Спільнокореневі слова з коренем «-рук-»
#словотвір #розмаїття #словозбір

Рука, рушниця (ручниця), рушник, виручати, доручення, запорука, заручини, зручний, нáруч (комусь на користь, вигідно), наручник, обруч, підручник, пóруч, ручатися, рýчкатися (вітатися за руку).

Неживі предмети, які належать до істот
#морфологія #граматика

Іноді граматичне значення істоти чи неістоти в українській мові відрізняється від біологічного визначення живого. Наприклад, на питання «хто?» відповідають:

1) люди;

2) тварини;

3) загальні назви на позначення неживих людей: небіжчик, мрець.
Але труп, тіло — «що?»

4) міфологічні, уявні істоти: щезник, мавка, Зевс;

5) іграшки та ігрові атрибути, співвідносні з живими істотами (контекстуально): лялька, ведмедик, дама, валет.

#цікавинка #етимологія #походження #іноземне

Англійське модальне дієслово will споріднене з українськими воля, воліти. Воно виражає не лише майбутній час узагалі, а й бажання, особисту волю мовця. Натомість дієслово shall має відтінок примусу або впливу зовнішніх обставин.

Лицарі ордену мовознавства

Хочете більше якісного наповнення і менше реклами? Надішліть авторці лише дві гривні!
5375414130109811 — Монобанк
5168745104021784 — ПриватБанк

#мимохідь #письмо

Буква ять (ѣ) замість йора (ꙏ).
Кадр з українського фільму «Поводир» 2014 року. Події відбуваються у 1932-1933 роках.
Може здивувати саме використання дореволюційного правопису, тому що ять, йор у кінці слова та деякі інші букви вилучили з російської абетки ще в 1918 році.

Гурт «Оторвальд» поклав на музику вірш класика. Зверніть увагу на слова “це наша пристрасть стала поміж нами, нас розлучаючи назавсігди”.

#слуханка #в_єдності_в_розмаїтті

Про назви національностей
#походження #етимологія

Німець. Пов'язане з німий — «який говорить невиразно, незрозуміло, не говорить узагалі; який не володіє слов'янською мовою».

Жид. Запозичене з італ. giudeo — «єврей», що походить від лат. Jūdaeus — «іудей, єврей». Така форма вживана у слов'янських мовах ще з дописемних часів і первісно негативного стилістичного забарвлення не має.

Угорець. Жодним чином не стосується слова гора. Пов’язане з лат. Ungari, Ungri, Hungari, де початкове h- пояснюється впливом етноніма Hunni — «гунни».

Румун. Походить від лат. rōmānus — «римський», утвореного від назви міста Rōma — «Рим». Пояснюють тим, що Румунія входила до складу земель, завойованих давньоримськими легіонерами.

Пишемо не так, як чуємо
#фонетика #чуй

Уподібнення за місцем і способом творення — чи не найцікавіший вид асиміляції. Він стосується шиплячих приголосних, які перед свистячими стають свистячими, і свистячих, які перед шиплячими стають шиплячими. Наприклад:

Чашці — [чáс'ц'і], де [ц], [с] — свистячі, [ш] — шиплячий.

З джерела — [жд‌‌жеꙵреꙵлá], де [ж], [д‌ж] — шиплячі, [з] — свистячий.

Іншою особливістю цього явища є перетворення звуків [д] або [т] в африкати. Це прослідковуємо в таких словах:

Блюдце — [бл'ýд‌‌зце]
Звідси — [звíд‌‌зси]
Отже — [óд‌‌жже]

Можна вивести схему:
[д] + шипл. → [д‌‌ж] + шипл.
[т] + шипл. → [ч] + шипл.
[д] + св. → [д‌‌з] + св.
[т] + св. → [ц] + св.

Слова «жінка» і «queen» (королева) споріднені
#етимологія #походження

Вони походять від праіндоєвропейського кореня *gwen, який праслов'янській розвинувся у *genā → *žena, звідки укр. жона. У давньоанглійській цей корінь зазнав розвитку в cwen (правителька держави; жінка; дружина), а в середньоанглійській потрактувався як quene (шляхтичка; дружина короля).