Нещодавно в telegram проводив мініопитування про ставлення людей до ідеї 4-денного робочого тижня за умови збереження його тривалості у 40 годин. Тоді зріз думки підписників показав, що понад половина опитаних позитивно сприймає таку перспективу – 53% проголосували «за».

Цього тижня Торгово-промислова палата України оприлюднила результати опитування, де підприємці теж переважно позитивно ставляться до ідеї скорочення кількості робочих днів на тиждень. 58% підприємців ідею підтримують, а ще 16% вважають, що бізнес сам має вирішувати.

Хоча поки ми продовжуємо вивчати досвід країн, які тестували та пізніше впроваджували 4-денний робочий тиждень, загальний тренд показує, що такий перегляд робочого графіку має виключно позитивний вплив. Продуктивність праці лише зростає, або ж залишається на тому самому рівні. Економічні показники покращуються. Натомість кількість випадків емоційного виснаження, вигорання – суттєво знижується. Це особливо актуально для нашої країни, враховуючи психологічний вплив постійних ворожих обстрілів, які не дають людям ні спати, ні працювати спокійно.

Зрозуміло, що це одна з тем, де діалог між державою, бізнесом та працівниками є надважливим. Водночас ми маємо розуміти, що після досягнення справедливого миру, нам потрібно буде відбудовувати країну. І це не спринт, це марафон. Тому важливо знайти баланс, щоб ми всі могли працювати з максимальною ефективністю.

Авансові платежі з податку на прибуток: що відбувається на ринку АЗС?

У червні 2025 року кількість діючих ліцензій, за якими сплачуються авансові внески з податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, вперше з початку року зросла — до 5083 ліцензій.

Протягом 2025 року:
• юридичними особами сплачено 1,62 млрд грн авансу з податку на прибуток, з них у червні — 262,8 млн грн;
• ФОП сплачено 84,2 млн грн податку з доходів фізичних осіб, у червні — 13,75 млн грн.

За несплату авансових внесків за 6 місяців 2025 року податковими органами:
• анульовано 499 ліцензій у 322 суб’єктів;
• у червні — 68 ліцензій, з них 8 у ФОП (3,1%) та 60 у юридичних осіб (1,2% від загальної кількості діючих ліцензій).

Анулювання ліцензій відбулося з низки причин: закриття АЗС однієї з мереж восени минулого року, зупинка нерентабельних мережевих і поодиноких заправок, які працювали на нелегальному пальному (це стало економічно невигідно), а також анулювання ліцензій на окупованих територіях і в зонах бойових дій.

Повернення до зростання кількості діючих ліцензій після періоду скорочення, а також регулярна сплата податків вказують на стабілізацію ринку та зміцнення фіскальної дисципліни серед учасників.

Проблему працевлаштування ветеранів не можна не помічати чи ігнорувати.

На засіданні Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів озвучив пропоновані мною шляхи її вирішення.

Ми завдячуємо всім тим людям, які захищали та захищають нас від ворога. Кожного з них після повернення до цивільного життя потрібно забезпечити повноцінною соціальною адаптацією та працевлаштуванням.

У нас уже є підприємства, які не чекають якихось законодавчих ініціатив, а реалізують власні програми з працевлаштування ветеранів, запрошують їх на роботу, проводять навчання. Це приклад свідомої позиції бізнесу. На жаль, такі випадки є скоріше виключенням. І поряд з ними ми бачимо непоодинокі історії про упереджене ставлення до ветеранів під час працевлаштування.

Тому я запропонував механізм квот на працевлаштування ветеранів як варіант розв’язання проблеми. Механізм, передбачений у законопроекті мого авторства, поєднує в собі й обов’язковість квоти, і внесок, який має використовуватися на створення робочих місць для ветеранів, і заохочення у вигляді компенсації ПДФО тим, хто квоту виконує. І саме державні органи повинні мати підвищені квоти на робочі місця для ветеранів – квота для них передбачається вдвічі більша, ніж для комерційних підприємств.

