В основі календаря — 5 дат 2025 року, коли суспільство думало, що війна от-от скінчиться. Це про очікування швидкого завершення війни, про сподівання, про дні, коли падали донати і зменшувалась зовнішня допомога, коли було багато розчарування.
Це календар-нагадування, що можна покладатися лише на самих себе. І треба боротися далі.
20 календарів зроблені зі срібла, інші — з металу. Загалом ми зробили тираж з 100 екземплярів не для продажу, а для дарування з рук в руки нашим українським та міжнародним партнерам і стейкхолдерам.
Я долучалась до арт-дирекшену цього проєкту, дизайну сторони з календарем та листівки.
Це календар-нагадування, що можна покладатися лише на самих себе. І треба боротися далі.
20 календарів зроблені зі срібла, інші — з металу. Загалом ми зробили тираж з 100 екземплярів не для продажу, а для дарування з рук в руки нашим українським та міжнародним партнерам і стейкхолдерам.
Я долучалась до арт-дирекшену цього проєкту, дизайну сторони з календарем та листівки.
🔥6❤4❤🔥1
І наостанок — дизайн пам'ятування. Розумію, що тема не зовсім типова для недільного вечора. Але чи існує взагалі “правильний” момент для неї? Тож заздалегідь вибачаюсь за дарк настрій, у який хочу вас ненадовго занурити.
На превеликий жаль, наші друзі й колеги гинуть на цій війні, і поза нею теж. І те, як виглядатимуть місця пам'яті, — це теж зона відповідальності дизайну.
Я занурилась більше в цю тему, коли постало питання дизайну стіни памʼяті для колег ПЖ, які загинули. Хочу тут окремо подякувати Віці Бойко, яка поділилася зі мною своїм досвідом і дослідженнями практик пам'ятування — вони стали для мене орієнтиром і відправною точкою.
На превеликий жаль, наші друзі й колеги гинуть на цій війні, і поза нею теж. І те, як виглядатимуть місця пам'яті, — це теж зона відповідальності дизайну.
Я занурилась більше в цю тему, коли постало питання дизайну стіни памʼяті для колег ПЖ, які загинули. Хочу тут окремо подякувати Віці Бойко, яка поділилася зі мною своїм досвідом і дослідженнями практик пам'ятування — вони стали для мене орієнтиром і відправною точкою.
❤🔥7❤3
1. Чого робити не варто.
Мабуть, з цього почати найпростіше, бо таких прикладів значно більше, ніж хороших. Соняхи, шароварний стиль, прапори-штори, штучні квіти, дивні вази. Ряд фотографій А4 з нечитабельним шрифтом на фоні жовто-синього тла. Чи макет в стилі “куточка покупця”.
Звісно, це краще, ніж відсутність памʼятування загалом. Але я певна, що ми можемо краще. І більш гідно.
Мабуть, з цього почати найпростіше, бо таких прикладів значно більше, ніж хороших. Соняхи, шароварний стиль, прапори-штори, штучні квіти, дивні вази. Ряд фотографій А4 з нечитабельним шрифтом на фоні жовто-синього тла. Чи макет в стилі “куточка покупця”.
Звісно, це краще, ніж відсутність памʼятування загалом. Але я певна, що ми можемо краще. І більш гідно.
❤3👍2
2. Контекст та розташування
Формат памʼятування, дизайн табличок, елементів і простору звісно, залежать від контексту.
Зовнішні таблички на будівлях та вулицях вже пробують уніфікувати і зробити добре, принаймні мені відомо про такі ініціативи у Львові та Києві.
А от з внутрішнім простором складніше. І тут як з будь-яким дизайн-проєктом варто починати з основних питань: а для чого нам це взагалі, яка основна мета і функція? Місце пам'яті може бути простором для горювання, для вшанування, для збереження історії, або для всього водночас — і це суттєво впливає на кожне дизайнерське рішення.
Розміщення при вході більше звертається до зовнішньої аудиторії, гостей, показує скоріше фасад цінностей “ми з тих, хто памʼятає”.
Хороший приклад є в офісі Intellias, де немає ніякого зайвого кітчу, мінімалізм, і достатньо простору навколо.
Формат памʼятування, дизайн табличок, елементів і простору звісно, залежать від контексту.
Зовнішні таблички на будівлях та вулицях вже пробують уніфікувати і зробити добре, принаймні мені відомо про такі ініціативи у Львові та Києві.
А от з внутрішнім простором складніше. І тут як з будь-яким дизайн-проєктом варто починати з основних питань: а для чого нам це взагалі, яка основна мета і функція? Місце пам'яті може бути простором для горювання, для вшанування, для збереження історії, або для всього водночас — і це суттєво впливає на кожне дизайнерське рішення.
Розміщення при вході більше звертається до зовнішньої аудиторії, гостей, показує скоріше фасад цінностей “ми з тих, хто памʼятає”.
