Ось таку телефонну розмову сьогодні перекладав. Нагадую, що Ліберія — одна з 4-х африканських країн, що долучилися до антиросійської коаліції. Послідовно голосує на користь України в ООН.
Нинішній президент Джордж Веа — один із найкращих футболістів у світі, володар Золотого м’яча.
До речі, «фінт» англійською — body feint, а дієслово «фінтити» — to dummy.
Нинішній президент Джордж Веа — один із найкращих футболістів у світі, володар Золотого м’яча.
До речі, «фінт» англійською — body feint, а дієслово «фінтити» — to dummy.
У продовження теми гіперзвукової зброї — коротко про Індію🇮🇳 (і знову російський слід)
Індія разом із росією розробляє гіперзвукову крилату ракету «BrahMos II» з 2008 року. Відтоді проєкт кілька разів переносили, тестування так і не відбулося. Прототип планують завершити у 2024 році, прийняття на озброєння намічене на 2025–2028 рр.
Опріч того, Індія успішно протестувала scramjet зі швидкістю Mach 6 у 2019–2020 рр. Має 13 гіперзвукових тунелів для випробувань на швидкості до Mach 13.
❗️Утім із назвою «BrahMos» пов’язані й інші вагомі деталі.
Повільніша, надзвукова ракета з такою назвою отримала дозвіл на серійне виробництво в грудні 2021-го, а вже цього року відбувся ряд її тестів — як із наземних протикорабельних систем, так і з винищувача Су-30 MKI. Дальність — 290 км.
І от 28 січня цього року Індія уклала найбільшу у своїй історії угоду про експорт зброї — оцих ракет «BrahMos» — на суму 375 млн дол. із Філіппінами.
Індія прямо зазначила, що антиросійські санкції не вплинуть на виконання контракту. Інтерес до закупівлі також виказали Таїланд, В’єтнам та Індонезія.
І недарма: це важливо для протидії амбіціям Китаю у Південно-Східній Азії. Це розуміє і Японія🇯🇵, яка цього року надасть береговій охороні Філіппін 2 багатоцільові патрульні судна довжиною 97 метрів у межах Overseas Development Assistance.
Індія разом із росією розробляє гіперзвукову крилату ракету «BrahMos II» з 2008 року. Відтоді проєкт кілька разів переносили, тестування так і не відбулося. Прототип планують завершити у 2024 році, прийняття на озброєння намічене на 2025–2028 рр.
Опріч того, Індія успішно протестувала scramjet зі швидкістю Mach 6 у 2019–2020 рр. Має 13 гіперзвукових тунелів для випробувань на швидкості до Mach 13.
❗️Утім із назвою «BrahMos» пов’язані й інші вагомі деталі.
Повільніша, надзвукова ракета з такою назвою отримала дозвіл на серійне виробництво в грудні 2021-го, а вже цього року відбувся ряд її тестів — як із наземних протикорабельних систем, так і з винищувача Су-30 MKI. Дальність — 290 км.
І от 28 січня цього року Індія уклала найбільшу у своїй історії угоду про експорт зброї — оцих ракет «BrahMos» — на суму 375 млн дол. із Філіппінами.
Індія прямо зазначила, що антиросійські санкції не вплинуть на виконання контракту. Інтерес до закупівлі також виказали Таїланд, В’єтнам та Індонезія.
І недарма: це важливо для протидії амбіціям Китаю у Південно-Східній Азії. Це розуміє і Японія🇯🇵, яка цього року надасть береговій охороні Філіппін 2 багатоцільові патрульні судна довжиною 97 метрів у межах Overseas Development Assistance.
Exclusive news round-up
Учора Індію🇮🇳 відвідали одразу двійко високопоставлених американських чиновників🇺🇸 Нижче — чому це важливо, зокрема для України.
Перша з двох — Елізабет Розенберг, помічниця міністра фінансів із питань фінансування тероризму й фінансових злочинів. Зважаючи на посаду, можна з 99% впевненістю сказати, що мета візиту — переконати уряд і бізнес Індії не допомагати росії обходити санкції. (Звісно ж, під загрозою вторинних санкцій.) Міністерство фінансів США кілька днів тому підтвердило, що ця тема справді обговорювалася на G7. Отже, кисень росії продовжують перекривати.
