🏢 Орендуєте житло в Києві? Тоді долучайтеся до Спілки орендарів та орендарок!
Запрошуємо на презентацію київського осередку Спілки — зустріч про те, як зробити оренду справедливою й регульованою.
Протягом заходу обговорюватимуть типові умови договору, практичні кроки захисту прав, механізми колективного представництва й формування спільноти взаємопідтримки.
Відразу після дискусії буде організована ініціативна група для посилення київського осередку.
📍 Українсько-данський молодіжний дім, Київ, вул. Володимирська, 5Б
🗓 21 вересня, 12:00
💸 Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.
🔍 Деталі в події.
Також нагадуємо, що на нашому YouTube-каналі є фільм про ситуацію з орендою в Україні та досвід ВПО.
Запрошуємо на презентацію київського осередку Спілки — зустріч про те, як зробити оренду справедливою й регульованою.
Протягом заходу обговорюватимуть типові умови договору, практичні кроки захисту прав, механізми колективного представництва й формування спільноти взаємопідтримки.
Відразу після дискусії буде організована ініціативна група для посилення київського осередку.
📍 Українсько-данський молодіжний дім, Київ, вул. Володимирська, 5Б
🗓 21 вересня, 12:00
💸 Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією.
🔍 Деталі в події.
Також нагадуємо, що на нашому YouTube-каналі є фільм про ситуацію з орендою в Україні та досвід ВПО.
❤22👍7👏2
👆 Так зараз виглядає урядовий палац Сінгха Дурбар у Непалі… Ось що буває, коли молоді забороняють користуватися соцмережами 🔥
Нещодавно ми стали свідками, як слідом за Шрі-Ланкою та Бангладеш ще в одній південноазійській країні знесли владу. Загинуло щонайменше два десятки протестувальників. Згоріла будівля парламенту. Прем'єра К. П. Шарму Олі скинуто. Президент Рам Чандра Паудел подав у відставку, але потім це спростував. Офіси урядових партій розгромлено. Маєтки багатьох можновладців спалено. Дружина одного з колишніх прем'єрів померла після атаки протестувальників на помешкання.
Чи справді «бунт зумерів» зруйнував стару систему? І що стоїть за цим вибухом?
Пояснити усе це ми попросили нашого редактора Дениса Пілаша. Читайте, що він розповів про Непал у картках.
Нещодавно ми стали свідками, як слідом за Шрі-Ланкою та Бангладеш ще в одній південноазійській країні знесли владу. Загинуло щонайменше два десятки протестувальників. Згоріла будівля парламенту. Прем'єра К. П. Шарму Олі скинуто. Президент Рам Чандра Паудел подав у відставку, але потім це спростував. Офіси урядових партій розгромлено. Маєтки багатьох можновладців спалено. Дружина одного з колишніх прем'єрів померла після атаки протестувальників на помешкання.
Чи справді «бунт зумерів» зруйнував стару систему? І що стоїть за цим вибухом?
Пояснити усе це ми попросили нашого редактора Дениса Пілаша. Читайте, що він розповів про Непал у картках.
❤15❤🔥3👍2🔥1
GLOBAL CALL: Ukraine must receive all it needs to win a just peace!
August 26, 2025
Україна має отримати все необхідне для перемоги!
Публічні й приховані домовленості між Трампом і Путіним роблять ризик нав’язування «миру» все більшим — «миру», який фактично легітимізує окупацію, депортації, масові вбивства та культурну колонізацію. Такий договір не припинить війну, а продовжить її іншими засобами.
Позиція «компромісу» між жертвою й агресором веде до нових конфліктів і підриву демократичних прав не лише в Україні, але й по всьому світі. Тому солідарність із Україною сьогодні — це обовʼязковий політичний вибір на користь права на самооборону, справедливого покарання злочинців і відновлення прав постраждалих.
Європейська мережа солідарності з Україною (ENSU) звертається до урядів ЄС, Норвегії та Великої Британії з вимогою відмовитися від політики умиротворення й зайняти рішучу позицію, яка дійсно захищатиме суверенітет і життя людей.
ENSU наполягає на невідкладних і безкомпромісних діях:
▪️ повне й негайне озброєння України та масштабна підтримка для розвитку власної оборонної промисловості;
▪️ передача заморожених російських активів Україні та посилення санкцій проти путінського режиму, його олігархів і компаній, що фінансують війну;
▪️ сприяння відмові Європи від російських енергоносіїв і впровадження суворих заходів проти тих, хто продовжує торгівлю з нею;
▪️ переслідування воєнних злочинців і захист прав усіх постраждалих.
