лялька

крихітна
воскова лялька
вона —
не говорить
і в дзеркало подивитись
їй не дають
не усміхається

все життя —
метушилась
тепер спить
спокійна як очерет
під снігом

Павло Щепан

#грань_поезії

КОЛЯДКА

провалюється сонце
у церкві вечора туляться одне до одного сироти
очі заплющені
роти розкриті широко
а голосів нема

Валерій Ілля

#грань_поезії

* * *

Моє серце давно не б'ється
витікає, як річка.

Пливи
пливи
стрибай
бовтайся
на гачку.

Я шукаю черевики
я шукаю ноги.

Фонетика болю
транскрипція пам'яті
пунктуація смерті
граматика любові.

Життя це випадковість
смерть це випадковість
любов це закономірність.
Розчавлений мандарин неба
витікає, як серце.

Я впав у кому свого речення
і поки тут бовтаюся
рибкою слова
поставте за мене крапочку.

Максим «Далі» Кривцов

#грань_поезії
#грань_поезії_військових

Сьогодні рік без Максима "Далі" Кривцова.
7 січня 2024 року він загинув під час бойових дій на Харківщині.
Вічна слава Героям України!

​​Список памʼятних заходів про Максима "Далі" Кривцова:

• 7 січня, Рівне — екскурсія та вечір пам’яті ⏰ 14:00;
• 7 січня, Київ — вистава «Я поверну собі своє життя», яку гратимуть актори @фантазія ⏰ 18:00.
• 7 січня, Львів — вечір пам’яті Максима Кривцова у світлиці К2 УКУ ⏰ 19:00;
з 7 до 22 січня, Харків — фотовиставка «Далі: Я поверну собі своє життя» у кавʼярні Makers.
• 14 січня, Дніпро — читання віршів у Музеї сучасної російсько-української війни о ⏰ 12:00;
• 16 січня, Капитолівка — читання віршів у Капитолівській сільській бібліотеці ⏰ 16:00;
• 17 січня, Вінниця — читання віршів у культурному просторі «Піч» ⏰ 18:30;
• 18 січня, Івано-Франківськ — читання віршів о 19:00 (деталі події на @kulturnyy.kod та на сторінках Фонду імені Максима Кривцова);
• 19 січня, Одеса — читання віршів полеглих поетів в Одеському національному художньому музеї ⏰ 16:00;
• 20 січня, Богодухів — виставка-презентація збірки «Вірші з бійниці» й читання віршів у Богодухівській публічній бібліотеці від 10:00 до 15:00;
• 21 січня, Дрогобич — читання віршів у Молодіжному просторі Дрогобича ⏰ 14:00;
• 22 січня, Дрогобич — показ фільму «Наші котики» в Молодіжному просторі Дрогобича ⏰ 14:00;
• 24 січня, Хмельницький — відкриття виставки «Візьми лиш за руку мене і стисни як зброю» та вечір памʼяті у Хмельницькому обласному художньому музеї ⏰ 17:00;
• Київ — читання віршів у книгарні Vivat, стежте за анонсами на наших сторінках.
Ще 2 події відбудуться закордоном:
• 18 січня, Нідерланди — виставка «Далі: я поверну собі своє життя, обіцяю»;
• 22 січня, Португалія — вечір памʼяті Далі.

Джерело:
У памʼять про Максима «Далі» Кривцова

Ані поруху, ані вітерця тільки пульс спогаду в листі.
На садовій огорожі жевріють лишайник та цятки іржі неголосні відголоси минувщини.
Півмісяці розрубаних стовбурів ще сяють зі стосу духмяним теплом.
Пес нишпорить грядками мітить дрова й приносить холод у дім
поки не споночіє так ніби натягуєш шапку на обличчя

Саша Ґарцетті (Швейцарія)
Переклад Ганна Гнедкова

#грань_перекладів

Замість жеребу витягни
розжарену голку з ока
Замість крові розкидай
ягоди глоду на сніг
Подивися на схід –
Вслід за цятками
намистинок поодиноких
Сонце викочується тарéлем
обабіч ніг
Розвиднюється
Надщерблено, неповоротко
У сітку тілесних шрамів
Вплуталася стрічка пітьми
Виплітай її обережно
Повільно, як реп'яхи
Грудки з корінням в ласці
Туляться до лиця
Сон вже не прийде
Не чекай його в стеблах
Що кістьми виростають
З обох сторін манівця
Попри болі та втрати шкіра
в жадобі прагне тепла

Як не подивишся –
вибору небагато
Півні горлають
Потрібно встати

Ніч добігає кінця

Максим Христенко

#грань_поезії

поверх упав
на поверх

плита стіни
склалася всередину
кімнати

тільки стіл запилений
у квадраті вікна
стоїть

сідаймо вечеряти
аби мати сили

вранці пам'ять збирати
про дім


Олександр Мимрук

#грань_поезії

* * *

химерні обличчя жінок,
що застигли у камені,
мовлять дивну мелодію.
змолюють сни.
зимні й тонкі,
губи їхні гаснуть уночі.
одламати б їм
крихту місяця
й покласти на язик.

не знають вони,
та й віри б не йняли,
що у стіні,
за метр чи три
од їхніх голів
захована таємна кімната,
в котрій
чотири люстра,
седед яких
хтось дуже самотній
зостатись
хотів.

Ярина Чікало

#грань_поезії

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ

сліпне небо,
а будинки прозрівають

як сумно числити зорі,
мокрі, що втікають із пальців

чому я сам,
із льодовими руками?
чому я не вийду на вулицю,
де капають люди?

