Про Тайвань

Раніше я писав про чинники, що матимуть ключове значення для (не)виникнення нової кризи довкола Тайваню. Усі вони стосувалися міжкитайських взаємин і в жодному прямо не йшлося про США.

І це не даремно: китайсько-американські суперечності довкола Тайваню не зводяться до силового протистояння, де Пекін прагне захопити острів, а Вашингтон — закріпити його повну незалежність від КНР і завдати останній поразки.

Натомість США хочуть підтримати статус-кво, а не розхитати його. Незалежний Тайвань у цій логіці — це:

1. або надто дорога ціль, яка спровокує війну з КНР;

2. або реальність, у якій Китай відмовляється від претензій на Тайвань, будує з ним союзницькі взаємини і таким чином викидає США з рівняння.

Жоден із цих двох варіантів Вашингтону не підходить. Тому йому не варто вдаватися до кроків, які можна буде розтлумачити як прагнення до проголошення незалежності Тайваню. І це, схоже, зрозуміла Ненсі Пелосі (чи її радники).

У ширшому розумінні це той випадок, коли не варто плутати appeasement і accommodation. На цю тему раджу почитати роботу Майкла Мазарра «Mastering the Gray Zone: Understanding a Changing Era of Conflict».

Сьогодні розпочинається важлива міжнародна подія — 10-а конференція з перегляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).

Нагадаю, що тут росія знову застосує свою «дипломатію» проти Заходу — наприклад, зігравши на питанні створення без’ядерної зони на Близькому Сході. У цьому рф підтримує арабські держави й підкреслює, що США й Велика Британія зрадницьки не хочуть просувати мир на Землі і блокують скликання відповідної конференції.

І саме через цю проблему, на думку низки науковців, не вдалося ухвалити заключний документ на попередній конференції 2015 року, що б‘є по авторитету режиму нерозповсюдження і грає на руку росії, яка прагне «ядерного середньовіччя».

Сегодня, 21 июля 2022 года, спустя почти 5 месяцев после начала войны, НБУ ввёл в действие постановление №151, повысив курс доллара до относительно рыночного (на сегодняшний день) - 36.56.

Кому какой курс нужен?
Практически в любой стране есть две основные касты, на которых прямо влияет валютный курс и у которых относительно него диаметрально противоположные пожелания. Речь об экспортёрах и импортёрах. Высокий курс доллара выгоден экспортерам, он позволяет получить больше выручки в национальной валюте. Низкий курс выгоден импортерам, он позволяет потратить меньше национальной валюты для закупки зарубежного товара/сырья/комплектующих.

Каким бывает валютный курс?
Валютный курс бывает плавающим и фиксированным. До войны в Украине был плавающий валютный курс (курс в среду равнялся средневзвешенному курсу всех сделок на Межбанке во вторник). С началом войны НБУ ввёл фиксированный валютный курс (29.25 за доллар) во избежание спекулятивных операций на Межбанке (оставь НБУ курс плавающим, валютные трейдеры быстро бы взвинтили его до 40-50; стадный инстинкт во время войны - это страшно, а стадный инстинкт среди валютных трейдеров (умные люди) - фатально).

Руки спекулянтов связанны. Но, к большому сожалению, спекулянты оказались не единственной проблемой на пути к стабилизации валютного курса. Заблокированные порты, заминированные порты, разрушенная инфраструктура (в т.ч., производственная) - это и многое другое очень сильно сказалось на объемах экспортной (валютной) выручки. Доллара на рынке стало намного меньше. Стал ли он от этого менее востребованным? - Отнюдь.

Торговый баланс.
Есть такой экономический показатель, как торговый баланс. Он показывает сколько страна тратит на импорт и сколько получает от экспорта. В 2021 году Украина потратила на импорт 69.8 млрд долл., заработала на экспорте 63.1 млрд. Получилось отрицательное сальдо. Отрицательное сальдо - плохо. Оно означает, что «разрыв» нужно покрыть, либо золотовалютными резервами, либо международными кредитами. Но одно дело покрыть 6.7 млрд. за год, другое - покрыть, например, ту же цифру за первый квартал года (цифра предположительная, министерство финансов пока что не публикует данные о торговом балансе за 2022 год, исключение - январь).

В таком случае не обойтись без ограничений валютных операций. Одним из них стало постановление о запрете импорта товаров/услуг НЕ критической значимости. Таким образом, отчасти удалось стабилизовать курс. Удалось ли стабилизировать инфляцию? - Нет. Теперь поговорим о «строителях» положительной колонки торгового баланса - об экспортёрах.

Экспорт, ты живой?
Валюта в Украину поступает по 4 основным каналам: продажа зерновых, продажа металла, продажа айти-услуг и переводы заробитчан.