Якщо буде запропонований більш релевантний та ефективний механізм – давайте розглядати його. Головне – забезпечити реальну підтримку нашим захисникам.

Бізнес все частіше самостійно виправляє ціни в контрольованих операціях — і це працює!

У результаті посилення податкового комплаєнсу з 2022 по червень 2025 року компанії в Україні самостійно скоригували ціни в контрольованих операціях, в результаті чого:

✔️до бюджету надійшло 2,1 млрд грн податку на прибуток,
✔️зменшено збитки на 7,7 млрд грн,
✔️оподатковуваний прибуток зріс на 19,5 млрд грн.

Це понад 40% усіх таких коригувань з моменту запровадження правил трансфертного ціноутворення!

Отже, «антиофшорна» реформа продовжує демонструвати хороші результати. 

📈 Що важливо:

Більше 35% усіх додатків ТЦ за останні роки подано саме щодо попередніх періодів — думаю це не випадковість: строк податкової давності за 2015 рік добігає кінця, а увага до минулих періодів лише зростає.

✅ Компанії обирають проактивний підхід - краще самостійно виправити звітність, ніж отримати штраф після перевірки.

Це свідчить і про зростання податкової відповідальності бізнесу, і про поступове формування культури добровільного дотримання податкових правил.

Така динаміка стала результатом підвищеної уваги до питань трансфертного ціноутворення та впровадження сучасних підходів до його адміністрування.

Зробити вітчизняний ОПК Great Again – ось ключове завдання прийнятих у першому читанні законопроектів про Defence City. І ми послідовно рухаємося цим шляхом, механізм вдосконалюється до другого читання із залученням представників галузі, виробників та Міноборони.

Більше про перспективи української оборонної промисловості та заходи для її розвитку – за посиланням https://interfax.com.ua/news/blog/1090381.html

Виконання Плану для Ukraine Facility – ситуація залишається складною.

Маємо наступні незакриті індикатори:

