🌾 Вже багато років українські посадовці у питанні розвитку економіки роблять ставку на родючість українських ґрунтів і сільське господарство. Так, українське зерно і справді стало провідним ресурсом для експорту та продовольчого забезпечення багатьох країн.

Що ж відбувається із сільським господарством тепер, коли внаслідок війни значну частину української землі неможливо обробляти?

Цьому питанню присвячено новий епізод подкасту «Ukraine The Possible». Під час прослуховування ви дізнаєтеся:
▪️ як війна вплинула на агросектор країни;
▪️ про наслідки земельної реформи;
▪️ виклики, з якими стикаються українські фермери;
▪️ майбутні перспективи сільськогосподарської галузі.

🎧 Слухайте епізод на зручній для вас платформі.
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud

❓ How does the full-scale war affect the Ukrainian agricultural sector? What are the consequences of land reform? And what are the challenges facing Ukrainian farmers❓

🎧 Listen to the new episode of the podcast «Ukraine The Possible» about the impact of the war on the agricultural landscape of Ukraine and the prospects of the agricultural industry.

У 1953 році в Південно-Африканській Республіці був прийнятий закон, який офіційно дозволяв сегрегацію в таксі, машинах швидкої допомоги, катафалках, автобусах, потягах, ліфтах, на лавках, у туалетах, парках, церковних залах, ратушах, кінотеатрах, театрах, кафе, ресторанах, готелях, школах та університетах.

Цей закон був лише одним із десятків, за допомогою яких правлячі кола ПАР 43 роки поспіль системно впроваджували політику гноблення та сегрегації проти місцевого чорношкірого населення, а також переселенців з Азії. Багато в чому її відгомін зумовлює економічну нерівність у ПАР і нині — за цим показником вона серед світових «лідерів».

❓ Що ж уможливило появу однієї з найвідоміших расиських систем ХХ століття?
❓ Які фактори й передумови сприяли становленню політики апартеїду?
❓ Які саме расиські закони були запроваджені в той період?
❓ Хто були та залишаються бенефіціарами системи дискримінації та гноблення?
❓ І який їй чинився опір?

Відповіді на ці питання ви дізнаєтеся з історичної розвідки нашого автора Романа Кожевнікова.

«Багато людей з інвалідністю, як у мене, згодні не отримувати пільги та додаткові кошти, аби їм дали можливість офіційно працевлаштуватися!»

2760 грн на місяць — розмір пенсії за І групою інвалідності в Україні сьогодні. При цьому, отримувачі цих виплат нерідко змушені самотужки забезпечувати себе ліками, платити за медичні обстеження і купувати все необхідне для адаптації у наявних умовах.

Із огляду на такий низький рівень державного соціального захисту та негнучкі умови отримання пільг, чимало людей з інвалідністю часто готові відмовлятися від них, аби лише мати змогу працевлаштуватися.

▪️ Які перешкоди в них з’являються на шляху пошуку роботи?
▪️ І яких змін потребує державна сфера підтримки людей з інвалідністю, враховуючи те, що в умовах війни кількість людей з таким статусом стає дедалі більшою?

Про все це ми поговорили з українками і українцями, які давно живуть зі статусом інвалідності в Україні, їхніми родичами та ветеранами, які повернулися з війни з важкими травмами. Про що вони нам розказали, — читайте в новій статті Олександра Кітраля.

🛜 Закони про захист цифрових прав і персональних даних, сприяння створенню публічних бібліотек, прозорість даних та заборона масового відеоспостереження.

Ми живемо в епоху стрімкого розвитку інновацій. Проте, як і раніше, розробка цих інновацій значно випереджає створення належних методів їх впровадження в суспільство та культуру.
Дослідження етичності технологій, неадекватних регуляцій інформаційної сфери і захисту даних є одними з чільних завдань, якими займаються піратські партії багатьох країн.

Останні ж вибори до Європарламенту завдали по піратам нищівного удару: Європейська піратська партія втратила трьох із чотирьох своїх депутатів.

