🚆 Як гадаєте, яка зарплатня у машиніста, який працює понаднормово у регіонах, де обстрілюють вокзали і депо?

Відповідайте на кнопках із варіантами в кінці допису 👇

А правильну відповідь — шукайте в новій статті Олександра Кітраля. У ній журналіст дослідив умови праці й виклики, з якими стикаються люди під час війни. А також розказав кілька натхнених історій робітників та робітниць, яким вдається протистояти свавіллю роботодавців, завдяки рішучості й самоорганізації.

Читайте і надихайтеся на боротьбу за свої права.

🗓 За два дні буде річниця вбивства Махси Аміні, яку до смерті побила «поліція моралі» за «неналежне» носіння хіджабу. Тоді в багатьох містах Ірану люди вийшли на вулиці, аби виступити проти порушення прав людини, пригноблення жінок і диктатури ісламістів. А їхнім акціям непокори співчували в усьому світі. Приблизно в той же самий час ми дізналися, що Іран продає Росії безпілотники.

▪️ Яку ж роль відіграє Росія у політиці Ірану, і які настрої населення щодо українського опору?
▪️ Чого хочуть досягти іранці й іранки у протистоянні з урядом, і які загрози є на їхньому шляху?
▪️За що відповідальні інтелектуали, і чому вони зі своєю відповідальністю не можуть впоратися?
▪️ Чому саме фемінізм має стати рушієм солідарності в антикапіталістичній і антиавторитарній боротьбі?

Читайте про все це в другій частині інтервʼю з Фрідою Афарі.

—————————
І раптом ви пропустили першу частину розмови з активісткою про історичний контекст і роль лівих у приході до влади ісламістів, то шукайте її на нашому сайті.

Як мінімум 9 людей загинули після бомбардування Росією базару в Джиср-еш-Шугурі в Сирії. Це сталося 25 червня 2023 року напередодні обстрілу кафе в Краматорську, в результаті якого померли 12 українок і українців.

Навіть агресивна війна в Україні не зупинила владу РФ від продовження інтервенції в Сирію. Ба більше, російська дипломатія все активніше намагається закріпити свій вплив у решті країн близькосхідного регіону, підтримуючи уряд іранських фундаменталістів і співпрацюючи з консервативними урядами Туреччини й Ізраїлю.

▪️ Чи вбачають ліві сили цих країн у Росії спільного ворога?
▪️ Чому важливо солідаризуватися та разом протистояти імперіалізмам?
▪️ І чому саме перемога України може покласти початок демократизації близькосхідного регіону?

Ці та багато інших важливих питань обговорювалися під час конференції лівих активістів і активісток Близького Сходу, організованої Глобальною та Європейською мережами солідарності з Україною (ENSU). Читайте звіт за матеріалами події у нашій сьогоднішній публікації👇

До річниці іранських повстань 16 вересня ми публікували інтервʼю з феміністкою Фрідою Афарі. Під час розмови вона наголосила, що саме жінки й фемінізм можуть стати рушієм солідарності в антикапіталістичній і антиавторитарній боротьбі.

Сьогодні ж ми хочемо представити вам заяву Міжнародної феміністичної асамблеї про те:
▪️ якою вони бачать перемогу у цій боротьбі;
▪️ що для них означає іранська революція;
▪️ і яку солідарність вони прагнуть побудувати.

Редакція «Спільного» підтримує і розділяє ідеї феміністичної асамблеї, тому ми підписали маніфест, що пропонуємо зробити й вам.

На жаль, минулорічні протести «Жінка. Життя. Свобода» так і не призвели до повалення авторитарного режиму в Ірані. Протягом року після придушення повстань було винесено щонайменше 26 смертних вироків учасницям і учасникам опору. Правляча партія хоче посилити покарання за «неналежне» носіння хіджабу — до увʼязнення на три роки. Тобто репресії та контроль над населенням Ірану стали ще жорсткішими.

Та завдяки зміцненню форм солідарності й самоорганізації в усьому світі, боротьба фемінізму й рухів опору триває й неодмінно досягне перемоги ❤️‍🔥

«Можна ж людям, які працюють в екстремальних умовах, підвищити хоча б премії?» 😩

Ми гадаємо, що це було б цілком справедливо. Проте, зважаючи на зміни до трудового законодавства під час воєнного стану, українська влада має іншу думку.

