​​🔊 OPEN-CALL
"Пряма дія" шукає унікальні тексти для студентського зіну!

Агов, спішимо повідомити вам новину, що ми розпочали підготовку першого випуску нашого самвидаву "Д.І.Й." Цього року він буде присвячений темі студентського життя та активізму під час війни. Якщо ти студент чи студентка або тема студентського активізму тобі близька, ми з радістю опублікуємо в нашому зіні твій текст. Це може бути ессе, аналітична стаття, маленька розповідь про твій досвід та проблеми в універі, пов'язані з викликами воєнного часу, поезія або інші невеликі літературні форми. Ти навіть можеш надіслати нам кросворд, сторінку анекдотів чи ідею для інтерактивного матеріалу – формат зіну відкриває великий простір для творчості.

Вимоги до матеріалу:
текстовий документ
до 20 000 знаків.

Дедлайн подачі текстів:
20 жовтня 2023 року

Хочеш щоб твій текст задизайнили та опублікували в журналі ПД? Заповнюй гугл форму нижче!

🧑‍🏫 «Коли майбутній учитель чітко бачитиме, що після закінчення навчання він зможе зробити кар'єру й гідно утримувати сім'ю, тоді у нас зросте рівень освіти, а професія вчителя буде в пошані».

Важко не погодитися! Ще важче не дивуватися тому, що попри середню зарплату 10,5 тисяч гривень більшість педагогів залишаються відданими своїй роботі, ба більше, люблять її.

🙀 Як же це можливо?
⚡️ Що це за дивовижні люди, які працюють в освітній сфері?
👛 З якими проблемами вони стикаються через недофінансування навчальних закладів?
🥴 І які виклики долають в умовах війни?

Дізнавайтеся з нашої нової публікації до Дня працівників і працівниць освіти.

А ми вітаємо всіх, хто відзначали це свято минулої неділі 🙌🏽

Ми неодноразово читали статті про зневажливе й навіть жорстоке ставлення до ВПО з ромської спільноти, які змушені були шукати нового прихистку в умовах війни.

❓Яких же утисків за таких обставин зазнають ромські жінки, становище яких позначене подвійною стигмою на основі гендерної та культурної приналежності❓

Дізнатися про це ви можете вже завтра під час заходу «Ромські жінки під час війни: виклики та стратегії».

Початок о 16:00. Реєстрація є обов'язковою.

Ми завжди радимо вам лише важливі й цікаві події, — тому не пропустіть!

☝️ Do not miss!

Listen to the English version of the podcast episode, in which our editors Taras Bilous and Alona Liasheva discuss the most important points of the “Dialogue of the Peripheries” project 🌎

What could be the strategies for cooperation between the countries of the periphery and why this could help establish new guarantees of global security?

Make sure to share with English-speaking friends 😘

Spotify
SoundCloud
Google Podcasts
Apple Podcast

Нездійсненні мрії про власне житло, непосильна оренда й постійні затори, відсутність ліфтів навіть у поліклініках, монструозні висотки, падаючі мости та щоденні новини про знесення історичних будівель чи мозаїк 🤬

Ми всі давно звикли жити в таких нелюдських реаліях української міської політики. Проте це не привід із ними миритися, особливо у той час, коли багато українських міст чекає відбудова.

🏙 Адже те, якою вона буде, має залежати від участі кожної і кожного з вас у діалозі про містобудування. Зараз же ми пропонуємо кілька орієнтирів, необхідних складових справедливого міста, які допоможуть нам чіткіше формулювати вимоги.

Читайте про них у статті нашої редакторки, соціологині Альони Ляшевої.
______
Матеріал написано на основні серії освітнього проєкту «Урбаністика». Подивитися серіал можна за посиланням.

📝 Ділимося із вами публікацією з фото листа відомого українського дослідника Романа Роздольського до Карла Каутського (8.1.1929).

У ньому йдеться про дослідження вченим українського марксизму і прохання Роздольського до Каутського поділитися спогадами про одного з перших українських марксистів Сергія Подолинського (1850-1891).

Популяризацією доробку Романа Роздольського «Спільне» займається багато років. Тож на нашому сайті ви можете дізнатися більше про його дослідження і ідеї 👇
▪️ Переклад вступу Івана-Павла Химки до англомовного видання однієї з головних його праць вченого: «Енгельс та “неісторичні” народи».
▪️ Стаття Івана-Павла Химки про іншу важливу працю Роздольського «Створення “Капіталу” Маркса».
▪️ І переклад статті Ернеста Манделя
«Роман Роздольський – справжній марксистський науковець».

