Сыктывкарын нимӧдісны омӧля аддзысьяслы Айму вӧсна Ыджыд тышлы сиӧм альбом.
Синтӧмъяслы Луи Брайль нима библиотекаын тӧдмӧдісны «Оленетранспортные подразделения на Карельском фронте в годы Великой Отечественной войны» уна формата альбомӧн.
Небӧгсӧ дасьтӧма «Сердцем прикоснись к героическому подвигу: незрячим о Великой Отечественной войне» уджтас серти Коми Республикаса юралысьсянь библиотекаяслы гранта сьӧм весьтӧ. Петасас йӧзӧдӧма Карелияса фронтын фашистъяслы паныд тышкасян кӧра-даддя батальонъяс йылысь важ фотография-снимокъяс да гижӧдъяс. Татшӧм батальонъясас вӧлӧмаӧсь Коми муын олысьяс, яранъяс да саамъяс.
Петассӧ дасьтӧма омӧля аддзысьяслы да синтӧмъяслы. Сійӧ Брайль нога гырысь шыпасъяса, мылькъя серпасъяса, уна рӧма снимокъяссӧ шыӧдӧма.
Культураын уджалысьяслы сьӧма отсӧгыс вичмӧ Россияса президент Владимир Путинлӧн индӧд серти збыльмӧдан «Семья» нацпроект весьтӧ.
Синтӧмъяслы Луи Брайль нима библиотекаын тӧдмӧдісны «Оленетранспортные подразделения на Карельском фронте в годы Великой Отечественной войны» уна формата альбомӧн.
Небӧгсӧ дасьтӧма «Сердцем прикоснись к героическому подвигу: незрячим о Великой Отечественной войне» уджтас серти Коми Республикаса юралысьсянь библиотекаяслы гранта сьӧм весьтӧ. Петасас йӧзӧдӧма Карелияса фронтын фашистъяслы паныд тышкасян кӧра-даддя батальонъяс йылысь важ фотография-снимокъяс да гижӧдъяс. Татшӧм батальонъясас вӧлӧмаӧсь Коми муын олысьяс, яранъяс да саамъяс.
Петассӧ дасьтӧма омӧля аддзысьяслы да синтӧмъяслы. Сійӧ Брайль нога гырысь шыпасъяса, мылькъя серпасъяса, уна рӧма снимокъяссӧ шыӧдӧма.
Культураын уджалысьяслы сьӧма отсӧгыс вичмӧ Россияса президент Владимир Путинлӧн индӧд серти збыльмӧдан «Семья» нацпроект весьтӧ.
👍1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Дона аньяс! Сьӧлӧмсянь чолӧмала тіянӧс войтыркостса Нывбаба лунӧн!
Тайӧ праздник дырйиыс торйӧн нин окота аттьӧавны тіянӧс миянлы быд лун козьналан мывкыдлунысь, шаньлунысь, мичлунысь да мелілунысь. Челядьӧс чужтӧмысь да бурас туйдӧм-велӧдӧмысь, семьяаныд лада олӧм лӧсьӧдӧмысь. Помтӧм терпенньӧысь, зумыдлунысь, мый отсалӧ тіянлы виччысьны гортаныд миянлысь Чужан му дорйысьясӧс.
Аттьӧ тіянлы бур вӧчӧмын отсасьӧмысь. Сыысь, мый веськӧдлысьяс моз босьтанныд ас выланыд предприятиеын уджалысьяс да общественнӧй котырын зільысьяс вӧсна кывкутӧм.
Ті пуктанныд республика сӧвмӧдӧмӧ, гырысь вермӧмъясӧ ыджыд пай. Ми гӧрдитчам тіянӧн да вылӧ донъялам ставсӧ, мый вӧчанныд.
Мед олӧманыд унджык лоас шуда здукыс, кыпыд лоӧмторйыс да нимкодьлуныс! Мед матыссаясыд козьналасны тӧжд да муслун, вӧчасны тіянӧс шудаӧн! Крепыд дзоньвидзалун, юр весьтаныд сӧстӧм енэж да олӧманыд быд бурсӧ!
Тайӧ праздник дырйиыс торйӧн нин окота аттьӧавны тіянӧс миянлы быд лун козьналан мывкыдлунысь, шаньлунысь, мичлунысь да мелілунысь. Челядьӧс чужтӧмысь да бурас туйдӧм-велӧдӧмысь, семьяаныд лада олӧм лӧсьӧдӧмысь. Помтӧм терпенньӧысь, зумыдлунысь, мый отсалӧ тіянлы виччысьны гортаныд миянлысь Чужан му дорйысьясӧс.
Аттьӧ тіянлы бур вӧчӧмын отсасьӧмысь. Сыысь, мый веськӧдлысьяс моз босьтанныд ас выланыд предприятиеын уджалысьяс да общественнӧй котырын зільысьяс вӧсна кывкутӧм.
Ті пуктанныд республика сӧвмӧдӧмӧ, гырысь вермӧмъясӧ ыджыд пай. Ми гӧрдитчам тіянӧн да вылӧ донъялам ставсӧ, мый вӧчанныд.
Мед олӧманыд унджык лоас шуда здукыс, кыпыд лоӧмторйыс да нимкодьлуныс! Мед матыссаясыд козьналасны тӧжд да муслун, вӧчасны тіянӧс шудаӧн! Крепыд дзоньвидзалун, юр весьтаныд сӧстӧм енэж да олӧманыд быд бурсӧ!