С заробитчанами ситуация следущая: в силу бюрократических особенностей многих европейских рабочих виз, много заробитчан работает по схеме «3-3-3» - три месяца работаешь за бугром, 3 месяца отдыхаешь в Украине, 3 месяца работаешь за бугром. Так вот, если даже 300 тысяч «отдыхающих» при средней зарплате 2000 долларов встретило войну в Украине, то это урезало возможность их возврата обратно за бугор, а следовательно и валютные поступления в Украину - на 3.6 млрд долл. в текущем году. Не меньше, а может и больше заробитчан, перетянули свои семьи к себе, то есть перестали присылать валюту в Украину.

Айти. Здесь все окей (не считая того, что айтишники меняли валюту на гривну по курсу, на 25% ниже рыночного).

Описывая ситуацию с экспортом металла ограничусь тем, что оценочная стоимость СКМ Рината Ахметова (группе принадлежат Азовсталь и ММК Ильича - крупнейшие экспортёры металла) снизилась в 5-10 раз.

Аграрии (в частности, экспортёры зерновых).

🇺🇸адмірал назвав Тайвань шматом лайна

1999 року тодішній президент Республіки Китай Лі Денхуей продемонстрував явне прагнення проголосити незалежність Тайваню від КНР. Як можна здогадатися, це запросто могло спровокувати війну, у яку змушені були б вступити США.

Під час закритого обговорення ставлення Вашингтону до таких намірів тодішній очільник Тихоокеанського командування Збройних сил США Денніс Блер сказав, що «Taiwan is tossing a turd in the punch bowl of U.S.-China relations».

Українською напрошується переклад «Тайвань кидає ложку дьогтю в діжку меду американсько-китайських взаємин». Єдина заковика в тім, що «turd» — доволі грубе слово, що означає «лайно» або ж інші похідні від нього на адресу неприємної вам особи. А отже, український переклад відповідним чином модифікується:)

За цей інцидент адмірал Блер потім довго виправдовувався, уже займаючи посаду директора Національної розвідки за часів Обами у 2009 році. Уже згодом він втратив цю посаду через низку скандалів, зокрема спробу призначити Чеса Фрімена — прокитайського лобіста, який виступав за приєднання Тайваню до Китаю — на посаду очільника Національної ради з питань розвідки.

Тим часом автор далі стежить за подіями довкола Республіки Китай і спробує дати вам уявлення про стратегічний контекст у регіоні найближчим часом😌

🌏 Телеграм-канал «Дракон Рю» присвячений країнам Азії та геополітиці Індо-Тихоокеанського регіону.

На тлі перелому системи міжнародних відносин, що відбувається нині, Азія стає новим епіцентром світової політики та займає все більш значуще місце в процесі перерозподілу світового впливу.

Підписуйтесь і будьте в курсі всіх тенденцій розвитку регіону за допомогою якісної аналітики.

Рекомендую підписатися всім любителям Кореї, Японії, Індії, Китаю і просто тим, хто хоче знати більше про регіон. Там будуть новини, аналітичні нотатки та статті. Деякі приклади постів і статей👇🏻

📌 Криза на Шрі-Ланці
📌 Результати парламентських виборів у Японії
📌 Новий австралійський прем'єр

https://t.iss.one/dragon_ryuu

Найгірше, що може чекати на світ, — морська блокада Тайваню з боку КНР, щоб виснажити економіку острова й змусити його прийняти умовну капітуляцію.

Таким чином Китай міг би уникнути прямої й дуже ризикованої амфібійної операції і не вдаватися до ракетних ударів, які зруйнують регіональну безпеку й міжнародну торгівлю (що поховає китайську економіку). Це на перший погляд.

Утім така блокада буде незаконною за міжнародним правом: стаття 42 Статуту ООН каже, що її може накласти лише Рада Безпеки після встановлення загрози миру й безпеці (якої на Тайвані нема). Проблема інтернаціоналізується, націоналістичні настрої на Тайвані, скоріш за все, посиляться, що зрештою все одно змусить КНР напасти. Іншого шляху приєднання Тайваню не буде в умовах зруйнованої довіри. Єдиний шлях уникнути серйозних наслідків — здійснити захоплення швидко, щоб поставити світ перед фактом (стратегія fait accompli, яку застосувала росія з Кримом).

Але як мінімум за словами Марка Міллі до 2027 року КНР не вийде на спроможність, достатню для захоплення Тайваню. Конфлікт затягнеться, мобілізує довколишні країни проти Китаю і зміцнить позиції США в регіоні. У результаті — або торг і відступ до ситуації, гіршої за статус-кво, або провокування регіональної війни з сумнівними шансами на успіх.

