Жолнєр їде на Вкраїну...
Жолнєр їде на Вкраїну, дівчиноньці поклоняєсє,
Она к нєму ні словунька, сльозоньками обливаєсє.
«Не журисє, дівчинонько, що я їду на Україну,
Не утішу ворожонька, ой, я тебе да й не покину.
Тішся мила, пісеньками да й думоньками,
Покуль мене Бог принесе з України да й з подарками.
Зеленоє житко жати, коноплі брати,
Проси Бога, дівчинонько, хочу я тебе узяти.
Ой, у полю течет річка — ні перейти, ні перебристи,
Проси ж Бога, дівчинонько, щоб да на войні не загинути».
«Ой, летіла зозулонька з України, поживившисє,
Приїжджай же, мой миленьки, з України, не женившисє».
Ой, лугом, ой лугом, зеленою дубровою,
Накажу я до милого хоч чорною да й вороною.
Нехай голубонько да й до мене прибуде,
Узяла ж мене тужонька, а сльозоньки в мене не буде.
Пісня (подається перший дистих), 1683 — 1686 рр (записана)
Староукраїнська мова
Жолнєр їде на Вкраїну, дівчиноньці поклоняєсє,
Она к нєму ні словунька, сльозоньками обливаєсє.
«Не журисє, дівчинонько, що я їду на Україну,
Не утішу ворожонька, ой, я тебе да й не покину.
Тішся мила, пісеньками да й думоньками,
Покуль мене Бог принесе з України да й з подарками.
Зеленоє житко жати, коноплі брати,
Проси Бога, дівчинонько, хочу я тебе узяти.
Ой, у полю течет річка — ні перейти, ні перебристи,
Проси ж Бога, дівчинонько, щоб да на войні не загинути».
«Ой, летіла зозулонька з України, поживившисє,
Приїжджай же, мой миленьки, з України, не женившисє».
Ой, лугом, ой лугом, зеленою дубровою,
Накажу я до милого хоч чорною да й вороною.
Нехай голубонько да й до мене прибуде,
Узяла ж мене тужонька, а сльозоньки в мене не буде.
Пісня (подається перший дистих), 1683 — 1686 рр (записана)
Староукраїнська мова
Підпільне міністерство культури
Мистецька спілка, де прищеплюють смак і організовують концептуальні вечірки, а також радять хорошу музику. Стиль - понад усе! Естетика - або смерть!
@polvs_arctvs
@polvs_arctvs
@polvs_arctvs
Мистецька спілка, де прищеплюють смак і організовують концептуальні вечірки, а також радять хорошу музику. Стиль - понад усе! Естетика - або смерть!
@polvs_arctvs
@polvs_arctvs
@polvs_arctvs
Чорне море
Іван Айвазовський
1881 рік
Жанр: марина
Напрямок: #романтизм #український_живопис
На картині зображене Чорне море, що штормить. Вдалині ледве проглядається корабель. Картині притаманні тільки темні фарби.
Файл.
Іван Айвазовський
1881 рік
Жанр: марина
Напрямок: #романтизм #український_живопис
На картині зображене Чорне море, що штормить. Вдалині ледве проглядається корабель. Картині притаманні тільки темні фарби.
Файл.
Мадонна
Едвард Мунк
1894 рік
Жанр: #ню портрет
Напрямок: #експресіонізм
Мадонна зображена молодою оголеною жінкою з напівзаплющеними в екстазі очима і розпущеним чорним волоссям, яке символізує неспокійну душу. Образ народжує передчуття трагедії. Від канонічного зображення Мадонни залишився тільки німб навколо голови. Мунк не використовував прямих ліній — жінку оточують м'які хвилі.
Полотно повинно було відображати цикли життя жінки: зачаття, народження дитини і смерть.
Крім того, погоджуючись із Шопенгауером, Мунк вважав, що функція жінки завершена після народження дитини.
Файл.
Едвард Мунк
1894 рік
Жанр: #ню портрет
Напрямок: #експресіонізм
Мадонна зображена молодою оголеною жінкою з напівзаплющеними в екстазі очима і розпущеним чорним волоссям, яке символізує неспокійну душу. Образ народжує передчуття трагедії. Від канонічного зображення Мадонни залишився тільки німб навколо голови. Мунк не використовував прямих ліній — жінку оточують м'які хвилі.
Полотно повинно було відображати цикли життя жінки: зачаття, народження дитини і смерть.
Крім того, погоджуючись із Шопенгауером, Мунк вважав, що функція жінки завершена після народження дитини.
Файл.