👍3❤2
Уна во нин миян республикаын олысь бур сьӧлӧма йӧз, предприятие-организацияясын уджалысьяс, предпринимательяс, общественнӧй котыръясын водзмӧстчысьяс, исполнительнӧй власьт тэчасын, а сідзжӧ федеральнӧй ведомство юкӧнъясын зільысьяс окотапырысь пырӧдчӧны «Мы – наследники Великой Победы» марафонӧ. Тайӧ миян быдвося зэв тӧдчана да бур традиция. Кольӧм лунъясӧ босьтчим нуӧдны сійӧс водзӧ.
Марафоныслӧн могыс – сетны отсӧг судзсьытӧма олысь ӧтка ветеранъяслы, Великӧй Отечественнӧй войнаса участникъяслы, блокада кытшӧ веськалӧм Ленинградын олысьяслы, концлагеръясса вӧвлӧм тыр арлыдтӧм узникъяслы, тылын асланыс зіль уджӧн Победа дорысьяслы, усьӧм да бӧрынджык нин кувсьӧм салдатъяслӧн дӧваяслы, война кадся челядьлы, судзсьытӧма олысь пенсионеръяслы.
Казьтышта, 2025 воын «Мы – наследники Великой Победы» марафон дырйиыс Комиын вӧлі чукӧртӧма 3,692 миллион шайт. Сьӧмсӧ вуджӧдӧма кар-районса ветеран сӧветъяслы. Сы весьтӧ вӧлі вӧчӧма 619 казьтылан крест да гувывса гижӧда из, 271,5 сюрс шайт дон дзоньталӧма памятник-обелискъяс. Школаса музейяслы вичмӧдӧма компьютеръяс ньӧбны, войнаса да СВО-са ветеранъяс йылысь небӧгъяс дасьтыны-лэдзны 463 сюрс шайт. 150 сюрс шайт вуджӧдӧма республикаса госпитальлы вольпась кӧлуй да сёян-юан дозмук ньӧбны. Война кадся челядьлы пес вылӧ торйӧдӧма 323 сюрс шайт.
Марафоныслӧн могыс – сетны отсӧг судзсьытӧма олысь ӧтка ветеранъяслы, Великӧй Отечественнӧй войнаса участникъяслы, блокада кытшӧ веськалӧм Ленинградын олысьяслы, концлагеръясса вӧвлӧм тыр арлыдтӧм узникъяслы, тылын асланыс зіль уджӧн Победа дорысьяслы, усьӧм да бӧрынджык нин кувсьӧм салдатъяслӧн дӧваяслы, война кадся челядьлы, судзсьытӧма олысь пенсионеръяслы.
Казьтышта, 2025 воын «Мы – наследники Великой Победы» марафон дырйиыс Комиын вӧлі чукӧртӧма 3,692 миллион шайт. Сьӧмсӧ вуджӧдӧма кар-районса ветеран сӧветъяслы. Сы весьтӧ вӧлі вӧчӧма 619 казьтылан крест да гувывса гижӧда из, 271,5 сюрс шайт дон дзоньталӧма памятник-обелискъяс. Школаса музейяслы вичмӧдӧма компьютеръяс ньӧбны, войнаса да СВО-са ветеранъяс йылысь небӧгъяс дасьтыны-лэдзны 463 сюрс шайт. 150 сюрс шайт вуджӧдӧма республикаса госпитальлы вольпась кӧлуй да сёян-юан дозмук ньӧбны. Война кадся челядьлы пес вылӧ торйӧдӧма 323 сюрс шайт.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Россияын войтырӧс ӧтувтан вокӧд йитӧдын Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театр йӧзӧдӧма «Коми кывйӧн лолала да ола» онлайн-акция.
Та дырйи ӧтуввезйын «ВКонтакте» театрлӧн котырын позьӧ видзӧдны-кывзыны видеороликъяс, кӧні артистъяс лыддьӧны миян регионса гижысьяслысь кывбуръяс.
Могыс – ышӧдны республикаын олысьясӧс радейтны, пыдди пуктыны да бурджыка тӧдмасьны вужвойтырлӧн кывйӧн да аслыспӧлӧс озыр культураӧн.
Онлайн юргӧны нин Геннадий Юшковлӧн, Иван Куратовлӧн, Анжелика Елфимовалӧн, Евгений Мартыновлӧн, Александр Некрасовлӧн да мукӧд нималана поэтлӧн кывбуръяс. Йӧзӧдсьӧны сідзжӧ и том авторъяслӧн гижӧдъясыс. Ӧні позяс нин кывзыны-видзӧдны кывбуръяс, кодъясӧс лыддисны Россияса искусствоын заслуженнӧй уджалысь, Коми Республикаса народнӧй артистка, вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрса художественнӧй веськӧдлысь Светлана Горчакова, Коми Республикаса правительстволӧн премияа лауреат Тимур Смирнов, Коми Республикаса народнӧй артисткаяс Алёна Гаранина да Галина Подорова, артистъяс Андрей Засухин, Илья Карманов да мукӧдъяс. Акция дырйи лыддясны кывбуръяссӧ театрса став артистыс.
Онлайн-акцияыс мунас май 17 лунӧдз. Казьтышта, быд во тайӧ тӧлысся коймӧд вӧскресенньӧӧ шуӧма пасйыны-нимӧдны Коми кыв да гижӧд лун.