Жоден варіант не влаштує Китай.

Отже, Китай оголосив про скасування:

1. контактів зі США на рівні командувачів військ на театрі воєнних дій;

2. контактів зі США щодо питань оборони;

3. контактів зі США щодо безпеки на морі;

А ще про призупинення:

4. співпраці зі США щодо репатріації нелегальних мігрантів;

5. співпраці зі США щодо юридичної допомоги в кримінальних справах;

6. співпраці зі США щодо боротьби з транснаціональною злочинністю;

7. співпраці зі США щодо боротьби з торгівлею наркотиками;

8. переговорів зі США щодо змін клімату.

Про наслідки — у наступному дописі.

8 коментарів про 8 пунктів заяви МЗС КНР🇨🇳

1. Китай згорнув співпрацю у сферах, де більше зацікавлені саме США (торговельно-економічні контакти не зачепив).

2. У багатьох із цих 8 сфер і раніше не було особливо ефективної взаємодії — скажімо, у траснаціональній кіберзлочинності чи наркотрафіку. А тепер буде ще більше проблем через згортання контактів. Нагадаю, що опіоїдна епідемія — це велика проблема для США.

3. Згортання кліматичних переговорів — поганий сигнал, бо саме китайсько-американське порозуміння 2014 року заклало основу для Паризької кліматичної угоди.

4. Припинення оборонних контактів загрожує небезпекою інцидентів на морі, що можуть бути неправильно розтлумачені сторонами і призвести до зіткнень. Нагадаю, що Марк Міллі ще у 2020–2021 рр. двічі дзвонив китайському генаралітету, аби запевнити, що Трамп не планує ніякого нападу на Китай напередодні виборів.

5. Цими кроками Пекін зняв т.зв. guardrails (запобіжники), які хотіла виставити адміністрація Байдена для запобігання ескалації у вигляді контактів і співпраці у важливих галузях. Натомість Китай каже: якщо шукаєте запобіжників, вони вже є — це 3 комюніке 1972, 1979 і 1982 року. А ви їх не дотримуєтеся.

6. Саме напередодні історії з Пелосі Байден думав над скороченням тарифів на торгівлю з Китаєм. Зрозуміло, що зараз цього не відбудеться на тлі агресивності Пекіна. Але КНР намагається сказати США таке: якщо хочете нормалізувати ситуацію в регіоні, виправляйте контакти з нами, у тих сферах, які ми ще не закрили, тобто торгівлі. Знімайте тарифи, тоді поговоримо. А як ні, то продовжуйте терпіти інфляцію.

7. Звісно ж, ці кроки орієнтовані й на власне китайську авдиторію з найбільш націоналістичними настроями. Але зроблено все так, що реалій взаємин США-КНР це рішення фактично не змінює.

8. На завершення, Китай запропонував усім ядерним державам укласти угоду про незастосування ядерної зброї першими (т.зв. no-first-use policy). Нічого дивного: КНР фактично єдина держава, яка офіційно декларує цей принцип. Пекін розуміє, що США не погодяться. А це, своєю чергою, закриє шлях до двосторонніх переговорів про стратегічну стабільність, яких хоче Вашингтон. Нагадаю, що КНР активно нарощує свій ядерний потенціал. Усім цим Китай поступово намагатиметься змусити США пристати на свої умови.

Words of the day⏰

(The) top of the morning to you! — доброго ранку!

#wordsoftheday

Words of the day😬

After a fashion — з горем навпіл (лиха прикупивши)

—Do you speak Ukrainian?
—After a fashion. Dobryi den!

—Розмовляєте англійською?
—Лиха прикупивши, так. Гуд афтернун!

#wordsoftheday

На тлі російської війни в Україні може здатися недолугим те, що лише в грудні 2020 року уряд США випустив свою першу комплексну стратегію щодо запобігання конфліктам у світі і сприянню стабільности. Ще більш дивно, що перелік пріоритетних держав для втілення цієї стратегії Вашингтон оголосив... лише у квітні цього року. У ньому фігурують 9 держав. Серед них немає України — хоча вона могла б опинитися в списку, якби відповідний закон Global Fragility Act реалізували раніше. У цьому, напевно, хиба американської дипломатії.

Утім Ентоні Блінкен представив африканський вимір цієї стратегії цього тижня під час свого турне континентом. Україна тут радше є уроком. США починають розуміти, що навіть державі, яка виявилася інституційно сильною перед обличчям загрози, важко перемогти у війні; якщо ж конфлікт із зовнішнім втручанням від того ж Китаю виникне в значно менш стійкій африканській державі, простої військової допомоги начебто союзному місцевому уряду не вистачить. Потрібна комплексна система розвитку демократії, що не повторить помилок Іраку чи Афганістану. І вона лише починає формуватися.