Солідарність з Україною потрібно посилити та примножити. Тож закликаємо вас поширювати декларацію ENSU проти фальшивого «миру», що штовхає до умиротворення коштом жертви.
Публічні й приховані домовленості між Трампом і Путіним роблять ризик нав’язування «миру» все більшим — «миру», який фактично легітимізує окупацію, депортації, масові вбивства та культурну колонізацію. Такий договір не припинить війну, а продовжить її іншими засобами.
Позиція «компромісу» між жертвою й агресором веде до нових конфліктів і підриву демократичних прав не лише в Україні, але й по всьому світі. Тому солідарність із Україною сьогодні — це обовʼязковий політичний вибір на користь права на самооборону, справедливого покарання злочинців і відновлення прав постраждалих.
Європейська мережа солідарності з Україною (ENSU) звертається до урядів ЄС, Норвегії та Великої Британії з вимогою відмовитися від політики умиротворення й зайняти рішучу позицію, яка дійсно захищатиме суверенітет і життя людей.
ENSU наполягає на невідкладних і безкомпромісних діях:
▪️ повне й негайне озброєння України та масштабна підтримка для розвитку власної оборонної промисловості;
▪️ передача заморожених російських активів Україні та посилення санкцій проти путінського режиму, його олігархів і компаній, що фінансують війну;
▪️ сприяння відмові Європи від російських енергоносіїв і впровадження суворих заходів проти тих, хто продовжує торгівлю з нею;
▪️ переслідування воєнних злочинців і захист прав усіх постраждалих.
Солідарність з Україною потрібно посилити та примножити. Тож закликаємо вас поширювати декларацію ENSU проти фальшивого «миру», що штовхає до умиротворення коштом жертви.
❤🔥24❤5👍4👎4
📢 Щорічна конференція «Спільного» — долучайтеся!
Цього року разом із дослідницями, дослідниками та активістками з різних країн ми «шукатимемо Європу» 🌍
28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки.
Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів.
Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив!
Протягом двох днів говоритимемо про:
✊🏽 участь профспілок і громадських рухів у демократичних процедурах;
🚫 нові та старі кордони ЄС і виклики міграції;
⚠️ зростання впливу ультраправих партій і загрозу авторитарного повороту;
🌿 зелений перехід, екологічну політику та соціальну ціну кліматичних реформ.
Конференція проходитиме в онлайн-форматі 💻
Деталі про кожну панель і форми для реєстрації опублікуємо згодом.
Після реєстрації ви зможете отримати доступ до синхронного перекладу 🗣
Сподіваємося побачити якомога більше зацікавлених! Тож поширюйте допис серед колег, подруг і друзів 💌
Цього року разом із дослідницями, дослідниками та активістками з різних країн ми «шукатимемо Європу» 🌍
28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки.
Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів.
Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив!
Протягом двох днів говоритимемо про:
✊🏽 участь профспілок і громадських рухів у демократичних процедурах;
🚫 нові та старі кордони ЄС і виклики міграції;
⚠️ зростання впливу ультраправих партій і загрозу авторитарного повороту;
🌿 зелений перехід, екологічну політику та соціальну ціну кліматичних реформ.
Конференція проходитиме в онлайн-форматі 💻
Деталі про кожну панель і форми для реєстрації опублікуємо згодом.
Після реєстрації ви зможете отримати доступ до синхронного перекладу 🗣
Сподіваємося побачити якомога більше зацікавлених! Тож поширюйте допис серед колег, подруг і друзів 💌
❤29❤🔥5👍1🤯1
Спільне | Commons pinned «📢 Щорічна конференція «Спільного» — долучайтеся! Цього року разом із дослідницями, дослідниками та активістками з різних країн ми «шукатимемо Європу» 🌍 28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала…»
Чи зможе Європа стати простором транснаціональної солідарності, чи так і відтворюватиме структури нерівності та експлуатації, сформовані її колоніальним й імперським минулим❓
Попри те що Європу часто описують як простір інтеграції, мобільності, прав людини та демократії, вона водночас формується і практиками виключення, прикордонними режимами та поглибленням нерівностей.
На першій панельній дискусії конференції «В пошукає Європи» ми досліджуватимемо закладену в самій основі європейського проєкту напругу — між інклюзивністю та практиками виключення. Тож дискусія зосередиться на питаннях громадянства, кордонів і мобільності.
