Часопис «Крик Чайки»
274 subscribers
245 photos
5 videos
1 file
77 links
Тут мали бути смішні картинки, але щось пішло не так
Download Telegram
Скан №5: "Ділова і народно-розмовна мова XVIII ст." (серія "Пам’ятки української мови").

В серії "Пам’ятки української мови" вийшло 11 томів з актовими документами. Однією з особливостей саме цього видання є те, що в багатьох актах зафіксована пряма мова (свідків, позивачів, відповідачів), звідси й "народно-розмовна мова" в назві.

Якщо порівнювати зі старішою Житомирською актовою книгою 16ст., то можна помітити, що текст став значно зрозумілішим – це не тільки через те, що документи на 100-200 років ближчі до нас, а й тому що мова діловодства зсувалась від книжно-традиційної, до нової мови, сформованої на народній основі.

Що є в книжці:
✦ Вступ з описом лінгвістичних особливостей
✦ Словник малозрозумілих слів
✦ True crime контент – вбивства, афери, фальшивомонетництво, крадіжки вуликів. За розвитком сюжетів цікаво спостерігати
1
ϸ скажете, забираємо в нашу абетку?
🔥8👍21
Останній скан – одна з найцікавіших (і з найбільшим мемним потенціалом) книг із серії "Пам’ятки української мови" – "Вірші. Приповісті посполиті" Климентія Зіновіїва.

Климентій Зіновіїв – чернець, який жив у другій половині 17 – на початку 18 ст. Крім служіння богу, він ще й писав вірші. Ні, не так – він ОБОЖНЮВАВ (вибачте) писати вірші. Він писав вірші про все, що бачив і чув. Бажаєте вірш Ω колючках, що колют в бокахъ у людεи часомъ? Сторінка 74. Ω вътручающихсѧ нε в своѣ рѣчи? Сторінка 57. Може хочете дізнатись думку автора Ω куховаркахъ, що по мѣстах варεноε продаваютъ? Сторінка 108. Про собак? 169. Про людей, які не люблять собак? 170! Явища (сни, погода, пори року, злочини, п’янство), хвороби, тварини, кровопускання, ремесла – 370 віршів, в яких через призму консервативно-бубняво-повчального світосприйняття автора зафіксовано українську реальність кінця 1600-х років. Де ще ви знайдете подібне? Ніде.

Крім написання віршів, Зіновіїв також займався збиранням прислів’їв (a.k.a. "приповісті посполиті"). Вони записані в алфавітному порядку, і тут теж є що подивитись – щонайменше пошукати знайомі нам прислів’я (Баба z воза возу лεгшεи; Голодному члку хлѣбъ на вмѣ; Языкъ Киева доводитъ, і багато інших), і на хвилинку зависнути, усвідомлюючи, наскільки вони старі.

P.S. Серед прислів’їв є “Z литвином братаисѧ да камεн дεржи”. Під литвинами скоріш за все мались на увазі білоруси. Щось наші предки знали…
🔥2
Отже, список книг із серії «Пам'ятки української мови», з посиланнями.

«Пам'ятки української мови» — це серія видань писемних пам'яток 13 — 19 століть. Тексти відтворені максимально близькими до оригіналу, оригінальним правописом, з мінімальними змінами (наприклад, додавання пробілів в ті тексти, де їх немає), в деяких випадках — фототипічним методом.

Томи серії розташовані в порядку виходу, від найпершого (словник Беринди, 1961 рік), до останнього («Лікарство...», 2017). На жаль, не всі книги є в оцифрованому вигляді.

Якщо книга доступна на кількох сайтах — додаю посилання також на другий сайт.

Перелік книг взятий з «Енциклопедії історії України».

1. «Лексикон словенороський» Памви Беринди - словник церковнослов'янських слів 17 століття, з перекладом на тогочасну українську. Один з екземплярів 1627 року можна погортати тут, якість скану навіть краща ніж в "пам'ятках".

2. «Лексис» Лаврентія Зизанія; «Синоніма славеноросская» (лінк №2). «Лексис» — ще один словник церковнослов'янської, вийшов раніше за словник Беринди (1596), послужив основою для останнього. «Синоніма...» — синонімічний словник української мови 17 століття.