🔸22 серпня 2004 року посеред білого дня чоловіки в масках увірвалися до Музею Мунка в Осло і викрали дві картини Мунка: «Крик» і «Мадонну». Прикметно, що перехожому вдалося сфотографувати злодіїв у той момент, як вони втікали з витворами мистецтва у напрямку до авто. 8 квітня 2005 року норвезька поліція заарештувала підозрюваних у скоєнні крадіжки, проте картини не знайшли, що навіть породило чутки, що їх спалили самі крадії, аби позбутися доказів злодіяння. 1 червня 2005 року, коли вже четверо підозрюваних у злочині перебували під вартою, міська влада Осло оголосила про винагороду у 2 млн норвезьких крон (313,500 $ або 231,200 € за тодішнім курсом) за будь-яку інформацію, яка допомогла б встановити перебування полотен. Попри те, що картини не знайшли, шестеро чоловіків на початку 2006 року постали перед судом, звинувачені, хто у сприянні скоєнню злочину, хто у безпосередньому викраденні. Троє з них були засуджені в травні 2006 року до різних термінів ув'язнення (від 4 до 8 років), ще двоє засуджених, Бйорн Хоен (Bjørn Hoen) і Петер Таральдсен (Petter Tharaldsen), мали сплатити величезні штрафи (750 млн крон або 117.6 млн. $ або 86.7 млн. €) міській управі Осло.
31 серпня 2006 року норвезька поліція оголосила, що в результаті оперативних заходів виявлено обидві картини «Крик» і «Мадонна», так і не розкривши деталей операції. Повідомлялося, що полотна у кращому, ніж сподівалися, стані.
#буденщина_мистецтва
31 серпня 2006 року норвезька поліція оголосила, що в результаті оперативних заходів виявлено обидві картини «Крик» і «Мадонна», так і не розкривши деталей операції. Повідомлялося, що полотна у кращому, ніж сподівалися, стані.
#буденщина_мистецтва
Фріна перед ареопагом
Жан-Леон Жером
1861 рік
Жанр: історичний живопис, #ню
Напрямок: #академізм
Згідно з розповідями античних авторів (особливо Афінея), скульптор Пракситель зобразив богиню Афродіту оголеною, що само по собі було блюзнірством. Моделлю йому служила його кохана, гетера Фріна, що було блюзнірством подвійно. За іншою версією, Фріна виконувала роль Афродіти під час Елевсінських містерій, будучи голою перед народом.
Оратор Евтій, відкинутий шанувальник Фріни, звинуватив гетеру в безбожництві. Адвокат — відомий оратор Гіперід, побачивши, що його промова не призводить на суд особливого враження, зірвав з Фріни одяг. Краса справила таке враження на суддів, що її виправдали — адже згідно грецьким уявленням про прекрасне, настільки досконале тіло не могло приховувати недосконалу душу (концепція калокагатії).
Файл.
Жан-Леон Жером
1861 рік
Жанр: історичний живопис, #ню
Напрямок: #академізм
Згідно з розповідями античних авторів (особливо Афінея), скульптор Пракситель зобразив богиню Афродіту оголеною, що само по собі було блюзнірством. Моделлю йому служила його кохана, гетера Фріна, що було блюзнірством подвійно. За іншою версією, Фріна виконувала роль Афродіти під час Елевсінських містерій, будучи голою перед народом.
Оратор Евтій, відкинутий шанувальник Фріни, звинуватив гетеру в безбожництві. Адвокат — відомий оратор Гіперід, побачивши, що його промова не призводить на суд особливого враження, зірвав з Фріни одяг. Краса справила таке враження на суддів, що її виправдали — адже згідно грецьким уявленням про прекрасне, настільки досконале тіло не могло приховувати недосконалу душу (концепція калокагатії).
Файл.
🔳Серія картин «Варвари»
1) Виглядають
2) Нападають
3) Передають трофеї
4) Торжествують
🎨Василій Верещагін
1871 — 1873 рр.
🔹Жанр: батальний живопис, архітектура, побутовий, орієнталізм
🔸Напрямок: #реалізм #російський_живопис
Василій Верещагін (1842 — 1904) — російський художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому «Живописна Україна» (разом з Л. Жемчужниковим, 1862).
Серія картин «Варвари» відноситься до після-туркестанського періоду художника, коли Верещагін переїхав на три роки до Мюнхена. Символічно описує перебіг воєнних подій (в яких сам брав участь) в Середній Азії.
🗂Файли.
1) Виглядають
2) Нападають
3) Передають трофеї
4) Торжествують
🎨Василій Верещагін
1871 — 1873 рр.
