death&curiosity
142 subscribers
370 photos
10 videos
246 links
Тут пишуть про смерть у різних її проявах. Усі питання, побажання та зауваження надсилайте @clockworksnail
Download Telegram
7🔥3
Після фоток з кладовища підписалося дві людини 😁
🎃8🌚53🔥2
Forwarded from hromadske
«Воля небіжчика важлива у всі часи. Зараз війна, і, на жаль, 19-річні пишуть заповіти», — розповідає історик Олександр Алфьоров, офіцер 3 ОШБ. Він каже, що побажання військових щодо власного похорону стали чимось звичним — у кожного свої погляди на те, що має бути після їхньої смерті.

Хтось просить читати вірші, не пускати священників, не вдягати чорного чи увімкунути улюблену музику. Бойова медикиня Ірина Цибух хотіла, щоб на прощання з нею військові прийшли в камуфляжі, а цивільні — у вишиванках. І заспівали 10 пісень, список яких вона надала.

Чи існують в Україні історичні правила й традиції поховання військових? Що в нас лишилося від козаччини? Від УНР? УПА? Радянського Союзу? Дізнавалась наша Наталія Мазіна
7
🛠 Надмогильні споруди на військовому кладовищі матимуть дві форми. Які саме

Намогильні споруди можуть мати форму козацького хреста або прямокутної таблиці. Плити матимуть заокруглення у верхній частині, а також однакову висоту з надмогильною спорудою та повторюватимуть її обриси.

⬜️ Ми на Нормальні новини | Whats App | Instagram | X [Twitter] | Threads | Facebook | Bluesky
👍4
Forwarded from hromadske
«Я страшенно злюся, коли хтось говорить “вантаж 200”. Це наші хлопці, це не вантаж! Це військова термінологія, коли швидко після бою чи обстрілу доповідають про “200-х” і “300-х”, тобто про убитих і поранених. Але загиблі захисники не можуть бути вантажем», — каже волонтерка Тетяна. Уже понад 2 роки вона безкоштовно перевозить тіла загиблих захисників і захисниць України.

Найскладнішим для Тетяни щоразу стає момент зустрічі з рідними. Іноді бракує слів, є лише відчуття абсолютного безсилля.

Про те, як власниця туристичної агенції почала займатись евакуацією тіл загиблих та як її загартували життєві випробування — читайте у матеріалі
4😢2
Forwarded from Час історій
Сувенір, виготовлений із хребта капітана Джорджа Холмса, який був смертельно поранений у хребет у битві при Ватерлоо (1815 р. н. е.). Його вдова виварила пошкоджений хребець, після чого він був вкритий лаком і оздоблений сріблом. Вона також зберегла кулю, яка його вбила.
🔥8🌚53
Duolingo заявила про смерть свого маскота сови

Мабуть, померла, чекаючи, поки ви зробите свій урок


🪓Демократична Сокира🪓
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😱9🎃2
Forwarded from Shannar de Kassal
🌚12🔥6🎃1
Шахова партія зі смертю. «Азов» і Riot Division випустили фільм «Polemos»

Сюжет обігрує шахову партію між воїнами й одним і тим самим супротивником – своєю смертю. Фільм присвятили полеглим бійцям «Азову» та всім воїнам, які віддали життя в бою за незалежність України.
8😢3
🔥2
Українські судмедексперти працюють із тілами загиблих військових у надзвичайно складних умовах — від первинного огляду до відбору ДНК. Більшість тіл надходять із тяжкими ушкодженнями або у стані муміфікації, однак навіть у такому вигляді можна встановити особу й повернути загиблому ім’я.

Фахівці описують одяг і пошкодження, визначають стать та зріст, відбирають кістковий матеріал для аналізу. За їхніми словами, понад 90% смертей — наслідок уламкових поранень. Особисті речі іноді допомагають, але остаточне підтвердження можливе лише через ДНК.

Як відбувається ідентифікація та що самі судмедексперти говорять про свою місію — у репортажі Суспільне Новини.
😢43
смерть купила нову косу й ненав'язливо нею хизується на мініатюрі з італійського часослова 1470-х років (blackburn museum, ms hart 20966, f. 106v). гарна ж.

#всітамбудемо
10🔥4👍1
Forwarded from adeptus memaSUS
🌚6🎃21👍1🔥1
Пам’ять про загиблих — одна з найболючіших і водночас найважливіших тем.

