Вітаємо! 👋
Це офіційний телеграм канал юридичного сервісу EasyDocs
Якщо вас цікавлять практичні питання юриспруденції або необхідна конкретна юридична допомога - наш канал вам допоможе😄
Тут ви знайдете цікаву інформацію та юридичні лайфхаки 💼
Замовити юридичну консультацію або складання документу ви можете у @Easy_Docs 🖌
Пропозиції щодо юридичних питань, про які ви б хотіли прочитати на нашому каналі - Юрій Бєрьозка

🆕Поки готую наступну детальну публікацію, вирішив розмочити телеграф-формат, познайомивши вас з рубрикою #міфи
⁉️Навіщо? Справа в тому, що під час спілкування з клієнтами постійно стикаюсь із певними «юридичними» стереотипами (будемо називати їх «міфами»), які, насправді, є помилковими. Якби такі уявлення про право були нейтральними – я б навіть не піднімав цю тему. Однак, дуже часто «міфи» шкідливо впливають на поведінку людей у конкретних ситуаціях: людина шкодить не тільки собі, але у подальшому відчутно заважає роботі адвокатів та юристів, яким вона доручає вирішення своїх проблем🤦
Я не претендую на роль юридичного «гуру» 🙌 і ви навряд здобудете тут кваліфікацію юриста💼 Проте, я переконаний, що мінімальна юридична грамотність так само важлива, як дотримання правил гігієни та профілактичні візити до лікаря. Можливо, правильна поведінка у критичній ситуації колись вирішить вашу долю 📈
Один з методів навчити юридичної грамотності – це руйнування міфів, які забивають мізки інформаційним сміттям та шкідливими переконаннями. Тож, почнімо 🕶

​​#міфи
Міф №1. «Усі суди продажні» 💵

Суть: усі судді – хабарники, тому захищати свої права у суді – марна трата часу, все-одно твій опонент все підкупить 💰

Шкідливий впливу міфу: у найгостріших проявах, людина навіть чути не хоче про суд та вважає, що він не зможе вирішити її проблему. Проблема є, але може якось минеться та «розсмокчеться»…🤦

Чому все не так?
Я не адвокат судової системи і звісно не збираюсь переконувати, що корупції в Україні не існує – це реально існуюча проблема, яку треба вирішувати. Проте, давайте мислити критично.

Аргумент 1️⃣. Згідно зведеної статистичної звітності, у 2020 році до місцевих загальних судів України надійшло 33 348 тис. позовних заяв. Якщо міф на 100% правдивий, то виходить, що в Україні близько 33 млн. дурнів, які вірять у судову систему. Погодьтесь, щось тут не так. Але я 100% серед тих «дурнів», бо штампую ті позови як проклятий.

Аргумент 2️⃣. Припускаємо найгірший варіант, коли «опонент» таки щось «купить». Чи вартує предмет спору таких коштів та чи є у нього кошти на всі 3 інстанції + витрати на адвокатів, сплату судового збору та проведення судових експертиз? Підозрюю, що у більшості з вас стільки коштів немає. У мене особисто також, добре що я хоч сам адвокат – мінус одна стаття видатків, якщо доведеться іти до суду.

Аргумент 3️⃣. Зараз ви маєте мені повірити, але у своїй практиці бачив багато порядних, професійних суддів, які справедливо розглядали судові справи, захищаючи права людей, що звертались до суду. Більше того, сам розпочинав кар’єру із секретаря судових засідань – бачив робочий процес правосуддя зсередини.

Аргумент 4️⃣. З появою державного реєстру судових рішень, висвітленням резонансних судових справ у ЗМІ, соціальних мережах, за активної позиції громадськості – не так то і просто написати «біле» на «чорне» і навпаки. Не все в житті можливо купити за гроші, і, на щастя, правосуддя в Україні таки є.

Але як тоді з’являються несправедливі рішення?🤷‍♂️
Причин доволі багато і все відносно. Дуже часто право відрізняється від суспільної моралі, тому навіть законні рішення можуть здаватись несправедливими. На розгляд справи впливає ряд об’єктивних чинників, які не завжди залежать від сторін – рівень кваліфікації суддів, прокурорів, адвокатів; наявність чи відсутність доказів; протиправні дії, довести наявність яких може бути неможливо і т.д. Корупційний вплив також відкидати не будемо.
Однак, є фактори, які залежать від вас та які суттєво можуть вплинути на вирішення спору або навіть запобігти йому:
✔️рівень юридичної грамотності;
✔️розуміння та повага до прав інших людей;
✔️наявність/відсутність гіпертрофованої самовпевненості у своїх юридичних знаннях;
✔️культура спілкування із своїм юристом (і зараз я не про ввічливість, це й так маст-хев);
✔️стійкість до впливу песимістів, яку рубають будь-які ідеї на корені;
✔️рішучість та бажання захищати свої права.

