генрі, kissінжир
3.18K subscribers
43 photos
3 videos
2 files
134 links
Канал про міжнародну політику, теорію міжнародних відносин та англійську мову🌍
Readable і без кілометрових лекцій

Автор: Сілвестер Носенко, перекладач Президента 🇺🇦 (2020–22), аналітик Центру економічного відновлення (2022–24), старший викладач НаУКМА
Download Telegram
Про заяву Байдена щодо Тайваню🇹🇼

Так, Президент США сказав, що він готовий захищати Республіку Китай військовим шляхом у разі нападу КНР.

Хоча Вашингтон і Тайбей не зв’язані договором про взаємну оборону, юридичної заковики в цій заяві Байдена нема.

Згідно з розділом 3, частиною c) Закону США про відносини з Тайванем від 1 січня 1979 року Президент і Конгрес визначають належні заходи (appropriate action), яких буде вжито в разі загрози безпеці чи соціально-економічній системі народу Тайваню чи інтересам США. Під категорію «належних заходів» підпадає і військове втручання, але рішення про це ухвалюватиме Конгрес.

Чому Закон сформульований так розпливчасто?

1️⃣У 1979 році на тлі зближення з КНР Президент Картер розірвав договір про взаємну оборону з Тайванем. Законність цього кроку оскаржували у Верховному Суді. Але завдяки зусиллям тайванського лобі в США вдалося знайти альтернативу — Закон про відносини з Тайванем.

2️⃣Він став втіленням «стратегічної невизначеності» у межах т.зв. подвійного стримування: КНР не нападе на Тайвань, бо США можуть втрутитися, а Тайвань не відступатиме від політики «одного Китаю», бо це спровокує КНР, а США можуть і не втрутитися. Цим Вашингтон забезпечив собі більшу свободу дій для адаптування до непередбачуваних обставин.

Утім відтоді військова сила Китаю значно зросла, тому розпливчастих формулювань може виявитися недостатньо — як для стримування КНР, так і запевнення союзників, що США їх захищатимуть.

У термінах теорії поточного розрахунку Дарила Преса, Вашингтону потрібно досягти балансу сил і балансу інтересів у питанні Тайваню з КНР.

Баланс інтересів, схоже, демонструють. Але от до балансу сил питання. Провести авіаносну групу через Тайванську протоку, як у 1996-му для демонстрації сили, для США буде ризиковано: у 2018-му КНР прийняла на озброєння балістичні ракети DF-26 дальністю до 4 тис. км.

Водночас у липні 2021 року Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі заявив, що Китаю ще далеко (a ways to go) до військової потуги, необхідної для захоплення всього Тайваню.

Тому четверта Тайванська криза навряд чи за рогом, але КНР також може підвищити ставки в майбутньому.

Ключове значення матимуть такі чинники:
1️⃣сумніви громадян КНР у компетентності Комуністичної партії;
2️⃣збільшення крену Тайваню у бік проголошення незалежності;
3️⃣готовність КНР скорочувати економічну взаємозалежність із Тайванем.
Word of the day🙇

A forelock — чуб

Вирази:

to tug the forelock — бути надміру догідливим із важливою/впливовою людиною (також forelock-tugging — догідливість)

take time/occasion by the forelock — діяти швидко і рішуче, не проґавити можливість

Приклади:

It’s embarrassing for the British PM to be tugging his forelock for the Crown Prince just days after the mass execution of 81 people.

Taking time by the forelock after russia ended up in a humiliating quagmire in Ukraine, Sweden and Finland applied for NATO membership.

#wordsoftheday
Гіперзвукова зброя у Європі: види, розробники й російський слід🚀

Хоча у вжиток увійшло загальне поняття «гіперзвукова зброя», треба розділяти його на два види:

hypersonic boost-glide vehicles (HGVs) — гіперзвукові планери, яким потрібен ракетоносій;
hypersonic cruise missiles (HCMs) — гіперзвукові крилаті ракети, які мають scramjet — гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний двигун.

Їх спільні риси:

швидкість Mach 5+, тобто у 5+ разів більша за швидкість звуку (понад 6125 км/год). Зберігають її протягом більшої/всієї частини польоту;
маневреність протягом усього польоту;
політ у межах земної атмосфери.

Головна відмінність: HCMs більш обмежені в дальності польоту через менший об’єм палива.