Що ж роблять люди, аби за таких обставин відстоювати свої права на гідну працю? 🎧 Слухайте в аудіоверсії статті Олександра Кітраля про натхненні приклади боротьби зі свавіллям роботодавців та створення альтернативних просторів праці.

​​ЛЕКЦІЯ ПРО ТРУДОВІ ПРАВА!

✔️ Наші просвітницькі заходи повертаються! Завдяки підтримці Danish Institute for Parties and Democracy (DIPD), ми організовуємо серію лекцій за найрізноманітнішими темами:

▪️Трудові права;
▪️Історія української лівиці;
▪️Утворення профспілок;
▪️Капіталізм з українською специфікою та багато-багато іншого.

💬 «Соціальний рух» радий представити першу лекцію - «Основні трудові права за законодавством про працю» від кандидатки юридичних наук, доцентки та юрисконсультки Світлани Кожушко, де в зрозумілій як для знавців, так і для новачків, формі розкажуть про основи основ нашого законодавства у сфері трудових відносин, про гарантії будь-якого працівника незалежно від форми зайнятості та можливості захистити себе від зловживань з боку роботодавців.

Дата: 28 вересня
Час: 17:00
Місце: Zoom

Долучитися можна за цим посиланням.

🏘 Що потрібно, аби забезпечити якісним і комфортним житлом українок та українців, які втратили дім під час війни?

Дискусії про повоєнну реконструкцію на різних майданчиках тривають практично від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Урбаністка Олександра Кохан проаналізувала кілька проєктів, породжених цими дискусіями. І врахувавши міжнародний досвід, вона також запропонувала базові принципи відбудови міст України, які якнайкраще відповідатимуть інтересам і потребам населення.

Що це за принципи і чому проєкт відбудови, презентований в Лугано, потребує критичного переосмислення, — читайте в новій статті.

​📢 Strongly recommend: серіал «Урбаністика» з Альоною Ляшевою!

Цікавитеся архітектурою, містобудуванням, волієте брати участь у розвитку вашого міста, або просто хочете жити в комфортному і справедливому міському просторі? Тоді не пропускайте нового проєкту, до створення якого долучилася наша редакторка ☝️

🏘 «Урбаністика» — це освітній серіал, присвячений містобудуванню й відбудові. Подивитися його можна безкоштовно на платформі «Дія.Освіта».

За посиланням на вас чекають 17 епізодів, у кожному з яких експертки й експерти розкажуть про:
▪️ те, як з’являлися та розвивалися міста,
▪️ що потрібно, аби зробити їх безпечними та комфортними,
▪️ механізми формування публічного простору,
▪️ інклюзивність та інноваційні проєкти будівництва,
▪️ ідеї повоєнної відбудови України.

Епізод Альони присвячено рівності та справедливості у міському просторі. Більше про це ви також можете прочитати у її статтях на нашому сайті:
• «52 квартири для ВПО. Прірва між житловою політикою та потрясіннями війни»
• «Житло та регіональна нерівність. Чому в українських містах і селах некомфортно жити»
• «Джентрификация: красивое слово или реальный процесс?»

Приємного перегляду і корисного читання 😘

«Неякісні діти», «ненажерливі українці», «підлітки на голці соціальної допомоги» 🫨

Ніколи такого не було, і от знову! Очільниця міністерства соціальної політики обурює українців та українок своїми антисоціальними висловлюваннями.

Ідеться про нещодавній виступ Оксани Жолнович на Міжнародному форумі сталого розвитку. Там високопосадовиця заявила про намір «врятувати від безвідповідальності» українське суспільство, яке надто «звикло до комфорту». Як врятувати? Та запросто — треба знищити все соціальне 🤪

⁉️ Чому ж постійно несеться така зневага міністрів соцполітики до «соціального»?
⁉️ Як так сталося, що працівники мінсоцполітики не розуміють, яку роль відіграє соціальна підтримка у зменшенні нерівності та в інтеграції суспільства?
⁉️ І кому ж і звідки-таки варто вийти: українцям із зони комфорту чи Жолнович із політики?

Читайте колонку Олени Слободьян, у якій вона поділилася міркуваннями з цього приводу.

​​🔊 OPEN-CALL
"Пряма дія" шукає унікальні тексти для студентського зіну!