Та дырйи ӧтуввезйын «ВКонтакте» театрлӧн котырын позьӧ видзӧдны-кывзыны видеороликъяс, кӧні артистъяс лыддьӧны миян регионса гижысьяслысь кывбуръяс.
Могыс – ышӧдны республикаын олысьясӧс радейтны, пыдди пуктыны да бурджыка тӧдмасьны вужвойтырлӧн кывйӧн да аслыспӧлӧс озыр культураӧн.
Онлайн юргӧны нин Геннадий Юшковлӧн, Иван Куратовлӧн, Анжелика Елфимовалӧн, Евгений Мартыновлӧн, Александр Некрасовлӧн да мукӧд нималана поэтлӧн кывбуръяс. Йӧзӧдсьӧны сідзжӧ и том авторъяслӧн гижӧдъясыс. Ӧні позяс нин кывзыны-видзӧдны кывбуръяс, кодъясӧс лыддисны Россияса искусствоын заслуженнӧй уджалысь, Коми Республикаса народнӧй артистка, вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрса художественнӧй веськӧдлысь Светлана Горчакова, Коми Республикаса правительстволӧн премияа лауреат Тимур Смирнов, Коми Республикаса народнӧй артисткаяс Алёна Гаранина да Галина Подорова, артистъяс Андрей Засухин, Илья Карманов да мукӧдъяс. Акция дырйи лыддясны кывбуръяссӧ театрса став артистыс.
Онлайн-акцияыс мунас май 17 лунӧдз. Казьтышта, быд во тайӧ тӧлысся коймӧд вӧскресенньӧӧ шуӧма пасйыны-нимӧдны Коми кыв да гижӧд лун.
Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрса спектакльлӧн регыд лоӧ профессиональнӧй видеоверсия: ыджыд проект серти сійӧс снимайтісны кольӧм лунъясӧ Сыктывкарын.
"Россияса театр постановкаяслӧн зарни фонд" уджтассӧ збыльмӧдӧ "Триколор" компания Россияса театральнӧй деятельяслӧн котыркӧд ӧтув сылы 150 во тырӧмкӧд йитӧдын. Медшӧр мӧвпыс - лӧсьӧдны ыджыд видеотека спектакльясысь, кодъяс петкӧдлӧны Россияын театральнӧй культурасӧ да духовнӧй олӧмас нэмӧвӧйся озыр традицияяссӧ.
2026 восӧ странаса президент Владимир Путинлӧн индӧд серти шуӧма Россияса войтырӧс ӧтувтан воӧн. Такӧд йитӧдын проект сертиыс, а сідзжӧ и театр искусство пыр лоӧ паськыда петкӧдлӧма уна сикас войтырлысь культурасӧ. Проектыс збыльмӧдсьӧ культураын водзмӧстчысьяслы отсӧг сетан президент фондлӧн да РФ-са культура министерстволӧн зільӧмӧн.
Февральсянь апрельӧдз шуӧма волыны 17 карӧ да снимайтны 21 театрын медбур спектакльяссӧ, на лыдын и Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрлысь «Жизнь с привилегиями «навечно».
Тайӧ спектакльсӧ дасьтӧма Николай Волоховлӧн автобиография гижӧд серти, коді шымыртӧ Великӧй Отечественнӧй война заводитчӧмсянь ӧнія лунъясӧдз уна дас во. Ӧти семьялӧн история пыр петкӧдлӧма судьбасӧ войтырлысь, кодъясӧс коркӧ нэм кежлас депортируйтӧмаӧсь чужанінсьыс ылі муӧ.
–Россияса медбур постановкаяс лыдӧ веськалӧмыс - миян театрлы зэв ыджыд чесьт. Ме гӧрдитча аслам артистъясӧн, театрӧн да уджӧн, кодӧс вӧчим тайӧ спектакльсӧ дасьтігӧн. Дасьтім сійӧс синвасорӧн, и тайӧ йиджис видзӧдысьяслы сьӧлӧмас. Сьӧкыдысь-сьӧкыд вояссӧ, кодъясӧс вуджис миян чужан му, оз позь вунӧдны, кыдзи и сійӧс, мый кӧть кытысь ми, ставнымлы колӧ кутчысьны ӧтув, - гӧгӧрвоӧдіс Светлана Горчакова, Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрса художествоа уджӧн веськӧдлысь, РФ-са искусствоясын заслуженнӧй деятель, Коми Республикаса народнӧй артистка.
Спектакльлысь телеверсиясӧ медводдзаысь петкӧдласны 2026 воын тулыснас "Большой эфир" телеканалын. Видеосӧ позяс дон босьттӧг видзӧдны и "Триколор Кино и ТВ" онлайн-кинотеатрын "Россияса театр постановкаяслӧн зарни фонд" юкӧнын.
"Россияса театр постановкаяслӧн зарни фонд" уджтассӧ збыльмӧдӧ "Триколор" компания Россияса театральнӧй деятельяслӧн котыркӧд ӧтув сылы 150 во тырӧмкӧд йитӧдын. Медшӧр мӧвпыс - лӧсьӧдны ыджыд видеотека спектакльясысь, кодъяс петкӧдлӧны Россияын театральнӧй культурасӧ да духовнӧй олӧмас нэмӧвӧйся озыр традицияяссӧ.