Коротко про поточні розробки у Європі:

росія

Ракета «Кинджал» на слуху через (непідтверджену) інформацію про її використання проти України. Належить до категорії HCM, повітряне базування. Але випробування проводили проти «будки на пагорбі», тому сумнівна ефективність.

Ракета «Сармат» дальністю до 18000 км може нести HGV «Авангард». Сармат був вперше успішно випробуваний 20 квітня 2022 року. Авангард — на бойовому чергуванні з 2019-го. Анонсована швидкість — 24–33000 км/год.

Ракета «Циркон», заявлена дальність — до 1000 км, швидкість Mach 8, може використовуватися для наземних і наводних цілей, але є сумніви, що це HCM. Рекомендована до прийняття на озброєння у січні 2022 року. Але успішність пусків не підтверджена. Серйозні питання до системи навігації. Брак розвинених засобів морської, повітряної і космічної розвідки.

Система повітряного базування «Гремлін», яку планують випробувати у 2023-му. Але наразі це таємничий гіперфейк.

Франція

Спільні дослідження в галузі гіперзвуку з Німеччиною (JAPHAR, 1995 рік) і росією (LEA, з 2003 року).

Розробка HCM «ASN4G» до 2035 року. Проєкт «LEA» із росіянами, вірогідно, і був спрямований на розробку двигуна для цієї крилатої ракети. Є версії, що Франція і росія навіть провели спільне випробуванння на території рф у 2014–2015 рр. Цього року Франція планує провести випробування в межах проєкту «LEA» у США. Засіб доставки — New Generation Fighter, винищувач 6-го покоління, який планують завершити на початку 2040-х рр.

Розробка експериментального HGV «VMAX» із січня 2019 року з компанією Ariane Group. Перші випробування мають відбутися незабаром.

Велика Британія

Успішні випробування scramjet-двигуна з Австралією у 2000-х, але подальші розробки скасували.

Співпраця з Францією з 2017 до 2022 рр. у проєкті Future Cruise/Anti-Ship Weapon (FC/ASW), але не вийшли на швидкість Mach 5.

Спільне зі США дослідження щодо HGV «Thresher» до 2023 року.

В AUKUS Британія заявила у квітні 2022 року, що буде співпрацювати щодо розробки гіперзвукової зброї зі США й Австралією. Але ще не визначилися, чи хочуть наступальні системи, чи лише оборонні.

Німеччина

Успішно випробувала експериментальний HGV «SHEFEX ІІ» у 2012 році.

3 гіперзвукові аеродинамічні тунелі для випробувань на швидкостях до Mach 11.

У зв’язку з відновленням 56-го артилерійського командування США в Майнц-Кастелі й 2-ї мультидоменної оперативної групи у Вісбадені в Німеччині можуть розташувати американські HGV. Зараз США розробляють HGV «LRHW». Перший прототип — у 2023-му фінансовому році, очікувана дальність — 2775 км.

Проєкти ЄС

Дослідницькі проєкти ATLLAS I і ATLLAS II щодо температуротривких матеріалів, які витримують швидкість Mach 6 (2006–2015).

Дослідницькі проєкти LAPCAT I і ІІ щодо комерційного використання гіперзвукових двигунів (2005–2013).

Програма HEXAFLY-INT (2014–2019) із залученням російських й австралійських компаній. Мета — розробка комерційної високошвидкісної технології Mach 5+, аби США не мали монополії.

Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського, серед інших, брав участь у цій програмі від рф. Кілька днів тому там відбулася пожежа (ой).

Після вторгнення росії такі багатонаціональні проєкти можуть активізувати, зокрема в межах ініціативи DIANA в НАТО, статут якої ухвалили 7 квітня 2022 року.
Улітку 2023 року там мають з’явитися перші пілотні проєкти, повноцінне розгортання — до 2025 року.

Крім «меча», розробляється і «щит»: у 2019 році в ЄС з‘явився проєкт TWISTER у межах Постійної структурної співпраці (PESCO) для перехоплення гіперзвукових ракет.