Звертаючись до східного кордону Європи, ми пропонуємо розглянути «Півдні і Сходи» як метод, що допомагає побачити розмаїті та нерівномірні процеси європеїзації.
🟠 Модераторка: Дарʼя Сабурова, постдокторська дослідниця в Центральноєвропейському університеті.
Панелістки та панелісти:
▪️ Дарія Кривоніс, постдокторська дослідниця в Гельсінському університеті;
▪️ Еліза Паскуччі, старша дослідниця в Університеті Тампере;
▪️ Олександра Тарханова, наукова працівниця в Санкт-Галленському університеті;
▪️ Етьєн Балібар, професор-емерит Паризького університету Нантер.
🗓 Коли: 15 листопада, 14:00 (Київ)
💻 Де: онлайн
Деталі в події.
Реєстрація за посиланням.
Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.
Чекаємо всіх 🫶🏽
Попри те що Європу часто описують як простір інтеграції, мобільності, прав людини та демократії, вона водночас формується і практиками виключення, прикордонними режимами та поглибленням нерівностей.
На першій панельній дискусії конференції «В пошукає Європи» ми досліджуватимемо закладену в самій основі європейського проєкту напругу — між інклюзивністю та практиками виключення. Тож дискусія зосередиться на питаннях громадянства, кордонів і мобільності.
Звертаючись до східного кордону Європи, ми пропонуємо розглянути «Півдні і Сходи» як метод, що допомагає побачити розмаїті та нерівномірні процеси європеїзації.
🟠 Модераторка: Дарʼя Сабурова, постдокторська дослідниця в Центральноєвропейському університеті.
Панелістки та панелісти:
▪️ Дарія Кривоніс, постдокторська дослідниця в Гельсінському університеті;
▪️ Еліза Паскуччі, старша дослідниця в Університеті Тампере;
▪️ Олександра Тарханова, наукова працівниця в Санкт-Галленському університеті;
▪️ Етьєн Балібар, професор-емерит Паризького університету Нантер.
🗓 Коли: 15 листопада, 14:00 (Київ)
💻 Де: онлайн
Деталі в події.
Реєстрація за посиланням.
Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.
Чекаємо всіх 🫶🏽
❤25👍3🥴3❤🔥2👏1🤯1
💔 Криза універсалістських і демократичних цінностей, інституцій та емансипативних рухів триває вже не одне десятиліття. Зростання економічної нерівності, демонтаж соціальної держави та кліматична катастрофа роблять вразливими дедалі більше людей і створюють ґрунт для авторитарного правого реваншу.
Війна Росії проти України стала каталізатором цих процесів. Вона оголила не лише крихкість системи безпеки, а й глибину політичної та ціннісної кризи, у якій опинився світ. На тлі цієї ситуації дедалі активніше в боротьбу за переписування правил світової політики вступають сили, що поєднують авторитаризм, неоліберальну економіку та культурний консерватизм — від Путіна, Трампа й Моді до «Альтернативи для Німеччини», «Національного об’єднання» та інших правопопулістських рухів.
На другій панелі конференції ми обговоримо, як трансформуються демократичні інституції в умовах глобальної нестабільності, як ультраправі сили захоплюють дискурс і чи може оновлене розуміння європейського Просвітництва стати основою для нового прогресивного проєкту.
🎤 Модератор: Денис Горбач, дослідник у Лундському університеті.
Панелісти та панелістки:
▪️Ілля Матвєєв — політичний теоретик, дослідник авторитарного неолібералізму
▪️Ален Ліпєц — економіст, колишній керівник з досліджень у Національному центрі наукових досліджень (Франція), ексдепутат Європейського парламенту від Партії зелених
▪️ Валентина — аналітикиня.
▪️ Ольга Лушанкіна — соціологиня, активістка Ukrainische Linke Initiative, досліджує правий радикалізм, міграцію і гендер.
🗓 Коли: 16 листопада, 14:00 (за київським часом)
💻 Де: онлайн
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/jBY6x2Uoza4AE7Ff6.
Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.
Долучайтеся!
Війна Росії проти України стала каталізатором цих процесів. Вона оголила не лише крихкість системи безпеки, а й глибину політичної та ціннісної кризи, у якій опинився світ. На тлі цієї ситуації дедалі активніше в боротьбу за переписування правил світової політики вступають сили, що поєднують авторитаризм, неоліберальну економіку та культурний консерватизм — від Путіна, Трампа й Моді до «Альтернативи для Німеччини», «Національного об’єднання» та інших правопопулістських рухів.
