😕 «Насправді я не хотіла виходити з партії... Якби за рік до повномасштабного вторгнення в Україну мене запитали, чим би я хотіла займатися до кінця свого життя, я б відповіла: «Я у партії назавжди».

Ліва активістка Кавіта Крішнан є одним із найгучніших голосів за підтримку українського опору в Індії. Саме вона ініціювала вуличні мітинги проти російської агресії, а у своїх численних статтях неодноразово критикувала упередження індійських лівих щодо історії України та її сьогодення, зокрема щодо ролі НАТО в російсько-українській війні.

❓Чому Кавіта вважає підтримку українського спротиву настільки важливою, що навіть покинула одну з керівних посад у Комуністичній партії через свою принципову позицію, — читайте у другій частині інтервʼю з активісткою.

І не пропустіть також першу частину розмови з Кавітою, у якій вона розповіла про те, як це — бути лівою у суспільстві, з вкоріненими правими традиціями.

🤔 Чи знаєте ви, що необхідно для оформлення статусу інвалідності?

Зазвичай статус інвалідності передбачає отримання пенсійних виплат та пільг. І на папері процедура оформлення цих скромних дотацій від української держави виглядає доволі просто 👇
▪️ Людина має пройти обстеження.
▪️ Отримати направлення до комісії.
▪️ Оформити статус за її висновками.

Насправді ж це далеко не вся картина. Адже шлях до отримання групи не буде повним без черг, приниження, хабарів і виправдовувань 😓

Детальніше про цю смугу перешкод ми розпитали безпосередньо людей, які хочуть отримати статус, а також експерток і активісток, які захищають права людей з інвалідністю в Україні. Про що вони нам розповіли — читайте в новій статті.

🎧 Виявляється, для отримання довідки з інвалідності, необхідно мати чимало здоровʼя.

Чому? Слухайте у нашій статті про перешкоди, які доводиться долати людям на цьому шляху.

🤷🏻 «Ми все розуміємо, але що ж ми можемо вдіяти?!», «У нас повно своїх проблем», «Це дуже далеко і не зрозуміло».

Після півтора року війни ми часто стикаємося із такою байдужістю і небажанням розбиратися у наших проблемах від міжнародної спільноти. Але чи не так само ми ставилися до того, що відбувається, наприклад, у Сирії, Лівані чи Палестині?

Щоб подолати це відчуження, сьогодні у рамках спрецпроєкту «Діалоги периферій» ми публікуємо інтервʼю з ліванським дослідником Джої Аюбом.

З нього ви дізнаєтеся про те, як сприймається російське вторгнення у його регіоні, та про боротьбу проти окупації, авторитаризму та імперіалізму в цих країнах. А також разом з нами поміркуєте над питаннями:
▪️ як віднайти підґрунтя для побудови антиімперіалістичної міжнародної солідарності і які помилки можуть виникати на цьому шляху;
▪️ що робити коли твоїм союзником є держава-імперіаліст?
▪️ чому ми часто байдужі до несправедливості, яка відбувається поза нашими країнами і як це змінити?

Читайте, думайте, не будьте байдужими.

Ми стараємося якомога ширше висвітлювати роботу низових ініціатив. Адже саме активізм є чи не найважливішими засобами політизації суспільства та його зміни у бік інклюзивності й рівності. В умовах повномасштабної війни у цьому пересвідчилися чимало українок і українців.

А ми вирішили унаочнити дієвість низової солідарності в рамках серії відео-репортажів «Ось бачиш» 👀 Для цього зібрали команду, яка їздитиме Україною і фільмуватиме, як працюють ліві волонтерські організації та профспілки 🎥

🚆 Перша наша подорож відбулася у деокупований Святогірськ Донецької області, де «База ua» з волонтерками й волонтерами з усієї України організували літній табір для місцевих дітей.

Тож, дивіться наш перший репортаж і дізнавайтеся, які суперсили потрібні для того, щоб боротися за нормальне дитинство за 30 кілометрів від фронту. І не забувайте підписуватися на наш YouTube канал, аби не пропустити наступні відео.

Хтось із вас зіткнувся з невиплатою зарплатні через війну?