По І кварталу – 3 з 16, а саме:
▫️збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (відповідальний – ВАКС) – щоб полегшити судовівирішення цього завдання (станом на 17.03.2025 у Вищому антикорупційному суді залишались вакантними 25 посад, або майже 40% від встановленої граничної чисельності суддів), 18 березня депутати зареєстрували законопроект дляпом’якшення умов проходження конкурсу кандидатами на посаду судді, але це не заважає вести роботу з добору суддів за чинними правилами;
▫️набрання чинності законом щодо реформування АРМА(Мінюст) – депутатський проект, внесений 10 лютого, прийнятий, 15 липня завізований Головою Верховної Ради та переданий на підпис Президентові;
▫️набрання чинності законодавством щодо реформування територіальної організації виконавчої влади(Мінінфраструктури) – депутатський проект, внесений 3 квітня, ухвалено у першому читанні, минулого тижня надано порівняльну таблицю на друге читання.
По ІІ кварталу – 4 з 11:
▫️набрання чинності законом та актами ВККС, відповідно до яких мають бути переглянуті декларації доброчесності суддів та процедура їх перевірки (ці правові акти повинні бути зосереджені на: - уточненні змісту декларацій доброчесності та підстав для початку перевірки; - розширенні часового періоду, на який поширюється перевірка; - удосконаленні процедури перевірки шляхом деталізації механізмів та строків перевірки, визначенні прав та обов’язків фізичних та юридичних осіб, залучених до процесу перевірки, роз’ясненні правових наслідків перевірки (відповідальна – ВККС). Уряд вніс відповідний законопроект 9 квітня. Через не дуже високу якість наш колега 25 квітня подав альтернативний законопроект, який 3 червня прийнято за основу із доопрацюванням та зі скороченням строку підготовки до другого читання
▫️набрання чинності законом щодо виконання судових рішень щодо майнових та немайнових зобов’язань та подальшої цифровізації виконавчого провадження (Мінюст) – проект 9363 готується на повторне друге читання;
▫️прийняття та набуття чинності законом України «Про професійну освіту» (має передбачати наступне: ▫️визначено справедливі правила функціонування суб’єктів освітньої діяльності на ринку освітніх послуг у сфері професійної освіти; – розширено інституційні спроможності суб’єктів освітньої діяльності у наданні формальної та неформальної професійної освіти; – врегульовано відносини закладів професійної освіти, національних/локальних та міжнародних стейкхолдерів для сталого розвитку людського капіталу в Україні (МОН)). Оскільки розроблений відповідальним виконавцем законопроект не відповідав всім цим положенням, 11 квітня групою депутатів було внесено альтернативний проект, який і прийнято за основу і на минулому тижні підготовлено порівняльну таблицю до другого читання;
▫️розпочато міжнародні конкурси щодо Угод про розподіл продукції з використанням типових умов цих угод, затверджених Урядом та оприлюднених. Прозорість конкурсів та Угод про розподіл продукції забезпечується через відкритий доступ до умов та змісту Угод (Мінеконогміки).
Тим, хто дорікає, що це Верховна Рада гальмує чи недопрацьовує щодо виконання Плану для Ukraine Facility, нагадую, що:
▫️за жодним пунктом цього Плану Верховна Рада не є відповідальним виконавцем,
▫️але ми, не дочекавшись вчасно відповідних напрацювань від відповідальних виконавців або отримавши не дуже якісний проект, приймали рішення про підстраховку з таких питань, користуючись своїм правом законодавчої ініціативи, і багато в чому встигали впорались (проте, на жаль, не з усім).  
Між тим, за тиждень завершиться перший місяць третього кварталу, але станом на зараз – жодного з 12 індикаторів на цей період не закрито (відповідальні: Мінекономіки – 5 індикаторів (з яких 2 – від приєднаних міністерств), Мінінфраструктури – 2, ВККСУ, Держгеонадра, Мінфін, Мінюст, НАДС – по одному).

Для нас вчасне виконання індикаторів, затверджених Урядом як комплексний план для механізму Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд. євро – дуже важливе завдання.

Не тільки з огляду на кошти, які ми отримаємо / не отримаємояк макрофінансову допомогу (на цей рік у бюджеті вже враховано залучення у рамках Ukraine Facility 12,5 млрд. євро), і завдяки яким розраховуємо фінансувати першочергові видатки (насамперед соціального характеру).
Це ще й про реалізацію реформ, які мають наблизити нас до повноправного членства в Європейському Союзі.
Доводячи європейським партнерам, що вони мають зробити наступні кроки на цьому шляху, нам важливо вчасно і в повному обсязі виконувати свою домашню роботу.
Тож розраховую, що новий уряд проведе роботу над помилками, забезпечуватиме у подальшому завчасне прийняття відповідних рішень та підготовку (де це потрібно) якісних законодавчих ініціатив, щоб ми якомога швидше повернулись у графік Ukraine Facility.

Dark Net – версія серійних подрібнювачів. Знову про «закон один для всіх» та тих, хто вважає себе виключенням. Цього разу про дроблення на ФОПів серед інтернет-провайдерів.

Нагадаю, всі провайдери фіксованого інтернету мають працювати виключно на загальній системі оподаткування, адже це встановлено на законодавчому рівні ще наприкінці минулого року. І дякую свідомому бізнесу, який обирає працювати за законом.

Загальна тенденція – ринок виходить з тіні. Про це кажуть і цифри:

📊2,55 млрд грн податків до бюджету за січень-травень цього року (на 50% більше, ніж за аналогічний період попереднього)

Але деякі компанії досі не хочуть відмовлятися від схем. Вони продовжують використовувати подрібнення на ФОПів та не сплачують податки до бюджету. Користуються пільгами для малого бізнесу, попри те що їхній дохід складає десятки мільйонів гривень.