2026 восӧ странаса президент Владимир Путинлӧн индӧд серти шуӧма Россияса войтырӧс ӧтувтан воӧн. Такӧд йитӧдын проект сертиыс, а сідзжӧ и театр искусство пыр лоӧ паськыда петкӧдлӧма уна сикас войтырлысь культурасӧ. Проектыс збыльмӧдсьӧ культураын водзмӧстчысьяслы отсӧг сетан президент фондлӧн да РФ-са культура министерстволӧн зільӧмӧн.
Февральсянь апрельӧдз шуӧма волыны 17 карӧ да снимайтны 21 театрын медбур спектакльяссӧ, на лыдын и Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрлысь «Жизнь с привилегиями «навечно».
Тайӧ спектакльсӧ дасьтӧма Николай Волоховлӧн автобиография гижӧд серти, коді шымыртӧ Великӧй Отечественнӧй война заводитчӧмсянь ӧнія лунъясӧдз уна дас во. Ӧти семьялӧн история пыр петкӧдлӧма судьбасӧ войтырлысь, кодъясӧс коркӧ нэм кежлас депортируйтӧмаӧсь чужанінсьыс ылі муӧ.
–Россияса медбур постановкаяс лыдӧ веськалӧмыс - миян театрлы зэв ыджыд чесьт. Ме гӧрдитча аслам артистъясӧн, театрӧн да уджӧн, кодӧс вӧчим тайӧ спектакльсӧ дасьтігӧн. Дасьтім сійӧс синвасорӧн, и тайӧ йиджис видзӧдысьяслы сьӧлӧмас. Сьӧкыдысь-сьӧкыд вояссӧ, кодъясӧс вуджис миян чужан му, оз позь вунӧдны, кыдзи и сійӧс, мый кӧть кытысь ми, ставнымлы колӧ кутчысьны ӧтув, - гӧгӧрвоӧдіс Светлана Горчакова, Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрса художествоа уджӧн веськӧдлысь, РФ-са искусствоясын заслуженнӧй деятель, Коми Республикаса народнӧй артистка.
Спектакльлысь телеверсиясӧ медводдзаысь петкӧдласны 2026 воын тулыснас "Большой эфир" телеканалын. Видеосӧ позяс дон босьттӧг видзӧдны и "Триколор Кино и ТВ" онлайн-кинотеатрын "Россияса театр постановкаяслӧн зарни фонд" юкӧнын.
«Войвыв кодзув» журнал пасйис тулыс воӧмсӧ Удораын.
Сё вося юбилейсӧ журнал шуис нимӧдны быдсяма лоӧмторнас. Удораӧ ветлӧмыс лои буретш тайӧ нимӧдӧмыслӧн тшупӧдӧн. Мартлӧн медводдза лунъясӧ «Войвыв кодзувлӧн» литературнӧй десантыс ветліс Чупрово, Ыджыд Пучкома, Важгорт, Кӧдж, Ёртом, Солнечнӧй, Благоево, Буткан да Усогорск сикт-грездъясӧ.
Олысьяс кыпыда паныдавлісны поэт, прозаик, краевед Надежда Павловаӧс, «Чушканзі» журналса шӧр редактор, журналист Екатерина Макароваӧс, поэт, прозаик да «Войвыв кодзув» журналаса шӧр редактор Нина Обрезковаӧс. Котыртіс тайӧ став аддзысьӧмсӧ Удора районса шӧр библиотека.
Сиктса йӧз сьӧлӧмсяньыс паныдалісны гӧстьясӧс, быд библиотекаын дасьтӧмны выставкаяс и журнал йылысь, и локтысьяслӧн творчество йылысь. Аддзысьлӧмъяс вылын Нина Обрезкова висьталіс «Войвыв кодзув» журналлӧн сё вося история йылысь, Надежда Павлова лыддис кывбуръяс, сьыліс, Екатерина Макарова йиджтіс удораса йӧзлысь сьӧлӧмъяссӧ бур шмоньӧн. Нимкодь, мый артмисны шоныд, вунӧдлытӧм аддзысьлӧмъяс.
Сё вося юбилейсӧ журнал шуис нимӧдны быдсяма лоӧмторнас. Удораӧ ветлӧмыс лои буретш тайӧ нимӧдӧмыслӧн тшупӧдӧн. Мартлӧн медводдза лунъясӧ «Войвыв кодзувлӧн» литературнӧй десантыс ветліс Чупрово, Ыджыд Пучкома, Важгорт, Кӧдж, Ёртом, Солнечнӧй, Благоево, Буткан да Усогорск сикт-грездъясӧ.
Олысьяс кыпыда паныдавлісны поэт, прозаик, краевед Надежда Павловаӧс, «Чушканзі» журналса шӧр редактор, журналист Екатерина Макароваӧс, поэт, прозаик да «Войвыв кодзув» журналаса шӧр редактор Нина Обрезковаӧс. Котыртіс тайӧ став аддзысьӧмсӧ Удора районса шӧр библиотека.
Сиктса йӧз сьӧлӧмсяньыс паныдалісны гӧстьясӧс, быд библиотекаын дасьтӧмны выставкаяс и журнал йылысь, и локтысьяслӧн творчество йылысь. Аддзысьлӧмъяс вылын Нина Обрезкова висьталіс «Войвыв кодзув» журналлӧн сё вося история йылысь, Надежда Павлова лыддис кывбуръяс, сьыліс, Екатерина Макарова йиджтіс удораса йӧзлысь сьӧлӧмъяссӧ бур шмоньӧн. Нимкодь, мый артмисны шоныд, вунӧдлытӧм аддзысьлӧмъяс.