Знайомтеся з нашими матеріалами. І всім, хто цікавиться марксистськими підходами до історії, розвитком лівої думки та історією «соцтабору», також радимо підписатися на канал "Marxism and history".

Що залишиться, якщо «зламати все соціальне»?

Закиди міністерки соцполітики Оксани Жолнович про «вихід із зони комфорту» більше не в трендах — її «крилаті вислови» зникають із новинних стрічок і, здається, поступово забуваються українками й українцями. Проте залишається актуальним питання постійної присутності в уряді людей, які транслюють подібні антисоціальні речі.

Що ж це:
▪️ кадрові помилки?
▪️ чи свідома політика, спрямована на дискредитацію ідей соціальної солідарності та повну маргіналізацію людей, які потребують соціальної допомоги?

🎧 Слухайте в озвучці статті Оксани Слободьян.

«У меня нет возможности купить ребёнку то же молоко — мы даже не в состоянии покупать хлеб каждый день. Мы хлеб покупаем раз в неделю и растягиваем эту булочку на неделю…» 💔

Материнство в Україні завжди було надскладною задачею 💪🏽 Тож важко навіть уявити, з якими викликами стикнулися жінки, які народжують і виховують дітей в умовах війни.

Українські матері, з якими розмовляла соціологиня Оленка Ґу, розповіли про цей непростий досвід.

Читайте наш новий матеріал про материнство під час війни та дізнавайтесь, як воно насправді:
◾️ тричі за півроку змінювати житло з двома дітьми;
◾️ проходити квести містом у пошуках гуманітарки;
◾️ поєднувати репродуктивну працю з пошуками заробітку.

Які важливі висновки слід зробити з кейсу колишнього учасника Дивізії СС «Галичина» Ярослава Гунька? 👇

22 вересня під час візиту президента Володимира Зеленського до канадського парламенту присутні оваціями вітали 98-річного Ярослава Гунька. Його запросив спікер парламенту Ентоні Рота, представивши «героєм України».

Присутність на заході колишнього ССівця очікувано обурила міжнародну спільноту. Тим часом в Україні, навпаки, невдоволені ті, хто вважають глорифікацію Дивізії необхідною частиною історії про боротьбу за незалежність.

Більше того, 27 вересня у Музеї історії Києва відкрилася фотовиставка, організатори якої, окрім іншого, проводять паралелі між Дивізією та сучасною Третьою окремою штурмовою бригадою, котра бере участь у боротьбі проти російського вторгнення.

❓ Що не так з Дивізією Ваффен-СС«Галичина», і чому її героїзація є небезпечним заграванням з памʼяттю, яке шкодить розвиткові демократичної України❓

Читайте в статті Марти Гавришко.

«В Україні існує одне бачення майбутнього — європейське. Однак форма і вигляд цього майбутнього для міст залишаються невизначеними».

Ми вже опублікували чимало статей про стратегії і принципи, на яких має ґрунтуватися повоєнна відбудова України. Сьогоднішній матеріал є важливим доповненням і розширенням теми етичного підходу до відновлення міст.

Урбаніст Ґруя Бадеску акцентує на:
👉 Важливості застосування підходу, який включатиме роботу з травматичним минулим і втіленням бачень майбутнього.
👉 Спираючись на порівняння повоєнних відбудов в історії, дослідник зазначає, що навіть найкращі з них можуть бути шкідливими для України.
👉 Підкреслює, що простір є місцем конкуренції ідентичностей. Чи будуть у ньому втілені потреби комерційних структур чи інтереси суспільства — залежить від залученості у процес відбудови місцевих громад!

Тож, чому важливий контекст, суб'єктність населення, і що таке етичний підхід до післявоєнної відбудови, — читайте в статті.

Не так давно ми ще мали побоювання щодо наступу з території Придністров’я, а влітку одночасно з Молдовою отримуємо статус кандидата в ЄС 🤷🏻‍♀️

Напевно, спільний кордон є чи не найпершим аргументом для того, щоб цікавитися подіями в Молдові. Проте існує багато інших чинників, які роблять важливим аналіз політично-економічного ландшафту близької пострадянської країни.

