1) Багато з нас (проф)деформовані війною. Чи як це назвати, коли ти адаптовуєшся до нових потенційних небезпек. Багато з цивільних пройшли базові курси такмеду. Коли я вчила теорію в автошколі, до нас на заняття з першої домедичної приходила пані, яка такмедом якраз займається. Розказала про пріоритети дій при пораненні. Що можна робити, що не можна. Практикувались давати раду при кровотечі, накладати турнікети, робити серцево-легеневу реанімацію і перевертати поранених замість купи непотрібної інформації з методичок (окрема довга історія).
Так до чого я це все. Щоразу, коли у фільмах (і цей — не виняток) якийсь герой трагічно падає без свідомості, у мене в голові щось глючить, коли йому не те щоб cpr не намагаються зробити, а навіть не перевіряють пульс чи дихання, просто плачуть, кричать і тд. Ладно прості смертні, але Сонік, друже мій, ти супер-агент, який працює на трошки дієвіший аналог ООН, тобто з вертольота тебе десантуватися навчили, а першу домедичну надавати — ні? Непорядок.

2) Той факт, що велика частина сюжетних сутичок у цьому фільмі побудована на дуже слабо вмотивованій (одним каламутним реченням) недовірі до інституцій. The Guardian Units of Nations — буквально військові, які покликані захищати Землю, але ми тепер з ними будемо не співпрацювати, а змагатися, бо, ну.... Це канон американського кінематографу? Незліченна кількість зокрема супергеройських фільмів мають конфлікт із якимись військовими інституціями з різних причин, дуже часто через небезпечні, неетичні експерименти, припинення супергеройської самодіяльності, недієздатність у критичних ситуаціях (хіхікаю), бажанням нажитися на війні. Такий наратив разюче констрастує з прославленням їх у сусідніх фільмах, іноді буквально в сусідніх сценах (одна сюжетка про Тоні Старка в Афганістані чого вартує). Цікаво, де ще можна про це підчитати щось інтересне.

Сиджу і думаю, наскільки ми зараз далекі від цього світу. Зараз над Україною літає більше десятка ворожих шахедів. Закинули по кілька гривень на дронопад.

То був ліричний відступ, а тепер до діла
Фонд "Твоє майбутнє" закуповує БАГАТО весняного такмеду. БАГАТО бо стільки треба, і треба постійно. Це те, що буквально рятує життя. Тому з мене дві гривні, з вас дві гривні, і так прорвемось.

Збір для бойових медиків 24 ОМБр, 1 ОШБ та 24 ОШБ Айдар

🎯Ціль: 15 000.00 ₴

🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/2RiZhaxXkF

Частину вже навіть закупили! Звіти на сайті і в соцмережах: https://yourfuture.in.ua/

Дуже хороше відео
https://youtu.be/Z4OANMZOErA?si=HbRJGrjGUd3C3EK2

Медичні тренажери

Від навичок бойових медиків залежать шанси на виживання поранених. Для покращення навичок потрібне якісне тренувальне обладнання. Збираємо на тренажери для відпрацювання зупинки критичних кровотеч для медиків 59ОМПБр.

🎯Ціль: 30 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/AZVMNnT7fj

💳Номер картки банки
4441 1111 2411 7478

#ПРОчитане для навчання

Про період іспанської колонізації Америки, написана від імені раба-мусульманина з Морокко. Дуже несподівана перспектива на сумнозвісну експедицію Нарваеза, воно зроблене в стилі арабських епічних мемуарів. Багато цікавих роздумів, багато описано реалій, не тільки з експедиції, а й марокканських — через флешбеки головного героя. Читається легко, але воно доволі велике, тому вчасно закінчити не встигла і навряд чи колись повернусь.

Збір на такмед, лишилось трошки до закриття банки!
https://send.monobank.ua/jar/2RiZhaxXkF

#ПРОчитане для навчання

Це історія з Анголи. Мала в читанці нещодавно дві книжки авторів з цієї країни (про другу напишу, як дочитаю) і не могла позбутися дивного відчуття дежавю. Ангола вибралась з-під імперії в комуністичний режим (з усіма наслідками, на моменті "відкритого уроку" для перевірки в іншій книжці я аж випала), у 92-му здобула незалежність, пройшла свої 90ті. Звісно, там усе набагато складніше, ніж я описала в цьому реченні: і громадянська війна, різні повстання, постійні політичні протистояння в підпіллі і не тільки.

Але книжка написана суперово. Так, це знову фрагментований постмодернізм, але історії настільки органічно сплітаються в одне, постійно ніби перегукуючись одна з одною, що захоплює дух. З домішками магічного реалізму (також тут знайшлось місце для Борхеса) і ще бозна-чого. Основна метафора, на якій будується історія, дуже цікава, як і сама історія. Рекомендую.

Любі друзі, допоміжна банка для @katotheca стала, треба щось робити


Вантажний Спринтер для логістики 3 ОШБр

#MinVolo #WalletForces

🎯Ціль: 15 000.00 ₴

🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/3Z347KbhzQ

🎬 ідея олександрівна на FANCON 2025!

Ідея — блогерка, яка з любов’ю розповідає не тільки про мову і діалекти, а й про культуру і все українське.

Також вона перекладає відеоігри, проводить стріми, іноді розповідає про свої хобі та показує котів 🐱✨

На секторі UA YouTube на вас чекатиме:

🔸 Виступ Ідеї на сцені сектору UA YouTube
🔸 Живе спілкування з глядачами
🔸 Участь у фотозоні
🔸 Інтерактив «питання-відповідь»
🔸 Гра у відеогру з фанатом за донат

Приходьте познайомитися та зарядитися позитивом українського YouTube!

#FANCONUA #FANCONUA2025 #FANCONUA2025_youtube

Набір цікавих слів із Домонтовичевого "Без ґрунту", яке я слухаю дорогою. (Не)сподівана омонімія.

Ревність — не те саме, що ревнощі, а від слова ревний, він же ретельний, старанний, натхненний, щирий.

Помпа — іменник від слова помпезний, себто урочистий, пишний.

Пішохід — не людина, яка йде пішки, а частина дороги, якою йдуть пішки, також відомий як тротуар.