День другий. У світі все ще є обмеження на кількість символів у пості…

Сьогодні ми будемо говорити і дивитись на музику!
Я буду вам показувати улюблені платівки з моєї невеликої колекції і щось це притрушувати словами. 👉👈

Але перший пост на сьогодні буде про завдання.

Нагадаю, для чого нам це. Просто щоб пофанитись і поробити руками. І головне тут процес, ваш хід думок і експеримент, а не сам результат.

Тож подумали про звуки? Якщо ні, то давайте ще раз.
Просто пройдіться кудись і запишіть звук чогось. Можливо щось, що є у вашій кімнаті або в офісному приміщенні. Це може бути звук захлопування турнікету в метро, коли не пройшла оплата. Або шипіння балона з газом на плитці, яку ви використовуєте під час відключень світла. Сам процес пошуку дивного або цікавого звуку вже задача і можливість цікаво провести час!

А далі давайте уявимо цей звук через візуальні інструменти.
Використовуйте все, що знаєте і вмієте. Полюбому ж ви одразу уявляєте, якого він кольору, який шрифт, форма або композиція йому пасувала б. До того ж ви одразу можете зчитати його настрій, характер і тд.

Формат?
Та будь-що, насправді. Постер, ілюстрація, квадратний пост в інсту.
Спробуйте одразу уявити цей звук як виконавця або як бенд. І вже виходячи з цього зробіть для нього обкладинку, мерч або цілу айдентику.

Не запарюйтесь над мокапами, це вторинно. Але вони теж можуть бути частиною цього пошуку.

Цей канал до кінця тижня НАШ. Тож можете скидати роботи в коментарі, питати поради або просити фідбек. Або одразу тегати в інстаграмі і мене, і Продж. Я точно зарепощу, а він —навіть не знаю.🤫

Таких завдань ще буде декілька.
Найактивнішим будуть призи. Я ще не придумав до кінця, що це може бути. Але точно запрошу вас на лабораторію в агенцію, познайомлю з усіма. Можливо навіть якийсь мерч видамо. Далі ви вже самі скористаєтесь цією можливістю, і контактами🤞

Є ще другий приз — головний. Похід зі мною в дю лонг (за мій рахунок)

Робіть.
Ви всі тут класні і все вмієте!

🏃🏃🏃

Fury — Failed Entertainment

Взагалі-то, це мій найулюбленіший гурт (і я так буду казати про всі сьогодні).

Обкладинку для цього релізу зробив James Vinciguerra. Чекніть його інсту обовʼязково, дуже толковий дядько зі своїм стилем.

Це хороший приклад подивитись на те, що все те, що ми з вами вчимо і намагаємось іноді формулювати як «правильний дизайн», і тому подібне, не завжди потрібно та буде доречно))

В оформленні цієї платівки стільки нелогічних, помилкових або навіть дурацьких рішень, якщо дивитись на це зі сторони дизайнера в агенції/студії. Але при цьому тут так багато щирості, експерименту і простого натхнення.
Гарно.

Далі просто цитата від автора:

I’ve learnt much more from ignorant people that make strange things than I have from uptight designers complaining about poor letter spacing.

Mil-Spec — World House

Це теж мій найулюбленіший гурт. (скільки хочу, стільки і буду мати улюблених)

Напевно, тут варто проговорити про той принцип, яким керується багато людей в андеграундній тусовці в будь-якій країні. Якщо тобі щось треба зробити або ти не знаєш, хто може допомогти з чимось, то зроби це сам.

І тут це чудово відображається. Обкладинку і оформлення платівки робили Andrew і Codew, учасники гурту. Codew — артдиректор і дизайнер, який спеціалізується на всьому, що повʼязано з друкованими штуками для музичної сцени.

Та і в цілому це дуже стильовий гурт. Вони роблять класний мерч (наприклад, з моєю ілюстрацією, ха), випускають зіни про свої пригоди в турах і, звісно ж, дуже ретельно підходять до оформлення своїх релізів.