Серед них:
▪️ криза впливу соціалістичних ідей та просування неоліберальних реформ;
▪️ тривала історія впливу РФ на внутрішню й зовнішню політику;
▪️ переорієнтація на європейський вектор;
▪️ а ще цілковита залежність розв'язання замороженого придністровського конфлікту від результату російсько-української війни.

Саме тому радимо вам не пропустити інтервʼю з Александру Лешану, в якому історик розповідає про пострадянську трансформацію Молдови та подальші перспективи її розвитку після 24 лютого 2022 року.

🧩 Яких принципів важливо дотримуватися, аби процес відбудови України був орієнтованим на потреби людей, а не бізнесу?
🧩 І шо має робити держава, аби правильно скерувати цей процес?

🎧 Слухайте в озвучці статті Олександри Кохан тут. Або підписуйтеся на наш Spotify, аби першими дізнаватися про нові статті «Спільного» в форматі аудіо ✅

🔥 Це сталося! У «Спільного» новий друкований випуск 🤩

Минулого місяця редакцію нашого журналу запросили до участі у великому книжковому ярмарку в місті Ґетеборг, Швеція. І ми вирішили, що ніщо нас не презентує краще, аніж новий друкований випуск. Тож зібралися і, завдяки підтримці шведського видання «Glänta», таки видали перший англомовний, а загалом — тринадцятий друкований журнал ✊🏽

У цьому незапланованованому, але від того не гіршому, випуску зібрані ключові тексти, опубліковані на нашому сайті від початку повномасштабного вторгнення.

🔗 Ознайомится із ним у форматі PDF можна на сайті.
📓 А замовити друковану версію — за посиланням.
❗️ Зверніть увагу, що журнал коштує 10 фунтів. Усі кошти від продажів будуть перераховані на гуманітарні потреби та підтримку лівих і профспілкових активістів у армії.
🤝 Прибуток від продажу журналів на ярмарці ми також передамо лівій волонтерській організації «Колективи солідарності». Задонатити їм безпосередньо можна тут.

Сподіваємося, що порадували вас гарними новинами! Не забудьте розповісти про англомовний випуск закордонним друзям та подругам. І продовжуйте читати «Спільне» 💛🖤

«Освіта — не товар, універ — не базар», «Ви нам корупцію — ми вам революцію!», «Бунтуй, кохай, права не віддавай!»

Ставте ❤️якщо також хоч раз кричали ці гасла на вулицях українських міст під час протестів проти комерціалізації освіти!

Підводка трохи ностальгічна, проте новий репортаж проєкту «Ось бачиш!» далеко не про тугу за «славетним минулим». Адже для участі в ньому ми запросили представниць і представників кількох поколінь легендарної студентської профспілки «Пряма дія», які:

✊🏽 Розкажуть, чому освіта є важливим чинником мобілізації навіть під час війни.
✊🏽 Поділяться своїм досвідом успішної низової самоорганізації.
✊🏽 На власному прикладі покажуть, що універи є чудовим місцем, аби навчитись відстоювати свої права.

Багато хто з героїв та героїнь нашого репортажу й нині лишаються активними громадськими діячами й діячками, а деяким, на жаль, доводиться застосовувати свої навички боротьби на передовій у лавах армії.

🍩 Підтримати їх можна донатами на рахунок антиавторитарної волонтерської організації «Колективи солідарності».
🙌🏽 А підтримати українську освіту — вступом в «ПД», якщо ви також належите до студентства 🤜🏼🤛🏻
✔️ А нас — підпискою на YouTube-канал і шерами репортажу.

⏰ 26 липня ранок у Нігері розпочався із затримання президента Мохамеда Базума, закриття кордонів, оголошення комендантської години і захоплення влади воєнною хунтою на чолі з командиром Абдурагманом Тчіані.

Не те, щоб такі ранки були вкрай незвичними для країни, в якій після проголошення незалежності від Франції у 1960 році відбулося вже п'ять військових переворотів. Проте саме події 26 липня призвели до масштабної міжнародної кризи. Адже Нігер вже кілька років тяжіє до мирної та демократичної зміни влади.

▪️ Чому ж у країні, де більше 65% населення вважають демократію кращою формою правління, військові перевороти стають альтернативою виборам?
▪️ Якою є справжня причина заколоту: офіційно проголошений захист національної безпеки чи все-таки боротьба за контроль над корупційними схемами?
▪️ Які інтереси переслідують імперіалістичні країни в Африці, зокрема в Сахелі?
▪️ І чому на демонстраціях прибічників перевороту майоріли російські прапори?

