Які важливі висновки слід зробити з кейсу колишнього учасника Дивізії СС «Галичина» Ярослава Гунька? 👇

22 вересня під час візиту президента Володимира Зеленського до канадського парламенту присутні оваціями вітали 98-річного Ярослава Гунька. Його запросив спікер парламенту Ентоні Рота, представивши «героєм України».

Присутність на заході колишнього ССівця очікувано обурила міжнародну спільноту. Тим часом в Україні, навпаки, невдоволені ті, хто вважають глорифікацію Дивізії необхідною частиною історії про боротьбу за незалежність.

Більше того, 27 вересня у Музеї історії Києва відкрилася фотовиставка, організатори якої, окрім іншого, проводять паралелі між Дивізією та сучасною Третьою окремою штурмовою бригадою, котра бере участь у боротьбі проти російського вторгнення.

❓ Що не так з Дивізією Ваффен-СС«Галичина», і чому її героїзація є небезпечним заграванням з памʼяттю, яке шкодить розвиткові демократичної України❓

Читайте в статті Марти Гавришко.

«В Україні існує одне бачення майбутнього — європейське. Однак форма і вигляд цього майбутнього для міст залишаються невизначеними».

Ми вже опублікували чимало статей про стратегії і принципи, на яких має ґрунтуватися повоєнна відбудова України. Сьогоднішній матеріал є важливим доповненням і розширенням теми етичного підходу до відновлення міст.

Урбаніст Ґруя Бадеску акцентує на:
👉 Важливості застосування підходу, який включатиме роботу з травматичним минулим і втіленням бачень майбутнього.
👉 Спираючись на порівняння повоєнних відбудов в історії, дослідник зазначає, що навіть найкращі з них можуть бути шкідливими для України.
👉 Підкреслює, що простір є місцем конкуренції ідентичностей. Чи будуть у ньому втілені потреби комерційних структур чи інтереси суспільства — залежить від залученості у процес відбудови місцевих громад!

Тож, чому важливий контекст, суб'єктність населення, і що таке етичний підхід до післявоєнної відбудови, — читайте в статті.

Не так давно ми ще мали побоювання щодо наступу з території Придністров’я, а влітку одночасно з Молдовою отримуємо статус кандидата в ЄС 🤷🏻‍♀️

Напевно, спільний кордон є чи не найпершим аргументом для того, щоб цікавитися подіями в Молдові. Проте існує багато інших чинників, які роблять важливим аналіз політично-економічного ландшафту близької пострадянської країни.

Серед них:
▪️ криза впливу соціалістичних ідей та просування неоліберальних реформ;
▪️ тривала історія впливу РФ на внутрішню й зовнішню політику;
▪️ переорієнтація на європейський вектор;
▪️ а ще цілковита залежність розв'язання замороженого придністровського конфлікту від результату російсько-української війни.

Саме тому радимо вам не пропустити інтервʼю з Александру Лешану, в якому історик розповідає про пострадянську трансформацію Молдови та подальші перспективи її розвитку після 24 лютого 2022 року.

🧩 Яких принципів важливо дотримуватися, аби процес відбудови України був орієнтованим на потреби людей, а не бізнесу?
🧩 І шо має робити держава, аби правильно скерувати цей процес?

🎧 Слухайте в озвучці статті Олександри Кохан тут. Або підписуйтеся на наш Spotify, аби першими дізнаватися про нові статті «Спільного» в форматі аудіо ✅

🔥 Це сталося! У «Спільного» новий друкований випуск 🤩

Минулого місяця редакцію нашого журналу запросили до участі у великому книжковому ярмарку в місті Ґетеборг, Швеція. І ми вирішили, що ніщо нас не презентує краще, аніж новий друкований випуск. Тож зібралися і, завдяки підтримці шведського видання «Glänta», таки видали перший англомовний, а загалом — тринадцятий друкований журнал ✊🏽

У цьому незапланованованому, але від того не гіршому, випуску зібрані ключові тексти, опубліковані на нашому сайті від початку повномасштабного вторгнення.

🔗 Ознайомится із ним у форматі PDF можна на сайті.
📓 А замовити друковану версію — за посиланням.
❗️ Зверніть увагу, що журнал коштує 10 фунтів. Усі кошти від продажів будуть перераховані на гуманітарні потреби та підтримку лівих і профспілкових активістів у армії.
🤝 Прибуток від продажу журналів на ярмарці ми також передамо лівій волонтерській організації «Колективи солідарності». Задонатити їм безпосередньо можна тут.

Сподіваємося, що порадували вас гарними новинами! Не забудьте розповісти про англомовний випуск закордонним друзям та подругам. І продовжуйте читати «Спільне» 💛🖤

«Освіта — не товар, універ — не базар», «Ви нам корупцію — ми вам революцію!», «Бунтуй, кохай, права не віддавай!»