❓ Чому в таких умовах перехопити естафету прогресивної технологічної політики повинна лівиця?
❓ І чому створення справедливого суспільства рівності неможливе без випрацювання належних політик у сфері даних?

Читайте про це в статті соціал-демократичного пірата Ілляса Ахмедова.

До початку нового витка ізраїльсько-палестинської війни в секторі Гази проживало близько 830 вихідців з України, що є однією з найбільших мігрантських груп у заблокованій прибережній зоні.

Це пояснюють чималою кількістю шлюбів між українками й арабами, які вирушали здобувати освіту до СРСР. Так познайомилися і батьки дослідниці Рити Адель, чия мати є українкою, а батько — палестино-йорданцем. В Україні Рита провела все дитинство і юнацькі роки. А в 2003 році її родина переїхала до Йорданії.

Маючи таку історію, зараз сімʼя Рити є дотичною як до війни, яка відбувається в Україні, так і до бомбардувань ізраїльським урядом Гази.

Досвід таких людей є надзвичайно важливим для пошуку шляхів солідарності між українцями і палестинцями. Тож ми запросили Риту на інтервʼю.

Читайте, чому ця солідарність видається їй примарною і чим це обумовлено, — за посиланням.

«Як соціальний географ я вивчаю міжнародну систему, і я завжди вірив, що щось, настільки жахливе, як те, що відбулося в Тиграї, вимагало б термінової реакції з боку ООН. На жаль, цього не сталося».

У червні цього року дослідницький інститут «New Lines Institute» опублікував звіт про військові злочини під час війни у ефіопському регіоні Тиграй. Зокрема, у ньому йшлося про те, що дії збройних сил Ефіопії і ахмарського ополчення можуть мати характер геноциду народу Тиграй.

Військове протистояння між федеральною владою Ефіопії і народом автономного регіону Тиграй розпочалося 3 листопада 2020 року й тривало 2 роки. У ході конфлікту Тиграй було відрізано від комунікації — інформація про події не з'являлася ззовні.

Події, що спричинили загибель близько мільйона людей, десятки тисяч біженців і біженок, спустошення цілих районів, були майже повністю проігноровані міжнародною спільнотою.

▪️ Що ж відбувалося під час війни у Тиграї?
▪️ Як збройний конфлікт змінив життя тиграйців та екологію регіону?
▪️ І які перешкоди постають перед дослідниками у висвітленні тих подій?

Дізнавайтеся про це з інтерв'ю з Теклехайманотом Велдемайклом.

«Наскільки насправді відрізняється деколоніальність, зациклена на маніхейській ворожості до Заходу, від правого та авторитарного популізму, що нині піднімає свою голову по всій Європі…?»

Раніше маловідомий термін академічного лексикону «деколоніальність» сьогодні перетворився на загальновживаний і догматичний означник всього, що позначає звільнення від «західного диктату» і західних «цивілізаційних універсалій». Ба більше, за словами автора нашої сьогоднішньої публікації, він фактично перетворився на бренд, під яким деколонізувати почали все: від територій і країн до гіпстерів та догляду за собою.

❓Коли та за яких умов з'явилася та набула популярності теорія деколоніальності?
❓Чому деколоніалізм вдається до радикального партикуляризму, відкидаючи будь-який універсалізм, тим самим потрапляючи в категоріальну пастку?
❓ І чому жаргон деколоніальності може звести нанівець прагнення звільнитися від пригноблення і побудувати рівне та справедливе суспільство?

Читайте в статті дослідника критичної теорії Ніла Ларсена, як під «деколоніальними неологізмами» ховаються методологічні категоріальні помилки, ігнорування історичного досвіду та підтримка сучасних авторитарних режимів.

Сьогодні виповнюється рік, як ми працюємо і живемо без нашого редактора і друга Саші Кравчука.

Досі важко повірити в це — повірити, що Саші нема. Адже досі, готуючи публікації, ми оглядаємося на критерії якості, які були важливі для Саші. Ми досі впроваджуємо ініційовані ним ідеї спецпроєктів і форматів. І ми продовжуємо запитувати себе, чи сказав би Саша своє «давай постить і підемо на обід» перед публікацією.

