґій, належачих до тепер виключно мужчинам, мусит мати своїх противників. А що табор тих противників рекрутує ся по найбільшій части з мужчин, те лежит вже в суті річи; вони почувают інстінктовно, що їм виростає в жінках велика конкуренція, і ми можемо тим їх противеньством лиш гордитись, бо воно є доказом, що вони нас боят ся.


Її стаття "Чого нам боятися?", що була уміщена в альманаху "Наша доля" 1893 року, актуальна і нині.
34😁8👍4🔥2🤔1
Ми тут на Літописі любимо і поважаємо Шевченка так само, як дівчата на цьому фото.
В нас на каналі ви знайдете неймовірний автопортрет Тараса Григоровича, його поезії, казки, малюнки, а також щоденникові записи.

З днем народження, пророче!

Шевченківське свято у клубі с. Романівка Теребовлянського повіту Тернопільського воєводства, 1939 р. Фото з сайту Локальної Історії


| Літопис |
46🔥4
Forwarded from DTF Magazine
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Початок концертного фільму New Order — Taras Shevchenko.

Докладніше про цю історію — тут.

📖 Читайте, слухайте та дивіться DTF Magazine у Телеграмі | Інстаграмі | WhatsApp | SoundСloud
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥147
Зображення Києва 17 ст. на медалі

В 1651 році, під час Хмельниччини, князь Януш Радзивілл взяв Київ. На честь цієї події він замовив виготовлення медалі на основі малюнків Абрахама ван Вестерфельда. Переклад латинського напису на аверсі медалі:
Київські зламані луки та бунтівні сагайдаки Радзивілл передає тобі, королю Казимире.


На реверсі:
Під час правління Яна Казимира, збуреного через пихатість козаків, але щасливого через придушення повстання, військо литовське під проводом Януша Радзивила, захистивши кордони вітчизни, опанувавши перехід через Дніпро силою і промислом, повстанських ватажків — одного Небабу збивши і вбивши, а другого Антона звитяживши і вигнавши, та проклавши зброєю собі дорогу, покриту трупами неприятелів, дійшло аж до Києва і ту столицю краю і бунту опанувало року 1651.


Срібна версія медалі наразі зберігається в Музеї історії Києва, а золота — в Національному музеї у Варшаві. Разом із малюнками Вестерфельда це одне із небагатьох зображень Києва 17 століття.


| Літопис |
👍27🤯115🤬3😢2
Випити трохи кави перед службою Божою — це святе.

Середа. У князя рано былисмо и кагве напившись пошлисмо до церкви.


Дневник генерального подскарбия Якова Марковича, часть первая (1717—1725). Киев, 1893


| Літопис |
😎30👍115
Рим врятували гуси, а Січ — гральні карти

В 1675 році тривала затяжна війна козаків з турками. Про цей час козацький літописець Самійло Величко писав:
Тꙋрчин, прошлолѣтнимъ премнагаго православного Козакорꙋского народа поглощеніемъ, и седмнадесяти градовъ... въ пепелъ обращеніемъ и зъ землею соравненіемъ не ꙋдоволствовашися

Одного разу турецько-татарське військо вночі пробралося на Січ, коли козаки
пяное спитъ безпечне в кꙋреняхъ

Турки і татари заполонили Січ. І тут раптом прокидається в одному з куренів козак, який
на дѣло свое вставши... ажъ увидѣлъ несподѣваннихъ людей

Він повідомив про це козаків, які в його курені грали в карти:
Ознаймилъ молчкомъ пятеромъ чили шестомъ товариствꙋ картникамъ ... въ едномъ кꙋтѣ закрившись тихо въ карты игравшимъ

Козаки прокинулися і стали палити по товпі яничарів з вікон своїх куренів
Наветь и церковь Божественꙋю и армати всѣ кровію бѣсꙋрманскою офорбовали

Таким чином Січ вистояла і козаки перемогли.

Літопис Самійла Величка. Перша половина XVIII ст.


| Літопис |
45😎13👍4🔥2