creators.prjctr
3.5K subscribers
1.75K photos
219 videos
3 files
510 links
Живий і цікавий канал від спільноти Projector для тих, хто створює.

🔹Обрати свій курс — https://prjctr.com/courses/graphics

Зарядити канал — https://t.iss.one/boost/creators_prjctr
Download Telegram
1. Чого робити не варто.

Мабуть, з цього почати найпростіше, бо таких прикладів значно більше, ніж хороших. Соняхи, шароварний стиль, прапори-штори, штучні квіти, дивні вази. Ряд фотографій А4 з нечитабельним шрифтом на фоні жовто-синього тла. Чи макет в стилі “куточка покупця”.

Звісно, це краще, ніж відсутність памʼятування загалом. Але я певна, що ми можемо краще. І більш гідно.
3👍2
2. Контекст та розташування

Формат памʼятування, дизайн табличок, елементів і простору звісно, залежать від контексту.

Зовнішні таблички на будівлях та вулицях вже пробують уніфікувати і зробити добре, принаймні мені відомо про такі ініціативи у Львові та Києві.

А от з внутрішнім простором складніше. І тут як з будь-яким дизайн-проєктом варто починати з основних питань: а для чого нам це взагалі, яка основна мета і функція? Місце пам'яті може бути простором для горювання, для вшанування, для збереження історії, або для всього водночас — і це суттєво впливає на кожне дизайнерське рішення.

Розміщення при вході більше звертається до зовнішньої аудиторії, гостей, показує скоріше фасад цінностей “ми з тих, хто памʼятає”.

Хороший приклад є в офісі Intellias, де немає ніякого зайвого кітчу, мінімалізм, і достатньо простору навколо.
4❤‍🔥2👍1
Ще з хороших прикладів — Goodwine. Вони вшановують памʼять сомельє Вікторії, яка загинула після обстрілів в Києві, враховуючи контекст, який був для неї близьким. У цьому немає якогось зайвого пафосу, навпаки — відчувається дуже людяно і доречно.
14
Завдання дизайнера — бути емпатичним і зрозуміти, як саме хочеться зберегти памʼять про конкретних людей. Памʼятування, за можливості, має бути персоніфікованим.

Якщо людина мала певну звичку, характеристику —  це можна використати. Будь-яка увага до окремої історії краща за стандартну, хоч і добре зверстану таблицю.


3. Пам'ятати можна по-різному. Місце пам'яті може бути простором активного горювання — туди приходять плакати, особливо коли втрата ще свіжа. Може бути простором вшанування — туди приходять дякувати. Може бути архівом — туди приходять дізнаватись. А може поєднувати все це одночасно, і тоді кожна з цих функцій потребує свого дизайнерського рішення.

Для чого це місце існуватиме в кожному конкретному випадку?
Від відповіді на це питання залежить буквально все: чи буде це темний камерний простір або світла відкрита стіна, чи переважатимуть фотографії або імена, чи буде там місце для тексту
10❤‍🔥5
4. Масштабованість
Коли я починала роботу над проєктом стіни памʼяті в ПЖ, я мала розмістити троє імен. Тепер їх вже четверо. І це теж контекст, який доводиться враховувати.

Як додати ім'я, не порушивши композицію? Як розширити стіну, не зруйнувавши її цілісність? Це суто графічні і просторові задачі, але вирішувати їх потрібно превентивно — через модульні системи, гнучкі сітки, продуманий резерв простору.

5. Доступність
Місце пам'яті — це простір, до якого люди приходять у стані горя, і саме тому доступність тут важливіша, ніж будь-де. Для фізичного простору це означає врахування людей з порушеннями рухливості та зору, достатній контраст в тексті і зображеннях, читабельний розмір шрифту.
Але є ще один вимір доступності, не такий очевидний: емоційна доступність. Місця, де люди не можуть зупинитись й побути в тиші, місця скупчення, сходові клітки, темні коридори — це все не про повагу до памʼяті.
8❤‍🔥4👍1
6. Ритуали і взаємодія.
Горювання і памʼятування — це багато в чому про ритуали, які допомагають проживати втрату.

Тому, якщо доречно, якщо хочеться персоналізувати це місце колективної памʼяті — можна передбачити можливість взаємодії.
Надати можливість принести якусь річ, повʼязану з людиною: листівку, записку, якусь дрібничку, чи залишити запис про спільний цінний спогад.
9
7. Матеріали і виконання
Коли ми думаємо про місце пам'яті, перше, що спливає в уяві — темний граніт, вирізьблені літери. Це естетика, яка десятиліттями асоціювалась із вшануванням, але водночас вона несе в собі холод, закритість, відсторонення. Нарочиту траурність, яка є доречною для кладовищ, але може бути занадто гнітючою для спільних просторів в щоденному житті.

Тому я більше зверталась до інших метаріалів — тканини, металу, дерева, акрилу, керуванням світла. Якщо шукати натхнення — то найцікавіші приклади я знаходила саме в музейному дизайні, де дуже класно обіграють простір, світло і матеріал.

Поділюсь з вами дошкою в пінтерест, яку збирала перед роботою над стіною памʼяті. Може колись буде в нагоді

https://www.pinterest.com/yuliastroj/memorial/
4❤‍🔥3👍1
Я сподіваюсь, що вам не доведеться стикатися з цими темами в своїй роботі. Але якщо наявність місця для памʼятування є актуальним, наприклад, для вашої компанії чи організації — нехай воно відгукується вашій культурі, вашим людям, вашій історії.

І, що важливо, буде допомагати нам проживати спільну втрату, берегти памʼять про тих, завдяки кому ми з вами зараз тут. 🖤
💔164👍1
Channel name was changed to «creators.prjctr»
Юля, дякуємо!

Це був глибокий, спокійний, цікавий крафтовий тиждень ❤️

Не забудьте слідкувати далі за Юлею
- linkedin
- behance

А всім нам спокійного весняного дня.

- Продж
12👏1