Другий чиновник — Томас Вест, спеціальний представник США з питань Афганістану. Мета візиту — підкреслити роль Індії у допомозі Афганістану й налаштуватися на спільний курс щодо нього.
Тобто американська дипломатія активно тисне на Індію, аби та наближалася до політики Заходу там, де це можливо, і водночас підкреслює точки дотику з Нью-Делі, щоб не створити враження нерівноправності у двосторонніх взаєминах.
До речі, Вест зустрівся також із міністром закордонних справ Афганістану Аміром Ханом Мутаккі (Талібан) і колишнім прем’єр-міністром Абдуллою Абдуллою. Останній отримав дозвіл від талібів повернутися на батьківщину й, можливо, зможе потрапити до талібського уряду, що робить контакт із ним для США дуже цінним.
Учора Індію🇮🇳 відвідали одразу двійко високопоставлених американських чиновників🇺🇸 Нижче — чому це важливо, зокрема для України.
Перша з двох — Елізабет Розенберг, помічниця міністра фінансів із питань фінансування тероризму й фінансових злочинів. Зважаючи на посаду, можна з 99% впевненістю сказати, що мета візиту — переконати уряд і бізнес Індії не допомагати росії обходити санкції. (Звісно ж, під загрозою вторинних санкцій.) Міністерство фінансів США кілька днів тому підтвердило, що ця тема справді обговорювалася на G7. Отже, кисень росії продовжують перекривати.
Другий чиновник — Томас Вест, спеціальний представник США з питань Афганістану. Мета візиту — підкреслити роль Індії у допомозі Афганістану й налаштуватися на спільний курс щодо нього.
Тобто американська дипломатія активно тисне на Індію, аби та наближалася до політики Заходу там, де це можливо, і водночас підкреслює точки дотику з Нью-Делі, щоб не створити враження нерівноправності у двосторонніх взаєминах.
До речі, Вест зустрівся також із міністром закордонних справ Афганістану Аміром Ханом Мутаккі (Талібан) і колишнім прем’єр-міністром Абдуллою Абдуллою. Останній отримав дозвіл від талібів повернутися на батьківщину й, можливо, зможе потрапити до талібського уряду, що робить контакт із ним для США дуже цінним.
Words of the day🐼
Цікаві назви тваринячих «громад»:
An embarrassment of pandas — зграя панд
A tower of giraffes — зграя жирафів
A parliament of owls — зграя сов
A conspiracy of lemurs — зграя лемурів
A destruction of wild cats — зграя диких котів
A confusion of wildebeest — табун гну
A troop of gorillas — група горил
A parade of elephants — група слонів
A pod of dolphins — зграя дельфінів
A shoal of tuna — зграя тунців
A murder of crows — зграя ворон
A school of fish — косяк риби
A sedge of cranes — зграя журавлів
A congregation of alligators — зграя алігаторів
A convocation of eagles — зграя орлів
Це найцікавіші, на мій погляд, назви. Знаєте инші? Пишіть у коментарях😌
#wordsoftheday
Цікаві назви тваринячих «громад»:
An embarrassment of pandas — зграя панд
A tower of giraffes — зграя жирафів
A parliament of owls — зграя сов
A conspiracy of lemurs — зграя лемурів
A destruction of wild cats — зграя диких котів
A confusion of wildebeest — табун гну
A troop of gorillas — група горил
A parade of elephants — група слонів
A pod of dolphins — зграя дельфінів
A shoal of tuna — зграя тунців
A murder of crows — зграя ворон
A school of fish — косяк риби
A sedge of cranes — зграя журавлів
A congregation of alligators — зграя алігаторів
A convocation of eagles — зграя орлів
Це найцікавіші, на мій погляд, назви. Знаєте инші? Пишіть у коментарях😌
#wordsoftheday
Про розблокування портів
25 лютого Кабмін прийняв розпорядження 183-р «Про встановлення рівня охорони у морських та річкових портах України, портових засобах, суднах, які мають право плавання під Державним прапором України», яким встановив рівень охорони 3 і закрив українські порти на вхід та вихід.