Ставте ❤️якщо також хоч раз кричали ці гасла на вулицях українських міст під час протестів проти комерціалізації освіти!

Підводка трохи ностальгічна, проте новий репортаж проєкту «Ось бачиш!» далеко не про тугу за «славетним минулим». Адже для участі в ньому ми запросили представниць і представників кількох поколінь легендарної студентської профспілки «Пряма дія», які:

✊🏽 Розкажуть, чому освіта є важливим чинником мобілізації навіть під час війни.
✊🏽 Поділяться своїм досвідом успішної низової самоорганізації.
✊🏽 На власному прикладі покажуть, що універи є чудовим місцем, аби навчитись відстоювати свої права.

Багато хто з героїв та героїнь нашого репортажу й нині лишаються активними громадськими діячами й діячками, а деяким, на жаль, доводиться застосовувати свої навички боротьби на передовій у лавах армії.

🍩 Підтримати їх можна донатами на рахунок антиавторитарної волонтерської організації «Колективи солідарності».
🙌🏽 А підтримати українську освіту — вступом в «ПД», якщо ви також належите до студентства 🤜🏼🤛🏻
✔️ А нас — підпискою на YouTube-канал і шерами репортажу.

⏰ 26 липня ранок у Нігері розпочався із затримання президента Мохамеда Базума, закриття кордонів, оголошення комендантської години і захоплення влади воєнною хунтою на чолі з командиром Абдурагманом Тчіані.

Не те, щоб такі ранки були вкрай незвичними для країни, в якій після проголошення незалежності від Франції у 1960 році відбулося вже п'ять військових переворотів. Проте саме події 26 липня призвели до масштабної міжнародної кризи. Адже Нігер вже кілька років тяжіє до мирної та демократичної зміни влади.

▪️ Чому ж у країні, де більше 65% населення вважають демократію кращою формою правління, військові перевороти стають альтернативою виборам?
▪️ Якою є справжня причина заколоту: офіційно проголошений захист національної безпеки чи все-таки боротьба за контроль над корупційними схемами?
▪️ Які інтереси переслідують імперіалістичні країни в Африці, зокрема в Сахелі?
▪️ І чому на демонстраціях прибічників перевороту майоріли російські прапори?

Розібратися в цьому всьому і краще зрозуміти африканський контекст допоможе стаття французького дослідника Поля Марсіяля.

«Під час розмови вони нерідко плакали».

Тричі за півроку змінювати житло з двома дітьми, проходити квести містом у пошуках гуманітарки і поєднувати репродуктивну працю з пошуками заробітку.

🎧 Слухайте про те, як це — жити з дітьми в умовах війни в аудіоверсії нашої статті «Суцільний чорний день: як живуть матері в скрутних обставинах».

​😏 Ми рішуче налаштовані вкрасти ваші вихідні!

А точніше, запросити 4-5 листопада на щорічну конференцію «Спільного», яка цього разу присвячена діалогу та обміну досвідом між периферійними країнами.

Спецпроєкт «Діалоги периферій» ми розпочали цієї весни. І відтоді опублікували чимало матеріалів, у яких звучать голоси активісток й активістів із різних регіонів — від Латинської Америки до Східної Азії. Нині ж ми збираємо всіх на спільне обговорення таких питань:

❗️ клімат, голод, гарантії світової безпеки, стратегії протистояння авторитаризму, становище жінок, біженців і працівниць в умовах війни❗️

🗣 Дискусії відбуватимуться онлайн під час 6 окремих подій.
👌За умови попередньої реєстрації, ви зможете взяти участь у дискусіях та отримати синхронний переклад українською і англійською мовами.
🗒 Деталі про кожну панель та посилання на реєстрацію шукайте на нашому сайті.

Тож відмічайте дати в календарі, знайомтеся з публікаціями спецпроєкту і готуйтеся до продуктивного й корисного вікенду разом зі «Спільним».

Всіх дуже чекаємо 💛🖤

«Трагедією Ізраїля є те, що, з одного боку, він оточений країнами, націоналістичні вожді яких хочуть його знищити, а, з іншого — він сам є опанований вождями, сп’янілими від шовіністичного й мілітаристичного божевілля».

18 день триває криваве протистояння між Ізраїлем і Палестиною. Здається, що знайти реальні перспективи його найшвидшого припинення і подальшого мирного врегулювання, яке врахувало б національні прагнення обох народів, буде дуже важко.