На другій панелі конференції ми обговоримо, як трансформуються демократичні інституції в умовах глобальної нестабільності, як ультраправі сили захоплюють дискурс і чи може оновлене розуміння європейського Просвітництва стати основою для нового прогресивного проєкту.
🎤 Модератор: Денис Горбач, дослідник у Лундському університеті.
Панелісти та панелістки:
▪️Ілля Матвєєв — політичний теоретик, дослідник авторитарного неолібералізму
▪️Ален Ліпєц — економіст, колишній керівник з досліджень у Національному центрі наукових досліджень (Франція), ексдепутат Європейського парламенту від Партії зелених
▪️ Валентина — аналітикиня.
▪️ Ольга Лушанкіна — соціологиня, активістка Ukrainische Linke Initiative, досліджує правий радикалізм, міграцію і гендер.
🗓 Коли: 16 листопада, 14:00 (за київським часом)
💻 Де: онлайн
Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/jBY6x2Uoza4AE7Ff6.
Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.
Долучайтеся!
❤21👍1😢1🦄1
Гуляйполе — місто, де анархія колись була способом життя.
Саме тому сьогодні про нього знають далеко за межами України. Тут народився Нестор Махно, і звідси на початку XX століття поширився рух, який поєднав боротьбу за свободу з глибокою народною традицією самоврядування.
Цього літа команда «Ось бачиш!» поїхала до Гуляйполя, аби зафіксувати, як ці традиції живуть сьогодні і як про них зберігають памʼять дослідники та дослідниці ініціативи «Гуляйпільські старожитності».
🎥 Дивіться тизер репортажу проєкту й чекайте повний сюжет про батьківщину махновців уже цього тижня.
Саме тому сьогодні про нього знають далеко за межами України. Тут народився Нестор Махно, і звідси на початку XX століття поширився рух, який поєднав боротьбу за свободу з глибокою народною традицією самоврядування.
Цього літа команда «Ось бачиш!» поїхала до Гуляйполя, аби зафіксувати, як ці традиції живуть сьогодні і як про них зберігають памʼять дослідники та дослідниці ініціативи «Гуляйпільські старожитності».
🎥 Дивіться тизер репортажу проєкту й чекайте повний сюжет про батьківщину махновців уже цього тижня.
YouTube
Ось бачиш: як живе історія про батьківщину Махна?/ How does the story of Makhno’s homeland live on?
Гуляйполе — маленьке місто на сході Запоріжжя, але з сильним характером.Саме його вважають символом свободи й непокори в історії українського степу. Звідси п...
❤🔥30❤10👍4🔥3
Сьогодні нашому редактору й дорогому другу Саші Кравчуку мало б виповнитися 40 років.
Ця дата — ще одне нагадування про невимовний біль від його втрати. Уже два роки ми без нього: живемо, працюємо, тримаємося. Але відсутність Саші постійно нагадує про себе — у ненаписаних важливих текстах, небачених і неходжених стежках, у браку дружньої підтримки.
Водночас ті, кому пощастило знати Сашу, щодня відчувають його присутність. Вона допомагає нам радіти кожному дню, підтримувати близьких — так, як це завжди робив Саша. Вона триває у його дослідженнях соціально-економічної нерівності, які допомагають краще розуміти суспільство, у якому ми живемо, і боротися за справедливість.
Ці два роки ми не перестаємо дивуватися тому, скільки Саша встиг зробити за той час, що був з нами, і жалкувати за тим, скільки всього він міг би ще зробити. Ми бережемо пам’ять про нього — ділимося спогадами, його ідеями, його натхненням і вірою в краще майбутнє.
Ця дата — ще одне нагадування про невимовний біль від його втрати. Уже два роки ми без нього: живемо, працюємо, тримаємося. Але відсутність Саші постійно нагадує про себе — у ненаписаних важливих текстах, небачених і неходжених стежках, у браку дружньої підтримки.
Водночас ті, кому пощастило знати Сашу, щодня відчувають його присутність. Вона допомагає нам радіти кожному дню, підтримувати близьких — так, як це завжди робив Саша. Вона триває у його дослідженнях соціально-економічної нерівності, які допомагають краще розуміти суспільство, у якому ми живемо, і боротися за справедливість.
Ці два роки ми не перестаємо дивуватися тому, скільки Саша встиг зробити за той час, що був з нами, і жалкувати за тим, скільки всього він міг би ще зробити. Ми бережемо пам’ять про нього — ділимося спогадами, його ідеями, його натхненням і вірою в краще майбутнє.