❤4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Лунъясыс пыр кузьджыкöсь, шондiыс пыр вылöджык кайö, а югöръясыс сылöн шондöны нин. Комиö воис тулыс. Ньöжйöникöн ловзьö вöр-ва, ловзьöны и йöзлöн сьöлöмъяс. Оз öд весьшöрö шуны, мый тулыс – радейтчöмлöн кад.
Радейтчöмлы коми кывбур тэчысьяс сиисны уна ассьыныс гижöд. И, сiдз нин артмис, мый торйöн нин сьöлöм вöрзьöданаясöн артмылiсны сöмын öтарсянь радейтчöм йылысь кывбуръяс.
На пиысь öтисö – «Бара рытйысьны эз пет» - гижис миян нималана кывбур тэчысь, гижысь, драматург да журналист Николай Щукин. Шылад тэчысь Вацлав Мастеница отсöгöн кывбурысь чужис сьыланкыв. Вöзъя сiйöс кывзыны. Кывъясыс Н.Щукинлöн, шылад дасьтic В.Мастеница. Сьылö Галина Бутырева.
Гижöднас юксис «Коми Гор» телерадиокомпания.
Радейтчöмлы коми кывбур тэчысьяс сиисны уна ассьыныс гижöд. И, сiдз нин артмис, мый торйöн нин сьöлöм вöрзьöданаясöн артмылiсны сöмын öтарсянь радейтчöм йылысь кывбуръяс.
На пиысь öтисö – «Бара рытйысьны эз пет» - гижис миян нималана кывбур тэчысь, гижысь, драматург да журналист Николай Щукин. Шылад тэчысь Вацлав Мастеница отсöгöн кывбурысь чужис сьыланкыв. Вöзъя сiйöс кывзыны. Кывъясыс Н.Щукинлöн, шылад дасьтic В.Мастеница. Сьылö Галина Бутырева.
Гижöднас юксис «Коми Гор» телерадиокомпания.
Йӧзӧс быт услугаӧн могмӧдан да жилищно-коммунальнӧй овмӧсын пыдди пуктана уджалысьяс, ветеранъяс!
Пӧся чолӧмала тіянӧс уджвывса праздникӧн!
Быд лун, шойччан да праздник лунъяс вылӧ видзӧдтӧг, ті зілянныд, медым олан керкаясын вӧлі шоныд, кар-сиктын – сӧстӧм, медым йӧзлӧн олӧмыс вӧлі лючки-бур. Тайӧ кывкутана уджас колӧ и зумыд тӧдӧмлун, и ыджыд сям.
Ми гӧрдитчам тіян уджӧн. Выль технологияясӧн вӧдитчыны дасьлунныд сетӧ тіянлы позянлун сӧвмыны водзӧ, ас кадӧ да бура могмӧдны республикаын олысьясӧс став колана коммунальнӧй услуганас.
Сьӧлӧмсянь сиа тіянлы крепыд дзоньвидзалун, вын-эбӧс, збыльмӧдны гырысь могъяснытӧ! И мед гортаныд да семьяад ставыс вӧлі бур!
Пӧся чолӧмала тіянӧс уджвывса праздникӧн!
Быд лун, шойччан да праздник лунъяс вылӧ видзӧдтӧг, ті зілянныд, медым олан керкаясын вӧлі шоныд, кар-сиктын – сӧстӧм, медым йӧзлӧн олӧмыс вӧлі лючки-бур. Тайӧ кывкутана уджас колӧ и зумыд тӧдӧмлун, и ыджыд сям.
Ми гӧрдитчам тіян уджӧн. Выль технологияясӧн вӧдитчыны дасьлунныд сетӧ тіянлы позянлун сӧвмыны водзӧ, ас кадӧ да бура могмӧдны республикаын олысьясӧс став колана коммунальнӧй услуганас.
Сьӧлӧмсянь сиа тіянлы крепыд дзоньвидзалун, вын-эбӧс, збыльмӧдны гырысь могъяснытӧ! И мед гортаныд да семьяад ставыс вӧлі бур!
Ті тӧданныд, мый республикаын эм журнал, коді мирын дзик ӧти?!
Тайӧ «Коми филология» журнал, и сэні йӧзӧдӧны коми кыв вылын филологияысь да сыкӧд йитчан наукаысь туялӧмъяс. Медводдза петассӧ Питирим Сорокин нима Сыктывкарса канму университет лэдзис 2020 воын, и вит вося кадколастӧн журналлӧн петіс 14 номер.
Наука гижӧдъяссӧ дасьтӧны коми кыв, литература да фольклор туялысьяс, Питирим Сорокин нима Сыктывкарса канму университетын да Коми наука шӧринса Кыв, литература да история институтын уджалысьяс, аспирантъяс, том учёнӧйяс.
Бӧръя петасъяссӧ журнал дасьтысьяс сиисны Перым-Коми кытшлӧн 100 вося тшупӧда паслы. Миянлы медматысса войтыр – перым комияс – зільӧны сӧвмӧдны чужан кывсӧ да паськӧдны ӧнія туялӧмъяссӧ. Перым коми кыв йылысь этюдъясысь тӧдмалам, шуам, мый тасьті-пань жугӧдігӧн комияс, перым комияс да рочьяс ньӧти оз майшасьны, но висьталӧны та йылысь разнӧй ногӧн: роч морт шуас «шуд водзын», а комияс да перым комияс – «выль водзын».
