Цікаве життя. Вночі летять над головою шахеди, вдень ти маєш якось жити це життя, а ввечері відстоювати права, бо влада щось геть поплутала берег.
Вже пора казати, що я така стара, що памʼятаю як створювали НАБУ і забирали повноваження у прокуратури. Чи це ще не стара?)
Зацініть про «Бабая».
Вже пора казати, що я така стара, що памʼятаю як створювали НАБУ і забирали повноваження у прокуратури. Чи це ще не стара?)
Зацініть про «Бабая».
❤132🔥38👍6👎1🍓1
Forwarded from Видавництво Жупанського
💀 Дімка Ужасний – байстрюк Клайва Баркера, патріарх жахо хуліганщини, бюро мір і ваг сучасного українського горору. Воїн, красень, головний Бабай.
Людина, яка зґуртувала потужну мистецьку спільноту і доклалася до зародження нової «темної хвилі». Один із «стилістів» у горорній плеяді, який поєднує сильні сюжети та яскраву графічність – з глибокою образністю. Дімка запрошує до Ужасного Всесвіту – добровільно, але назавжди.
Рано чи пізно це мало статися – збірка горор-оповідань від Дімки Ужасного, патріарха українського літературно-мистецького угруповання «Бабай», яке тривалий час плідно займається промоцією та розбудовою української літератури жаского, надприродного і потойбічного.
Зловісні ритуали, які відбуваються просто у під’їзді сусіднього будинку і поневолюють душу та тіло малого хлопця; химерні родинні зв’язки, що приводять самотню, полишену всіма дівчинку до її дивакуватого родича, який має на неї свої особливі плани; страшна хвороблива одержимість, незримі нитки якої тягнуться на горище полишеної сільської хати, де й досі тліє протипродне злоякісне життя; цинічний інтернет-тролінґ за межею добра і зла, наслідки якого кривавим паводком вихлюпуються офлайн.
Тут на вас чекає максимум відвертої брутальної прози, де містика, горор та сплаттер-панк вигадливо вплітаються у всім нам добре знайому, часто некомфортну і незатишну, реальність, описану з разючою спостережливістю і чудовим авторським стилем Дімки Ужасного. Ці історії відбуваються поруч із нами, на сусідніх вулицях наших міст, у сусідніх будинках наших районів, врешті-решт, вони відбуваються із самими нами, і від того стає ще лячніше.
https://publisher.in.ua/product/skotomogylnyk/
Людина, яка зґуртувала потужну мистецьку спільноту і доклалася до зародження нової «темної хвилі». Один із «стилістів» у горорній плеяді, який поєднує сильні сюжети та яскраву графічність – з глибокою образністю. Дімка запрошує до Ужасного Всесвіту – добровільно, але назавжди.
Рано чи пізно це мало статися – збірка горор-оповідань від Дімки Ужасного, патріарха українського літературно-мистецького угруповання «Бабай», яке тривалий час плідно займається промоцією та розбудовою української літератури жаского, надприродного і потойбічного.
Зловісні ритуали, які відбуваються просто у під’їзді сусіднього будинку і поневолюють душу та тіло малого хлопця; химерні родинні зв’язки, що приводять самотню, полишену всіма дівчинку до її дивакуватого родича, який має на неї свої особливі плани; страшна хвороблива одержимість, незримі нитки якої тягнуться на горище полишеної сільської хати, де й досі тліє протипродне злоякісне життя; цинічний інтернет-тролінґ за межею добра і зла, наслідки якого кривавим паводком вихлюпуються офлайн.
Тут на вас чекає максимум відвертої брутальної прози, де містика, горор та сплаттер-панк вигадливо вплітаються у всім нам добре знайому, часто некомфортну і незатишну, реальність, описану з разючою спостережливістю і чудовим авторським стилем Дімки Ужасного. Ці історії відбуваються поруч із нами, на сусідніх вулицях наших міст, у сусідніх будинках наших районів, врешті-решт, вони відбуваються із самими нами, і від того стає ще лячніше.
https://publisher.in.ua/product/skotomogylnyk/
1❤20🔥9🤝3
Настав час перевірити свої середній і безіменний пальці на обох руках
Читаючи про Ширлі Джексон натрапила на інформацію, що перший абзац її роману «Ми завжди жили в замку» вважають одним із найкращих.