Спільне Commons
Життя вирує, і якщо бути відкритим, то іноді воно посміхається. Пам’яті Саші Кравчука - Спільне Commons
Сьогодні, 6 листопада, нашому другу та редактору журналу «Спільне» мало виповнитися 38 років. Зазвичай, незважаючи на погоду, у цей день Саша збирав біля вогнища у якомусь Київському лісопарку десятки своїх дуже різних друзів. Це були люди, з якими він ходив…
❤46
🗳 Що таке справжня демократія — галочка у бюлетені чи здатність діяти разом? ✊🏽
У моменти політичних, соціальних та економічних криз демократія виходить за межі парламентів. Знаємо, діємо, практикуємо її на вулицях, у протестах, на робочих місцях, у щоденній боротьбі за гідність і права.
Проте що означає бути залученим до політичного та соціального життя у відносно спокійні часи?
На фінальній панельній дискусії конференції ми обговоримо:
❓яку роль відіграє партисипація у побудові соціально орієнтованого суспільства;
❓чи можлива демократія без участі громадян;
❓і чи може партисипативна демократія стати відповіддю на правий поворот, який переживає сьогодні Європа та світ.
🟠 Модераторка: Марія Соколова — дослідниця Центру соціології права та кримінології, редакторка журналу «Спільне».
Панелісти та панелістки:
▪️ Джиджі Рожеро — дослідник, теоретик автономізму (Італія).
▪️ Ірина Карамаркович — соціологиня, активістка (Австрія).
▪️ Олександр Кисельов — дослідник міграції та публіцист (Швеція).
Реєстрація на подію за посиланням. Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.
👉 Приєднуйтесь — поговоримо про демократію, яка діє.
У моменти політичних, соціальних та економічних криз демократія виходить за межі парламентів. Знаємо, діємо, практикуємо її на вулицях, у протестах, на робочих місцях, у щоденній боротьбі за гідність і права.
Проте що означає бути залученим до політичного та соціального життя у відносно спокійні часи?
На фінальній панельній дискусії конференції ми обговоримо:
❓яку роль відіграє партисипація у побудові соціально орієнтованого суспільства;
❓чи можлива демократія без участі громадян;
❓і чи може партисипативна демократія стати відповіддю на правий поворот, який переживає сьогодні Європа та світ.
🟠 Модераторка: Марія Соколова — дослідниця Центру соціології права та кримінології, редакторка журналу «Спільне».
Панелісти та панелістки:
▪️ Джиджі Рожеро — дослідник, теоретик автономізму (Італія).
▪️ Ірина Карамаркович — соціологиня, активістка (Австрія).
▪️ Олександр Кисельов — дослідник міграції та публіцист (Швеція).
Реєстрація на подію за посиланням. Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською і українською мовами.
👉 Приєднуйтесь — поговоримо про демократію, яка діє.
❤16👍6🔥3
7 листопада — день народження Нестора Махна, одного з ключових учасників селянських визвольних повстань початку ХХ століття. Очолюючи боротьбу проти будь-якої влади та примусу, він намагався втілити ідеї рівності й колективного врядування в українському степу.
🎉 Відсвяткувати цю дату пропонуємо переглядом репортажу з його рідного міста Гуляйполя — колись осередку анархічних ідей та практик.
Сьогодні місто знову живе під звуки війни, але його історію продовжують фіксувати дослідники та дослідниці ініціативи «Гуляйпільські старожитності». Вони збирають родинні архіви, старі світлини й свідчення місцевих, щоб досвід і традиції цього краю не зникли.
📺 Тож дізнавайтеся, як сьогодні живе пам'ять про спадок махновців, у новому сюжеті проєкту «Ось бачиш».
🎉 Відсвяткувати цю дату пропонуємо переглядом репортажу з його рідного міста Гуляйполя — колись осередку анархічних ідей та практик.
Сьогодні місто знову живе під звуки війни, але його історію продовжують фіксувати дослідники та дослідниці ініціативи «Гуляйпільські старожитності». Вони збирають родинні архіви, старі світлини й свідчення місцевих, щоб досвід і традиції цього краю не зникли.
📺 Тож дізнавайтеся, як сьогодні живе пам'ять про спадок махновців, у новому сюжеті проєкту «Ось бачиш».
YouTube
Ось бачиш: як живе історія про батьківщину Махна?/ How does the story of Makhno’s homeland live on?