Оскільки ці фактори повністю залежать від вас, у наступних публікаціях я розкрию своє розуміння кожного з них. Повірте на слово, коригування вашого відношення до наведених речей полегшить життя не лише вам, але і вашому адвокату, якщо у його послугах виникне потреба. To be continued…🔜

​​Любі жінки! Вітаємо вас з жіночим святом! Щиро бажаємо вам чоловічої уваги та підтримки не лише у цей день, але 24 годин на тиждень протягом 365 (366) днів на рік. Будьте милими, коханими, граційними, прекрасними, які ви є! Наснаги в усіх починаннях, добробуту у вашій сім'ї!

​​#ЮрГрамота
Як і обіцяв, розповідаю про фактори, які можуть вплинути на якість захисту ваших прав, якщо у цьому виникне потреба. Розпочинаємо з юридичної грамотності 🤞

Частина 1.

На моє переконання, для того, щоб вважатись юридично грамотним, пересічний громадянин не повинен досконально знати усі закони (це фізично неможливо) або вміти писати та говорити, як адвокат. Якщо ви не маєте юридичної освіти, то вам достатньо володіти мінімальним рівнем вказаних навичок💪

1️⃣ Вміння написати юридично значимий документ.
Я вважаю, що життєво необхідно володіти навичкою стисло та зрозуміло донести до кого-небудь свої вимоги (або запити) у письмовій формі. При цьому, не обов’язково «сипати» цитатами із законів – головне правильно викласти суть. Ця навичка піддається відточуванню, тому не цурайтесь писати, коли це дійсно потрібно. Мінімально необхідні вимоги до звернень та рекомендації до їх змісту я наводив у іншому допису, тому тут детально не зупиняюсь. Однак наведу приклад із своєї практики.

Була у мене справа про поновлення на роботі у зв’язку із незаконним звільненням. Працівники вважали незаконною зміну істотних умов праці, а тому оскаржили відповідний наказ роботодавця до суду ЩЕ ДО ТОГО, як їх мали звільнити. Відповідно до цього ж наказу працівники мали повідомити роботодавця про свою згоду чи незгоду із новими умовами праці.
На виконання вказаної вимоги вони склали ЛИСТИ, у яких повідомили роботодавця про свою згоду працювати у нових умовах праці, АЛЕ ЗАЛИШИЛИ ЗА СОБОЮ ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ наказу про зміну умов праці та повідомили, що звернулись до суду. Роботодавець трактував дані листи як незгоду із зміненими умовами праці та звільнив працівників (вони були моїми клієнтами).
Знаєте, що врахували суди під час прийняття рішень? Оті самі ПРАВИЛЬНО НАПИСАНІ ЛИСТИ, які роботодавець трактував із порушенням закону, що і стало підставою для поновлення моїх клієнтів на роботі.
Я думаю, ви зрозуміли, до чого я веду, наголошуючи саме на листах.

2️⃣ Знання законодавства.
Я не говорю, що ви маєте перечитувати закони кожен день – впевнений, що у вас є інші речі, на які слід витратити свій час. Але, рекомендую бути в курсі правового регулювання тієї сфери життя, з якою ви стикаєтесь найчастіше. Наприклад, ви підприємець, а значить вам бажано знати, які податки ви сплачуєте, який порядок та строки подачі звітності, хто може прийти до вас з перевіркою та як себе поводити під час неї.
Адвокат не завжди зможе бути поряд або прибути у лічені хвилини. Це як з домедичною допомогою – поки не приїде швидка, треба, по можливості, надати допомогу людині, щоб вона дочекалась швидкої. Тому, у перші критичні хвилини (а іноді – години) ситуації, у якій порушуються ваші права, саме від ваших дій залежить майбутня ефективність вашого захисту. Крім того, судді досить часто звертають увагу на поведінку особи під час перевірок та складання відносно неї різного роду протоколів (або актів) щодо фіксації правопорушення: чи робились зауваження, чи заперечувала особа проти неправомірних дій щодо неї та як це виражалось, чи фіксував потерпілий протиправні дії щодо нього тощо 💁‍♂️

