Що важливіше для судді: власна думка, або усталена практика?

У 2012 році, тобто до військової агресії, росіяни провели дослідження, яке стосувалось і впливу власної думки/думки колег на судове рішення (переглянути дослідження).

Як бачимо, рішення за аналогічними справами мали більший вплив, ніж власна думка, яка була лише трохи важливішою, ніж думка колег.

Як Ви вважаєте, що повинно стояти у пріоритеті для судді: власна позиція, або вектор усталеної практики?
Пишіть у коментарях

Нагадаю, що на цьому каналі я збираю ваші історії про поведінку суддів і їхні рішення: смішні, дивні, страшні, сумні… Це не просто заради цікавості, а й ще важливо для дослідження.

Надсилайте історії боту зворотного зв’язку 👉 @Courtstories_bot, а я публікуватиму їх в рубриці #судовісторіз

Анонімність за Вашим бажанням

Вплив очікування корупції

Питання очікування корупції (неправомірної вигоди) та впливу цього фактору потребує додаткових досліджень. Загалом, це працює наступним чином: за певною категорією справ наявна корупція і вона очікується; надалі за відсутності корупції в таких справах кожного разу ухвалюється рішення про відмову у позовних вимогах.

Такі відмови кількісно формують судову практику і вже після чого будь-яке відхилення в ній сприймається як корупція іншими суддями. Саме цим можна інтерпретувати небажання суддів приймати рішення про забезпечення позову.

Ситуація може працювати й навпаки: масова корупція формує судову практику і ця практика стає усталеною. Попри відсутність корупції судді копіюють рішення з реєстру, оскільки так швидше.

Чи відомі Вам інші випадки, коли очікування корупції
викривило судову практику?
Пишіть у коментарях

Як викривлення усталеної судової практики, можна згадати зокрема те, що презумпція невинуватості насправді не працює з огляду на обвинувальний ухил. Або принцип «держава завжди права», коли законом покладено обов’язок щодо доведення правомірності своїх дій та рішень саме на суб’єкт владних повноважень, а на практиці адміністративні суди фактично проводять судове слідство, збираючи докази замість суб’єкта владних повноважень.

Можна згадати також і схильність суддів відмовляти в забезпечені позову, оскільки відсутні докази намірів відповідача не виконувати судове рішення (хоча їх іноді складно навіть уявити).

Якщо у Вас є історії з випадками викривлення судової практики, давайте їх разом обговоримо у коментарях.

Вітання після паузи!
Хтось замислювався, наскільки часто судді приймають певні рішення через простоту їх складення або можливість зробити копіпейст?

За посиланням моя колонка на Ligazakon щодо змін судової практики у справах про оскарження реєстрації нерухомості.

Серед іншого, в ній описана ситуація, коли небажання розглядати спір по суті та ймовірно бажання зробити копіпейст ухвали призвело до того, що було скасовано 1714 рішень, які набрали законної сили із закриттям провадження з огляду на неправильну підсудність.
Приклад.

Усі ці справи прийшлося розглядати знову.

А у вас були випадки, коли суд прийняв певне рішення саме через легкість його складення?

Судді «ідеальні люди» чи «хабарники»?

Є два стереотипи (упередження):

Перший стереотип ілюструє соціологічне дослідження «Ставлення громадян України до судової системи», за яким 34,8% респондентів вважають, що при винесенні судового рішення суддя керуються власною вигодою. Звісно, малось на увазі саме неправомірна вигода.

Держава ж розглядає суддів скоріше як ідеальних людей, які в ідеальному світі ухвалюють ідеальні рішення, керуючись «виключено Законами та Конституцією України» з «неухильним дотриманням принципів справедливості та верховенства права» - це другий стереотип.

Річард Познер, зазначає, що до судді необхідно ставитись, як до звичайної людини, а не як до Прометея, який прагне змінити світ, або до святого, позбавленого людських слабкостей, упереджень та хитрощів.

А ви як вважаєте?

Формула максимізації вигоди (корисності) судді

Американський суддя та вчений Річард Познер, спробував сформулювати формули максимізації корисності для суддів. В своїй статті «Що максимізують судді? (Те саме, що інші)» він приводить таку формулу:

U=U(tj, tl, I,R,O)

де tj – кількість годин на день, які суддя витрачає на роботу, tl – кількість годин на день, коли суддя має вільний час (в тому числі для інших активностей, окрім здійснення правосуддя), I – дохід (суддівська зарплата), R – репутація, O – інші джерела корисності (задоволення, вигоди) як популярність, престиж, уникнення скасування рішень.

В якості коригування даної формули Річард Познер додатково приводить вплив доходу судді від позасудової діяльності – наукової, видання книг.

Які коригування повинні бути у формулі для українських суддів?

Вітаю. Кожен, хто працює в судах та з судами, точно має історії про поведінку суддів і їхні рішення: смішні, дивні, страшні, сумні… Хочу знати всі ваші історії, адже це буде цікаво і аудиторії, і мені для дослідження.

Надсилайте історії боту зворотнього зв’язку 👉 @Courtstories_bot, а я публікуватиму їх в рубриці #судовісторіз

#судовісторіз
Нам надійшла історія, яка ілюструє демонстровану неуважність через брак часу та навантаження, або некомпетентність та відсутність базової грамотності.

Історія нашого читача:

У 2012 році працював юрисконсультом в одному обленерго. Комунальне підприємство заборгувало за електроенергію близько 8 000 грн. Але підприємство знаходилось в стані припинення, а замість нього створили нове комунальне підприємство-клон.