Тайӧ жӧ петасын эм Елена Остаповалӧн статья, кӧні висьтавсьӧ, кутшӧм рӧмаӧн аддзӧны студентъяс коми литературасӧ. Вӧлӧмкӧ, коми гижӧд пансян да артман кадыс (XIV – XIX-ӧд нэмъясыс) студентъяслы петкӧдчӧ зарни да кольквиж рӧмъясӧн, а Нёбдінса Витторлӧн творчествоыс – гӧрд рӧмӧн, Тима Веньлӧн поэзияыс – турунвижӧн, а медуна рӧмаӧн тыдовтчӧны Иван Куратовлӧн гижӧдъясыс.
Та йылысь да коми кыв да литература йылысь уна интереснӧйтор позьӧ лыддьыны со татысь – https://www.syktsu.ru/about/nd/nauchnye-izdaniya-vuza/komi-filologiya/.
Лыддьӧй «Коми филология» журнал! Тӧдмасьӧй коми йӧзлӧн озырлунӧн!
Тайӧ «Коми филология» журнал, и сэні йӧзӧдӧны коми кыв вылын филологияысь да сыкӧд йитчан наукаысь туялӧмъяс. Медводдза петассӧ Питирим Сорокин нима Сыктывкарса канму университет лэдзис 2020 воын, и вит вося кадколастӧн журналлӧн петіс 14 номер.
Наука гижӧдъяссӧ дасьтӧны коми кыв, литература да фольклор туялысьяс, Питирим Сорокин нима Сыктывкарса канму университетын да Коми наука шӧринса Кыв, литература да история институтын уджалысьяс, аспирантъяс, том учёнӧйяс.
Бӧръя петасъяссӧ журнал дасьтысьяс сиисны Перым-Коми кытшлӧн 100 вося тшупӧда паслы. Миянлы медматысса войтыр – перым комияс – зільӧны сӧвмӧдны чужан кывсӧ да паськӧдны ӧнія туялӧмъяссӧ. Перым коми кыв йылысь этюдъясысь тӧдмалам, шуам, мый тасьті-пань жугӧдігӧн комияс, перым комияс да рочьяс ньӧти оз майшасьны, но висьталӧны та йылысь разнӧй ногӧн: роч морт шуас «шуд водзын», а комияс да перым комияс – «выль водзын».
Тайӧ жӧ петасын эм Елена Остаповалӧн статья, кӧні висьтавсьӧ, кутшӧм рӧмаӧн аддзӧны студентъяс коми литературасӧ. Вӧлӧмкӧ, коми гижӧд пансян да артман кадыс (XIV – XIX-ӧд нэмъясыс) студентъяслы петкӧдчӧ зарни да кольквиж рӧмъясӧн, а Нёбдінса Витторлӧн творчествоыс – гӧрд рӧмӧн, Тима Веньлӧн поэзияыс – турунвижӧн, а медуна рӧмаӧн тыдовтчӧны Иван Куратовлӧн гижӧдъясыс.
Та йылысь да коми кыв да литература йылысь уна интереснӧйтор позьӧ лыддьыны со татысь – https://www.syktsu.ru/about/nd/nauchnye-izdaniya-vuza/komi-filologiya/.
Лыддьӧй «Коми филология» журнал! Тӧдмасьӧй коми йӧзлӧн озырлунӧн!
👍2
Коми театр йылысь висьталіс 1 канал.
Первой каналлӧн веськыд эфирын «Время покажет» уджтасын петіс СВО вылын служитысь Коми Республикаысь военнослужащӧйяс да доброволечьяс йылысь «Мы живы» проектлӧн выпуск. Тӧдчана спортсменка да Первой каналса военнӧй корреспондент Марьяна Наумовалӧн веськӧдлӧм улын снимайтан котыр воліс Сыктывкарӧ Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрлӧн «Мамлӧн сьылан» спектакль вылӧ. Корреспондент петкӧдліс воин-землякъяслысь чужан мукӧд топыд йитӧдсӧ, вынсьӧдіс республикалысь «Коми – геройяслӧн му!» лозунг. И миян зонъяслӧн подвигъясыс петкӧдчӧны театр творчествоын.
Спектакльлысь юкӧн да театрса артистъяссянь ловъя чолӧм вӧлі петкӧдлӧма збыльвывса шӧр геройяслы – коми зонъяслы, кодъяс служитӧны СВО вылын. Ёна вӧрзьӧдіс налӧн реакцияыс. Тайӧ сьӧлӧмсянь висьталӧм кывъясыс висьталӧны асьныс: «Кылі чужан сёрни – весиг йирмӧг босьтіс...» А «Марьямоль» – миян войтырлӧн чужан сьыланкыв».
Талун ми кӧсъям висьтавны ыджыд аттьӧ Павел Васильевичлы – Малой позывнӧя Россияса военнослужащӧйлӧн батьыслы – да став семьяыслы, кодъяс быдтісны миян страналысь збыльвывса патриотъясӧс, геройясӧс! Ті пуктінныд ловнытӧ, сьӧлӧмнытӧ да выннытӧ найӧс быдтӧмӧ, и зонъяс лоисны повтӧмлун да подвиглӧн примерӧн. Муӧдз копыр тіянлы!