Підстава — Міжнародний кодекс з охорони суден і портових засобів 2002 року Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі. Кодекс вимагає від держав виявляти безпекові загрози і вживати превентивних заходів для вбереження суден і портової інфраструктури, що задіяні в міжнародній торгівлі.
Зробили все за міжнародним правом, посольство в Британії🇬🇧надіслало відповідну ноту в Секретаріат Міжнародної морської організації — а світ усе одно на порозі продовольчої кризи. ММО обмежилася лише заявами про необхідність евакуації моряків, не зазначивши відновлення свободи навігації.
Звісно, є надія, що Радбез ООН створить спеціальний моніторинговий орган щодо Чорного моря, але то як бабі кадило. Як і порушення справи проти росії в Міжнародному трибуналі з морського права за порушення статті 225 UNCLOS. Бо діяти треба швидше й підкріплювати право військово-політичними кроками.
За прикладами далеко ходити не треба. 2019 року США🇺🇸 створили Міжнародну коаліцію з безпеки на морі в регіоні Перської затоки для захисту свободи судноплавства від вибриків Ірану🇮🇷. Із task force, штабом, регулярним патрулюванням і супроводом торговельних суден, як має бути.
Особливо цікавий склад коаліції — 9 держав, серед яких Естонія🇪🇪, Литва🇱🇹 і, з березня 2022 року, Румунія🇷🇴
За всієї поваги до румунського керівництва, така коаліція зараз більше потрібна в Чорному морі. Особливо враховуючи, що росія зруйнувала співпрацю в межах ОЧЕС і BLACKSEAFOR.
Тим паче, що подібні пропозиції лунали і в 2015 році, і за президентства Зеленського. Це був би добрий початок для коаліції, яку пропонує Б. Джонсон.
25 лютого Кабмін прийняв розпорядження 183-р «Про встановлення рівня охорони у морських та річкових портах України, портових засобах, суднах, які мають право плавання під Державним прапором України», яким встановив рівень охорони 3 і закрив українські порти на вхід та вихід.
Підстава — Міжнародний кодекс з охорони суден і портових засобів 2002 року Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі. Кодекс вимагає від держав виявляти безпекові загрози і вживати превентивних заходів для вбереження суден і портової інфраструктури, що задіяні в міжнародній торгівлі.
Зробили все за міжнародним правом, посольство в Британії🇬🇧надіслало відповідну ноту в Секретаріат Міжнародної морської організації — а світ усе одно на порозі продовольчої кризи. ММО обмежилася лише заявами про необхідність евакуації моряків, не зазначивши відновлення свободи навігації.
Звісно, є надія, що Радбез ООН створить спеціальний моніторинговий орган щодо Чорного моря, але то як бабі кадило. Як і порушення справи проти росії в Міжнародному трибуналі з морського права за порушення статті 225 UNCLOS. Бо діяти треба швидше й підкріплювати право військово-політичними кроками.
За прикладами далеко ходити не треба. 2019 року США🇺🇸 створили Міжнародну коаліцію з безпеки на морі в регіоні Перської затоки для захисту свободи судноплавства від вибриків Ірану🇮🇷. Із task force, штабом, регулярним патрулюванням і супроводом торговельних суден, як має бути.
Особливо цікавий склад коаліції — 9 держав, серед яких Естонія🇪🇪, Литва🇱🇹 і, з березня 2022 року, Румунія🇷🇴
За всієї поваги до румунського керівництва, така коаліція зараз більше потрібна в Чорному морі. Особливо враховуючи, що росія зруйнувала співпрацю в межах ОЧЕС і BLACKSEAFOR.
Тим паче, що подібні пропозиції лунали і в 2015 році, і за президентства Зеленського. Це був би добрий початок для коаліції, яку пропонує Б. Джонсон.
У центрі уваги — Африка
Декілька слів про поточну взаємодію США🇺🇸 з африканськими державами.
