​​❕ПЕРЕМОГА СТУДЕНТСТВА❕

Студенти КНУКіТ вибороли собі корпус й відкинули назад амбіції жадібних забудовників.
Близько сотні людей, озброєні плакатами і гаслами, вийшли захисти своє право на якісну освіту – і досягли бажаного.

Ця історія зайвий раз доводить, що студентська дія важлива і ми здатні долати систему, у якій знаходимось. Дякуємо усім, хто прийшов на цю акцію.

Учись, кохай, капітал карай!

📸 Фотографії іранських жінок із непокритими головами і в сучасному вбранні початку 1960-х і 1970-х років часто поширюються в мережі. Особливо контрастними вони виглядають після минулорічної історії затримання і побиття до смерті Махси Аміні за «неналежне» носіння хіджабу.

Чи віддзеркалюють ці світлини реальний рівень емансипації іранських жінок 50 років тому? І як міг відбутися настільки радикальний відкат із правами жінок після Ісламської революції? Щоб знайти відповіді на ці питання, ми звернулися до ірансько-американської соціалістки й феміністки Фріди Афарі.

У інтерв’ю активістка:
▪️ розкриває історичний контекст феміністичної і антиавторитарної боротьби в Ірані від початку XX століття;
▪️ розповідає про те, чому після революції проти монархізму до влади прийшли ісламісти;
▪️ і пояснює, як цьому посприяла помилка іранських лівих.
—————————
❗️ Інтервʼю з Фрідою Афарі публікується двома частинами. Тож слідкуйте за стрічкою і чекайте наступного тижня на її розповідь про нещодавнє феміністичне та антиавторитарне повстання, а також її міркування про реакцію іранського населення на російське вторгнення в Україну.

​Літня школа «Ліві перспективи» — новий сезон 😎 Реєструйтеся для участі!

Що може бути кращим восени, ніж навчання на природі у колі класних людей? 💛 Усе це гарантує вам літня школа «Ліві перспективи», яка стартує вже 3 жовтня.

📚 Предмети, як завжди, важливі й цікаві: фемінізм, екологія, трудові права й ваші власні теми для обговорень.
📍 Деталі про місце, умови й програму — у події на ФБ.
☑️ Участь безкоштовна. Тому не вагайтеся й поспішайте зареєструватися до 19 вересня.

Організаторки чекають усіх і обіцяють, що нудно точно не буде 🔥

🏠🚲 Сьогодні ми уявляємо Естонію заможною європейською країною з діджиталізованими сервісами, гарними білими будиночками, велодоріжками, стильними коворкінгами й кафе.

Дійсно, Естонію можна назвати однією з найрозвиненіших країн на пострадянському просторі. За три десятиліття їй вдалося позбутися статусу європейської периферії, розвинути економіку, а після початку повномасштабного вторгнення РФ — отримати важливу роль у міжнародній політиці.

Чому ж тоді 🙋‍♀️
❓ найпривабливішими місцями роботи для естонців й естонок є Фінляндія та Великобританія;
❓ більше 23 % населення живуть на межі бідності;
❓ а мінімальна зарплата в країні є однією з найнижчих у Європі.

Політолог Ленс Бредлі вважає, що всі ці непривабливі явища пов'язані з неоліберальними реформами естонського уряду, які працюють на збагачення далеко не всіх жителів країни. Він наголошує, що наслідуючи приклад «балтійського тигра», Україні варто орієнтуватися не лише на успішний досвід цифровізації державних сервісів, а насамперед звертати увагу на поглиблення нерівності, до якої призводить ліберальна євроінтеграція.

Читайте більше про естонський досвід євроінтеграції та уроки для України — у нашій новій статті.

Ось бачиш, як пані Зінаїда з Донецької області освоює інтернети, підліткині розвозять пакунки бабусям, а посеред Львова збирається черга за безкоштовними веганськими обідами 😲

Такі дива на вас чекають у новому репортажі проєкту «Ось бачиш!» про волонтерські будні Львова. Цього разу ми поспілкувалися з учасницями ГО «Феміністична майстерня» — організаторками шелтеру для жінок ВПО і курʼєрської служби безкоштовних обідів, а також з членами і членкинями «Годівнички» та людьми, яким вони допомагають.

Тож вмикайте YouTube, надихайтеся силою самоорганізації та дізнавайтеся більше про низові ініціативи Львова.

❗️ І важливо ❗️Ми запрошуємо вас підтримати мешканок шелтеру і долучитися до збору 50 000 грн на їхні потреби — донатами або репостами репортажу й посилання на банку.