Чесно, не розумію логіки такого «бізнесу». Насамперед ці компанії шкодять собі, бо це серйозне порушення, за яким законом передбачені досить жорсткі покарання. Та й збагачуватися в країні, яка борониться від ворога, обкрадаючи армію через ухилення від оподаткування – це сором.

Годі вже, зробіть нарешті висновки. Ринок переходить в «білу», отже зможете і ви.

Розпаковка схем подрібнення інтернет-провайдерів за посиланням – https://youtu.be/LSu87pzHV7g

Дивіться, коментуйте, підписуйтеся. Про відомі вам порушення повідомляйте мені – контакти у закріпленому повідомленні.

Відповіді на більшість питань про роботу уряду та парламенту – у розмові з виданням Delo.ua

Сьогодні пройшла медійна, з дозволу сказати, кампанія, змістом якої стало те, що начебто я лобіюю Максима Лібанова, члена Нацкомісії з цінних паперів на посаду голови цієї комісії. А це дуже погано, тому що Лібанов начебто корупціонер.

Можливо, нинішній склад комісії, що ймовірно оплачує цей витвір, не зрозумів мого 3-річного посилу, який полягає у необхідності термінового звільнення поточного керівництва комісії в повному складі у звʼязку з повною професійною непридатністю та, так, численними корупційними скандалами, в тому числі прямим захистом інтересів підсанкційних осіб з «Фрідом Фінанс» на шкоду 12 тисячам вкладників.

На жодній кандидатурі на заміну не наполягав і не наполягаю. Але поки виходить так, що більш професійно в керівництві комісії виглядали б навіть олені Санти, на конференції до яких на Різдво полюбляють їздити посадовці цього унікально безпорадного органу.

Комітет постійних представників Coreper схвалив виділення Україні четвертого траншу макрофінансової допомоги від ЄС у рамках Ukraine Facility.

Посли держав-членів ЄС без обговорення підтримали відповідні висновки та рекомендації Європейської Комісії.
Як і прогнозувалось (у тому числі і мною), четвертий транш буде меншим, ніж міг би бути (3,05 млрд. євро замість 4,5 млрд. євро), та надійде пізніше (очікується, що до кінця серпня, а не у травні, як мало б бути).

Чому так сталося?
Коштів буде менше, тому що, як я писав трохи вище – не виконано 3 з 16 індикаторів з дедлайном у І кварталі 2025 року.
Транш надійде пізніше – тому що Україна подала звіт про результати виконання Плану для  Ukraine Facility та запит на отримання фінансування не у квітні, а тільки 6 червня.
Тягнули час в розрахунку, що десь там встигнемо за квітень-травень підтягнути «хвости» і відрапортувати про закриття усіх індикаторів, але не вийшло.
Європейські партнери вкотре на практиці підтвердити, що не тільки вступ до ЄС – «процес, заснований на заслугах», але й у інших відносинах вони не забувають про принцип «кошти – за виконані зобов’язання».
«Проскочити» – не вийшло (як, до речі, минулого місяця з зупиненим «економічним безвізом»).
Неквапливість у реформах коштувала нам майже 1,5 млрд. євро та три місяці затримки з надходженням чергового траншу допомоги.
Але трохи заспокою – станом на зараз ніякої трагедії не сталося.
По-перше, на найближчі місяці у нас нема серйозних розривів, і менші та пізніші надходження не вплинуть на фінансування видатків, у першу чергу соціального характеру – на утримання сфер охорони здоров’я та освіти, виплати зарплат бюджетникам тощо.
По-друге, ці 1,5 млрд. євро не «згоріли». Архітектура UkraineFacility побудована на сталому бюджеті, ми маємо час, щоб закрити три поки що невиконані індикатори І кварталу, подати відповідну інформацію у наступному звіті, і якщо їх виконання буде оцінено мінімум як задовільне – ми зможемо розраховувати на відповідні виплати.