Ціна таких технологій чимала. На свої проєкти з 2015 до 2024 США вже виділили 15 млрд дол., що приблизно дорівнює всьому оборонному бюджету Польщі.
У світлі останніх заяв пана Кіссинджера про потребу в територіальних поступках росії назва каналу виглядає, як заклик Генрі дещо поцілувати)))

P.S. Канал від початку не був присвячений Генрі Альфреду Кіссинджеру. Назва й аватарка — для привернення уваги.
Channel name was changed to «генрі, kissінжир»
Ось таку телефонну розмову сьогодні перекладав. Нагадую, що Ліберія — одна з 4-х африканських країн, що долучилися до антиросійської коаліції. Послідовно голосує на користь України в ООН.

Нинішній президент Джордж Веа — один із найкращих футболістів у світі, володар Золотого м’яча.

До речі, «фінт» англійською — body feint, а дієслово «фінтити» — to dummy.
У продовження теми гіперзвукової зброї — коротко про Індію🇮🇳 (і знову російський слід)

Індія разом із росією розробляє гіперзвукову крилату ракету «BrahMos II» з 2008 року. Відтоді проєкт кілька разів переносили, тестування так і не відбулося. Прототип планують завершити у 2024 році, прийняття на озброєння намічене на 2025–2028 рр.

Опріч того, Індія успішно протестувала scramjet зі швидкістю Mach 6 у 2019–2020 рр. Має 13 гіперзвукових тунелів для випробувань на швидкості до Mach 13.

❗️Утім із назвою «BrahMos» пов’язані й інші вагомі деталі.

Повільніша, надзвукова ракета з такою назвою отримала дозвіл на серійне виробництво в грудні 2021-го, а вже цього року відбувся ряд її тестів — як із наземних протикорабельних систем, так і з винищувача Су-30 MKI. Дальність — 290 км.

І от 28 січня цього року Індія уклала найбільшу у своїй історії угоду про експорт зброї — оцих ракет «BrahMos» — на суму 375 млн дол. із Філіппінами.

Індія прямо зазначила, що антиросійські санкції не вплинуть на виконання контракту. Інтерес до закупівлі також виказали Таїланд, В’єтнам та Індонезія.

І недарма: це важливо для протидії амбіціям Китаю у Південно-Східній Азії. Це розуміє і Японія🇯🇵, яка цього року надасть береговій охороні Філіппін 2 багатоцільові патрульні судна довжиною 97 метрів у межах Overseas Development Assistance.
Exclusive news round-up

Учора Індію🇮🇳 відвідали одразу двійко високопоставлених американських чиновників🇺🇸 Нижче — чому це важливо, зокрема для України.

Перша з двох — Елізабет Розенберг, помічниця міністра фінансів із питань фінансування тероризму й фінансових злочинів. Зважаючи на посаду, можна з 99% впевненістю сказати, що мета візиту — переконати уряд і бізнес Індії не допомагати росії обходити санкції. (Звісно ж, під загрозою вторинних санкцій.) Міністерство фінансів США кілька днів тому підтвердило, що ця тема справді обговорювалася на G7. Отже, кисень росії продовжують перекривати.

Другий чиновник — Томас Вест, спеціальний представник США з питань Афганістану. Мета візиту — підкреслити роль Індії у допомозі Афганістану й налаштуватися на спільний курс щодо нього.

Тобто американська дипломатія активно тисне на Індію, аби та наближалася до політики Заходу там, де це можливо, і водночас підкреслює точки дотику з Нью-Делі, щоб не створити враження нерівноправності у двосторонніх взаєминах.

До речі, Вест зустрівся також із міністром закордонних справ Афганістану Аміром Ханом Мутаккі (Талібан) і колишнім прем’єр-міністром Абдуллою Абдуллою. Останній отримав дозвіл від талібів повернутися на батьківщину й, можливо, зможе потрапити до талібського уряду, що робить контакт із ним для США дуже цінним.
Words of the day🐼

Цікаві назви тваринячих «громад»:

An embarrassment of pandas — зграя панд
A tower of giraffes — зграя жирафів
A parliament of owls — зграя сов
A conspiracy of lemurs — зграя лемурів
A destruction of wild cats — зграя диких котів
A confusion of wildebeest — табун гну
A troop of gorillas — група горил
A parade of elephants — група слонів
A pod of dolphins — зграя дельфінів
A shoal of tuna — зграя тунців
A murder of crows — зграя ворон
A school of fish — косяк риби
A sedge of cranes — зграя журавлів
A congregation of alligators — зграя алігаторів
A convocation of eagles — зграя орлів

Це найцікавіші, на мій погляд, назви. Знаєте инші? Пишіть у коментарях😌

#wordsoftheday
Про розблокування портів

25 лютого Кабмін прийняв розпорядження 183-р «Про встановлення рівня охорони у морських та річкових портах України, портових засобах, суднах, які мають право плавання під Державним прапором України», яким встановив рівень охорони 3 і закрив українські порти на вхід та вихід.