Хороший приклад є в офісі Intellias, де немає ніякого зайвого кітчу, мінімалізм, і достатньо простору навколо.
❤4❤🔥2👍1
Ще з хороших прикладів — Goodwine. Вони вшановують памʼять сомельє Вікторії, яка загинула після обстрілів в Києві, враховуючи контекст, який був для неї близьким. У цьому немає якогось зайвого пафосу, навпаки — відчувається дуже людяно і доречно.
❤14
Завдання дизайнера — бути емпатичним і зрозуміти, як саме хочеться зберегти памʼять про конкретних людей. Памʼятування, за можливості, має бути персоніфікованим.
Якщо людина мала певну звичку, характеристику — це можна використати. Будь-яка увага до окремої історії краща за стандартну, хоч і добре зверстану таблицю.
3. Пам'ятати можна по-різному. Місце пам'яті може бути простором активного горювання — туди приходять плакати, особливо коли втрата ще свіжа. Може бути простором вшанування — туди приходять дякувати. Може бути архівом — туди приходять дізнаватись. А може поєднувати все це одночасно, і тоді кожна з цих функцій потребує свого дизайнерського рішення.
Для чого це місце існуватиме в кожному конкретному випадку?
Від відповіді на це питання залежить буквально все: чи буде це темний камерний простір або світла відкрита стіна, чи переважатимуть фотографії або імена, чи буде там місце для тексту
Якщо людина мала певну звичку, характеристику — це можна використати. Будь-яка увага до окремої історії краща за стандартну, хоч і добре зверстану таблицю.
3. Пам'ятати можна по-різному. Місце пам'яті може бути простором активного горювання — туди приходять плакати, особливо коли втрата ще свіжа. Може бути простором вшанування — туди приходять дякувати. Може бути архівом — туди приходять дізнаватись. А може поєднувати все це одночасно, і тоді кожна з цих функцій потребує свого дизайнерського рішення.
Для чого це місце існуватиме в кожному конкретному випадку?
Від відповіді на це питання залежить буквально все: чи буде це темний камерний простір або світла відкрита стіна, чи переважатимуть фотографії або імена, чи буде там місце для тексту
❤10❤🔥5
4. Масштабованість
Коли я починала роботу над проєктом стіни памʼяті в ПЖ, я мала розмістити троє імен. Тепер їх вже четверо. І це теж контекст, який доводиться враховувати.
Як додати ім'я, не порушивши композицію? Як розширити стіну, не зруйнувавши її цілісність? Це суто графічні і просторові задачі, але вирішувати їх потрібно превентивно — через модульні системи, гнучкі сітки, продуманий резерв простору.
5. Доступність
Місце пам'яті — це простір, до якого люди приходять у стані горя, і саме тому доступність тут важливіша, ніж будь-де. Для фізичного простору це означає врахування людей з порушеннями рухливості та зору, достатній контраст в тексті і зображеннях, читабельний розмір шрифту.
Але є ще один вимір доступності, не такий очевидний: емоційна доступність. Місця, де люди не можуть зупинитись й побути в тиші, місця скупчення, сходові клітки, темні коридори — це все не про повагу до памʼяті.
Коли я починала роботу над проєктом стіни памʼяті в ПЖ, я мала розмістити троє імен. Тепер їх вже четверо. І це теж контекст, який доводиться враховувати.
Як додати ім'я, не порушивши композицію? Як розширити стіну, не зруйнувавши її цілісність? Це суто графічні і просторові задачі, але вирішувати їх потрібно превентивно — через модульні системи, гнучкі сітки, продуманий резерв простору.
5. Доступність
Місце пам'яті — це простір, до якого люди приходять у стані горя, і саме тому доступність тут важливіша, ніж будь-де. Для фізичного простору це означає врахування людей з порушеннями рухливості та зору, достатній контраст в тексті і зображеннях, читабельний розмір шрифту.
Але є ще один вимір доступності, не такий очевидний: емоційна доступність. Місця, де люди не можуть зупинитись й побути в тиші, місця скупчення, сходові клітки, темні коридори — це все не про повагу до памʼяті.
❤8❤🔥4👍1
6. Ритуали і взаємодія.
Горювання і памʼятування — це багато в чому про ритуали, які допомагають проживати втрату.
Тому, якщо доречно, якщо хочеться персоналізувати це місце колективної памʼяті — можна передбачити можливість взаємодії.
Надати можливість принести якусь річ, повʼязану з людиною: листівку, записку, якусь дрібничку, чи залишити запис про спільний цінний спогад.
Горювання і памʼятування — це багато в чому про ритуали, які допомагають проживати втрату.
Тому, якщо доречно, якщо хочеться персоналізувати це місце колективної памʼяті — можна передбачити можливість взаємодії.
Надати можливість принести якусь річ, повʼязану з людиною: листівку, записку, якусь дрібничку, чи залишити запис про спільний цінний спогад.
❤9