У військовому плані:
В економічному плані:
У дипломатичному плані:
Декілька слів про поточну взаємодію США🇺🇸 з африканськими державами.
У військовому плані:
• серія щорічних багатонаціональних навчань «Express Series»: «Cutlass Express», «Obangame Express» та «Phoenix Express». Перші два вже відбулися, треті саме тривають і задіюють війська 13 держав Європи й Північної/Західної Африки;• навчання «African Lion» у Марокко🇲🇦, в яких також беруть участь Туніс🇹🇳, Сенегал🇸🇳 і кілька членів НАТО;• щорічні навчання сил спецоперацій «Flintlock», у яких беруть участь 30 держав Африки, Європи й Північної Америки;• щорічні навчання у Східній Африці «Justified Accord» за участі 20 держав;• ці навчання — основна форма взаємодії США з Африкою поза контактами з посольствами. Саме військові високопосадовці США найчастіше відвідують африканські держави.В економічному плані:
• ініціатива «Power Africa» (з 2013 р.), спрямована на подвоєння доступу до електроенергії в Субсахарській Африці до 2030 року. Обсяг перспективних державних і приватних інвестицій — 54 млрд дол.;• ініціатива «Prosper Africa» (з 2019 р.), націлена на переорієнтацію з aid (допомоги) на trade (торгівлю) та інвестиції. Із 2019 року було укладено 800 угод вартістю 50 млрд дол. Але Prosper Africa Act був внесений до Конгресу лише в січні цього року й очікує голосування. Він на часі, адже торгівля з усією Субсахарською Африкою складає лише 1% зовнішньої торгівлі США;• African Growth and Opportunity Act (з 2000 р.). Передбачає преференційні умови торгівлі з 44 африканськими країнами для збільшення їх доступу до американського ринку. Умова — верховенство права й дотримання трудових стандартів. Діятиме до 2025 року.У дипломатичному плані:
• 2014 року провели перший саміт США-Африка із вказівкою, що він має стати регулярним. Утім втілення задуму розпочалося вже за Байдена. Другий саміт проведуть у вересні 2022-го. Там слід очікувати оголошення нових кроків адміністрації США щодо континенту.Де краще вчитися синхрону — платно й самостійно
Продовжую поступово відповідати на ваші запити.
Щодо платного навчання, раджу Ukraine-Europe Linguistic Centre. Легко знайти в пошуку на фб, можна замовити курс синхрону чи послідовного перекладу в невеликій групі. Проходив ці заняття особисто. Для людини, яка має уявлення й базовий досвід усного перекладу, це гарний fillip для розвитку навичок.
Щодо самостійного навчання, раджу відео Андрія Фалалєєва на YouTube. Він дає чіткі практичні вправи, що неабияк допомагають синхроністу. Приклади — за посиланням: https://www.google.com/search?q=андрей+фалолеев+упражнения&ie=UTF-8&oe=UTF-8&hl=uk-us&client=safari
Дуже допомагає вправа shadowing — «тіньовий повтор». Візьміть кілька відео рідною мовою різного темпу. Слухайте їх і синхронно повторюйте за спікером тією ж мовою, що й він/вона так, ніби виконуєте синхрон. Йдіть від повільнішого до швидшого запису. Через певний час повторіть вправу, але вже з перекладом іноземною мовою.
Продовжую поступово відповідати на ваші запити.
Щодо платного навчання, раджу Ukraine-Europe Linguistic Centre. Легко знайти в пошуку на фб, можна замовити курс синхрону чи послідовного перекладу в невеликій групі. Проходив ці заняття особисто. Для людини, яка має уявлення й базовий досвід усного перекладу, це гарний fillip для розвитку навичок.
Щодо самостійного навчання, раджу відео Андрія Фалалєєва на YouTube. Він дає чіткі практичні вправи, що неабияк допомагають синхроністу. Приклади — за посиланням: https://www.google.com/search?q=андрей+фалолеев+упражнения&ie=UTF-8&oe=UTF-8&hl=uk-us&client=safari
Дуже допомагає вправа shadowing — «тіньовий повтор». Візьміть кілька відео рідною мовою різного темпу. Слухайте їх і синхронно повторюйте за спікером тією ж мовою, що й він/вона так, ніби виконуєте синхрон. Йдіть від повільнішого до швидшого запису. Через певний час повторіть вправу, але вже з перекладом іноземною мовою.