🫙 Реквізити для донатів на банку тут https://send.monobank.ua/jar/9jESDSz4dc
🌍 Перекази з-за кордону можна надсилати сюди:
Name: Alona Liasheva
IBAN: DE33 1001 1001 2620 9735 58
BIC: NTSBDEB1XXX
(поширюйте серед іноземних друзів і подруг).

Заздалегідь усім вдячні за те, що ви разом із нами змінюєте світ на краще 💛

🎧 Слухайте й дізнавайтеся про проблеми студентства в умовах війни, а також про їхні утопічні й практичні візії умов навчання в озвученому інтервʼю зі студентською профспілкою «Пряма дія».

Текстова версія інтервʼю українською та англійською.

🚆 Як гадаєте, яка зарплатня у машиніста, який працює понаднормово у регіонах, де обстрілюють вокзали і депо?

Відповідайте на кнопках із варіантами в кінці допису 👇

А правильну відповідь — шукайте в новій статті Олександра Кітраля. У ній журналіст дослідив умови праці й виклики, з якими стикаються люди під час війни. А також розказав кілька натхнених історій робітників та робітниць, яким вдається протистояти свавіллю роботодавців, завдяки рішучості й самоорганізації.

Читайте і надихайтеся на боротьбу за свої права.

🗓 За два дні буде річниця вбивства Махси Аміні, яку до смерті побила «поліція моралі» за «неналежне» носіння хіджабу. Тоді в багатьох містах Ірану люди вийшли на вулиці, аби виступити проти порушення прав людини, пригноблення жінок і диктатури ісламістів. А їхнім акціям непокори співчували в усьому світі. Приблизно в той же самий час ми дізналися, що Іран продає Росії безпілотники.

▪️ Яку ж роль відіграє Росія у політиці Ірану, і які настрої населення щодо українського опору?
▪️ Чого хочуть досягти іранці й іранки у протистоянні з урядом, і які загрози є на їхньому шляху?
▪️За що відповідальні інтелектуали, і чому вони зі своєю відповідальністю не можуть впоратися?
▪️ Чому саме фемінізм має стати рушієм солідарності в антикапіталістичній і антиавторитарній боротьбі?

Читайте про все це в другій частині інтервʼю з Фрідою Афарі.

—————————
І раптом ви пропустили першу частину розмови з активісткою про історичний контекст і роль лівих у приході до влади ісламістів, то шукайте її на нашому сайті.

Як мінімум 9 людей загинули після бомбардування Росією базару в Джиср-еш-Шугурі в Сирії. Це сталося 25 червня 2023 року напередодні обстрілу кафе в Краматорську, в результаті якого померли 12 українок і українців.

Навіть агресивна війна в Україні не зупинила владу РФ від продовження інтервенції в Сирію. Ба більше, російська дипломатія все активніше намагається закріпити свій вплив у решті країн близькосхідного регіону, підтримуючи уряд іранських фундаменталістів і співпрацюючи з консервативними урядами Туреччини й Ізраїлю.

▪️ Чи вбачають ліві сили цих країн у Росії спільного ворога?
▪️ Чому важливо солідаризуватися та разом протистояти імперіалізмам?
▪️ І чому саме перемога України може покласти початок демократизації близькосхідного регіону?

Ці та багато інших важливих питань обговорювалися під час конференції лівих активістів і активісток Близького Сходу, організованої Глобальною та Європейською мережами солідарності з Україною (ENSU). Читайте звіт за матеріалами події у нашій сьогоднішній публікації👇

До річниці іранських повстань 16 вересня ми публікували інтервʼю з феміністкою Фрідою Афарі. Під час розмови вона наголосила, що саме жінки й фемінізм можуть стати рушієм солідарності в антикапіталістичній і антиавторитарній боротьбі.

Сьогодні ж ми хочемо представити вам заяву Міжнародної феміністичної асамблеї про те:
▪️ якою вони бачать перемогу у цій боротьбі;
▪️ що для них означає іранська революція;
▪️ і яку солідарність вони прагнуть побудувати.

Редакція «Спільного» підтримує і розділяє ідеї феміністичної асамблеї, тому ми підписали маніфест, що пропонуємо зробити й вам.

На жаль, минулорічні протести «Жінка. Життя. Свобода» так і не призвели до повалення авторитарного режиму в Ірані. Протягом року після придушення повстань було винесено щонайменше 26 смертних вироків учасницям і учасникам опору. Правляча партія хоче посилити покарання за «неналежне» носіння хіджабу — до увʼязнення на три роки. Тобто репресії та контроль над населенням Ірану стали ще жорсткішими.