Агов, спішимо повідомити вам новину, що ми розпочали підготовку першого випуску нашого самвидаву "Д.І.Й." Цього року він буде присвячений темі студентського життя та активізму під час війни. Якщо ти студент чи студентка або тема студентського активізму тобі близька, ми з радістю опублікуємо в нашому зіні твій текст. Це може бути ессе, аналітична стаття, маленька розповідь про твій досвід та проблеми в універі, пов'язані з викликами воєнного часу, поезія або інші невеликі літературні форми. Ти навіть можеш надіслати нам кросворд, сторінку анекдотів чи ідею для інтерактивного матеріалу – формат зіну відкриває великий простір для творчості.

Вимоги до матеріалу:
текстовий документ
до 20 000 знаків.

Дедлайн подачі текстів:
20 жовтня 2023 року

Хочеш щоб твій текст задизайнили та опублікували в журналі ПД? Заповнюй гугл форму нижче!

🧑‍🏫 «Коли майбутній учитель чітко бачитиме, що після закінчення навчання він зможе зробити кар'єру й гідно утримувати сім'ю, тоді у нас зросте рівень освіти, а професія вчителя буде в пошані».

Важко не погодитися! Ще важче не дивуватися тому, що попри середню зарплату 10,5 тисяч гривень більшість педагогів залишаються відданими своїй роботі, ба більше, люблять її.

🙀 Як же це можливо?
⚡️ Що це за дивовижні люди, які працюють в освітній сфері?
👛 З якими проблемами вони стикаються через недофінансування навчальних закладів?
🥴 І які виклики долають в умовах війни?

Дізнавайтеся з нашої нової публікації до Дня працівників і працівниць освіти.

А ми вітаємо всіх, хто відзначали це свято минулої неділі 🙌🏽

Ми неодноразово читали статті про зневажливе й навіть жорстоке ставлення до ВПО з ромської спільноти, які змушені були шукати нового прихистку в умовах війни.

❓Яких же утисків за таких обставин зазнають ромські жінки, становище яких позначене подвійною стигмою на основі гендерної та культурної приналежності❓

Дізнатися про це ви можете вже завтра під час заходу «Ромські жінки під час війни: виклики та стратегії».

Початок о 16:00. Реєстрація є обов'язковою.

Ми завжди радимо вам лише важливі й цікаві події, — тому не пропустіть!

☝️ Do not miss!

Listen to the English version of the podcast episode, in which our editors Taras Bilous and Alona Liasheva discuss the most important points of the “Dialogue of the Peripheries” project 🌎

What could be the strategies for cooperation between the countries of the periphery and why this could help establish new guarantees of global security?

Make sure to share with English-speaking friends 😘

Spotify
SoundCloud
Google Podcasts
Apple Podcast

Нездійсненні мрії про власне житло, непосильна оренда й постійні затори, відсутність ліфтів навіть у поліклініках, монструозні висотки, падаючі мости та щоденні новини про знесення історичних будівель чи мозаїк 🤬

Ми всі давно звикли жити в таких нелюдських реаліях української міської політики. Проте це не привід із ними миритися, особливо у той час, коли багато українських міст чекає відбудова.

🏙 Адже те, якою вона буде, має залежати від участі кожної і кожного з вас у діалозі про містобудування. Зараз же ми пропонуємо кілька орієнтирів, необхідних складових справедливого міста, які допоможуть нам чіткіше формулювати вимоги.

Читайте про них у статті нашої редакторки, соціологині Альони Ляшевої.
______
Матеріал написано на основні серії освітнього проєкту «Урбаністика». Подивитися серіал можна за посиланням.

📝 Ділимося із вами публікацією з фото листа відомого українського дослідника Романа Роздольського до Карла Каутського (8.1.1929).

У ньому йдеться про дослідження вченим українського марксизму і прохання Роздольського до Каутського поділитися спогадами про одного з перших українських марксистів Сергія Подолинського (1850-1891).

Популяризацією доробку Романа Роздольського «Спільне» займається багато років. Тож на нашому сайті ви можете дізнатися більше про його дослідження і ідеї 👇
▪️ Переклад вступу Івана-Павла Химки до англомовного видання однієї з головних його праць вченого: «Енгельс та “неісторичні” народи».
▪️ Стаття Івана-Павла Химки про іншу важливу працю Роздольського «Створення “Капіталу” Маркса».
▪️ І переклад статті Ернеста Манделя
«Роман Роздольський – справжній марксистський науковець».

Знайомтеся з нашими матеріалами. І всім, хто цікавиться марксистськими підходами до історії, розвитком лівої думки та історією «соцтабору», також радимо підписатися на канал "Marxism and history".