Нам було надзвичайно складно налаштувати роботу без Сашиної участі й підтримки. Проте вдалося нам це саме завдяки досвіду роботи із ним та всьому тому, чого Саша нас навчив.

Дякуємо, що ти був і продовжуєш бути у наших найкращих спогадах та спільних надіях на справедливий світ!

Більше про Сашу читайте у статті, присвяченій його особистості, поглядам і науковому доробку.

«Вільна школа» оголошує набір учасників!

Цей проєкт ініційований студентами вищих навчальних закладів Львова та спрямований на обмін знаннями та обговорення актуальних питань науки та мистецтва. Ми проводимо наші заняття на волонтерських засадах та вони є повністю вільними для відвідування зареєстрованих учасників.

Всі заняття будуть відбуватись вживу у Львові з 29 липня по 8 серпня!

В програмі школи:
• Література: огляд сучасних тенденцій
• Філософія: Жижек, Бадью, Альтюссер
• Політика: актуальні проблеми
• Творча майстерня: створення зіна та мистецька теорія
• Історія: світ-системний аналіз
• Інформатика: теорія формальних мов та аналіз комп'ютерних ігор
• Психологія

Бажаєте долучитись? Реєструйтесь за посиланням:
Посилання

Отримати відповіді на запитання можна за посиланням:
Посилання

Не пропустіть можливість поглибити свої знання в різних галузях та розширити коло знайомств!

«Цей жах почався з точки великої надії і віри в революцію».

У березні 2011 року на хвилі «Арабської весни» у різних містах Сирії почалися масштабні антирежимні протести, учасники й учасниці яких вимагали відставки президента Башара Асада, відміни чинного з 1962 року надзвичайного стану і проведення демократичних реформ.

Вже влітку того ж року через агресивне придушення авторитарним режимом демократичного руху громадянське протистояння переросло у повномасштабний озброєний конфлікт, до участі в якому з часом підключились Росія, Іран, США, Туреччина та інші держави.

Маючи спільний досвід і спільного ворога — РФ, ми вирішили поговорити про бачення перспектив солідарності між сирійцями та українцями з британсько-сирійською авторкою і активісткою Лейлою аль-Шамі.

У інтервʼю із Лейлою ви також дізнаєтеся про:
▪️ наявну ситуацію сирійського протистояння після 13 років війни;
▪️ російську підтримку режиму Асада;
▪️ роль лівих у сирійській революції;
▪️ надію на прогресивні перетворення в регіоні.

Читайте і не забувайте поширювати матеріал серед зацікавлених у темі глобальної солідарності друзів і подруг.

Усі, кому цікава історія філософії, напевно, знають про умовний поділ цієї науки на континентальну й аналітичну. Континентальна філософія майже завжди має політичне забарвлення. Натомість аналітична знаходиться неначе «над історією та політикою».

Чому ж так трапилося? Це питання порушує британський філософ Кристоф Шуринґа у своїй статті «Народження аналітичної філософії з духу маккартизму».

У нашому перекладі цієї публікації ви також дізнаєтеся про:
▪️ міфи про походження аналітичної філософії;
▪️ те, чи завжди аналітична філософія була аполітичною;
▪️ як гоніння на американських професорів-марксистів у добу маккартизму вплинули на формування інтелектуальної сцени США;
▪️ і нарешті — що сьогодні заважає філософам-аналітикам знову повернути політичний аспект у свої праці.

Про все це та багато інших маловідомих деталей виникнення аналітичної філософії — за посиланням.

19 липня у віці 87 років помер соціальний антрополог Джеймс Кемпбел Скотт.

Його імʼя можна віднести до плеяди найсміливіших анархістів-антропологів, роботи яких прагнуть переосмислити уявлення про так званий «природний стан» людства, соціальну організацію, витоки нерівності і появу держави.