Розібратися в цьому всьому і краще зрозуміти африканський контекст допоможе стаття французького дослідника Поля Марсіяля.

«Під час розмови вони нерідко плакали».

Тричі за півроку змінювати житло з двома дітьми, проходити квести містом у пошуках гуманітарки і поєднувати репродуктивну працю з пошуками заробітку.

🎧 Слухайте про те, як це — жити з дітьми в умовах війни в аудіоверсії нашої статті «Суцільний чорний день: як живуть матері в скрутних обставинах».

​😏 Ми рішуче налаштовані вкрасти ваші вихідні!

А точніше, запросити 4-5 листопада на щорічну конференцію «Спільного», яка цього разу присвячена діалогу та обміну досвідом між периферійними країнами.

Спецпроєкт «Діалоги периферій» ми розпочали цієї весни. І відтоді опублікували чимало матеріалів, у яких звучать голоси активісток й активістів із різних регіонів — від Латинської Америки до Східної Азії. Нині ж ми збираємо всіх на спільне обговорення таких питань:

❗️ клімат, голод, гарантії світової безпеки, стратегії протистояння авторитаризму, становище жінок, біженців і працівниць в умовах війни❗️

🗣 Дискусії відбуватимуться онлайн під час 6 окремих подій.
👌За умови попередньої реєстрації, ви зможете взяти участь у дискусіях та отримати синхронний переклад українською і англійською мовами.
🗒 Деталі про кожну панель та посилання на реєстрацію шукайте на нашому сайті.

Тож відмічайте дати в календарі, знайомтеся з публікаціями спецпроєкту і готуйтеся до продуктивного й корисного вікенду разом зі «Спільним».

Всіх дуже чекаємо 💛🖤

«Трагедією Ізраїля є те, що, з одного боку, він оточений країнами, націоналістичні вожді яких хочуть його знищити, а, з іншого — він сам є опанований вождями, сп’янілими від шовіністичного й мілітаристичного божевілля».

18 день триває криваве протистояння між Ізраїлем і Палестиною. Здається, що знайти реальні перспективи його найшвидшого припинення і подальшого мирного врегулювання, яке врахувало б національні прагнення обох народів, буде дуже важко.

❗️Проте в історії є приклади єврейських національних рухів, які пропонували альтернативи сіоністському проєкту «зібрати всіх євреїв у Палестині». Найвпливовішим із них була соціалістична партія Бунд, програма якої обстоювала соціальні реформи, рівноправʼя жінок і чоловіків та право на національну ідентичність кожного народу.

У нашому новому матеріалі ми розкажемо про:
▪️ початок історії Бунду на теренах Російської імперії;
▪️ принципи їдишкейт і доцкейт, на яких будувалася програма Бунду;
▪️ співпрацю Бунду з українським визвольним рухом;
▪️ причини, чому бундівці так і не стали своїми в Ізраїлі.

Читайте статтю і памʼятайте, що національне визволення є неможливим без соціального.

​Українська земельна політика зумовила низку екологічних проблем, які потребували нагального вирішення ще до війни. Війна поглибила ці процеси, призвівши до забруднення вибухонебезпечними речовинами і важкими металами ґрунтів, водойм.

Таке забруднення унеможливлює вирощування їжі на кілька поколінь вперед, а його наслідки ще довго будуть відчутними не лише в Україні, а й у країнах, залежних від її продовольчого експорту.

Про ці проблеми ми поговоримо на першій панельній дискусії конференції «Діалоги периферій». Зокрема, торкнемося таких питань 👇

▪️ Що таке продовольчий суверенітет, хто і як за нього бореться;
▪️ Що відбувалося з землею в Україні до повномасштабної війни і відбувається зараз;
▪️ Якими були наслідки російського вторгнення для країн, які залежали від експорту українського продовольства;
▪️ Що кліматичні зміни означають для споживання і виробництва їжі;
▪️ Якими можуть бути шляхи до здорової, справедливої та деколонізованої продовольчої системи.

📆 Подія відбудеться 4 листопада о 12:00 (за Києвом) із трансляцією на FB та в YouTube.
❗️ За умови попередньої реєстрації, ви отримаєте доступ до трансляції в Zoom і синхронний переклад українською й англійською мовами.
✅ Деталі дискусії в івенті на Facebook. Підписуйтеся на івент, щоб не пропустити!