А тепер давайте подумаємо, як це нам корисно як дизайнерам.
Та легко. Якщо ви не знаєте, для кого робити свій дизайн, створіть свій гурт, лейбл або букінгову агенцію і творіть там.

Все дуже просто.

Deftones — Private Music

Кращий музичний реліз минулого року.
Навіть не намагайтесь мене переконати.

Креативним директором і дизайнером цього релізу був Frank Maddocks. І я дуже йому вдячний, що він не вирішив додати типографію на фронтальну сторону конверта. Бо ті шрифтові рішення, які він обрав для звороту і для оформлення всередині… нуууу
(читайте це так, ніби я тягну цю паузу секунд десять)
може бути.

Frank, в принципі, оформлював майже всі релізи Deftones, починаючи з White Pony. І от якраз про цей реліз, я і хотів вам сказати. В одному з інтервʼю Френк згадував, що сам напросився робити обкладинку, бо вже тоді був фанатом гурту.

Чисто з цікавості загугліть нью-метал обкладинки нульових років, а потім подивіться на обкладинку White Pony. Потім знову на нью-метал. Потім знову на White Pony. Ну це ким треба бути, щоб таке зробити.

Виходить, що генієм.

Платівку мені подарувала, бест френд. Ще одна порада — обирайте роботу з класними колегами!

🥼🥼🥼

Ну раз тут у нас лабораторія і експерименти, іноді з кафедри різні скучні вкидають якусь інфу. Насправді ж цікаво, що на дизайн можна і з цієї сторони дивитись. Бо з того, що я помічаю у студентів бегінінга, на перших вебінарах-знайомтсвах «я люблю малювати, мені сказали стати дизайнером» — грубо кажучи, недостатньо.

Глибшого підходу і розуміння процесів від себе все ж треба вимагати.
Так от. Є стаття колег (хочеться вірити, що вони теж дизайнери) зі школи дизайну в Гуанчжоу. (тепер, ще цікавіше. як вони виглядають? все ще фільтр пʼють чи вже оцей зелений порошок, хм)

Вони експериментально досліджували, чому одні плакати чіпляють увагу людей, а інші взагалі ні.

Що нам тут цікаво.

Вони виділяють 3 рівні в будь-якому плакаті:
— стратегічний, про ідею або прихований меседж;
— сенс, про що плакат;
— і техніка виконання, оці всі наші з вами графічні прийоми.
У дослідженні фігурували останні два.

Плакати дивились як дизайнери, так і звичайні (копірайтери) люди.
Дивились у два підходи: перший — 7 секунд, чисто про перше враження; другий — скільки хочеш, уже з осмисленням.

Опитаних просили описати відчуття простими парами слів:
мʼякий / різкий, холодний / емоційний, сучасний / традиційний, живий / серйозний і тд.
Дослідження показало, що різні кольори, композиції та теми формують різну візуальну образність. Вау, оце так новина.

Але суть у тому, що плакати з послідовною та узгодженою образністю реально краще сприймаються аудиторією і стимулюють осмислення змісту.
Типу коли техніка і сенс говорять про одне й те саме.

Антиприклад — коли плакат візуально мʼякий і спокійний, а сенс при цьому якийсь конфліктний. Люди просто губляться.

Теми, пов’язані з жінками й дітьми, ефективніше передаються через мʼякі кольори та стабільну композицію. Соціальні та екологічні проблеми, через сильні, контрастні візуальні рішення.

Коротше, душна 10-хвилинка вийшла.
Ви і так це все знали.

Зараз буде набагато лайтовіше, щоб урівноважити попередній пост.
І заодно, мабуть, закриємо тему музики. Це до того моменту, поки я не почну розповідати про свої ілюстрації.

Знову ж, на курсі є одне з завдань. Це перше знайомство студентів з айдентикою і роботою з образами. Суть, взяти якийсь всесвіт із поп-культури, наприклад фільм, і якийсь продукт. А в результаті має вийти бренд зі своїми візуальними прийомами.