У новому випуску «Пороблено» говоримо з Антоном Лягушею – істориком, кандидатом історичних наук, дослідником публічної історії та пам’яті, викладачем Київської школи економіки – про те, як держава й суспільство вчаться говорити новою мовою пам’яті у часи війни.
У цьому епізоді Дар’я Анцибор і Антон Лягуша прагнуть з’ясувати:

🔸Як вибувати діалог у суспільстві довкола військових меморіалів?
🔸Які етичні проблеми постають довкола Аскольдової могили та Національного військового меморіального кладовища?
🔸Чому з’являються стихійні місця пам’яті на кшталт Майдану?
🔸Чому нам усім потрібні щоденні практики пам’ятання?
🔸Про що насправді щодення хвилина мовчання?
🔸Якою є політика пам’яті щодо безвісти зниклих і цивільних загиблих?
🔸Яких підтримуючих ритуалів нам конче не вистачає?

Це глибока розмова про біль, турботу, відповідальність і гідність, що підтверджує, що пам’ять — це не лише меморіали з каменю, а щоденна робота та етика нашого співжиття:
https://www.youtube.com/watch?v=4Y5pIICFlHM
2👍2
Forwarded from С⊕НЦЕКРЕС (Жива)
Похорони Савки та легенда про Совія частина 1

Чому язичники спалюють мерців на вогнищі? Здавалося б, відповідь очевидна: щоб душа швидше полетіла до Богів, про шо, наприклад, згадує Ібн Русте:
Коли хтось із них помирає, його спалюють на вогнищі, а їх жінки, коли хтось вмер, ранять собі ножем руки та обличчя¹

Поховання шляхом трупоспалення детально та яскраво описує й Ібн Фадлан. Але хто започаткував обряд? Як відомо, в жодній релігії нічого не буває просто так, адже завжди має бути хтось перший: Бог чи Герой, дії чи досвід якого повторюють нащадки. З трупоспаленням не виникло винятків. В даній серії дописів ми розберемо звідки і чому Русь (і не лише) спалює своїх мертвих.

Почнемо ми з Волині. У томі 9 збірки творів Лариси Петрівни Косач, присвяченому її фольклорним записам, ми знаходимо опис дитячої гри
"Похорони Савки":
Клем-бом-клем!
Савка вмер.
Прийшов піп,
Савка втік.
Прийшла попадя,
Савки нема...²

За словами пані Косач, діти вдають мертвого Савку, попа і попадю. А часом можуть співати пісню просто так.
Майже ідентичний обряд записаний в Місяцелику Скуратівського, проте вже не лише як дитяча гра, хоч і носить жартівливий характер:
У тих ро­ динах, де були чоловіки з таким ім’ям, справляли обряд «похорону Савки». Збира­ лися переважно родичі й сусіди, щоб увіншувати іменинника: «Як був Сава, то не їв сала, їв паляниці, щоб любили молодиці!» Винуватця цієї події всаджували на ослін і гутали, приспівуючи:
Савка вмер, бо слабий був.
Жінку бив, бо дурний був.
Ой, вип’ємо по чарочці,
Заспіваймо по Савочці.
³

Наведемо і дитячу пісеньку, що вказана трохи нижче:
Бов, бов, бов –
Савка вмер.
Похоронили Савку
На дубову лавку.
Лавка трясеться –
Савка сміється,
Лавка држить –
Савка біжить...³

Зауважимо, що тут, як і у варіанті Лариси Косач, ми спостерігаємо воскресіння Савки. Запам'ятаємо сей момент, до нього ми ще повернемося

Зазвичай похорони Савки відбуваються в день Святого Сави, перед Святим Миколою, 5-го грудня та входять у "Миколові святки". Проте є виняток, про який слід сказати. На тій же Волині є звичай хоронити Савку в четвер на Масницю. Ймовірно, що таке кочування обряду відбулося через наявність дещо схожого на нього "Похорону Колодки". Проте Колодка або ж Колодій має виражений еротичний характер, на відміну від Савки

Використана література:
1. Древняя Русь в свете зарубежных источников. Хрестоматия. – Т. 3: Восточные источники / Под ред.: Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой, А. В. Подосинова. РАН. Институт всеобщей истории; Министерство образования и науки РФ. – М., 2009. – 255.
2. Т. 9 : Записи народної творчості. Пісні, записані з голосу Лесі Українки / [упоряд. та прим. О. І. Дея і С. Й. Грици ; ред. тому Ф. П. Погребенник]. 1977. 428, [3] с., [3] арк. іл. : ноти.
3. Скуратівський, Василь Тимофійович. Місяцелік : український народний календар / Василь Скуратівський. Київ: Мистецтво, 1993. 206, [2] c. : іл.

#традиція
2👍2