"The Roses of Heliogabalus" — Lawrence Alma-Tadema (1888)

Ця пісня має суто негативні ассосіації у мене, але настільки немає бажання про це говорити, що я залишу це на потім.
Втім це точно буде лонгрід.

Це таке унікальне явище, що в одній маленькій пісні поміщається великий травматичний досвід.
Мені здається, що під час написання лонгріду я точно заплачу, адже я завжди описую усе в деталях та додаю власні асоціації. Особливість моєї особистості.
Вот за це варто музику слухати та захоплюватися іншими напрямками мистецтва, бо знаходиш щось своє, особисте, яке до глибини душі тебе вражає.