3. Українські грамоти XV ст. (лінк №2)

4. Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVI ст.

5. «Словник української мови» П. Білецького-Носенка (лінк №2) — українсько-російсько словник 1840х років.

6. «Граматика слов’янська» Івана Ужевича — граматика української/білоруської мови, написана в 1640х роках латиною у Франції вихідцем з Волині Іваном Ужевичем. Видання складається з факсимільних копій двох оригінальних рукописів (вони красиві!) і перекладу на сучасну українську. Скажемо ні нудним шкільним підручникам, вчімо мову за підручниками 1640х!

7. «Вірші. Приповісті посполиті» Климентія Зіновієва - збірка кінця 17 століття, складається з 370 віршів, в яких автор залишив зліпок своєї епохи, описуючи все, що бачив, чув, і думав. «Приповісті посполиті» — збірка тогочасних прислів'їв.

8. «Лексикон латинський» Єпіфанія Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Єпіфанія Славинецького і Арсенія Корецького-Сатановського (лінк №2) — 2 словники: один між латиною і тогочасною українською/церковнослов'янською, інший — навпаки.

9. Грамоти XIV ст. (лінк №2)

10. Ділова і народнорозмовна мова XVIII ст. Матеріали сотенних канцелярій і ратуш Лівобережної України

11. «Граматика» Мелетія Смотрицького — підручник церковнослов'янської мови, оригінал вийшов друком в 1619 році.

12. «Грамматіка словенска» Лаврентія Зизанія (+ додаток) — підручник церковнослов'янської мови, оригінал вийшов друком 1596 році.

13. Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст.: Зб. актових документів (лінк №2)

14. Лікарські та господарські порадники XVIII ст. — збірка з трьох окремих праць. Рецепти ліків, молитви, замовляння, кровопускання, гороскоп — все що потрібно, щоб викликати в сучасного лікаря фейспалм.

15. «Ключ розуміння» Йоаникія Ґалятовського (лінк №2) — збірка праць одного з найпродуктивніших українських церковних письменників 17 століття. Трактат про мистецтво церковної проповіді (Наука, албо способъ зложенѦ казанѦ), книга для сповідників (Грѣхи розмаитїи), трактат проти забобонів і ворожбитів (Боги поганскїи), і кілька інших творів.

16. Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.

17. Приватні листи XVIII ст. — уявіть, ви прямо зараз можете почитати приватну переписку українців, що жили 300 років назад!

18. Книга Київського підкоморського суду (1584 — 1644) (лінк №2)

19. Волинські грамоти XVI ст.

продовження списку
4
початок списку

20. «Гисторія... Г.Граб'янки. Летопись краткій...» — (вікі) козацький літопис 2-ї половини XVII — початку XVIII століття

21. «Євсевієве Євангеліє 1283 року» — (вікі) перепис фрагментів Євангелія, зроблений в Галичі або в Холмі. Оригінал вивезений в москву (зробіть здивоване лице)

22. Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року

23. «Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови 15—18 ст.» — невиданий історичний словник української мови, укладений в кінці 19 століття.
Книга 1 (лінк №2)
Книга 2 (лінк №2)

24. Акти Житомирського гродського уряду 1590 р., 1635 р. (лінк №2)

25. Добрилове Євангеліє 1164 року — (вікі) рукописне Євангеліє 1164 року

26. Книга Овруцького замкового уряду 1678 року

27. Луцька замкова книга 1560—1561 років

28. Акти Вижвівської міської книги 17 ст. (лінк №2)

29. Псалтир: переклад новою літературною українською мовою П.С.Морачевського (1865)

30. ΕΥΧΑΡΙΣΤΗΡΙΟΝ, албо Вдячность.. — панегірик Петру Могилі, написаний на початку 1630х. Скану з серії пам'яток немає, можу запропонувати оригінал (з картинками!), сторінку на вікі, і переклад на сучасну українську

31. Акти Полтавського полкового суду 1668-1740 рр. збірник актових документів

32. Бучацьке Євангеліє XII-XIII ст. (вікі)

33. Лікарство на оспалый оумыслъ чоловічїй — збірник релігійних творів, випущений в 1607 році Дем'яном Наливайком (братом Северина Наливайка)

Бонус: книга, яка не входить в серію "пам'яток", але не можу її не додати — «Хрестоматія з історії української мови X — XIII ст.» — опис 60 пам'яток української мови найдавнішого періоду. І мова тут не тільки про книги, а й про написи на стінах, мечах, монетах, корчагах та інших речах.