Цікаві сигнали з Конференції щодо перегляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

1 серпня Ініціатива за ядерне нерозповсюдження і роззброєння рішуче засудила російську агресію проти України й неповагу росії до її зобов’язань за Будапештським меморандумом.

До цієї ініціативи входять 12 держав, зокрема Об’єднані Арабські Емірати.

Позиція ОАЕ стосовно російського вторгнення з лютого була неоднозначною. У голосуванні 25 лютого в Раді Безпеки ООН вони утрималися від голосування, а вже 3 березня підтримали резолюцію з осудом рф у Генеральній Асамблеї ООН.

Така зміна настроїв зумовлена принаймні трьома чинниками:

1) сумнівами щодо допомоги США (з росією і Китаєм боретеся, а як же іранська загроза? Нас атакують єменські хусити, яких підтримує Іран);

2) небажанням надміру втягуватися в американсько-російсько-китайське протистояння (що загрожує морській торгівлі енергоносіями);

3) бажанням заручитися підтримкою росії в голосуванні за резолюцію про збройне ембарго проти хуситів, де їх ще й названо «терористичною групою».

Попри те, що росія підтримує Іран, а хусити висловили підтримку визнання «ЛДНР», кремль проголосував за цю резолюцію 28 лютого.

Хвилинка дипломатичних хитросплетінь на Близькому Сході, одним словом.

Читаю книгу президента Французького інституту міжнародних відносин Тьєрі де Монбріаля «Action and Reaction in the World System». Він вдало вказує на різницю між міжнародними проблемами, до вирішення яких залучені кілька міжнародних акторів, і політичними проблемами, які залишаються турботою однієї держави.

Ця розбіжність суттєва для аналізу того, що (хибно) називають «українською проблемою». Її можна розбити принаймні на три менші проблеми:

1) членство України в НАТО;
2) завершення бойових дій із росією;
3) відновлення територіальної цілісности України.

Притичина в тім, що перші дві з цих проблем стали міжнародними, а третю вперто не хочуть ототожнювати з другою, залишаючи її «на потім» (кілька останніх інтерв’ю Кіссинджера – симптом).

Це, звісно, не означає, що нас хтось змусить відмовитися від тимчасово окупованих територій. Але якщо активна фаза російського вторгнення дійде до глухого кута і не призведе до повернення всіх українських територій зараз, відстань між другою і третьою проблемами ширшатиме. Водночас перспектива членства в НАТО стане реалістичнішою через вичерпання бойового потенціалу рф (на що знов-таки вказав Кіссинджер у розмові з WSJ).

За серпень добряче роздратували пабліки із сотнями тисяч читачів, які писали, що на Тайвані от-от почнеться третя світова. Жодної аналітики — просто гучні заголовки.

Краще б вивчали, що таке New Asian security concept, що його висуває Китай, і чекали шостого саміту структури під назвою CICA в жовтні цього року.

Хто не знає, CICA (англійська абревіатура) — це «азійська ОБСЄ», яка може от-от стати повноцінною міжнародною організацією, що об’єднує майже всі держави Азії, поряд із ШОС. Що важливо, без участі США чи їхніх союзників.

Війна зі США зараз ніяк не вписується в цю схему, адже не допоможе виштовхати американців з Азії.

Words of the day💪🏻

To hit your funny bone — вдаритися ліктем (і відчути той «електричний» біль, що пронизує руку)

To tickle one’s funny bone — розсмішити когось

“To succeed in life, you need three things: a wishbone, a backbone and a funny bone.”
—Reba McEntire, actress, singer.

#wordsoftheday

Фрагмент реальної ноти Посольства Швейцарії Денису Шмигалю щодо скрутного становища Довженко-Центру. Не так давно — уже за часів пандемії.

Навряд чи останні події довкола цієї установи сприятимуть культурній дипломатії України.

Мої найбільш пам’ятні переклади

✅ Перемовини з Борісом Джонсоном (лютий, червень 2022 року — очні зустрічі, а також кілька телефонних розмов)

✅ Виступ Президента України в Раді Безпеки ООН (28 червня 2022 року)

✅ Розмова зі Вселенським Патріархом Варфоломієм (28 лютого 2022 року)

✅ Звернення Президента України до Верховної Ради України (за участі іноземних дипломатів) (1 грудня 2021 року)

✅ Зустрічі політичних радників «Нормандської четвірки» (2021 рік)

А в таких умовах доводилося працювати в перші дні вторгнення (на фото)