Підстава — Міжнародний кодекс з охорони суден і портових засобів 2002 року Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі. Кодекс вимагає від держав виявляти безпекові загрози і вживати превентивних заходів для вбереження суден і портової інфраструктури, що задіяні в міжнародній торгівлі.

Зробили все за міжнародним правом, посольство в Британії🇬🇧надіслало відповідну ноту в Секретаріат Міжнародної морської організації — а світ усе одно на порозі продовольчої кризи. ММО обмежилася лише заявами про необхідність евакуації моряків, не зазначивши відновлення свободи навігації.

Звісно, є надія, що Радбез ООН створить спеціальний моніторинговий орган щодо Чорного моря, але то як бабі кадило. Як і порушення справи проти росії в Міжнародному трибуналі з морського права за порушення статті 225 UNCLOS. Бо діяти треба швидше й підкріплювати право військово-політичними кроками.

За прикладами далеко ходити не треба. 2019 року США🇺🇸 створили Міжнародну коаліцію з безпеки на морі в регіоні Перської затоки для захисту свободи судноплавства від вибриків Ірану🇮🇷. Із task force, штабом, регулярним патрулюванням і супроводом торговельних суден, як має бути.

Особливо цікавий склад коаліції — 9 держав, серед яких Естонія🇪🇪, Литва🇱🇹 і, з березня 2022 року, Румунія🇷🇴

За всієї поваги до румунського керівництва, така коаліція зараз більше потрібна в Чорному морі. Особливо враховуючи, що росія зруйнувала співпрацю в межах ОЧЕС і BLACKSEAFOR.

Тим паче, що подібні пропозиції лунали і в 2015 році, і за президентства Зеленського. Це був би добрий початок для коаліції, яку пропонує Б. Джонсон.
У центрі уваги — Африка

Декілька слів про поточну взаємодію США🇺🇸 з африканськими державами.

У військовому плані:

серія щорічних багатонаціональних навчань «Express Series»: «Cutlass Express», «Obangame Express» та «Phoenix Express». Перші два вже відбулися, треті саме тривають і задіюють війська 13 держав Європи й Північної/Західної Африки;

навчання «African Lion» у Марокко🇲🇦, в яких також беруть участь Туніс🇹🇳, Сенегал🇸🇳 і кілька членів НАТО;

щорічні навчання сил спецоперацій «Flintlock», у яких беруть участь 30 держав Африки, Європи й Північної Америки;

щорічні навчання у Східній Африці «Justified Accord» за участі 20 держав;

• ці навчання — основна форма взаємодії США з Африкою поза контактами з посольствами. Саме військові високопосадовці США найчастіше відвідують африканські держави.

В економічному плані:

• ініціатива «Power Africa» (з 2013 р.), спрямована на подвоєння доступу до електроенергії в Субсахарській Африці до 2030 року. Обсяг перспективних державних і приватних інвестицій — 54 млрд дол.;

• ініціатива «Prosper Africa» (з 2019 р.), націлена на переорієнтацію з aid (допомоги) на trade (торгівлю) та інвестиції. Із 2019 року було укладено 800 угод вартістю 50 млрд дол. Але Prosper Africa Act був внесений до Конгресу лише в січні цього року й очікує голосування. Він на часі, адже торгівля з усією Субсахарською Африкою складає лише 1% зовнішньої торгівлі США;

African Growth and Opportunity Act (з 2000 р.). Передбачає преференційні умови торгівлі з 44 африканськими країнами для збільшення їх доступу до американського ринку. Умова — верховенство права й дотримання трудових стандартів. Діятиме до 2025 року.