🔹Жанр: батальний живопис, архітектура, побутовий, орієнталізм
🔸Напрямок: #реалізм #російський_живопис
Василій Верещагін (1842 — 1904) — російський художник-баталіст. Брав участь в укладанні альбому «Живописна Україна» (разом з Л. Жемчужниковим, 1862).
Серія картин «Варвари» відноситься до після-туркестанського періоду художника, коли Верещагін переїхав на три роки до Мюнхена. Символічно описує перебіг воєнних подій (в яких сам брав участь) в Середній Азії.
🗂Файли.
🔳Розп'яття
🎨Й. Іванович
кінець XVII ст.
🔹Жанр: сакральний, портрет, історичний
🔸Напрямок: #бароко #український_живопис
Визвольна війна українського народу середини XVII ст. докорінно змінила ідеологічні та естетичні засади в Україні, вплинула на психологію самої людини. З цим періодом пов’язаний активний розвиток особливого напряму в мистецтві — українського бароко.
Відома серія так званих ктиторських портретів, де доволі часто зображували людей, які тим чи іншим чином допомагали церкві, здебільшого це були представники козацької аристократії. В композиції цієї ікони представлено лубенського полковника Леонтія Назаровича Свічку. Його обличчя вже старе, зі зморшками на лобі, оселедець — із рідкого й короткого волосся. На задньому золотому тлі умовно намальований монастир. Л. Свічка надавав фінанси на спорудження надбрамної церкви Мгарського монастиря неподалік Лубен.
🗂Файл.
🎨Й. Іванович
кінець XVII ст.
🔹Жанр: сакральний, портрет, історичний
🔸Напрямок: #бароко #український_живопис
Визвольна війна українського народу середини XVII ст. докорінно змінила ідеологічні та естетичні засади в Україні, вплинула на психологію самої людини. З цим періодом пов’язаний активний розвиток особливого напряму в мистецтві — українського бароко.
Відома серія так званих ктиторських портретів, де доволі часто зображували людей, які тим чи іншим чином допомагали церкві, здебільшого це були представники козацької аристократії. В композиції цієї ікони представлено лубенського полковника Леонтія Назаровича Свічку. Його обличчя вже старе, зі зморшками на лобі, оселедець — із рідкого й короткого волосся. На задньому золотому тлі умовно намальований монастир. Л. Свічка надавав фінанси на спорудження надбрамної церкви Мгарського монастиря неподалік Лубен.
🗂Файл.
🔳 Сплячі \ 1866 рік
🎨 Гюстав Курбе
🔹 Жанр: #ню
🔸 Напрямок: #реалізм
Полотно було написано під враженням від вірша Шарля Бодлера «Прокляті жінки (Іполита і Дельфіна)» на лесбійську тематику, зі збірки «Квіти зла» (1857). Картина «Сплячі» була витлумачена як хороший приклад реалізму в живописі. Зазначалося, що оголені тіла написані без прикрашання, зі збереженням недоліків. На думку деяких критиків, це полотно бездоганно розкриває еротичний стиль.
🗂Файл.
🎨 Гюстав Курбе
🔹 Жанр: #ню
🔸 Напрямок: #реалізм
Полотно було написано під враженням від вірша Шарля Бодлера «Прокляті жінки (Іполита і Дельфіна)» на лесбійську тематику, зі збірки «Квіти зла» (1857). Картина «Сплячі» була витлумачена як хороший приклад реалізму в живописі. Зазначалося, що оголені тіла написані без прикрашання, зі збереженням недоліків. На думку деяких критиків, це полотно бездоганно розкриває еротичний стиль.
🗂Файл.
Уламки архаїки у тлінній сучасності. Нові релігійні рухи та повсякденне життя релігійних спільнот. У пошуках витоків релігії:
@obranciduchiv
@obranciduchiv
@obranciduchiv
@obranciduchiv
@obranciduchiv
@obranciduchiv
🔳 Оголена лежача \ 1862 рік
🎨 Гюстав Курбе
🔹 Жанр: #ню
🔸 Напрямок: #реалізм
На картині зображена молода темноволоса жінка, що лежить на дивані. Вона одягнена лише у панчохи та одну туфлю. За нею висять червоні штори, а через закрите вікно видно похмуре небо.
Можливо присутній вплив картини Гої «Махи оголеної».
🗂Файл.
🎨 Гюстав Курбе
🔹 Жанр: #ню
🔸 Напрямок: #реалізм
На картині зображена молода темноволоса жінка, що лежить на дивані. Вона одягнена лише у панчохи та одну туфлю. За нею висять червоні штори, а через закрите вікно видно похмуре небо.
Можливо присутній вплив картини Гої «Махи оголеної».
🗂Файл.