Якщо перейти від shadowing до перекладу спочатку важко, використайте проміжну техніку: не перекладайте, а перефразовуйте спікера тією ж мовою, якою говорить він, без зміни значення.
Користь у тім, що перефразування вимагає більше мозкових зусиль для пошуку синонімів і зміни синтаксису, а отже — і більше часу. Цим ви привчите мозок дещо відставати від спікера, тренуючи короткострокову пам’ять.
Навіть якщо ви прослухали запис багато разів і навіть вивчили його, усе одно продовжуйте.
Користь у тім, що перефразування вимагає більше мозкових зусиль для пошуку синонімів і зміни синтаксису, а отже — і більше часу. Цим ви привчите мозок дещо відставати від спікера, тренуючи короткострокову пам’ять.
Навіть якщо ви прослухали запис багато разів і навіть вивчили його, усе одно продовжуйте.
генрі, kissінжир
У центрі уваги — Африка Декілька слів про поточну взаємодію США🇺🇸 з африканськими державами. У військовому плані: • серія щорічних багатонаціональних навчань «Express Series»: «Cutlass Express», «Obangame Express» та «Phoenix Express». Перші два вже відбулися…
Останнє
Сьогоднішній фактаж про американську присутність в Африці не випадковий, адже політика США зазнає коректив у режимі реального часу.
25 квітня було оголошено, що Африканське командування армії США відкриє офіс безпекової співпраці в Замбії, а 16 травня стало відомо, що Джо Байден розпорядився про повернення американських спецпризначенців до Сомалі для боротьби з «Джамаат Аш-Шабааб», союзником «Аль-Каїди».
Сьогоднішній фактаж про американську присутність в Африці не випадковий, адже політика США зазнає коректив у режимі реального часу.
25 квітня було оголошено, що Африканське командування армії США відкриє офіс безпекової співпраці в Замбії, а 16 травня стало відомо, що Джо Байден розпорядився про повернення американських спецпризначенців до Сомалі для боротьби з «Джамаат Аш-Шабааб», союзником «Аль-Каїди».
News round-up☕️
США стали найбільшим торговельним партнером Індії, випередивши Китай.
ЄС розглядає можливість відкриття трьох нових військових місій в Африці після невдачі в ЦАР і Малі.
1 червня міністр фінансів Туреччини відвідає Єгипет, що стане першим візитом такого рівня за 9 років після погіршення відносин у 2013 році.
США стали найбільшим торговельним партнером Індії, випередивши Китай.
ЄС розглядає можливість відкриття трьох нових військових місій в Африці після невдачі в ЦАР і Малі.
1 червня міністр фінансів Туреччини відвідає Єгипет, що стане першим візитом такого рівня за 9 років після погіршення відносин у 2013 році.
Друзі!
Літо вже на носі. Але цьогоріч звична пора канікул і відпусток не буде для нас такою, як колись. Інвестиції в нові знання потрібні постійно.
У зв’язку з цим, а також досягненням позначки в 1000 підписників оголошую про створення фонду каналу «генрі, kissінжир». Фінансуватиму його, звісно ж, я власним коштом. Мета фонду — задоволення освітніх потреб підписників.
Утім для визначення його обсягу мені потрібно знати більше про ваші запити. Книжка/стаття, яку ви давно хотіли придбати, курси, які хотіли пройти, підписка на корисний ресурс, яку хотіли оформити, але не змогли через війну/особисті обставини — пишіть про це або мені особисто (@Sly1997), або в коментарях під цим дописом.
Для початку я оберу один/кілька запитів залежно від їх масштабів і допоможу з їх утіленням фінансово повністю чи частково — знов-таки, залежно від обсягів ваших потреб. Від призерів проситиму лише посту в соцмережах із рекомендацією підписатися на канал.