Але для нас це має стати важливим уроком на майбутнє.

Якщо торік ми вчасно закривали все (ну майже, бувало що в останні дні чи години, а набуття чинності було вже «за рамками») як у механізмі Ukraine Facility, так і за програмою співробітництва з МВФ, то від початку 2025 року почались незрозумілі затримки чи зриви виконання завдань.
При цьому не можу сказати, що серед невиконаних завдань було щось надскладне чи непідйомне.
Тим більше, що зміст та строки встановлюємо ми самі (у випадку з МВФ – листом про наміри за чотирма підписами вищих українських посадовців та Меморандумом, у випадку з Ukraine Facility – актом Кабінету Міністрів), а партнери лише погоджують наші пропозиції, щоб вони відповідали їх власним ціле-вказівникам (тож була можливість у разі сумнівів «підстрахуватися»).
Але є одна важлива відмінність у цих двох програмах.
У рамках співробітництва з МВФ у нас є регулярний зворотний зв’язок у вигляді візитів місій цієї організації, де є можливість обговорити складнощі та перепони на шляху виконання завдань, і якщо наші аргументи будуть визнані переконливими, є можливість переформулювати завдання, замінити старий маяк новим, змістити терміни і працювати далі, формально виконавши усі кількісні та якісні параметри.
Однак у рамках Ukraine Facility такого ітераційного інструменту не передбачено. Маємо з боку європейських партнерів визначене на кожний квартал потенційне фінансування, а з нашого боку – такий саме поквартальний набір індикаторів, які маємо закрити, щоб отримати чи не отримати кошти.
Передомовитись про якісь зміни – неможливо (ну хіба що теоретично, але на декілька порядків складніше, ніж з МВФ).
Закінчився квартал – Україна подає на розгляд Єврокомісії детальний звід за результатами проведеної роботи, який наші партнери верифікують на предмет повноти, якості та досягнення поставленої мети, і за результатами надають рекомендації Комітету постійних представників – виділяти фінансування чи ні, і якщо так – то у якому обсязі.
Маємо пам’ятати про це і посилювати дисципліну у виконанні взятих на себе зобов’язань, особливо у контексті 2026 року, де у нас ще нема гарантій щодо усієї необхідної підтримки бюджету з боку партнерів, і де потенційна втрата теоретично гарантованих мільярдів євро від ЄС буде мати більш критичне значення, ніж зараз.

Де брати додаткові кошти на оборону України у 2025 році?

Джерела обмежені, але вони є:

• детінізація – понад 140 млрд грн
• облігації внутрішньої державної позики – близько 185 млрд
• економія державних видатків – понад 50 млрд

Одне із незвичних джерел – допомога партнерів. Раніше союзники України не давали гроші безпосередньо на озброєння. Зараз це починає змінюватися, що важливо для нашої обороноздатності.

Найближчим часом відповідне рішення про залучення додаткових ресурсів буде ухвалене парламентом.

Життя людини — найвища цінність.
А ті, хто щодня рятує життя — під обстрілами на фронті, в операційних і приймальних, у військових шпиталях і цивільних лікарнях — заслуговують на особливу шану й вдячність.

Вітаю з професійним святом лікарів, парамедиків, медсестер і всіх медичних працівників!

Низький уклін і щира подяка за вашу силу, витримку та щоденну боротьбу за життя.

З Днем медичного працівника!

Літо - це…

🇪🇺🇨🇳На цьому тижні у Пекіні в рамках саміту Китай-ЄС зустрілися лідери двох потужних економічних світових гігантів - голова КНР Сі Цзіньпін, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Формально привід - півстолітній ювілей дипломатії між найбільшими торговими партнерами.

Саміт відбувся аж ніяк не в святковій атмосфері. Діалог на тлі стратегічного напруження, війни в Україні, розбалансованої світової економіки та зростаючої геополітичної конкуренції виявився не простим.  