3️⃣ Читання документів.
Не дивуйтесь, але багато хто не читає те, що підписує. Мені важко це пояснити, але мабуть, на якомусь підсвідомому рівні у людей є віра, що все буде добре, і у тому, що вона підписала, немає «нічого страшного». Проте реальність така, що «нічого страшного» може перетворитись у мільйонні борги або штрафи.
Тому, читайте те, що підписуєте, особливо якщо документ стосується перевірок вашої діяльності або інших ситуацій, коли складання документу не залежить від вашого волевиявлення. Якщо ви з чимось незгодні чи бачите очевидне порушення – підписуйте із письмовим зауваженням. У випадку, коли не відчуваєте себе достатньо компетентним – підписуйте із зауваженням про свою незгоду та робіть відмітку, що заперечення будуть надані після отримання правової допомоги адвоката.
Якщо вам не дають копію такого документу – фотографуйте його разом з текстом ваших зауважень (добре, що сучасні технології це дозволяють) 📷🎥📱

​​#ЮрГрамота
Юридична грамотність. Частина 2.

4️⃣ Не дозволяйте заміщати свою волю волевиявленням інших осіб.
Дуже часто ті, хто порушує ваші права, намагаються збити вас з правильного шляху, аби ви втратили можливість для подальшого доказування тієї чи іншої обставини. Припустимо, когось із вас притягають до юридичної відповідальності. І вам говорять, відмовляйтесь від експертизи для встановлення такого-то факту. У вашому випадку це явно не потрібно та й дорого, навіщо такі витрати?
Ну, звісно, для ваших опонентів експертиза не потрібна, а для вас? Тому, закликаю критично мислити, у першу чергу, вашою головою, та користуватись (також критично) порадами вашого адвоката. Пам’ятайте, що ваша доля у ваших руках і повністю перекладати відповідальність за неї на когось іншого – не серйозно. Як зараз модно казати, думайТЕ 🙏

5️⃣ Вміння говорити.
Наголошую, я не закликаю бути оратором. Але треба вміти доносити свою думку до інших, особливо коли це стосуватиметься ваших прав. При цьому, треба говорити виважено, відчуваючи, де треба сказати, а де – краще промовчати. Ваш язик, у цьому випадку, може бути як ворогом, так і другом одночасно. Знаєте славнозвісне «правило Міранди», яке зачитується американськими «копами» у голлівудських фільмах: «Все, що ви скажете, може бути використано проти вас»? 💬

Наразі – це все. У одній з наступних публікацій я торкнусь питання поваги до прав інших людей, оскільки це одна із речей, яка допомагає вирішувати спори у досудовому порядку.
Слідкуйте за новинами 😊

​​​​#цікавості #фінанси
⁉️Чи можна укласти договір за допомогою смс?✉️

Хоча інформаційними технологіями наразі нікого не здивуєш, між громадянами все ще побутує думка, що договір має бути викладений у одному документі та, обов’язково – підписаний власноручними підписами. Але чи так це?✍️

Незважаючи на те, що Цивільний кодекс України прийнятий у вже далекому 2003 році, саме ним закладені основи електронної комерції, адже запроваджено можливість укладення договорів, серед всього іншого, шляхом обміну електронними повідомленнями за допомогою засобів технічного зв’язку.

03 вересня 2015 року прийнято Закон України «Про електронну комерцію», який деталізував процедуру укладення електронного договору. Зокрема, встановлена можливість підпису електронного договору одноразовим ідентифікатором – алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається особі, яка прийняла пропозицію укласти договір у електронній формі.

Спір щодо можливості укладення такого договору розглянутий Верховним Судом у постанові від 23 березня 2020 по справі №404/502/18.👀

🔥🔥🔥У цій справі позичальник намагався визнати недійсним договір кредиту, що був укладений у електронній формі та підписаний позичальником саме за допомогою одноразового ідентифікатору, надісланого у смс та електронному листі. Позивач стверджував, що не підписував кредитний договір.

❗️Верховний Суд підтримав позицію судів першої та апеляційної інстанції, які відмовили у задоволенні позову. Суди звернули увагу, що між сторонами досягнуто усіх істотних умов договору кредиту, а фінансова установа надала належні докази, що вказують на факт підписання позивачем кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора та отримання кредитних коштів на картку ❗️

Таким чином, укласти договір з використанням смс – можливо. А відтак, укладаючи будь-яку угоду через мережу Інтернет – будьте обачними, уважно читайте умови комерційної пропозиції та майте на увазі, що відсутність власноручного підпису на договорі – це не аргумент, щоб заперечувати факт його укладення.🤞

​​#трудове_право

⁉️Чи зобов’язаний працівник повертати роботодавцю гроші, які отримано ним у надмірному розмірі?😰

