Я сьогодні мала дуже складний день. Робочо/побутово/швидкий.

Ввечері згадала про канал і накидала вам трохи того чим надихаюсь але насправді це брехня.

Ну тобто так, я слідкую багато за ким але це абсолютно не ключове.

Для мене сьогодні став важливим діалог посеред дня.

Я спілкувалася з новим підрядником для класної айдентики фестивалю. Записувала голосові у два чати щоб засинхронити дві команди по тому як можна вибудувати роботу. Далі отримала повідомлення про запуск з «капустяного яру» і мені було шкода скидати ті голосові тож я попросила «паузу на орєшнік».

Через пів години ми продовжили комунікацію)

Так от, до чого це я.
Є купа задач/проблем що несуться повз нас кожної хвилини. Ми можемо на них реагувати, можемо впадати у відчай, можемо приймати.

Я завжди приймаю.
Як виклик, як силу в противагу. Нема місць вигоранням і відсутності натхнення там, де включена системна робота. Так після цього хочеться випити келих вина, але вважаю то «виробничими витратами»

Бережіть себе і не здавайтеся)

UNKLE — це британський музичний проєкт. Заснував його Джеймс Лавелл — той самий тип, що стояв за лейблом Mo’Wax.

Футура був частиною цієї сцени ще з 80-х — через Mo’Wax, через дизайн, через візуальну мову.
Він не просто “намалював щось для обкладинки”. Він був у їхньому колі — разом із діджеями, музикантами, дизайнерами.

Він робив арт для релізів Mo’Wax, для мерчу, для візуальної айдентики сцени. І це дуже логічно:
UNKLE звучить як урбаністичний космос —
Футура малює саме це.

Це не прям “офіційний учасник гурту”, але це та сама культурна екосистема.
90-ті Лондон–Нью-Йорк, музика + стріт + дизайн + мода = все перемішано.

Мені подобається, що в обох є це відчуття контрольованого хаосу.
UNKLE — це ніби саундтрек до нічного мегаполісу.
Футура — візуалізація того самого міста, тільки через абстракцію.

Пс мій чоловік збирає колекцію вінілів лейбла і саме завдяки йому я дізналася про цей крутезний тандем. Послухайте музику mo’wax і краще зрозумієте арти футури)