Та завдяки зміцненню форм солідарності й самоорганізації в усьому світі, боротьба фемінізму й рухів опору триває й неодмінно досягне перемоги ❤️‍🔥

«Можна ж людям, які працюють в екстремальних умовах, підвищити хоча б премії?» 😩

Ми гадаємо, що це було б цілком справедливо. Проте, зважаючи на зміни до трудового законодавства під час воєнного стану, українська влада має іншу думку.

Що ж роблять люди, аби за таких обставин відстоювати свої права на гідну працю? 🎧 Слухайте в аудіоверсії статті Олександра Кітраля про натхненні приклади боротьби зі свавіллям роботодавців та створення альтернативних просторів праці.

​​ЛЕКЦІЯ ПРО ТРУДОВІ ПРАВА!

✔️ Наші просвітницькі заходи повертаються! Завдяки підтримці Danish Institute for Parties and Democracy (DIPD), ми організовуємо серію лекцій за найрізноманітнішими темами:

▪️Трудові права;
▪️Історія української лівиці;
▪️Утворення профспілок;
▪️Капіталізм з українською специфікою та багато-багато іншого.

💬 «Соціальний рух» радий представити першу лекцію - «Основні трудові права за законодавством про працю» від кандидатки юридичних наук, доцентки та юрисконсультки Світлани Кожушко, де в зрозумілій як для знавців, так і для новачків, формі розкажуть про основи основ нашого законодавства у сфері трудових відносин, про гарантії будь-якого працівника незалежно від форми зайнятості та можливості захистити себе від зловживань з боку роботодавців.

Дата: 28 вересня
Час: 17:00
Місце: Zoom

Долучитися можна за цим посиланням.

🏘 Що потрібно, аби забезпечити якісним і комфортним житлом українок та українців, які втратили дім під час війни?

Дискусії про повоєнну реконструкцію на різних майданчиках тривають практично від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Урбаністка Олександра Кохан проаналізувала кілька проєктів, породжених цими дискусіями. І врахувавши міжнародний досвід, вона також запропонувала базові принципи відбудови міст України, які якнайкраще відповідатимуть інтересам і потребам населення.

Що це за принципи і чому проєкт відбудови, презентований в Лугано, потребує критичного переосмислення, — читайте в новій статті.

​📢 Strongly recommend: серіал «Урбаністика» з Альоною Ляшевою!

Цікавитеся архітектурою, містобудуванням, волієте брати участь у розвитку вашого міста, або просто хочете жити в комфортному і справедливому міському просторі? Тоді не пропускайте нового проєкту, до створення якого долучилася наша редакторка ☝️

🏘 «Урбаністика» — це освітній серіал, присвячений містобудуванню й відбудові. Подивитися його можна безкоштовно на платформі «Дія.Освіта».

За посиланням на вас чекають 17 епізодів, у кожному з яких експертки й експерти розкажуть про:
▪️ те, як з’являлися та розвивалися міста,
▪️ що потрібно, аби зробити їх безпечними та комфортними,
▪️ механізми формування публічного простору,
▪️ інклюзивність та інноваційні проєкти будівництва,
▪️ ідеї повоєнної відбудови України.

Епізод Альони присвячено рівності та справедливості у міському просторі. Більше про це ви також можете прочитати у її статтях на нашому сайті:
• «52 квартири для ВПО. Прірва між житловою політикою та потрясіннями війни»
• «Житло та регіональна нерівність. Чому в українських містах і селах некомфортно жити»
• «Джентрификация: красивое слово или реальный процесс?»

Приємного перегляду і корисного читання 😘

«Неякісні діти», «ненажерливі українці», «підлітки на голці соціальної допомоги» 🫨

Ніколи такого не було, і от знову! Очільниця міністерства соціальної політики обурює українців та українок своїми антисоціальними висловлюваннями.

Ідеться про нещодавній виступ Оксани Жолнович на Міжнародному форумі сталого розвитку. Там високопосадовиця заявила про намір «врятувати від безвідповідальності» українське суспільство, яке надто «звикло до комфорту». Як врятувати? Та запросто — треба знищити все соціальне 🤪

⁉️ Чому ж постійно несеться така зневага міністрів соцполітики до «соціального»?
⁉️ Як так сталося, що працівники мінсоцполітики не розуміють, яку роль відіграє соціальна підтримка у зменшенні нерівності та в інтеграції суспільства?
⁉️ І кому ж і звідки-таки варто вийти: українцям із зони комфорту чи Жолнович із політики?

Читайте колонку Олени Слободьян, у якій вона поділилася міркуваннями з цього приводу.