Як не дивно, але до цього завдання всі ставляться доволі скептично. І ті, кому розповідаєш, і самі студенти часто супротивляться.

Але головний прикол цієї задачі саме в глибокому і широкому дослідженні. З якого потім можна витягнути купу класних ідей і зробити дорослий бренд, а не щось фантастичне чи умовне.

Плюс це завжди практика. Ці прийоми потім можна використовувати в реальному світі. Через культурні відсилки, образність, символи. І в айдентиках, і в стратегіях (боже збав).

І от класний приклад того, як хтось створив свій бренд навколо культурних маркерів і символів. Пані Lana Del Rey. Вона зробила свій образ і бренд синонімом конкретних місць, типу Лос-Анджелеса, і таких речей як вінтажні авто, VHS-плівки, католицизм. До того ж застовбила за собою, певні кольори, через обкладинки та не повірите, слова в текстах. Тут відос про це.

А мені просто хотілось написати про неї в цьому каналі. Бо коли я виросту, ми з нею обовʼязково одружимось!

Завтра в 19-00, приходьте робить щось разом. Лінком на зум поділюсь пізніше.

йоу! добропупси, а як спр..
ой, не той чат, сорі

Просте нагадування! 19-00

лінк. починаємо за 30хв

Пʼятниця. І мені, як і вам, вже трохи бракує сил та натхнення щось робити руками.
Тому давайте сьогодні просто почитаємо букви. Я відповім на одне питання і дуже сподіваюсь, що ви ще щось запитаєте в коментарях. І так просто поспілкуємось.

Хочу одразу сказати, що мій досвід — це лише мій досвід.
Повторювати його буквально, копіювати помилки або думати, що зараз ви дізнаєтесь, як стати таким самим спеціалістом і у вас все автоматично складеться, — хибна ідея. Краще аналізувати, пробувати робити по-іншому або хоча б не допускати помилок, які допускають колеги, на яких ви так чи інакше рівняєтесь. (Це стосується порад від будь-кого щодо карʼєрного шляху.) Та й загалом, якщо бути чесним, моє ставлення до роботи не дуже здорове. Тому мої поради можуть вам не зайти.

Тож відповім на питання, як так вийшло, що я там, де я зараз. І чому мені, наприклад, довірили цей канал на цьому тижні 😈

Професійно мій шлях у дизайні почався, як і в більшості тут, з курсів. Так, теж у проджі. Можу навіть у коментарях скинути фото з випускного. Бажання робити візуальні приколи тоді було дуже сильним. Але тут є важливий нюанс. На курси я прийшов уже трохи старшим за середньостатистичного студента. І далі, коли я шукав роботу і влаштовувався у першу студію, це було далеко не перше моє місце роботи взагалі.
Тому базові речі типу комунікації, дисципліни, відповідальності перед собою і розуміння процесів уже були зі мною. Залишалося просто накачати професійні скіли і багато працювати руками. Це був доволі усвідомлений вибір, ще й продиктований різними обставинами. Думаю, це перший фактор, який реально мені допоміг.

Другий фактор — відповідальність. Та, яку на тебе покладають. І та, яку ти береш сам.
У перший тиждень у студії я верстав дуже термінову брошуру в індизайні, який до цього не відкривав жодного разу.(Звісно, про це ніхто не знав.) Я ходив на зустрічі з клієнтом і взагалі не розумів, навіщо мене туди беруть і що я там маю робити. Пізніше виявилось, що тестове завдання було завуальованим реальним проєктом для справжнього клієнта. Про це я дізнався вже після того, як мене взяли на роботу. Так цей проєкт став моїм першим повноцінним кейсом у портфоліо. Привіт усім, хто боїться робити тестове, щоб отримати бажану посаду. Далеко підете!

Далі все тільки посилювалось. Я не губився в моментах, коли губились інші. Мені не було «впадлу» затриматись, щоб доробити презентацію, яку зранку будуть показувати клієнту. А іноді навіть попрацювати вночі. Так, ще раз — не робіть так. Моє ставлення до роботи не ок.