Фінансова потуга однієї простої людини не велика, але вважаю, що спробувати варто.
P.S. Якщо у вас є друзі, що вимушено покинули/втратили свої домівки внаслідок війни, поділіться з ними цим дописом — для них він може стати особливо корисним.
Літо вже на носі. Але цьогоріч звична пора канікул і відпусток не буде для нас такою, як колись. Інвестиції в нові знання потрібні постійно.
У зв’язку з цим, а також досягненням позначки в 1000 підписників оголошую про створення фонду каналу «генрі, kissінжир». Фінансуватиму його, звісно ж, я власним коштом. Мета фонду — задоволення освітніх потреб підписників.
Утім для визначення його обсягу мені потрібно знати більше про ваші запити. Книжка/стаття, яку ви давно хотіли придбати, курси, які хотіли пройти, підписка на корисний ресурс, яку хотіли оформити, але не змогли через війну/особисті обставини — пишіть про це або мені особисто (@Sly1997), або в коментарях під цим дописом.
Для початку я оберу один/кілька запитів залежно від їх масштабів і допоможу з їх утіленням фінансово повністю чи частково — знов-таки, залежно від обсягів ваших потреб. Від призерів проситиму лише посту в соцмережах із рекомендацією підписатися на канал.
Фінансова потуга однієї простої людини не велика, але вважаю, що спробувати варто.
P.S. Якщо у вас є друзі, що вимушено покинули/втратили свої домівки внаслідок війни, поділіться з ними цим дописом — для них він може стати особливо корисним.
На замовлення однієї з підписниць: причини погіршення турецько-єгипетських відносин у 2013 році. 1/3
Складається враження, що більша частина Заходу ще з 2014 року й досі бачить війну так:
так-с, росія обмежила свої цілі у війні захопленням Донбасу й використовує обмежені військові засоби — це класична «limited war» часів «холодної» війни, як писав Роберт Осгуд й ін. Слава богу. Просто робимо все, щоб вона залишилася обмеженою. Лімітуємо свої цілі й допустимі засоби. Мета — суто не програти. Бо виграти у війні ядерних держав не можливо. Усі війни після Другої світової були обмеженими. Ми в «холодній» війні так виграли, а отже, limited war — наше все.
А ось що варто врахувати:
стоп, це ж не «холодна» війна, де воювали через проксі. росія досі хоче зміни влади в Україні — це мета unlimited war, як казав Сер Джуліан Корбет. Хай навіть використовує для цього не всю свою потугу. І, на відміну від нас, росія хоче виграти, а не просто не програти. Тому нам слід виставити співмірну й чітку політичну мету — відновлення України в кордонах 2014 року й створення надійної системи безпеки в Східній Європі з її участю. Відповідно, переглянути обмеження щодо постачання озброєнь. Інакше війна триватиме дуже довго, що остаточно поставить під сумнів спроможність ліберальних демократій вести війни й перемагати в них і доламає міжнародний порядок.
Тому стратегічна думка на Заході подекуди міцно застрягла в часах протистояння з СРСР. Досі серйозних наслідків вдавалося уникати. Маю сумніви, що так буде й надалі.
так-с, росія обмежила свої цілі у війні захопленням Донбасу й використовує обмежені військові засоби — це класична «limited war» часів «холодної» війни, як писав Роберт Осгуд й ін. Слава богу. Просто робимо все, щоб вона залишилася обмеженою. Лімітуємо свої цілі й допустимі засоби. Мета — суто не програти. Бо виграти у війні ядерних держав не можливо. Усі війни після Другої світової були обмеженими. Ми в «холодній» війні так виграли, а отже, limited war — наше все.
А ось що варто врахувати:
стоп, це ж не «холодна» війна, де воювали через проксі. росія досі хоче зміни влади в Україні — це мета unlimited war, як казав Сер Джуліан Корбет. Хай навіть використовує для цього не всю свою потугу. І, на відміну від нас, росія хоче виграти, а не просто не програти. Тому нам слід виставити співмірну й чітку політичну мету — відновлення України в кордонах 2014 року й створення надійної системи безпеки в Східній Європі з її участю. Відповідно, переглянути обмеження щодо постачання озброєнь. Інакше війна триватиме дуже довго, що остаточно поставить під сумнів спроможність ліберальних демократій вести війни й перемагати в них і доламає міжнародний порядок.