❗️Проте в історії є приклади єврейських національних рухів, які пропонували альтернативи сіоністському проєкту «зібрати всіх євреїв у Палестині». Найвпливовішим із них була соціалістична партія Бунд, програма якої обстоювала соціальні реформи, рівноправʼя жінок і чоловіків та право на національну ідентичність кожного народу.

У нашому новому матеріалі ми розкажемо про:
▪️ початок історії Бунду на теренах Російської імперії;
▪️ принципи їдишкейт і доцкейт, на яких будувалася програма Бунду;
▪️ співпрацю Бунду з українським визвольним рухом;
▪️ причини, чому бундівці так і не стали своїми в Ізраїлі.

Читайте статтю і памʼятайте, що національне визволення є неможливим без соціального.

​Українська земельна політика зумовила низку екологічних проблем, які потребували нагального вирішення ще до війни. Війна поглибила ці процеси, призвівши до забруднення вибухонебезпечними речовинами і важкими металами ґрунтів, водойм.

Таке забруднення унеможливлює вирощування їжі на кілька поколінь вперед, а його наслідки ще довго будуть відчутними не лише в Україні, а й у країнах, залежних від її продовольчого експорту.

Про ці проблеми ми поговоримо на першій панельній дискусії конференції «Діалоги периферій». Зокрема, торкнемося таких питань 👇

▪️ Що таке продовольчий суверенітет, хто і як за нього бореться;
▪️ Що відбувалося з землею в Україні до повномасштабної війни і відбувається зараз;
▪️ Якими були наслідки російського вторгнення для країн, які залежали від експорту українського продовольства;
▪️ Що кліматичні зміни означають для споживання і виробництва їжі;
▪️ Якими можуть бути шляхи до здорової, справедливої та деколонізованої продовольчої системи.

📆 Подія відбудеться 4 листопада о 12:00 (за Києвом) із трансляцією на FB та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації, ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українською й англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook. Підписуйтеся на івент, щоб не пропустити!

​Російське вторгнення в Україну стало трагічним свідченням глибокої кризи міжнародної безпеки. Наслідки цієї кризи призводять до посилення напруги чи початку активних бойових дій у периферійних регіонах, де населення роками жило під загрозою нападу з боку сусідів-імперіалістів. Ситуація ускладнюється і тим, що пригноблені народи схильні покладатися на допомогу різних конкуруючих імперіалістичних держав.

Порушити ці проблеми ми спробуємо разом з активістками й дослідниками з різних країн, які, зокрема, обговорюватимуть:
◼️ причин загострення регіональних конфлікт та роль так званих «великих держав» у них;
◼️ чи здатні ще міжнародні зусилля запобігати конфліктам й вирішувати їх
◼️ потенціал реформування існуючих міжнародних урядових організацій, таких як ООН, Африканський Союз та інші;
◼️ міжнародну солідарність всупереч логіці геополітичних блоків.

📆 Подія відбудеться 4 листопада о 15:00 (за Києвом) із трансляцією на FB та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації, ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українсько і англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook. Підписуйтеся на івент, щоб не пропустити!

Для більшості українців Палестина є надто далекою, щоб розумітися на її історії та політичних процесах. Проте фото та відео зі вщент зруйнованими від обстрілів вулицями сектора Гази свідчать, що їхні та наші досвіди однаково трагічні.

На тлі масштабних руйнувань Ізраїлем цивільної інфраструктури сектора Гази, тисяч цивільних жертв та повної блокади, український політикум обрав тактику відмовчування. Хоча до 7 жовтня, коли Хамас заявив про проведення операції «Повінь Аль-Акса», офіційна позиція України схилялася в бік Палестини. Про що свідчила, зокрема, підтримка численних резолюцій ООН проти незаконної окупації палестинських земель.

Така нерішучість української влади сьогодні викликає запитання:
❓ Що стало причиною зміни риторики українських політиків і дипломатів щодо системного порушення Ізраїлем міжнародного права?
❓ І чому українське суспільство, яке так само страждає від колоніального насильства, тяжіє до виправдань, а подекуди — до активної підтримки обстрілів Палестини?

Своїми міркуваннями у колонці для нашого видання поділилася Дарія Сабурова.

​Війна не лише посилює наявні проблеми нерівності, від яких страждають жінки в усьому світі, а й створює нові виклики.

Під час війни жінки та дівчата стають жертвами агресії, бійчинями, активістками, біженками й самотніми матерями.

На третій панелі ми хочемо обговорити зв’язок між цими жіночими досвідами проживання війни — від повсякдення до структурних та історичних процесів.

Запрошуємо вас долучитися! 🙌🏽
📆 Подія транслюватиметься 4 листопада о 18:00 (за Києвом) на FB та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українською й англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook. Підписуйтеся на івент, щоб не пропустити!