Казьтылам, «Мамлӧн сьылан» спектакльсӧ пуктіс РФ-са искусствоясын заслуженнӧй деятель, Коми Республикаса народнӧй артистка да театрса художественнӧй веськӧдлысь Светлана Горчакова ас пьеса серти. Театрлы удайтчис пуктыны тайӧ спектакльсӧ Россияса ӧнія драматургъяслӧн гижӧдъяс серти спектакльяс пуктан конкурсын вермӧм бӧрын. Конкурссӧ нуӧдіс «Русские сезоны» организация Россия Федерацияса культура министерство отсӧгӧн.
Кыдзи пасйис сёрниас С. Горчакова, гижӧдсӧ лӧсьӧдігӧн вӧдитчисны став материалнас, мый сӧмын позьӧ аддзыны – тайӧ и гижӧда источникъяс, и ловъя интервьюяс, выльторъясысь сводкаяс. Мукӧдторсӧ стӧчмӧдлісны СВО-ын участвуйтысьяслысь.
Сюжет вылӧ ссылка: https://www.1tv.ru/shows/vremya-pokazhet/my-zhivy/my-zhivy-vremya-pokazhet-fragment-vypuska-ot-17-03-2026
Первой каналлӧн веськыд эфирын «Время покажет» уджтасын петіс СВО вылын служитысь Коми Республикаысь военнослужащӧйяс да доброволечьяс йылысь «Мы живы» проектлӧн выпуск. Тӧдчана спортсменка да Первой каналса военнӧй корреспондент Марьяна Наумовалӧн веськӧдлӧм улын снимайтан котыр воліс Сыктывкарӧ Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театрлӧн «Мамлӧн сьылан» спектакль вылӧ. Корреспондент петкӧдліс воин-землякъяслысь чужан мукӧд топыд йитӧдсӧ, вынсьӧдіс республикалысь «Коми – геройяслӧн му!» лозунг. И миян зонъяслӧн подвигъясыс петкӧдчӧны театр творчествоын.
Спектакльлысь юкӧн да театрса артистъяссянь ловъя чолӧм вӧлі петкӧдлӧма збыльвывса шӧр геройяслы – коми зонъяслы, кодъяс служитӧны СВО вылын. Ёна вӧрзьӧдіс налӧн реакцияыс. Тайӧ сьӧлӧмсянь висьталӧм кывъясыс висьталӧны асьныс: «Кылі чужан сёрни – весиг йирмӧг босьтіс...» А «Марьямоль» – миян войтырлӧн чужан сьыланкыв».
Талун ми кӧсъям висьтавны ыджыд аттьӧ Павел Васильевичлы – Малой позывнӧя Россияса военнослужащӧйлӧн батьыслы – да став семьяыслы, кодъяс быдтісны миян страналысь збыльвывса патриотъясӧс, геройясӧс! Ті пуктінныд ловнытӧ, сьӧлӧмнытӧ да выннытӧ найӧс быдтӧмӧ, и зонъяс лоисны повтӧмлун да подвиглӧн примерӧн. Муӧдз копыр тіянлы!
Казьтылам, «Мамлӧн сьылан» спектакльсӧ пуктіс РФ-са искусствоясын заслуженнӧй деятель, Коми Республикаса народнӧй артистка да театрса художественнӧй веськӧдлысь Светлана Горчакова ас пьеса серти. Театрлы удайтчис пуктыны тайӧ спектакльсӧ Россияса ӧнія драматургъяслӧн гижӧдъяс серти спектакльяс пуктан конкурсын вермӧм бӧрын. Конкурссӧ нуӧдіс «Русские сезоны» организация Россия Федерацияса культура министерство отсӧгӧн.
Кыдзи пасйис сёрниас С. Горчакова, гижӧдсӧ лӧсьӧдігӧн вӧдитчисны став материалнас, мый сӧмын позьӧ аддзыны – тайӧ и гижӧда источникъяс, и ловъя интервьюяс, выльторъясысь сводкаяс. Мукӧдторсӧ стӧчмӧдлісны СВО-ын участвуйтысьяслысь.
Сюжет вылӧ ссылка: https://www.1tv.ru/shows/vremya-pokazhet/my-zhivy/my-zhivy-vremya-pokazhet-fragment-vypuska-ot-17-03-2026
Первый канал
Мы живы! Время покажет. Фрагмент выпуска от 17.03.2026
На сцене Национального театра в Сыктывкаре с успехом идет спектакль, в основу которого легла история подвига морпеха с позывным «Малой». Находясь в расположении противника, он передавал координаты огневых точек командиру-земляку на коми языке, родном для…
Коми пырӧдчас «Нуӧд бать-мамтӧ музейӧ, театрӧ, концертасян залӧ» ставроссияса акцияӧ.
Март 21-ӧдсянь апрель 5 лунӧдз Коми Республика витӧдысь пырӧдчас тайӧ федеральнӧй водзмӧстчӧмас.
Акция дырйиыс 14-22 арӧса томуловлы музейӧ, театрӧ да мукӧдлаӧ «Пушкин картаӧн» позяс волыны дон босьттӧг, а накӧд бать-мамыслы – ичӧтджык донысь.
Коми Республикаын акцияас пырӧдчас 51 культура учреждение. На лыдын 40-ыс – кар-районса, а сідзжӧ опера да балет театр, акань театр, Национальнӧй галерея, Национальнӧй музей, Национальнӧй да томуловлы библиотекаяс, Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театр, Воркутаысь Б.А.Мордвинов нима драма театр, республикаса филармония, В.Савин нима драма театр да «КомиКино».
Акцияӧ пырӧдчӧм став организациясӧ позьӧ видзӧдлыны татысь.