Через те, боржника перереєстрували у м. Київ. Тож, позов про стягнення боргу за ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ було подано до Господарського суду міста Києва.

Суддею була молода жінка. Цілих пів року просила нас надавати надіслані акти звірок, уточнені розрахунки та пояснення до розрахунків і т. ін.

Відверто кажучи, не знав, як вже розписати, щоб більше нічого не вимагали. За цей час витрачено більше коштів на відрядження, аніж сама сума боргу, тому просив розглянути без нашої участі. Але суддя відкладала і призначалися нові дати (це при тому, що відповідач не з'являвся взагалі).

У передостанньому засіданні справа не розглядалась взагалі та була відкладена на іншу дату з посиланням на те, що вже 17:00, у судді болить голова, а після нас ще розглядати корпоративний спір. Про повагу до мене та до мого часу мовчу. І ось апогей, останнє засідання. Діалог виглядав приблизно так:

- Позивач, я одного не розумію. Ви у своїх розрахунках ділите на тисячу?
- На сто..
- Чому на сто?
- Бо у гривні 100 копійок, Ваша честь.
- Та ні, я маю на увазі, у вас тариф по ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ встановлено за ТИСЯЧУ КУБОМЕТРІВ?
-... Кіловат, Ваша честь, за один кіловат.
- Ой, коротше. Відповідач не з'являється, чого я маю за нього думати. Позов задовольняю.

Після питання про "тариф за електроенергію за тисячу кубометрів" я нарешті зрозумів, чого справа вирішувалась більше ніж пів року.

«Корупція в боротьбі сумо», таку назву мало фактчек-дослідження відомого економіста Стівена Левітта, який аналізував статистику та дані. Звісно такий заголовок і привернув увагу.
Схожі виклики в судовій системі України та Австралії – теж здається нонсенсом. Але пропоную ознайомитись детально та переконатись, що це не так.
Деталі за посиланням:
https://zib.com.ua/ua/148427-yak_motivuvati_suddiv_pracyuvati_krasche_ta_shvidshe_vikliki.html?fbclid=IwAR0iPE2DZgGXw5vwy45DPBT1934eekqdc8a756cmp1fU21alNTRmRbeugZY

Трансформація прокуратури України, ”fly blind” and “fly solo та “Tunnel vision” and “conviction mentality” в американських прокурорів

Нещодавно вийшла стаття Ірини Венедіктової щодо трансформацій та реформ, які відбуваються в Офісі Генерального прокурора.
В цілому, дана стаття, як і затверджена Стратегії розвитку прокуратури до 2023 року, містить правильні позиції – як якісно підготовлений комунікаційній матеріал.
Великі сумніви викликала реальність трансформації і реальна реалізація позначених змін.
Одна з проблем нашої прокуратури – відсутність децентралізації, як і визнано в статті (див. підрозділ щодо бюрократії).
У прокурорів в США інші проблеми – вони надмірно незалежні. Working within the current legal framework, must “fly blind” and “fly solo.”
Але є і спільні проблеми. Це Tunnel vision” and “conviction mentality", тобто певна професійна деформація прокурорів.
Детальніше щодо цього можна подивитись в статті «Prosecutor Institutions and Incentives» Ronald F. Wright

Привіт усім! Давно не писав тут, буду частіше.
Сьогодні - цікава цитата, а завтра - пост про того, хто перший почав вивчати судові дані.
Цитата: "Судові рішення", як сказав Макс Лернер, "не є немовлятами, які приносять конституційні лелеки, але народжуються через тяжкі економічні обставини ».
Як вам така думка?
Хто такий Макс Лернер можна почитати тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81_%D0%9B%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%80

Хто перший почав вивчати судові дані та здійснювати їх кількісний аналіз?
Був такий політолог Сі Херман Прітчетт. Він використовував так званий “метод блокового
аналізу” (bloc, або box-score analysis), який полягав у тому, що збирались дані про особливі думки суддів, після чого вони заповнювались в таблицю, де для кожної пари суддів вказувалася частка випадків, коли вони голосували однаково - “за” чи “проти” прийнятого більшістю голосів цього суду.
Отримані дані про співпадіння голосувань пар суддів об’єднувались у так звані “блоки”, ілюструючи певну групу суддів, які голосували переважного однаково.
Це дало цікаві статистичні результати, згідно яких виявилось, наприклад, що суддя Мерфі придає вдвічі більше значення свободі слова, ніж суддя Блек, і в шість разів більше, ніж суддя Франфуртер.
При цьому, Мерфі ранжуєтсья як 100 відсотків щодо відношення до свободи слова, Блек - 50 %, а Франфуртер - 17 %.
Посилання на відкриті джерела щодо Прітчетта:
https://scholarship.law.duke.edu/lcp/vol14/iss3/9
https://www.repository.law.indiana.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=3795&context=ilj

Друзі та колеги! Трохи самореклами)) Усіх запрошую на воркшоп щодо поведінкових моделей суддів. В дуже стислому формати дам велику кількість матеріалу. Гарантую, буде цікаво! https://fb.me/e/1f8xM0i9s

Може проблема недотримання строків в судах України перебільшена?
Нещодавно один з районних судів в Індії ухвалив рішення у справі щодо земельного спору, який було подано 108 років тому. Справа була порушена в 1914 році, коли Махатма Ганді повернувся до Індії з Південної Африки!
Деталі тут https://www.livemint.com/opinion/columns/judicial-delays-and-the-need-for-intervention-at-the-district-level-11653237233189.html