This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Катруся
Дивлюсь я на зірку у теплу цю ніч.
І кличе, і кличе вона за собою.
Так хочу побути з тобой віч-на-віч
Не встигла я, мамо, побути дочкою...
В душі пам'ятаю я серця биття,
Твоє й татуся, на нього не злюся.
Я знаю, я знаю - нема вороття,
І через роки я до вас не вернуся.
Матуся миленька, я тут не сама,
Нас тут багатенько, всіх нас прихистили.
Яка я доросла? Ох, я - бойова!
А крила мої вже гарненько зміцніли.
І як розквітне весь жоржини цвіт
Я вирушу у перший свій політ.
Автор: Вікторія Звєрєва
Дивлюсь я на зірку у теплу цю ніч.
І кличе, і кличе вона за собою.
Так хочу побути з тобой віч-на-віч
Не встигла я, мамо, побути дочкою...
В душі пам'ятаю я серця биття,
Твоє й татуся, на нього не злюся.
Я знаю, я знаю - нема вороття,
І через роки я до вас не вернуся.
Матуся миленька, я тут не сама,
Нас тут багатенько, всіх нас прихистили.
Яка я доросла? Ох, я - бойова!
А крила мої вже гарненько зміцніли.
І як розквітне весь жоржини цвіт
Я вирушу у перший свій політ.
Автор: Вікторія Звєрєва
❤217👏20😢11🥰8👍3😁3💯3🕊2❤🔥1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Нарешті знову тільки разом і можна побешкетувати😄
Любов у гнізді 💞
Любов у гнізді 💞
❤122🤪19🥰16😨2👍1😱1
Старий я став, ті дні давно минули
Як був потрібен людям я.
І всі ті роки різні вітри були
Я спав, а у ві сні, я ніби щогла корабля,
Що в океані заблукав й шука Фата-моргану
Бо в п'ятницю він вирушив в похід
А капітан давно забув свою кохану
А палубу скував холодний лід.
Та диво сталось ранньою весною
Вітрила, ніби корабля розкрились наді мною
Мене обрали ті чарівні душі двоє.
Потрібен їм я, знову я герой!
Як сходить сніг і теплі вітри дують
Дбайливо бережу я їх дітей,
Вони мене хвилюють.
Не буду спати знову сто ночей!
Як чую перший клекіт я,
Я розумію - ми сім'я.
Велика, гомінка, щаслива.
Я юний знов і місія моя важлива.
Вікуся Звєрєва
@Вікторія Шипоша
Як був потрібен людям я.
І всі ті роки різні вітри були
Я спав, а у ві сні, я ніби щогла корабля,
Що в океані заблукав й шука Фата-моргану
Бо в п'ятницю він вирушив в похід
А капітан давно забув свою кохану
А палубу скував холодний лід.
Та диво сталось ранньою весною
Вітрила, ніби корабля розкрились наді мною
Мене обрали ті чарівні душі двоє.
Потрібен їм я, знову я герой!
Як сходить сніг і теплі вітри дують
Дбайливо бережу я їх дітей,
Вони мене хвилюють.
Не буду спати знову сто ночей!
Як чую перший клекіт я,
Я розумію - ми сім'я.
Велика, гомінка, щаслива.
Я юний знов і місія моя важлива.
Вікуся Звєрєва
@Вікторія Шипоша
❤128👍9❤🔥1✍1🥱1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Новий день, нові пригоди!
❤141❤🔥4😁2👍1🔥1