«Пушкин карта» уджтасыс збыльмӧдсьӧ Россияса президент Владимир Путинлӧн индӧд серти вынсьӧдӧм «Семья» национальнӧй проект весьтӧ.
Март 21-ӧдсянь апрель 5 лунӧдз Коми Республика витӧдысь пырӧдчас тайӧ федеральнӧй водзмӧстчӧмас.
Акция дырйиыс 14-22 арӧса томуловлы музейӧ, театрӧ да мукӧдлаӧ «Пушкин картаӧн» позяс волыны дон босьттӧг, а накӧд бать-мамыслы – ичӧтджык донысь.
Коми Республикаын акцияас пырӧдчас 51 культура учреждение. На лыдын 40-ыс – кар-районса, а сідзжӧ опера да балет театр, акань театр, Национальнӧй галерея, Национальнӧй музей, Национальнӧй да томуловлы библиотекаяс, Коми Республикаса вужвойтырлӧн шылада-драмаа театр, Воркутаысь Б.А.Мордвинов нима драма театр, республикаса филармония, В.Савин нима драма театр да «КомиКино».
Акцияӧ пырӧдчӧм став организациясӧ позьӧ видзӧдлыны татысь.
«Пушкин карта» уджтасыс збыльмӧдсьӧ Россияса президент Владимир Путинлӧн индӧд серти вынсьӧдӧм «Семья» национальнӧй проект весьтӧ.
Культураын да искусствоын пыдди пуктана уджалысьяс, ветеранъяс!
Пӧся чолӧмала тіянӧс культураын уджалысь лунӧн!
Ті сӧвмӧданныд миянлысь духовнӧй озырлун, быдтанныд-велӧданныд енбиа томуловӧс. Тайӧ уджыс торйӧн нин тӧдчана Владимир Путинлӧн шуӧм серти йӧзӧдӧм Россияса войтырӧс ӧтувтан воӧ. Буретш культура лоӧ йӧзӧс ӧтувтӧмлы, ӧта-мӧдӧс гӧгӧрвоӧмлы да пыдди пуктӧмлы, уна сикас войтыра обществоӧс ёнмӧдӧмлы зумыд подулӧн.
Ті уна вын пуктанныд республикаын культура сӧвмӧдӧмӧ. Ми зілям быд ногыс отсавны тіянлы таын. Кар-районын воссялӧны модельнӧй библиотекаяс, регионын татшӧмыс 61 нин. Культура учреждениеяс могмӧдӧны ӧнія кадся выль обрудованиеӧн, шылада инструментъясӧн.
Зэв тӧдчана тіян уджныд и Комиын Сикт воӧ. Сылӧн могъясысь ӧти – медым эз сӧмын карын, но и сиктын культура олӧмыс вӧлі озыр. 2026 воын лоӧ нуӧдӧма нималана творческӧй котыръяслысь гастрольяс, кыпыд гажъяс, выставкаяс, гижысьяскӧд аддзысьлӧмъяс, семинаръяс. Водзӧ кутам збыльмӧдны «Культураын земскӧй уджалысь» программа, медым ышӧдны специалистъясӧс локны уджавны сиктӧ да ичӧт карӧ.
Дона ёртъяс! Ми вылӧ донъялам тіянлысь уджтӧ да пӧся аттьӧалам сыысь. Сьӧлӧмсянь сиа ставныдлы крепыд дзоньвидзалун, творчествоын выль вермӧмъяс да быд бурсӧ!
Пӧся чолӧмала тіянӧс культураын уджалысь лунӧн!
Ті сӧвмӧданныд миянлысь духовнӧй озырлун, быдтанныд-велӧданныд енбиа томуловӧс. Тайӧ уджыс торйӧн нин тӧдчана Владимир Путинлӧн шуӧм серти йӧзӧдӧм Россияса войтырӧс ӧтувтан воӧ. Буретш культура лоӧ йӧзӧс ӧтувтӧмлы, ӧта-мӧдӧс гӧгӧрвоӧмлы да пыдди пуктӧмлы, уна сикас войтыра обществоӧс ёнмӧдӧмлы зумыд подулӧн.
Ті уна вын пуктанныд республикаын культура сӧвмӧдӧмӧ. Ми зілям быд ногыс отсавны тіянлы таын. Кар-районын воссялӧны модельнӧй библиотекаяс, регионын татшӧмыс 61 нин. Культура учреждениеяс могмӧдӧны ӧнія кадся выль обрудованиеӧн, шылада инструментъясӧн.
Зэв тӧдчана тіян уджныд и Комиын Сикт воӧ. Сылӧн могъясысь ӧти – медым эз сӧмын карын, но и сиктын культура олӧмыс вӧлі озыр. 2026 воын лоӧ нуӧдӧма нималана творческӧй котыръяслысь гастрольяс, кыпыд гажъяс, выставкаяс, гижысьяскӧд аддзысьлӧмъяс, семинаръяс. Водзӧ кутам збыльмӧдны «Культураын земскӧй уджалысь» программа, медым ышӧдны специалистъясӧс локны уджавны сиктӧ да ичӧт карӧ.
Дона ёртъяс! Ми вылӧ донъялам тіянлысь уджтӧ да пӧся аттьӧалам сыысь. Сьӧлӧмсянь сиа ставныдлы крепыд дзоньвидзалун, творчествоын выль вермӧмъяс да быд бурсӧ!