Досліджуючи соціальну і політичну історію Південно-Східної Азії, Скотт привертав увагу до різноманітних традиційних практик саботажу і непокори державному контролю. Своїми працями він підважив розмежування світової мапи чіткими кордонами, наголошуючи на значенні територій-лакун. Чільна частина доробку дослідника присвячена вивченню відносин людини й природи та соціальній організації, яка будується цим звʼязком.

Коротко кажучи, роботи Джеймса Кемпбела Скотта зробили чималий вплив на поширення ідей анархістської антропології в інтелектуальному світі. Попри це жодна його праця досі не була видана в Україні, терена якої згадуються в корпусі досліджень Скотта.

Тож сподіваємося, що прочитання присвяченої видатному антропологу статті надихне вас на самостійний пошук і ознайомлення з його працями.

«Післявоєнна відбудова країни — це не лише відновлення зруйнованого, але й можливість для переосмислення та впровадження змін у суспільстві».

В умовах війни перспектива створення утопічного майбутнього, де всі проблеми будуть враховані, видається дуже далекою. Проте вже зараз про такі можливості необхідно говорити як про виразний реальний проєкт, що слугуватиме орієнтиром у відбудові.

Найважливішим для такої справедливої реконструкції є врахування голосів вразливих груп населення, зокрема жінок.

❓Як уявляють інклюзивне майбутнє українські феміністки❓

Пошук відповіді на це питання — одне з центральних завдань дослідницького проєкту «Виявлення феміністичних підходів до реконструкції та відновлення для справедливого та інклюзивного миру в Україні», основним методом якого є проведення серії феміністичних діалогів.

Читайте у нашій сьогоднішній публікації репортаж із однієї з таких зустрічей українських правозахисниць, активісток та профспілкових лідерок, яка відбулася в листопаді 2023 року.

Може, це й не «Апокаліпсис сьогодні», але вартує уваги! 📢

Більшість із нас бачили В'єтнамську війну крізь кадри американських фільмів зі спецефектами та відомими зірками. Однак історія цієї війни набагато ближча до нас, аніж голлівудська вигадка.

Познайомитися зі справжніми історіями В'єтнамської війни ви зможете подивившись документальний фільм режисерки Тетяни Ганжі, в якому зібрано спогади українських ветеранів, що допомагали в'єтнамському спротиву захищатися від американських авіанальотів.

Фільм вже доступний на нашому YouTube-каналі.

Масові протести, які супроводжувалися жорсткими сутичками з поліцією, розгоном демонстрантів водометами й сльозогінним газом 💥

Цієї весни ми вдруге стали свідками масштабного протистояння просуванню урядом Сакартвело «Закону про прозорість іноземного впливу». Проте цього червня його таки було прийнято.

З огляду на те, що цей закон практично повністю копіює аналогічну російську законодавчу ініціативу, часто його так і називають «російським».

▪️ Та чи можна вважати його прийняття зміною євроінтеграційного курсу Сакартвело на користь зближення з Росією?
▪️ Які загрози, націлені на місцевих активістів і активісток, приховує саркатвельський закон про «іноагентів»?
▪️ Який прогресивний порядок денний є актуальним для низового руху Сакартвело?
▪️ І які наслідки ухвалення закону так схвилювали активістів і активісток?

Про це ми запитали картвельських активісток Александру Арошвілі та Маріам Шенгелія. Читайте інтервʼю з ними за посиланням.

🤫 «Це останній час, коли ми можемо про це говорити».

В рамках проєкту «Ось бачиш!» ми опублікували чимало відеорепортажів про українські волонтерські й активістські ініціативи, діяльність яких спрямована на зміни в суспільстві.

Наступна ж наша історія особлива. Адже вона присвячена активістам і активісткам, які подорожують в минуле й актуалізують голоси, що тривалий час таїлися в тиші.

З 2021 року ініціатива «Після тиші» займається пошуком свідків Другої світової війни, окупації, Голокосту, Голодомору, репресій, насильства владних режимів. Її учасники й учасниці записують історичні інтервʼю, зберігають досвіди раніше прихованого і табуйовано та озвучують спогади, які тривалий час зберігалися в тиші.