На що б я радив звернути увагу в першу чергу якби мене запитали? Словник Беринди і «Синоніма славеноросская». Це словники, тому довго вникати в текст не обов'язково, а от купа відкриттів гарантована.

Далі йдуть «Граматика» Ужевича (красиві оригінальні рукописи + проглянути перекладену версію), «Вірші» Климентія Зіновієва (зліпок епохи + мемна книжка), «Лікарські та господарські порадники» (порадієте сучасні медицині), за бажання — «Приватні листи» (там здебільшого сваряться за землю або просють грошей, але не тільки), ну і «Хрестоматію з історії української мови» не забувайте.
5
Магічні класи, доступні простим українцям станом на 1627й:

- Чаровник
- Ворожбит
- Віщок
- Заклинач
- Чорнокнижник
😁2984🤮1😈1
Як вірний атеїст Київського Патріархату нагадую, що день Святого Миколая перемістився повернувся на своє законне 6 грудня, тобто буде вже за тиждень. Починайте готувати цукерки!
🎉13
Суспільне видало годноту
https://mediateka.suspilne.media/
🥰8
Вчора ще під час конференції почали обговорювати природні шляхи трансмісії фольклорних текстів. Згадали про голосіння.

Євген Єфремов, про якого я вище писала, згадав цікавий момент, коли заставав розмови подружжя десь у такому дусі:
Дід: Слухай, я ж раніше помру.
Баба: Ну.
Дід: А ти будеш за мною голосити?
Баба: Ну то ясно, що буду.
Дід: А як? Я ж можу не почути. Давай ти зараз поголосиш, а я послухаю.

Друга історія з його експедиційного досвіду була про бабусю, яка вчила онуків голосити. Казала їм, що хоче, щоб вони вміли, і як вона помре, то могли теж гарно за нею поголосити. Але треба ж мати формальну причину. То придумала прибити муху, покласти її на стіл і тоді сказала, що тепер над нею будуть тренуватися.

Ну, і по класиці нагадаю вам мій старий пост про відспівування кота і дитячу гру в обмирання, яку описав Володимир Білий.
😁3🤯3
Сумне (і трохи смішне через абсурдність описаної ситуації) нагадування про те, що людям часто пофіг на те, що хтось там когось вбиває в промислових масштабах, якщо це відбувається за тисячі кілометрів і не сильно потрапляє в інфополе
6🤷‍♂3
Сьогодні я дізнався, що в багатьох мовах зіниця позначається словами, які мають значення "маленької людини" — англійське/латинське Pupil (учень), грецьке Κόρη/Kóri (дочка), чеська panenka (на додачу до zornice), і багато інших.

Ймовірно, ця назва з'явилась через те, що коли зблизька дивишся людині в очі, то бачиш там неясний силует (себе, тобто) — сходіть до дзеркала, перевірте!

Як бачимо, це було актуально і для староукраїнської — звісно, не зрозуміло наскільки "чоловічок" був вживаним, але в словник потрапив. Цікаво, чи використовують цю назву де-небудь в наші дні.

P.S. Вікіпедія каже, що в давній Месопотамії засвідчена фраза "захисний дух ока". Не знаю як вам, а мені здається, що мати духа-захисника прямо в очах — це пафосніше ніж мати янгола на плечі.
❤‍🔥112👎2
Щоб краще зрозуміти, що таке "складні гірничо-геологічні умови", можна подивитися на карту приток Либеді і на карту висот Києва. З них видно, що в долину Либеді стікається вода з величезної частини правобережжя Києва, а між Либідською і Деміївською, до Либеді приєднуться одна з останніх приток. Десь в цьому просоченому водою ґрунті і побудований перегін.

Пост ніяким чином не має на меті відбілювання великого візіонера містобудування і борця з диктатурою.
🔥7