Помилкове надмірне перерахування коштів працівникам, насправді, не є якимось рідкісним явищем. Крім того, буває так, що скасовано наказ, на підставі якого працівнику були проведені виплати (наприклад, у разі визнання незаконним звільнення працівника – скасовується наказ про його звільнення, на підставі якого такому працівнику ВЖЕ виплачено вихідну допомогу).🧮

Кошти, отримані працівником у зазначених випадках, у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України вважаються безпідставно набутим майном.❌
За загальним правилом, безпідставно набуте майно підлягає поверненню власнику❗️
АЛЕ…
‼️Стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює виключення з цього правила. Серед всього іншого, не підлягають поверненню кошти за умов, якщо:
☑️кошти виплачені як засіб існування фізичній особі (оплата праці – це засіб існування);
☑️виплата коштів проведена юридичною чи фізичною особою добровільно;
☑️рахункова помилка є відсутньою (під рахунковою помилкою розуміють саме АРИФМЕТИЧНУ помилку при розрахунках; помилки щодо правової підстави для розрахунку, описки у сумі платіжних документів – сюди не входять);
☑️відсутня будь-яка недобросовісність набувача (під недобросовісністю розуміється будь-яка діяльність набувача, яка спрямована на безпідставне набуття коштів у більшому розмірі – повідомлення недостовірних даних, використання підробних документів тощо).‼️

Наведене розуміння ст. 1215 Цивільного кодексу України викладено і у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №174/406/16-ц.

‼️ВАЖЛИВО! Роботодавець не має права вираховувати з працівника безпідставно виплачені кошти у односторонньому порядку, якщо працівник не надавав на це згоди. У такому випадку, за наявності спору кошти мають стягуватись з працівника виключно за рішенням суду, якщо суд знайде підстави, які відповідно до ст. 1215 Цивільного кодексу України зумовлюють обов’язкове повернення безпідставно набутих коштів.

​​Дякуємо юридичному онлайн-виданню Loйер за тепле інтерв'you про український юридичний стартап EasyDocs 🇺🇦 співзасновником якого є Ваш покірний адмін. Було приємно поспілкуватись 😄👍

​​#ЮрГрамота

Про повагу до прав інших людей.

Приймаючи участь у вирішенні судових спорів, доволі часто ловив себе на питанні, навіщо це все, якщо можна було б знайти компромісне рішення. Визнаю, цього можливо досягти далеко не завжди, але…💁‍♂️
З цього приводу мені завжди подобався відомий афоризм: «Моя свобода розмахувати руками закінчується там, де починається ніс сусіда». Насправді, цей вислів дещо глибший, ніж сухий юридичний принцип обмеження прав однієї особи правами інших людей. На мою думку, у такій формі він відображає і певний морально-етичний аспект: повагу до особистого простору іншої людини, окреслення певних меж, які перетинати не можна.

⁉️Але що відбувається на практиці, якщо ти продовжуєш «махати руками» в межах «поворотного радіусу носа твого сусіда» (як бачу це я):
🔥неповага до прав іншого зумовлює симетричну реакцію у відповідь (його руки вже махають у межах «суверенної зони» вашого носа 👃);
🔥по ланцюгу – обидві конфліктуючі сторони несуть збитки, витрачають нерви, час та ресурси на суперечку, яка можливо і яйця виїденого не варта (тут хороший приклад – суперечка за груші, що лежать на межі, із роману Генріха Сенкевича «Вогнем і мечем»🍐❓);
🔥у кінці – або хтось зазнає нищівної поразки (і не обов’язково той, до кого з самого початку пред’явлено вимоги), або сторони приходять до того ж врегулювання, яке було можливо спочатку 💔

До чого я?
Навіть якщо ви принципово маєте з кимось суперечку, іноді корисно зупинитись та з «холодним серцем» оцінити ситуацію:
❓наскільки сильна та обґрунтована ваша позиція?
❓чи вартий спір, щоб продовжувати нести витрати?
❓чи можна вирішити ситуацію якось інакше та домовитись із опонентом мирно?

А якщо суперечка тільки на початковій стадії? Рекомендації, по суті, ті самі. Але краще заздалегідь оцінити доцільність майбутнього конфлікту, аніж пожалкувати про його початок тоді, коли «все пропало».

Пам’ятайте, принципова позиція бабусі із «Золотої рибки» залишила її у розбитого корита.

​​#бізнес

⁉️Як встановити «ларьочок»?