Тому стратегічна думка на Заході подекуди міцно застрягла в часах протистояння з СРСР. Досі серйозних наслідків вдавалося уникати. Маю сумніви, що так буде й надалі.
Ще кілька міркувань про роль limited war у стратегії США, і чому це важливо сьогодні
Колись США ставили у війнах масштабні політичні цілі й досягали їх відносно малими військовими засобами. Проте під час війни в Кореї (1950–53) і В’єтнамі (1964–73) американці вперше стикнулися з тим, що протистояння вимагало від них військових ресурсів, непомірно більших за поставлені політичні цілі. Тому в обох випадках довелося обмежувати початкові цілі й пропорційно зменшувати військову складову. Усе як Клаузевіц писав.
А якщо ці дві війни помістити в ширший контекст «холодної» війни і розширити на сучасність, можна побачити ще одну цікаву змінну.
Війна в Кореї була важлива для США не тому, що вони протидіяли агресії КНДР, а тому, що так вони стримували світовий комунізм на чолі з Китаєм і СРСР. У межах цієї стратегії нічия в Корейській війні була прийнятним результатом. Головне ж, аби комунізм далі не пішов. Перемога — круто, але занадто багато ресурсів треба.
А далі й узагалі виявилося, що з комуністами не обов’язково вести limited war для їх стримування. Це показала розрядка, китайсько-радянський розкол і китайсько-американське зближення. США побачили, що з ворогом можна загравати у своїх інтересах і без війни. Тому програш у В‘єтнамі не став загрозою глобальній безпеці. У цілому ж баланс сил зберегли.
Маю враження, що цю логіку двох минулих воєн США застосують і до двох новітніх — російсько-української й (потенційної), скажімо, у Південно-Східній Азії із залученням китайських й американських сил. Якщо зараз стоїть мета стримати світовий авторитаризм, то в Україні США приймуть нічию, як і в Кореї. І так само погодяться на нічию в разі зіткнення з Китаєм, щоб не сильно ризикувати надмірним втягненням сил.
Десь трохи прикро, але поки логіка така.
Колись США ставили у війнах масштабні політичні цілі й досягали їх відносно малими військовими засобами. Проте під час війни в Кореї (1950–53) і В’єтнамі (1964–73) американці вперше стикнулися з тим, що протистояння вимагало від них військових ресурсів, непомірно більших за поставлені політичні цілі. Тому в обох випадках довелося обмежувати початкові цілі й пропорційно зменшувати військову складову. Усе як Клаузевіц писав.
А якщо ці дві війни помістити в ширший контекст «холодної» війни і розширити на сучасність, можна побачити ще одну цікаву змінну.
Війна в Кореї була важлива для США не тому, що вони протидіяли агресії КНДР, а тому, що так вони стримували світовий комунізм на чолі з Китаєм і СРСР. У межах цієї стратегії нічия в Корейській війні була прийнятним результатом. Головне ж, аби комунізм далі не пішов. Перемога — круто, але занадто багато ресурсів треба.
А далі й узагалі виявилося, що з комуністами не обов’язково вести limited war для їх стримування. Це показала розрядка, китайсько-радянський розкол і китайсько-американське зближення. США побачили, що з ворогом можна загравати у своїх інтересах і без війни. Тому програш у В‘єтнамі не став загрозою глобальній безпеці. У цілому ж баланс сил зберегли.
Маю враження, що цю логіку двох минулих воєн США застосують і до двох новітніх — російсько-української й (потенційної), скажімо, у Південно-Східній Азії із залученням китайських й американських сил. Якщо зараз стоїть мета стримати світовий авторитаризм, то в Україні США приймуть нічию, як і в Кореї. І так само погодяться на нічию в разі зіткнення з Китаєм, щоб не сильно ризикувати надмірним втягненням сил.
Десь трохи прикро, але поки логіка така.