Підтримуючи контакти з профспілками, ми не одноразово чули про такі випадки. Багато хто взагалі були звільнені або не мали роботи через вимушений простій. На жаль, подібне свавілля роботодавців не контролюється, а навіть підтримується законодавчими змінами у соціальній і трудовій сферах.

❓Як же за таких обставин виживають люди з прекарною зайнятістю, чиї доходи й робота і так були нестабільними та незахищеними, а соціальна підтримка просто відсутньою❓

Для того, щоб дізнатися про їхній досвід Оксана Буць поспілкувалася із продавчинями, швачками, доглядальницями, копірайтерками. Читайте у новому матеріалі про те, як вони живуть по чотири місяці без доходів, шукають заробіток у інших регіонах і борються за свої права.

​Ми втратили нашого близького друга, товариша та колегу — економіста Олександра Кравчука. Роками він був постійним редактором та душею нашого журналу.

Саша ходив у гори, займався танцями і волейболом — завжди здавалося, що у нього більше здоров’я, ніж у всіх нас разом. Але в ніч із четверга на п’ятницю він заснув і більше не прокинувся.

Він був завжди веселий та оптимістичний, вірив у краще майбутнє та робив усе, щоб наблизити його. Професійний шлях Саші пролягав від роботи провідником на залізниці до наукового ступеня кандидата економічних наук — і на цьому шляху наш товариш завжди слідував принципам протистояння несправедливості. Саша займався соціально-економічними питаннями та нерівністю, проблемами офшорів та формуванням боргової залежності. Він виступив головним редактором кількох книжок на цю тематику. Матеріали Саші можна знайти у його авторському профілі на сайті.

Саша був незамінною підтримкою для нас усіх, і важко уявити ситуацію, у якій він міг би когось підвести. Частка його праці була фактично в кожному матеріалі, який ми публікували останніми роками.

Ми обіцяємо знайти сили, щоб продовжити цю неоціненну працю.

Висловлюємо щире співчуття його батькам, друзям та близьким.
Інформацію про прощання з Сашею можна дізнатися у дописі його подруги.

Якщо можете підтримати батьків Саші:
🔗 Посилання на банку
💳 Номер картки банки
5375 4112 0713 0001

Дякуємо вам за підтримку!

Після смерті Саші нам дуже важко оговтатися й організовувати звичну рутину. Проте ваша підтримка є надзвичайно важливим стимулом рухатись вперед і реалізовувати Сашині ідеї.

Ми отримуємо і передаємо рідним співчуття від людей з багатьох куточків планети, які цінували працю нашого товариша. Знаючи, скільки всього робив для редакції Саша, близькі нам люди пропонують допомогу, щоб ми мали змогу працювати далі. Тож хоча поки ми взяли невелику паузу, обіцяємо незабаром повернутися до публікацій.

Ще раз дякуємо друзям, подругам, партнерам і однодумцям — спільно із вами нам легше триматися і переживати втрату. Редакція «Спільного» 💛🖤

11 липня помер чеський письменник Мілан Кундера.

Ліричний поет, романіст, учасник літературних дебатів 60-х років набув популярності як автор антикомуністичних романів. Гостра критика чехословацького режиму навіть стала причиною еміграції Кундери та заборони його творів.

У нашій сьогоднішній статті політолог Ондржей Слачалек ставить під сумнів образ Кундери-антикомуніста. Автор наголошує, що гостра критика, яку висловлював письменник, на противагу поширеній думці, підводить до ідей демократичного соціалізму. Саме тому Кундера має посісти місце у переліку представників міжнародної соціалістичної думки.

Слачалек також звертає увагу на роздуми про роль та ідентичність країн Центральної Європи, критику імперіалізму і переосмислення поняття свободи у творчості Кундери. Тож читайте статтю і твори Мілана Кундери та шукайте відповіді на актуальні питання.

​Віра в можливість спільно побудувати світ на засадах рівності і справедливості багато в чому сформувала Олександра Кравчука як добру, чуйну, відповідальну людину й хорошого друга. Саме таким він назавжди залишиться для багатьох із нас.

І найважливіше, що такі ліві погляди були для нього далеко не мрією, а реальним проєктом. Саме втіленню цього проєкту Саша присвятив свою професійну діяльність як науковець і редактор лівого видання. Тому для нас дуже важливо зберігати і поширювати його ідеї.