🏪Маленькі «ларьки» і досі залишаються популярною формою торгівлі. Багато хто називає їх «МАФами», але одразу проведу невеликий лікнеп: їх правильна назва – тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності (ТС), тоді як МАФами є елементи декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою (фонтани, альтанки, павільйони і т.д.).

Порядок розміщення ТС затверджено наказом Мінрегіонбуду від 21.10.2011 № 244, який передбачає, що розміщення ТС відбувається на підставі паспорту прив’язки❗️

❗️❗️❗️ВАЖЛИВО: порядок застосовується як до пересувних ТС, так і до стаціонарних ТС (можуть мати приміщення для тимчасового перебування людей площею до 30 кв.м.).

Порядок отримання паспорту прив’язки (стисло)

1️⃣Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додає: графічні матеріали, реквізити замовника та відомості про напрям його підприємницької діяльності.

Вказані документи спрямовуються до органу містобудування та архітектури, який оцінює відповідність намірів замовника до бажаного місця розташування ТС та будівельним нормам.

У строк 10 робочих днів з дня отримання заяви замовнику повідомляється про відповідність намірів або аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.

2️⃣Якщо на попередньому етапі все 🆗, замовник звертається до органу містобудування та архітектури (орган відповідної місцевої ради, а якщо такий відсутній – до органу архітектури райдержадміністрації) із заявою про оформлення паспорту прив’язки ТС, до якої додає:
☑️схему розміщення ТС;
☑️ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
☑️технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив’язки ТС видається у строк 10 робочих днів з дня подачі заяви.

❗️❗️❗️ВАЖЛИВО: ТС має бути встановлена протягом 6 місяців з дати видачі паспорту прив’язки ТС. Про виконання паспорту прив’язки замовник повідомляє виконавчий орган відповідної ради за письмовою заявою.

Що по землі?

❗️Наявність паспорту прив’язки не звільняє підприємців від обов’язку отримувати документ на право користування земельною ділянкою. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 у справі №918/633/16 ❗️

Однак, ця процедура потребує більш ґрунтовних пояснень, для яких я підготую окрему публікацію. Якщо ДУУУЖЕ цікаво, пишіть у коментарі, щоб я поставив цю тему у пріоритет 😎

​​#бізнес #земля

Найбільш поширеним правом користування землею є оренда – строкове платне користування землею для здійснення підприємницької чи іншої діяльності, яке виникає на підставі договору. Тому, в продовження попереднього допису, розкриваю тему набуття права оренди на землі державної та комунальної власності 🌏

Частина 1. До кого звертатись з метою взяття землі у оренду?

Орендодавцем за договором виступає власник землі. В Україні існує три форми власності:
☑️приватна (власність фізичних осіб (людей) та юридичних осіб (організацій) недержавної/некомунальної форми власності);
☑️державна (власність держави Україна, від імені якої повноваження власника здійснюють органи державної влади);
☑️комунальна (власність територіальних громад – жителів села, селища, міста; повноваження власника здійснюють місцеві ради).

З приватною власністю все зрозуміло – звернулись до власника, погодили умови договору, підписали та зареєстрували право оренди 👍

А от з державною та комунальною власністю трішки складніше. І перше питання – до якого органу звернутись для отримання права оренди?🤷‍♂️

Розмежування земель державної та комунальної власності закріплено у статтях 83 та 84 Земельного кодексу України.

❗️За загальним правилом, до комунальної власності відносяться земельні ділянки. що знаходяться у межах населеного пункту (села, селища, міста) або на яких розташовано об’єкт нерухомого майна комунальної форми власності – незалежно від місця його розташування.

❗️Щодо державної власності, то законом вказано, що до неї входить уся інша земля, яка не належить до земель приватної та комунальної власності.
Із загальних правил можуть бути винятки, зумовлені виникненням того чи іншого права до запровадження вказаних законодавчих норм.

Відповідно, для отримання права оренди землі слід звертатись:
▶️до місцевої ради – для оренди землі комунальної власності;
▶️до районної або обласної державних адміністрацій – для оренди земель державної власності.

❗️❗️❗️УВАГА: якщо мова йде про землі державної власності сільськогосподарського призначення, то ними розпоряджається Держгеокадастр та його територіальні органи.

Детально з повноваженнями щодо розпорядження землями ви можете ознайомитись у ст. 122 Земельного кодексу України 🔍

А відтак, щоб визначити до кого слід звернутись для отримання права оренди землі, необхідно дізнатись, до якої форми власності належить ділянка та її цільове призначення.

У наступних частинах поетапно розповім, яким чином звертатись та оформлювати право оренди. Не перемикайтесь 😎