Ви вже знаєте мою цікавість до перших речень, ну а зараз буде просто трішки більше:
Як вам? Розумієте, чому крутий абзац?
А що стосується перших речень, то нагадую, що воно дуже промовисте у «1984». Тому надзвичайно важливо читати роман у коректному перекладі, де чітко передали опис світу, з яким нас одразу знайомить Орвелл.
Неодноразово я писала про перше речення «Мобі Діка» Германа Мелвілла. Ми навіть говоримо про нього у подкасті з Мілою Смоляровою.
Красномовними і майстерними є перші речення «Зайчика» Мони Авад і «Печери ідей» Хосе Карлоса Сомоси. Вони одразу дають ключ до розуміння, бо ви читаючи точно рано чи пізно запитаєте «та що це в біса відбувається?».
Але, поки все ще перше місце в моєму довгому списку кращих перших речень посідає Олег Краюхін і його«Коли мені заплатять» з роману «Вітер у голові».
Картинку взяла в соцмережах «Жоржа», який і видає Ширлі Джексон українською.
in book we trust
Читаючи про Ширлі Джексон натрапила на інформацію, що перший абзац її роману «Ми завжди жили в замку» вважають одним із найкращих.
Ви вже знаєте мою цікавість до перших речень, ну а зараз буде просто трішки більше:
Мене звуть Мері Кетрін Блеквуд. Мені вісімнадцять років. Живу зі своєю сестрою Констанцією. Завжди думала, що якби мені бодай трохи пощастило, я могла б народитися перевертнем, бо мої середній і безіменний пальці на обох руках — однакової довжини. Але залишається вдовольнятися тим, що є. Я не люблю вмиватися, не люблю собак і шуму. Люблю свою сестру Констанцію, а ще Річарда Плантагенета і гриб Amanita phalloides, бліду поганку. Інші мої родичі померли.
Як вам? Розумієте, чому крутий абзац?
А що стосується перших речень, то нагадую, що воно дуже промовисте у «1984». Тому надзвичайно важливо читати роман у коректному перекладі, де чітко передали опис світу, з яким нас одразу знайомить Орвелл.
Неодноразово я писала про перше речення «Мобі Діка» Германа Мелвілла. Ми навіть говоримо про нього у подкасті з Мілою Смоляровою.
Красномовними і майстерними є перші речення «Зайчика» Мони Авад і «Печери ідей» Хосе Карлоса Сомоси. Вони одразу дають ключ до розуміння, бо ви читаючи точно рано чи пізно запитаєте «та що це в біса відбувається?».
Але, поки все ще перше місце в моєму довгому списку кращих перших речень посідає Олег Краюхін і його
Картинку взяла в соцмережах «Жоржа», який і видає Ширлі Джексон українською.
in book we trust
103❤28🔥7🤝3
Київ — завтра (субота, 26 липня) на ВДНГ видавництво «Жорж» проводить сімейний день
Одна з фішок — ви зможете взяти участь у читканках, квестах, майстер-класах спільно з вашими дітьми.
Лейка буде, але ті, хто чекає мене завтрана модерацію «Життя хлопця» не лякайтесь — Лейка буде без мене)
Моє улюблене — це коли діти з завʼязаними очима мають вгадувати запахи за книжкою «Від тебе тхне». Завтра таку двіжуху зроблять і для дорослих.
А ще в програмі динойога, висаджування квітів, детективний кветс, арт-терапія — колажування за мотивами роману «Зайчик» Мони Авад, настільні ігри, складання пазлів і багато іншого. Є суто дорослі події, є спільні. Для кожного щось знайдеться.
Будуть продаватись книжки (!).
А вкінці вечора проведуть благодійний аукціон для фонду «Таблеточки».
Вхід безкоштовний, але треба зареєструватись за посиланням.
Фото з інстаграму «Жоржа».
in book we trust
Одна з фішок — ви зможете взяти участь у читканках, квестах, майстер-класах спільно з вашими дітьми.
Лейка буде, але ті, хто чекає мене завтра
Моє улюблене — це коли діти з завʼязаними очима мають вгадувати запахи за книжкою «Від тебе тхне». Завтра таку двіжуху зроблять і для дорослих.