​Як працювати, коли на нас напали? 🤕

Поки країна перебуває у стані війни, влада запевняє, що трудові права «не на часі». Тож замість того, аби боротися за соціальні гарантії, справедливу економіку чи гідні умови праці, найбільш мобільні верстви населення, зокрема молодь, схильні «голосувати ногами» проти урядових реформ.

Так сталося в Україні, Вірменії, Грузії, Молдові та інших країнах, звідки люди масово поїхали працювати за кордон.

Тож на четверту панель ми запросили активісток й активістів із цих країн, яким є що розповісти про трудові права. Зокрема, вони поділяться досвідом і роздумами про:

• становище працівників в умовах неоліберальних реформ і скорочення соціальних видатків;
• вплив та дієвість профспілок;
• важливість боротьби за гідні умови праці навіть під час війни;
• перспективи й стратегії цієї боротьби під час повоєнної трансформації.

Запрошуємо до обговорення і вас!
📆 Подія транслюватиметься 5 листопада о 12:00 (за Києвом) на FB та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українською та англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook. Підписуйтеся, щоб не пропустити!

​Якщо люди полишають свої рідні домівки, то точно не від гарного життя.

Здавалося б, що це очевидна річ. Але міжнародна система прийому біженців часто ігнорує цю просту тезу, вдаючись до упереджень і «сортування» людей. Цю тему ми й хочемо актуалізувати на пʼятій панелі конференції «Діалоги периферій». А конкретніше, поговоримо про те👇

▪️ Чому умови прийому біженок з України відрізнялися від умов прийому переміщених людей з інших країн?
▪️ Чи може досвід українських біженців стати прецедентом для реформування та радикальних змін міжнародної системи прийому біженців?
▪️ Як може виглядати солідарність між переміщеними людьми з різних країн?

📆 Долучайтеся до дискусії 5 листопада о 15:00 на нашій FB-сторінці та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українською та англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook. Підписуйтеся, щоб не пропустити!

​Якщо у вас також не виходить із голови думка про те, коли ж усі ці авторитарні режими розваляться, то чекаємо вас на шостій панелі нашої щорічної конференції!

Разом ми поговоримо про те, що стало причиною посилення і свавілля авторитарних урядів, зростання і толерування рівня насилля та збільшення кількості воєн. А головне, — спробуємо подумати над стратегіями боротьби з такими тенденціями.

🔶Модераторка: Альона Ляшева.
📆 Подія транслюватиметься 5 листопада о 18:00 (за Києвом) на FB та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українською та англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook.

Приходьте і давайте разом думати, що потрібно, аби авторитаризму нарешті не стало.

«Необхідно, щоб ЛГБТ були визнані перед законом у світлі їхніх прав та свобод. Ми вважаємо негуманним, що вони час від часу піддаються певному відношенню на телебаченні».

☝️ Не повірите, але це цитата з виступу на телебаченні Реджепа Ердогана у 2002 році.

«Захист сім’ї означає захист... майбутнього всього людства. Я закликаю всіх наших друзів проявити чуйність у захисті сімейного інституту».

А це хто? 👆 Це також Ердоган, але вже 21 рік потому.

Ставлення до прав ЛГБТ+ спільноти — далеко не все, що змінилося у політичному курсі Туреччини за 20 років президентства Ердогана. Побіжно тут можна згадати ще: зміни конституції і практику «обнулення», запровадження ісламізму й експасіоніських амбіцій, окупацію Сирійського Курдистану, арешти опозиції, один з найвищих показників фемініциду, прихисток для лідерів ХАМАСу.

Як же сталося, що Турецька республіка звернула з європейського курсу та перетворилася на близьку до фашизму автократію з агресивною зовнішньою політикою. І що станеться з країною, якщо Ердоган залишиться при владі до 2033 року?

Читайте в статті Олександра Буліна.

«Цим листом ми підтверджуємо нашу солідарність з усіма, хто зазнає гноблення й бореться за свободу».

Атаки ХАМАСу на цивільне населення Ізраїлю 7 жовтня призвели до нової ескалації конфлікту, який триває вже не одне десятиліття. Десятиліттями палестинське населення страждає від ізраїльських зазіхань на територію Палестини, дискримінації, блокади, обстрілів і гноблення. Тепер же від бомбардувань і воєнних злочинів Ізраїлю гинуть сотні палестинців щодня.

Порівняння російсько-української і ізраїльсько-палестинської війни є умовним і часто призводить до роз’єднання. Проте досвід втрати домівок, знищення рідних міст, загибелі близьких є тим, що обʼєднує український і палестинський народи.

Саме тому українські дослідниці, митці, політичні й робітничі активістки й члени громадянського суспільства підписали цей лист солідарності з народом Палестини.