У дипломатичному плані:

2014 року провели перший саміт США-Африка із вказівкою, що він має стати регулярним. Утім втілення задуму розпочалося вже за Байдена. Другий саміт проведуть у вересні 2022-го. Там слід очікувати оголошення нових кроків адміністрації США щодо континенту.
Де краще вчитися синхрону — платно й самостійно

Продовжую поступово відповідати на ваші запити.

Щодо платного навчання, раджу Ukraine-Europe Linguistic Centre. Легко знайти в пошуку на фб, можна замовити курс синхрону чи послідовного перекладу в невеликій групі. Проходив ці заняття особисто. Для людини, яка має уявлення й базовий досвід усного перекладу, це гарний fillip для розвитку навичок.

Щодо самостійного навчання, раджу відео Андрія Фалалєєва на YouTube. Він дає чіткі практичні вправи, що неабияк допомагають синхроністу. Приклади — за посиланням: https://www.google.com/search?q=андрей+фалолеев+упражнения&ie=UTF-8&oe=UTF-8&hl=uk-us&client=safari

Дуже допомагає вправа shadowing — «тіньовий повтор». Візьміть кілька відео рідною мовою різного темпу. Слухайте їх і синхронно повторюйте за спікером тією ж мовою, що й він/вона так, ніби виконуєте синхрон. Йдіть від повільнішого до швидшого запису. Через певний час повторіть вправу, але вже з перекладом іноземною мовою.
Якщо перейти від shadowing до перекладу спочатку важко, використайте проміжну техніку: не перекладайте, а перефразовуйте спікера тією ж мовою, якою говорить він, без зміни значення.

Користь у тім, що перефразування вимагає більше мозкових зусиль для пошуку синонімів і зміни синтаксису, а отже — і більше часу. Цим ви привчите мозок дещо відставати від спікера, тренуючи короткострокову пам’ять.

Навіть якщо ви прослухали запис багато разів і навіть вивчили його, усе одно продовжуйте.
генрі, kissінжир
У центрі уваги — Африка Декілька слів про поточну взаємодію США🇺🇸 з африканськими державами. У військовому плані: • серія щорічних багатонаціональних навчань «Express Series»: «Cutlass Express», «Obangame Express» та «Phoenix Express». Перші два вже відбулися…
Останнє

Сьогоднішній фактаж про американську присутність в Африці не випадковий, адже політика США зазнає коректив у режимі реального часу.

25 квітня було оголошено, що Африканське командування армії США відкриє офіс безпекової співпраці в Замбії, а 16 травня стало відомо, що Джо Байден розпорядився про повернення американських спецпризначенців до Сомалі для боротьби з «Джамаат Аш-Шабааб», союзником «Аль-Каїди».
News round-up☕️

США стали найбільшим торговельним партнером Індії, випередивши Китай.

ЄС розглядає можливість відкриття трьох нових військових місій в Африці після невдачі в ЦАР і Малі.

1 червня міністр фінансів Туреччини відвідає Єгипет, що стане першим візитом такого рівня за 9 років після погіршення відносин у 2013 році.
Друзі!

Літо вже на носі. Але цьогоріч звична пора канікул і відпусток не буде для нас такою, як колись. Інвестиції в нові знання потрібні постійно.

У зв’язку з цим, а також досягненням позначки в 1000 підписників оголошую про створення фонду каналу «генрі, kissінжир». Фінансуватиму його, звісно ж, я власним коштом. Мета фонду — задоволення освітніх потреб підписників.

Утім для визначення його обсягу мені потрібно знати більше про ваші запити. Книжка/стаття, яку ви давно хотіли придбати, курси, які хотіли пройти, підписка на корисний ресурс, яку хотіли оформити, але не змогли через війну/особисті обставини — пишіть про це або мені особисто (@Sly1997), або в коментарях під цим дописом.

Для початку я оберу один/кілька запитів залежно від їх масштабів і допоможу з їх утіленням фінансово повністю чи частково — знов-таки, залежно від обсягів ваших потреб. Від призерів проситиму лише посту в соцмережах із рекомендацією підписатися на канал.

Фінансова потуга однієї простої людини не велика, але вважаю, що спробувати варто.

P.S. Якщо у вас є друзі, що вимушено покинули/втратили свої домівки внаслідок війни, поділіться з ними цим дописом — для них він може стати особливо корисним.
На замовлення однієї з підписниць: причини погіршення турецько-єгипетських відносин у 2013 році. 1/3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
2/3👇