А ще в програмі динойога, висаджування квітів, детективний кветс, арт-терапія — колажування за мотивами роману «Зайчик» Мони Авад, настільні ігри, складання пазлів і багато іншого. Є суто дорослі події, є спільні. Для кожного щось знайдеться.
Будуть продаватись книжки (!).
А вкінці вечора проведуть благодійний аукціон для фонду «Таблеточки».
Вхід безкоштовний, але треба зареєструватись за посиланням.
Фото з інстаграму «Жоржа».
in book we trust
1🔥11❤5👍2
Ексклюзивна книжкова премʼєра Vivat 💚
Будьте першими, хто отримає новинку Vivat «І спалахне пожежа» Ханни Ґрейс. Читайте головний любовний роман літа ексклюзивно із Vivat!
Від 3 серпня — три тижні книжку можна буде придбати виключно у книгарнях видавництва та інтернет-магазині! https://premiere.vivat.com.ua/
❤️🔥 Залишайте свій контакт ✨ прямо зараз ✨ — і ми забронюємо примірник спеціально для вас.
❤️🔥 Перші 3000 покупців отримають ексклюзивні подарунки — тож не баріться! А ще візьмуть участь у розіграшах.
❤️🔥 Святкуйте разом з нами на книжковій вечірці день виходу книжки 03.08.2025 в книгарні Vivat вашого міста — з подарунками, фото й атмосферою «І спалахне пожежа». Ось тут міста, в яких буде вечірка з нагоди виходу книжки: t.iss.one/vivat_publishing/8659
Чому ця книжка — любов з першої сторінки?
🔥 Від авторки бестселера «І зійде крига» Ханни Ґрейс
🔥 Гарячий любовний роман про двох вожатих в літньому таборі
Форма для бронювання книжки https://premiere.vivat.com.ua/
#promo
Будьте першими, хто отримає новинку Vivat «І спалахне пожежа» Ханни Ґрейс. Читайте головний любовний роман літа ексклюзивно із Vivat!
Від 3 серпня — три тижні книжку можна буде придбати виключно у книгарнях видавництва та інтернет-магазині! https://premiere.vivat.com.ua/
❤️🔥 Залишайте свій контакт ✨ прямо зараз ✨ — і ми забронюємо примірник спеціально для вас.
❤️🔥 Перші 3000 покупців отримають ексклюзивні подарунки — тож не баріться! А ще візьмуть участь у розіграшах.
❤️🔥 Святкуйте разом з нами на книжковій вечірці день виходу книжки 03.08.2025 в книгарні Vivat вашого міста — з подарунками, фото й атмосферою «І спалахне пожежа». Ось тут міста, в яких буде вечірка з нагоди виходу книжки: t.iss.one/vivat_publishing/8659
Чому ця книжка — любов з першої сторінки?
🔥 Від авторки бестселера «І зійде крига» Ханни Ґрейс
🔥 Гарячий любовний роман про двох вожатих в літньому таборі
Форма для бронювання книжки https://premiere.vivat.com.ua/
#promo
1❤13🔥3❤🔥2👍1👎1
Коли Джон Сміт закінчував коледж, він уже геть забув про те, як упав на льоду того січневого дня 1953 року. По правді, йому було б важко пригадати це, вже коли він закінчував учитися в початковій школі. А його мати з батьком нічого й не дізналися.
Діти каталися на розчищеній ділянці ставка Ранераунд у Даремі. Старші хлопці грали в хокей старими перемотаними ключками, а за ворота правили ящики з-під картоплі. Менші просто сновигали навколо, як роблять менші з незапам’ятних часів: хекали на невеличкому морозі, а їхні ніжки смішно вигиналися то назовні, то всередину. З одного боку розчищеної ділянки льоду кіптяво горіли дві гумові покришки, а біля них сиділо кілька батьків, що придивлялися за дітьми. До епохи снігоходів було ще далеко, і зимові розваги полягали в тому, щоб напружувати власне тіло, а не бензиновий двигун.
Джонні спустився від свого дому, що стояв просто через Павнел-лайн, закинувши ковзани на плече. У свої шість років він катався дуже пристойно. Не настільки добре, щоб грати в хокей зі старшими, але достатньо, щоб нарізати кола навкруг більшості інших першокласників, котрі весь час ловили рівновагу й вимахували руками, наче вітряки, або гепалися на дупу.