сліпне небо,
а будинки прозрівають

як сумно вмирати,
думаючи про життя

Юрій Тарнавський

#грань_поезії

Якби знову вперше я тебе зустрів,
Та в саду не цьому, в іншім гаї,
Може, нам інакше гай би зашумів,
Видовжений млою у безкрає.

Може, інші квіти, і не з тих кущів,
Взяла би рука, затрепетавши.
Може, ти сказала б кілька інших слів, –
Кілька інших слів, не тих, що завше.

Може, я серця нам сонцем би спалив
У троянд каскаді, у чаду п’янкому,
Якби знову вперше я тебе зустрів –
В іншім гаї, у саду не цьому.

Болеслав Лесьмян (Польща)
Переклад Маріанна Кіяновська

#грань_перекладів

*

у нашому місті намиста
тільки з кісток
ми тримаєм своїх
померлих при собі
їхні голоси стоять стіною
поміж нами тодішніми
і теперішніми
голоси - замість стін
а десь - і дому
стоять

голоси - із кісток
колисають
заснеш - не виснуєш
нову намистину

ця була не близьким знайомим
обіцялись на каву
не встигли

Вікторія Фещук

#грань_поезії

СВОБОДА

Не мати дому
не нагромаджувати
не мати човна
складів не мати
запасів не мати
книжкових полиць не мати
рослин не мати
собаки не мати
морської свинки
пташок у клітках
не мати літніх батьків
не мати дружини
не мати коханки
не мати дітей

Ліна Екдаль (Швеція)
Переклад Лев Грицюк

#грань_перекладів

*

ніж або голка

вірш, як по щирості, — серце,
рядочок — поріз або шов.
тобі, що бездумно
нарікся поетом,
належить обрати перо:

ніж або голка

вірш, як по щирості, всюди
єси й наповняє усе,
й тобі, що насмілився словом
збудити його з небуття, —
собі відповíсти по щирості:

словом своїм
я звільнив чи ув'я‌‌знив?

і врешті зізнатись: чи справді
той біль, яким так смакуєш,
ти знаєш достоту? чи чув
і носив у собі?

чи лиш бачив за склом?

*

Степан Пенкалюк

#грань_поезії

КОЖНА КІСТКА

Коли тіла наші зіллються
і розпадеться кожна кістка,
потроху прийде насолода,
аж не зіткнуться наші душі,
не плакатимуть від утіхи очі
і не здригатиметься тіло
та заперечить гарячково
усі старання подолать недугу.


Карлос Карзодо (Бразилія)
Переклад Валерія Глотова

#грань_перекладів

ОКСАНКА

Коли ти лежиш на тротуарі проспекту Степана Бандери,
тримаючи в зубах вітчизняну цигарку,
Оксанка виходить з тролейбуса
і, зупинившись над тобою,
вдивляється у відсутній ґудзик
на твоїй маринарці,

а ти, взявши між два пальці свою приму-люкс,
витягуєш її з рота
і говориш:

коли я лежу на тротуарі проспекту Степана Бандери,
тримаючи в зубах вітчизняну цигарку,
ти виходиш з тролейбуса
і, зупинившись наді мною,
вдивляєшся у відсутній ґудзик
на моїй маринарці,

а я, взявши між два пальці свою приму-люкс,
витягую її з рота і кажу:

коли би хтось лежав на тротуарі проспекту Степана Бандери,
тримаючи в зубах вітчизняну цигарку,
чи ти би вийшла з тролейбуса,
і, зупинившись над ним як наді мною,
чи вдивлялася б у відсутній ґудзик
на його маринарці,

і чи він би тоді взяв між два пальці свою приму-люкс,
чи витягнув би її з рота,
і чи б сказав:

Оксанко, знаєш,
в тебе такі темні очі,
що в них можна висипати сміття,
все одно нічого не видно.

Юрій Завадський

#грань_поезії

Під час розвішування білизни усвідомлюю
нестерпну легкість прання і те, що прищіпка на соску болить
І що гірше мій партнер має такі ж шкарпетки як і мій колишній
І що гірше
не знаю
чи не я купила їх обом
це б могло означати
своєрідне зациклення
у виборі шкарпеток

Мірка Абелова (Словаччина)
Переклад Лесь Белей

#грань_перекладів

свистить в щілинах вікон
власне імʼя метається в пошуках втечі
зранений але відкритий
продуваюся наскрізь життям

Андрій Голоско

#грань_поезії

Кілька днів тому він розповів
— що тебе кохає. Це — cool.

Наді мною виростали зірки
на своїх гілках світла, сяйливо білі
між мокрого важкого великого пальмового листя темряви.

И‌оганнес Анюру (Швеція)
Переклад Лев Грицюк

#грань_перекладів

ПОШЕПКИ

Пошепки дуже боязкі
Вони невпевнені в собі
Невпевнені в тому що в них по-справжньому вірять

Їм здається що їх сприймають як ельфів чи фей
Як якусь вигадку

А щоразу як їх охоплює новий сумнів
Стають майже шелесткими
Ніби от-от розвіються

Андрій Мілецький

#грань_поезії

світ це чудова місцина
щоб у ньому народитися
якщо вам не йдеться про щастя
чи про вічне життя
в ньому стільки радості
якщо не йдеться про дотик пекла
зараз і потім
аби лише все більш-менш складалося
тому що навіть у небі
не завжди
всі співають

Лоренс Ферлінґетті (Америка)
Переклад Юрій Андрухович

#грань_перекладів

×××

обличчя вивчене
як стара затерта мапа
схилитися й накреслити
любові останній маршрут:

поглядом погладити
вигини запалих щік
і вії похитнути —
подихом

та лише губами
торкнутися
холодного чола
і відпустити —
в путь із якої
немає вороття

Ростислав Кузик

#грань_поезії