☦🌿🍂ЖИТТЯ ВІЧНЕ ЧИ ТЛІННЯ - ВИБІР КОЖНОГО: НАСКІЛЬКИ АПОСТОЛЬСЬКА #СПАДКОЄМНІСТЬ ВАЖЛИВА ДЛЯ СПАСІННЯ. МИТР. #АНТОНІЙ
"Нещодавно Церква відзначала день зходження Святого Духа на апостолів, нині віруючі відзначають день пам'яті первоверховних апостолів Петра і Павла.
І це привід для нас згадати, що означає апостольська спадкоємність і чому вона така важлива для Церкви.
Існує священна церковна ієрархія: Святий Дух зійшов на апостолів Христових, апостоли висвятили перших єпископів, які в свою чергу висвятили нових, і так до цього дня через законне канонічне висвячення в Таїнстві священства тягнеться безперервна нитка благодаті Святого Духа.
Апостольське спадкоємство – зримий образ Божої любові та нерозривного зв'язку з Господом.
Так, Христос вознісся після Свого Воскресіння, але не залишив нас самих, дарувавши нам Свою святу Церкву. Тільки від нас залежить, прийняти цей дар чи відкинути.
І ось останніми роками від нас вимагають відмовитися від цього дару і возз'єднатися із спільнотами, які не мають апостольського спадкоємства.
Коли суспільство не розуміє, що означає благодать Святого Духа і як вона передається, це можна зрозуміти. Але набагато страшніше, коли цього не розуміють люди, начебто, церковні. Яким би не був впливовим той чи інший ієрарх, яким би могутнім себе не уявляв, він не в змозі простим указом заповнити відсутність благодаті Святого Духа, яка дається в Таїнстві Священства. Якщо нитка апостольського спадкоємства перервана, однією архієрейською волею її не пов'язати.
Потрібне щире покаяння і, якщо немає перешкод з боку святих церковних правил, є законне Таїнство Священства.
Заперечувати це є ознакою глибокого обмирщення, плотського, а не духовного мислення. Апостол каже: «Що посіє людина, те й пожне: той, хто сіє в тіло своє, від тіла пожне тління, а той, хто сіє в дух від духу, пожне життя вічне» (Гал. 6:7–8). Тепер вибір за кожним: життя вічне чи тління.
Якщо ми добровільно відмовимося від апостольського спадкоємства, Церква, звичайно, не загине, загинемо ми самі, пожнемо тління, кажучи словами Писання, тому що перестанемо бути Церквою, адже спасіння можливе лише в ньому".
"Нещодавно Церква відзначала день зходження Святого Духа на апостолів, нині віруючі відзначають день пам'яті первоверховних апостолів Петра і Павла.
І це привід для нас згадати, що означає апостольська спадкоємність і чому вона така важлива для Церкви.
Існує священна церковна ієрархія: Святий Дух зійшов на апостолів Христових, апостоли висвятили перших єпископів, які в свою чергу висвятили нових, і так до цього дня через законне канонічне висвячення в Таїнстві священства тягнеться безперервна нитка благодаті Святого Духа.
Апостольське спадкоємство – зримий образ Божої любові та нерозривного зв'язку з Господом.
Так, Христос вознісся після Свого Воскресіння, але не залишив нас самих, дарувавши нам Свою святу Церкву. Тільки від нас залежить, прийняти цей дар чи відкинути.
І ось останніми роками від нас вимагають відмовитися від цього дару і возз'єднатися із спільнотами, які не мають апостольського спадкоємства.
Коли суспільство не розуміє, що означає благодать Святого Духа і як вона передається, це можна зрозуміти. Але набагато страшніше, коли цього не розуміють люди, начебто, церковні. Яким би не був впливовим той чи інший ієрарх, яким би могутнім себе не уявляв, він не в змозі простим указом заповнити відсутність благодаті Святого Духа, яка дається в Таїнстві Священства. Якщо нитка апостольського спадкоємства перервана, однією архієрейською волею її не пов'язати.
Потрібне щире покаяння і, якщо немає перешкод з боку святих церковних правил, є законне Таїнство Священства.
Заперечувати це є ознакою глибокого обмирщення, плотського, а не духовного мислення. Апостол каже: «Що посіє людина, те й пожне: той, хто сіє в тіло своє, від тіла пожне тління, а той, хто сіє в дух від духу, пожне життя вічне» (Гал. 6:7–8). Тепер вибір за кожним: життя вічне чи тління.
Якщо ми добровільно відмовимося від апостольського спадкоємства, Церква, звичайно, не загине, загинемо ми самі, пожнемо тління, кажучи словами Писання, тому що перестанемо бути Церквою, адже спасіння можливе лише в ньому".
Православная Жизнь
Митр. Антоний (Паканич): Если мы откажемся от апостольского преемства, Церковь не погибнет, но погибнем мы сами
Почему так важно апостольское преемство?