Але саме так росли проєкти, які мені почали довіряти. Разом з цим росли портфоліо і навички.
Якщо говорити про всі ці грейди і написи перед словом «дизайнер», то я не впевнений, що вони завжди щось реально означають. Усвідомлення того, що я «сеньйор», прийшло зовсім нещодавно. І то, скоріше тому, що цього потребує структура компанії, де я зараз працюю. У першій студії я пʼять років був просто дизайнером. Іноді мене представляли клієнтам як артдиректора, такий собі прикол. У рекламних агенціях це взагалі інша роль, з іншим набором обовʼязків і відповідальності. Тому чи було це виправдано — питання.

Мені значно більше подобається, коли називають просто дизайнером. Чого, власне, і вам бажаю. Забити на ці підписи і думати краще про рівень своїх робіт, ідей і впливу. А всі тайтли залишити для розмов з ейчарами, коли треба покращувати умови роботи.

І, напевно, головне, що допомогло мені усвідомити свій рівень, — це викладання. Допомога іншим у перших кроках і постійна спроба пояснювати речі словами. Це дуже сильно бустить і дозволяє рости самому. Те саме стосується і того, як говорити про себе і свій досвід. Ви не уявляєте, як довго я пишу цей текст і як не хочу його відправляти.

Але коли бачиш реальний прогрес студентів (вчора ви могли бачити їх на воркшопі), саме це і дає відчуття, що ти щось робиш правильно.

Дуже сумбурно і, можливо, ні про що.
Але хай буде. Питайте ще щось у коментарях.

👉👈

Всі, хто вчора пропустив нашу зустріч, можете переглянути її в записі!
Ось посилання.

Зробіть свій постер, поекспериментуйте та використайте інструменти як можливість розважитись, спробувати щось нове і лише як маленьку частину вашої фінальної роботи.

🫵💪

Думали, я ввечері залишу вас без букв?
Зараз займайтесь тими справами, якими займаєтесь, а от на вихідних подумайте і співставте ці пункти зі списку "як стати класним дизайнером" і з тим, що ви робите на постійній основі.

До роботи над цим списком були залучені люди з загадково неназваної дизайн-студії.

Далі читайте і загинайте пальці.
(Настя Г. тобі супер актуально🫰)

1️⃣Перестати просто “робити макети”.
Почати думати концептами, системами і наслідками рішень.

2️⃣Вміти самостійно придумувати айдентику, а не збирати її з рефів.

3️⃣Вміти відстоювати рішення, а не захищатись.
Спокійно пояснювати, чому так. Через логіку, контекст і задачу.

4️⃣Говорити з клієнтом нормальною мовою.
Презентувати ідеї так, щоб їх хотіли, а не просто прийняли.

5️⃣Розуміти, кому і що можна делегувати.
Не тягнути все на собі.

6️⃣Вміти якісно брифувати інших дизайнерів.
Так, щоб людині не треба було здогадуватись, “що ти мав на увазі”.

7️⃣Давати конструктивний фідбек.
Який допомагає, а не ламає

8️⃣Бути ментором.
Пояснювати, показувати, розкладати по поличках.

9️⃣Вміти збирати айдентику (та і будь що в цілому) в зрозумілу структуру.
Так, щоб цим могли користуватись інші.

🔟Слухати Кирила і робити завдання, які він каже.
А якщо не згоден — спочатку зроби, а потім сперечайся.

1️⃣1️⃣ Вести кілька проєктів паралельно.
Тайм-менеджмент, пріоритети, чесна оцінка своїх сил.

1️⃣2️⃣Мати додатковий скіл (багато) або чітке розуміння, куди рости далі

1️⃣3️⃣Брати відповідальність.
За рішення. За команду. За результат. Навіть якщо щось пішло не так.

І перешли це повідомлення 5 друзям
і отримай карʼєрний успіх у цьому році.

✍️✍️✍️