Вперше за 15 років зустріч пройшла у скороченому форматі - лише один день із кількома публічними заявами і мінімумом діалогів. Програму саміту втиснули у пів дня замість раніше запланованих двох. А саму зустріч перенесли з Брюсселя в Пекін. На прохання Китаю. Сі Цзіньпін не захотів їхати в Європу.

Ситуація між Європою і КНР залишається напруженою. І зараз з’являється все більше проблемних точок, які посилюють протиріччя. Більшість питань які були обговоренні між Китаєм та Європою наразі не знайшли свого вирішення. Китай не готовий відмовлятись від поза ринкових механізмів підтримки експортного сектору, лібералізувати доступ на внутрішні ринки капіталів та зберігає обмеження на експорт рідкоземельних металів – стратегічної сировини для глобальної технологічної індустрії.
Європа прагне позбутися диспаритету у торгівлі. ЄС фіксує величезний торговий дефіцит на користь Китаю - понад 300 мільярдів євро за минулий рік. Китайські електромобілі демпінгують на європейському ринку. Пекін обмежив експорт рідкісноземельних матеріалів у Європу. І поставив під загрозу тамтешні компанії. Європа також засуджує Китай за матеріально технічну, військово технологічну співпрацю з росіянами і хоче від КНР відмови від підтримки агресора та більше дипломатичних зусиль для зупинення війни. Тому досягнути стратегічного прориву на переговорах не вийшло. Не було навіть спільної заяви. Зберігся статус кво.
Це символізує зростання стратегічної напруги, в якій навіть масштабні торговельні зв’язки не гарантують компромісів у геополітичному протистоянні.
Парадокс ситуації в тому, що навіть маючи глибокі економічні суперечності та проблемні моменти у відносинах ЄС та Китай зацікавлені у стратегічній співпраці. Хоча б з огляду на те, що для ЄС – Китай нещодавно став першим за обсягами торгівлі партнером, а для Китаю ЄС - третій. Обидва економічні гіганти зараз знаходяться у непростих перемовинах із новою адміністрацією США щодо принципів взаємної торгівлі. За рахунок двосторонньої співпраці вони прагнутимутьбалансувати тиск США у торговельних перемовинах. Ані Китай, що претендує на роль одного із провідних центрів глобальної економіки, ані ЄС з відкритою економікою, не зацікавлені у зростанні протекціонізму, ізоляціонізму та подрібненні глобальної економіки на окремі зони, закуті у тарифні обмеження та бар’єри. До того ж, обидві сторони розглядають порядок денний боротьби зі змінами клімату як платформу для розвитку взаємодії. Така позиція, зокрема, знайшла своє відображення у виступі на саміті Голови КНР Сі Цзіньпіня, який закликав до пошуку точок дотику та зміцнення довіри між ЄС та КНР.  
Майбутнє відносин між сторонами визначають багато факторів. Здатність поступово знімати бар’єри у взаємній торгівлі, готовність забезпечити взаємний доступ на ринки капіталів та інвестицій. Також значним чинником стане подальша роль Китаю у російській війні проти України. Не менш важливо, чи зможе Європа захиститися від економічного тиску КНР.
Попри гостроту питань, саміт не завершився дипломатичною катастрофою. ЄС дав зрозуміти, що готовий до конструктивного діалогу, але також не виключає використання правових інструментів для захисту власних економічних інтересів. Саміт Китай-ЄС ще раз продемонстрував, що попри глибокі протиріччя, у сучасному світі дипломатія залишається єдиним механізмом, здатним утримувати баланс.

Президент підписав закон про факторинг.

Про всі ключові положення уже розповідав раніше – https://t.iss.one/getmantsevdanil/9490.

Це важливий крок до вдосконалення факторингової діяльності та мінімізації ризиків шахрайства на ринку.

Дякую всім, хто підтримав реформу регулювання факторингу, автором якої я маю честь бути.