Це перші три абзаци роману «Мертва зона» Стівена Кінга. Тут немає нічого страшного, містичного чи навіть якогось натяку на трилер чи горор. Звичайне життя, звичайні дитячі розваги. Так, хлопець впав, але ж хто не падав на льоду? Тим паче, він взагалі про це забув.
Так Кінг і працює. Він описує звичайне життя, а потім додає в нього щось страшне чи незвичне. І це робить наше залучення в історію глибшим та більш емоційним, бо ми можемо перенести себе в це звичайне життя.
В «Мертвій зоні» Стівен Кінг пише про небезпечність популізму серед політиків. І через майже 40 років ця тема, на жаль, не тільки не втрачає актуальності, а й набуває її з більшою силою.
А як показати популіста і особливо підкреслити його небезпечність? Не через погрози, що він може почати ядерну війну (хоча і це теж), не через якісь абстрактні поняття, що він не зможе адекватно керувати країною. Ґреґ Стіллсон — це наш майбутній політик-популіст. І вже в першій сцені Кінг показує, що це найбільша мразота, яка може бути. Він не натякає, не створює якусь сіру зону, або не хоче показати його трансформацію в поганця. Ні, нам відразу кажуть, що це просто паскуда.
Як? В першій своїй сцені Ґреґ їздить по домівках людей і продає Біблії. Під час одного з цих візитів, він зустрічає собаку, який голосно гавкає. Пес його бісить і Стіллсон забиває собаку до смерті. Існує думка (і я її повністю підтримую), що вбивати собак в кіно чи книжках не треба, бо це дешевий прийом, який дуже часто просто маніпулює емоціями людей. Але тут не треба маніпулювати, тут треба чітко та впевненно відразу показати, хто перед нами. І чому ця людина небезпечна, і чому її точно треба зупинити.
Це лише два невеличких приклади з однієї книги, які в чергове демонструють, що Стівен Кінг видатний майстер розповідання історій.
Придбати «Мертву зону» можна ось тут.
in book we trust
1❤29👍10🔥6💋1
Готичне фентезі як реакція на історичну травму: розкажу про свій досвід читання обох книжок на проєкт «Бабая» — «Чи боїшся ти темряви»?
Спершу про «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу.
Ти ж сам чіпляєшся за ту чи іншу лінію у сюжеті. Так мене, наприклад, через «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу «занесло» в Кентуккі. Де начебто розташоване місто Едем (воно вигадане).
Як описує його головна героїня:
Красномовно, чи не так?
Останнє, що я читала і що мене вразило на цю тему — «Шаґґі Бейн» букерівського лауреата Дуґласа Стюарта. Там мова так само йде про шахтарське містечко і як там виживають люди. Щоправда, в Ґлазґо. А жесті історії додає те, що автор описує власний досвід. Тому відповідно мені стало цікаво чому сеттинг готичного фентезі «Будинок Старлінгів» — Кентуккі.
Бідність — форма насильства
І ось у інтервʼю для WBUR Алікс І. Герроу каже, що це її спосіб осмислити темний бік рідного краю. Бо вона з Кентуккі.
Руїни, бідність, безробіття, екологічна катастрофа, покинуті будинки і навіть цілі міста-привиди. Минуле не романтичне, покоління дітей, які виросли серед депресії та залежностей.
Натрапила на статтю на цю тему в The Guardian про одне із міст штату Кентуккі, де наркоманія набула масштабів епідемії. Наприклад, у 2013 році передозування наркотиками становило 56% всіх випадкових смертей у Кентуккі.
Стаття, до речі, одна із серій від The Guardian про громади, які живуть, скажімо так, далеко від Американської мрії.
Але це 2005 рік і я б може закрила, аби не дійшла до коментарів з критикою Обами і поясненням, чому тут підтримують республіканця Мітчелла Макконнелла, який досі (!) в політиці.
А так, то «Будинок Старлінгів» — це фентезі про будинок, який ввижається у снах тим, хто дому не має. Про чудовиськ, які бігають по місту, якщо їх не контролюватиме хранитель. І навіть тут цікавий момент — коли саме чудовисько бігало Едемом у прикладі з Артуром? І трохи про любов. Або й не трохи. Але за цією історією, насправді, так багато всього.
І типу, ну де ми, а де Кентуккі? Але як же все повʼязано, скажіть? Та навіть почитати про висловлювання Макконнелла про допомогу Україні.
