Але, якщо бути прям зовсім відвертою, мене вхарює, що ми зараз живемо в світі, де бригадам, корпусам, підрозділам, фондам — доводиться на рівні з бізнесами та медіа конкурувати за увагу.

Де треба щоразу вигадувати щось нове, щоб залучати донати, допомогу, шукати людей. Робити все нові кампанії, слогани, активації.

Увага = ресурс, за який теж доводиться боротися.

Не хочу звучати як бабця з настановами, але не скупіться на лайки для Сил оборони та фондів. Let’s fight the algorithm.

Відгукуйтеся, коли підрозділи шукають допомогу з символікою, айдентикою.

Бо всі хочуть мати класний шеврон, щоб носити з гордістю. Не якийсь рудимент з козаком, танком і червоною калиною на білому тлі. А щось, що відчувається як їхнє. Як класна ідентичність.
І далеко не у всіх є потужні медійники чи навіть 1 вправний дизайнер в особовому складі.

Поділюсь процесом того, як я робила свою першу айдентику для військових цієї зими

Один з пріоритетних напрямків "Повернись живим" — навчальні центри, що займаються підготовкою в ЗСУ. У грудні один з таких центрів звернувся до нас за розробкою візуальної ідентичності.

Я хотіла дотриматись правильного дизайн-процесу: провести дослідження, забрифуватися та зробити дизайн-сесію. Трохи переймалась, чи такий підхід сприймуть самі військові, чи будуть відкриті до обговорень.

На диво, все пройшло краще, ніж я собі малювала в уяві. Звісно, нам пощастило з молодим і проактивним керівництвом НЦ.
Хоча під час розмови їх постійно заносило до технічних аспектів замість емоційних чи якихось більш людських.

Вони з великим захопленням та інтересом розглядали кожен референс на дизайн-сесії, активно обговорювали та рейтингували. І попросили показати їм все до останньої картинки (навіть те, що я вже приховала як нерелевантне в процесі).

На фото — топ референсів, які обрало керівництво НЦ.