Гуляйполе — маленьке місто на сході Запорізької області, яке стало символом свободи та непокори.
На початку ХХ століття тут народився Нестор Махно — лідер визвольних і селянських повстань, що прогриміли українським степом у часи революційних подій 1917–1921…
На початку ХХ століття тут народився Нестор Махно — лідер визвольних і селянських повстань, що прогриміли українським степом у часи революційних подій 1917–1921…
❤🔥29❤9🔥2🥴1
🌱 Де і як шукати межу між правом на здорове довкілля, кліматичною справедливістю та іншими суспільними інтересами в умовах війни?
Законодавство ЄС та України визнає збереження довкілля суспільним інтересом і надає йому широкий правовий захист. Продовжуючи шлях країни-кандидатки до ЄС, Україна впроваджує екологічні та енергетичні реформи у прискореному темпі — навіть під час війни.
Ці процеси порушують низку дискусійних питань на перетині Євроінтеграції, безпеки «тут і зараз» та протидії кліматичній кризі 👇
▪️Що робити, якщо збереження довкілля суперечить іншим суспільним інтересам?
▪️Чи виправдовує продовольча безпека інтенсивне використання пестицидів?
▪️Чи варто забудовувати гірські хребти вітряками задля енергетичної незалежності?
Про це говоритимемо на другій панелі конференції «В пошуках Європи», долучитися до якої запрошуємо і вас!
🟠Модераторка події: Ольга Бойко, фасилітаторка. З 2019 по 2025 координувала міжнародну мережу Climate Action Network EECCA, 4 роки працювала у Раді Української кліматичної мережі, авторка статей про деколонізацію та кліматичну справедливість, учасниця партисипативного Фонду Далан
Панелісти та панелістки:
🟩 Віктор Гавриленко, завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова», директор заповідника у 1990–2021 роках, заслужений природоохоронець України.
🟩 Сергій Гриньов, віцепрезидент Спілки пасічників України, військовослужбовець.
🟩 Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля.
🟩 Юрій Задорожній, фахівець з оцінки впливу на довкілля громадської організації «Екоклуб».
🟩 Олена Кравченко, виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».
🗓 Коли: 15 листопада, 17:00 (за київським часом)
💻 Де: онлайн-трансляція на нашій сторінці у Facebook.
🔗 Реєстрація на подію.
Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською та українською.
До зустрічі вже цими вихідними! 👋🏽
Законодавство ЄС та України визнає збереження довкілля суспільним інтересом і надає йому широкий правовий захист. Продовжуючи шлях країни-кандидатки до ЄС, Україна впроваджує екологічні та енергетичні реформи у прискореному темпі — навіть під час війни.
Ці процеси порушують низку дискусійних питань на перетині Євроінтеграції, безпеки «тут і зараз» та протидії кліматичній кризі 👇
▪️Що робити, якщо збереження довкілля суперечить іншим суспільним інтересам?
▪️Чи виправдовує продовольча безпека інтенсивне використання пестицидів?
▪️Чи варто забудовувати гірські хребти вітряками задля енергетичної незалежності?
Про це говоритимемо на другій панелі конференції «В пошуках Європи», долучитися до якої запрошуємо і вас!
🟠Модераторка події: Ольга Бойко, фасилітаторка. З 2019 по 2025 координувала міжнародну мережу Climate Action Network EECCA, 4 роки працювала у Раді Української кліматичної мережі, авторка статей про деколонізацію та кліматичну справедливість, учасниця партисипативного Фонду Далан
Панелісти та панелістки:
🟩 Віктор Гавриленко, завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова», директор заповідника у 1990–2021 роках, заслужений природоохоронець України.
🟩 Сергій Гриньов, віцепрезидент Спілки пасічників України, військовослужбовець.
🟩 Оксана Станкевич-Волосянчук, кандидатка біологічних наук, експертка з питань екології та охорони довкілля.
🟩 Юрій Задорожній, фахівець з оцінки впливу на довкілля громадської організації «Екоклуб».
🟩 Олена Кравченко, виконавча директорка міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».
🗓 Коли: 15 листопада, 17:00 (за київським часом)
💻 Де: онлайн-трансляція на нашій сторінці у Facebook.
🔗 Реєстрація на подію.
Усі, хто попередньо зареєструються, отримають доступ до синхронного перекладу англійською та українською.
До зустрічі вже цими вихідними! 👋🏽
❤11👍1