А хочете ще цікавого? Наступна книжка в планах — «Невпокорене небо» Фонди Лі, вона невеличка і мені дуже цікаво, що ж там так усіх вабить. І от, поки я шукала інтервʼю Алікс І. Герроу про її звʼязок із Кентуккі випадково знайшла, де вона говорить із Фондою Лі про те, як авторки будують свої фантастичні світи.
А ще ми весь час на сьогоднішній зустрічі казали, що ми так багато говоримо про психологічну допомогу у контексті обговорення темних жанрів літератури, що вже пора долучати партнером відповідні платформи типу Mindly. І от вмикаю подкаст з Герроу на WBUR і він починається із подібної реклами.
«Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу українською у ARTBOOKS.
in book we trust
Спершу про «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу.
Ти ж сам чіпляєшся за ту чи іншу лінію у сюжеті. Так мене, наприклад, через «Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу «занесло» в Кентуккі. Де начебто розташоване місто Едем (воно вигадане).
Як описує його головна героїня:
Я не вірю в прокляття, але якби існувало щось таке, як прокляте місто, воно було б дуже схоже на Едем, штат Кентуккі. Колись це був вугільний округ номер один у країні, але зараз це просто розритий вугільними шахтами відрізок берега річки, на якому розміщені електростанція, золотовідстійник і два магазини «Усе по долару».
Красномовно, чи не так?
Це місце, де залишаються тільки ті, хто не може дозволити собі виїхати, де вода має присмак іржі, а над річкою навіть улітку здіймається холодна імла, що затримується в низинах далеко за полудень.
Останнє, що я читала і що мене вразило на цю тему — «Шаґґі Бейн» букерівського лауреата Дуґласа Стюарта. Там мова так само йде про шахтарське містечко і як там виживають люди. Щоправда, в Ґлазґо. А жесті історії додає те, що автор описує власний досвід. Тому відповідно мені стало цікаво чому сеттинг готичного фентезі «Будинок Старлінгів» — Кентуккі.
Бідність — форма насильства
І ось у інтервʼю для WBUR Алікс І. Герроу каже, що це її спосіб осмислити темний бік рідного краю. Бо вона з Кентуккі.
Руїни, бідність, безробіття, екологічна катастрофа, покинуті будинки і навіть цілі міста-привиди. Минуле не романтичне, покоління дітей, які виросли серед депресії та залежностей.
Натрапила на статтю на цю тему в The Guardian про одне із міст штату Кентуккі, де наркоманія набула масштабів епідемії. Наприклад, у 2013 році передозування наркотиками становило 56% всіх випадкових смертей у Кентуккі.
Стаття, до речі, одна із серій від The Guardian про громади, які живуть, скажімо так, далеко від Американської мрії.
Але це 2005 рік і я б може закрила, аби не дійшла до коментарів з критикою Обами і поясненням, чому тут підтримують республіканця Мітчелла Макконнелла, який досі (!) в політиці.
А так, то «Будинок Старлінгів» — це фентезі про будинок, який ввижається у снах тим, хто дому не має. Про чудовиськ, які бігають по місту, якщо їх не контролюватиме хранитель. І навіть тут цікавий момент — коли саме чудовисько бігало Едемом у прикладі з Артуром? І трохи про любов. Або й не трохи. Але за цією історією, насправді, так багато всього.
І типу, ну де ми, а де Кентуккі? Але як же все повʼязано, скажіть? Та навіть почитати про висловлювання Макконнелла про допомогу Україні.
А хочете ще цікавого? Наступна книжка в планах — «Невпокорене небо» Фонди Лі, вона невеличка і мені дуже цікаво, що ж там так усіх вабить. І от, поки я шукала інтервʼю Алікс І. Герроу про її звʼязок із Кентуккі випадково знайшла, де вона говорить із Фондою Лі про те, як авторки будують свої фантастичні світи.
А ще ми весь час на сьогоднішній зустрічі казали, що ми так багато говоримо про психологічну допомогу у контексті обговорення темних жанрів літератури, що вже пора долучати партнером відповідні платформи типу Mindly. І от вмикаю подкаст з Герроу на WBUR і він починається із подібної реклами.
«Будинок Старлінгів» Алікс І. Герроу українською у ARTBOOKS.
in book we trust
❤7👍3🔥3