Знайомтеся з роботою ініціативи і кількома героями та героїнями її історичних розвідок у новому репортажі проєкту «Ось бачиш!». А поділитися історією своєї родини або більше дізнатися про свій регіон ви зможете завітавши у новий простір «Після тиші», який скоро відкриється у Львові.

16.08. Від янголів до активісток: боротьба медсестер в Україні

👩‍⚕️Медсестрам часто доводиться протистояти сприйняттю себе як «добрих янголів» або «розпушувачів подушок», а не справжніх професіоналок, кажуть дослідниці Джулії Нельсон та Ненсі Фолбер.

💉Таке двоїсте положення дозволяє недооцінювати їхню працю та ускладнює боротьбу за свої права. Це добре видно на прикладі української медичної системи, яка за останні роки пережила величезні потрясіння — COVID-19 та російське вторгнення.

✊Але попри велику потребу в праці медсестер в обох випадках, їх проблеми залишилися поза увагою. Саме з таким приниженням ролі медсестер вже 5 років бореться рух «Будь як Ніна».

🔎 Детальніше про це ви можете дізнатись від дослідниці жіночої зайнятості, активістки «Соціального руху» Альони Ткаліч під час лекції, де буде обговорено:

🔹 Хто такі «бранці любові»?
🔹 Чому медреформа загравала з гендерною рівністю, але ігнорувала медсестер?
🔹 У чому секрет популярності руху «Будь як Ніна»?
🔹 Чому пандемія й війна мали різний вплив на становище медсестер?

🔸 Коли? 16 серпня о 18:00, п’ятниця
🔸 Де? Київ з можливістю долучитися онлайн.
Зареєструватися можна пройшовши за посиланням (посилання прийде на Вашу пошту після реєстрації).
🔸 Подія на Фейсбук

🔦 Стабілізаційне відключення

За останній час такі сповіщення вийшли в топ у телефонах українок і українців. Понад два місяці ми всі були змушені винаходити власні способи пристосування до умов жорсткої економії електроенергії, спричинених ракетними обстрілами. А наразі ми однаково з острахом очікуємо багатогодинних відключень світла, які прогнозують взимку.

Проте навіть такі труднощі можна назвати везінням. Адже у деяких населених пунктах прифронтових територій України електроенергія повністю відсутня вже рік, а то й більше.

Так людям доводиться зберігати їжу у тазиках з водою, прати руками та їздити під обстрілами до місць, звідки можна додзвонитися родичам.

Що допомагає їм впоратися і налагодити побут в таких умовах, — читайте в інтервʼю з мешканками та мешканцями чотирьох сіл Харківської, Сумської та Миколаївської областей.

«Без електроенергії важко було жити перші три дні. Потім починаєш пристосовуватися. Ми створили для людей “пункт незламності”, де встановили генератор, і жителі з ранку й до обіду могли приходити заряджати свої мобільні телефони. Також за допомогою генератора подавали воду, оскільки в нашому селі працює система централізованого водопостачання».

Вітаємо з 1 вересня 🏫 🍂

День знань — свято, яке стосується кожної й кожного з нас. Адже саме освіта є чільним фактором розвитку й формування і особистості, і суспільства в цілому.

Тож ми бажаємо не забувати, що навчання — наше спільне невідʼємне право, і аж ніяк не привілей. Зичимо наснаги відстоювати це право й боронити його від законотворців, які щороку додають перешкод.

Натхненням у цьому вам може стати:
📓 добірка аналітичних статей з оцінкою актуальних законодавчих ініціатив та візій прогресивних змін в галузі освіти.
🎦 серія відео, які у легкому й доступному форматі пояснюють важливість доступної освіти у відбудованій Україні. Дивіться і не забувайте поширювати анімації серед друзів і подруг.

Побудуймо доступну освіту для відновленої України разом!

Безкоштовна і якісна освіта — не утопія, а невід'ємне право кожної людини!

Вітаємо з Днем знань і бажаємо вдалого навчального року ✊