Що залишиться, якщо «зламати все соціальне»?

Закиди міністерки соцполітики Оксани Жолнович про «вихід із зони комфорту» більше не в трендах — її «крилаті вислови» зникають із новинних стрічок і, здається, поступово забуваються українками й українцями. Проте залишається актуальним питання постійної присутності в уряді людей, які транслюють подібні антисоціальні речі.

Що ж це:
▪️ кадрові помилки?
▪️ чи свідома політика, спрямована на дискредитацію ідей соціальної солідарності та повну маргіналізацію людей, які потребують соціальної допомоги?

🎧 Слухайте в озвучці статті Оксани Слободьян.

«У меня нет возможности купить ребёнку то же молоко — мы даже не в состоянии покупать хлеб каждый день. Мы хлеб покупаем раз в неделю и растягиваем эту булочку на неделю…» 💔

Материнство в Україні завжди було надскладною задачею 💪🏽 Тож важко навіть уявити, з якими викликами стикнулися жінки, які народжують і виховують дітей в умовах війни.

Українські матері, з якими розмовляла соціологиня Оленка Ґу, розповіли про цей непростий досвід.

Читайте наш новий матеріал про материнство під час війни та дізнавайтесь, як воно насправді:
◾️ тричі за півроку змінювати житло з двома дітьми;
◾️ проходити квести містом у пошуках гуманітарки;
◾️ поєднувати репродуктивну працю з пошуками заробітку.

Які важливі висновки слід зробити з кейсу колишнього учасника Дивізії СС «Галичина» Ярослава Гунька? 👇

22 вересня під час візиту президента Володимира Зеленського до канадського парламенту присутні оваціями вітали 98-річного Ярослава Гунька. Його запросив спікер парламенту Ентоні Рота, представивши «героєм України».

Присутність на заході колишнього ССівця очікувано обурила міжнародну спільноту. Тим часом в Україні, навпаки, невдоволені ті, хто вважають глорифікацію Дивізії необхідною частиною історії про боротьбу за незалежність.

Більше того, 27 вересня у Музеї історії Києва відкрилася фотовиставка, організатори якої, окрім іншого, проводять паралелі між Дивізією та сучасною Третьою окремою штурмовою бригадою, котра бере участь у боротьбі проти російського вторгнення.

❓ Що не так з Дивізією Ваффен-СС«Галичина», і чому її героїзація є небезпечним заграванням з памʼяттю, яке шкодить розвиткові демократичної України❓

Читайте в статті Марти Гавришко.

«В Україні існує одне бачення майбутнього — європейське. Однак форма і вигляд цього майбутнього для міст залишаються невизначеними».

Ми вже опублікували чимало статей про стратегії і принципи, на яких має ґрунтуватися повоєнна відбудова України. Сьогоднішній матеріал є важливим доповненням і розширенням теми етичного підходу до відновлення міст.

Урбаніст Ґруя Бадеску акцентує на:
👉 Важливості застосування підходу, який включатиме роботу з травматичним минулим і втіленням бачень майбутнього.
👉 Спираючись на порівняння повоєнних відбудов в історії, дослідник зазначає, що навіть найкращі з них можуть бути шкідливими для України.
👉 Підкреслює, що простір є місцем конкуренції ідентичностей. Чи будуть у ньому втілені потреби комерційних структур чи інтереси суспільства — залежить від залученості у процес відбудови місцевих громад!

Тож, чому важливий контекст, суб'єктність населення, і що таке етичний підхід до післявоєнної відбудови, — читайте в статті.

Не так давно ми ще мали побоювання щодо наступу з території Придністров’я, а влітку одночасно з Молдовою отримуємо статус кандидата в ЄС 🤷🏻‍♀️

Напевно, спільний кордон є чи не найпершим аргументом для того, щоб цікавитися подіями в Молдові. Проте існує багато інших чинників, які роблять важливим аналіз політично-економічного ландшафту близької пострадянської країни.

Серед них:
▪️ криза впливу соціалістичних ідей та просування неоліберальних реформ;
▪️ тривала історія впливу РФ на внутрішню й зовнішню політику;
▪️ переорієнтація на європейський вектор;
▪️ а ще цілковита залежність розв'язання замороженого придністровського конфлікту від результату російсько-української війни.

Саме тому радимо вам не пропустити інтервʼю з Александру Лешану, в якому історик розповідає про пострадянську трансформацію Молдови та подальші перспективи її розвитку після 24 лютого 2022 року.