Сьогодні ми розпочинаємо серію постів про Сашині наукові публікації, які хочемо не просто актуалізувати, а обіцяємо тримати за орієнтир у подальшій діяльності.
_______

Однією з ключових тем, якою займався Олександр Кравчук, є місце України у системі глобального капіталізму і критика сировинно-олігархічної моделі економіки.

Олександр наголошував, що розвиток української економіки в інтересах усіх громадян можливий лише за умови, що сировина буде оброблятися і перетворюватися на продукцію всередині країни. А однією з ключових перепон на цьому шляху є офшори, які уможливлюють ухиляння від сплати податків.

У його працях-розслідуваннях ви знайдете детальний аналіз структури сільськогосподарського сектору і видобутку та експорту промислових ресурсів. І що ще важливіше, — у них прописані конкретні пропозиції реструктуризації економіки, одним із провідних принципів якої має бути відхід від олігархічної моделі, за якої ми експортуємо сировину і навіть не отримуємо податків у державний бюджет. Саша вважав, що ці пропозиції мають лягти в основу відбудови України після війни.

Детальніше про Сашині ідеї варто читати в його ж статтях:
▪️ «Україна офшорна. Історія формування вітчизняної моделі економіки».

▪️ «Сировинні ресурси – сировинна країна: ситуація в гірничо-металургійному комплексі України» (у співавторстві із Олексієм Прохоренко).

▪️ «Експорт сировини як національна ідея та наповнення бюджету».

​❕Прогресивне оподаткування та переорієнтація економічної політики з логіки «аграрної наддержави» на інноваційне зростання ❕

Питання справедливого оподаткування є ще однією болючою темою, вивченню якої Олександр Кравчук присвятив чимало часу. Спільно з Олександром Одосієм він провів дослідження динаміки виробництва за галузями та довів, що попри високу рентабельність промисловості, податки із неї становлять мізерну частину надходжень у державний бюджет.
Статті за висновками цих досліджень ви знайдете на нашому сайті:
▪️ «Оподаткування в Україні. Приховані ресурси» (у співавторстві з Олександром Одосієм);
▪️ «Агробізнес: дотувати чи оподатковувати?» (у співавторстві з Олександр Одосієм).

▪️ А про те, як хронічне недоопаткування промисловості та перекладання податкового тягаря на фізичних осіб пов’язано з тиском міжнародних фінансових інституцій та величезним впливом олігархів, — можна прочитати у статті «Кому на руку податки в Україні: європейські моделі та можливі альтернативи». Тут Саша зазначає, що такий вектор економічної політики зумовлює урізання видатків на соціальну допомогу, систему освіти та охорони здоров’я, і врешті-решт призводить до поглиблення боргової ями. Тому Саша закликає до відновлення незалежної економічної політики в Україні. Він наголошує, що «соціальна відповідальність виробників посилиться тільки тоді, коли в українському політикумі будуть представлені наймані працівники. Це захистить інтереси робітників, сприятиме розвитку української економіки й справедливішому розподілу результатів такого розвитку».

Більшість критичних тез Саші підтвердилися і набули ще більшої актуальності з початком повномасштабної війни. Адже багато рішень влади щодо поповнення бюджету продовжують захищати інтереси капіталу і навіть спонукають деяких коментаторів говорити про панування «військового неолібералізму».

У 2021 в Україні активно обговорювалося зняття мораторію на продаж сільгосподарської землі. Та для багатьох досі залишаються незрозумілими підводні камені цієї реформи.

Розібратися з усіма тонкощами зняття мораторію допоможуть дослідження земельної політики Олександра Кравчука. Його напрацювання пов'язані з критикою сировинно-олігархічної моделі економіки України, оподаткування та офшоризації, адже сільськогосподарська продукція є одним із експортованих товарів.

Саша наголошував, що земельна політика має бути спрямована на те, щоб дати можливість громадам отримувати прибутки від обробки землі і запобігти захопленню земельних ресурсів великими компаніями. Важливим, на його думку, є і природоохоронна складова: земельна політика має створювати умови, за яких експлуатація землі чергується із її відновленням.

Сашині матеріали про земельну реформу читайте за посиланнями:
▪️ «Земельний мораторій: загрози, механізми, перспективи» (інтерв’ю з експертом із земельних питань Романом Грабом);
▪️ «Земельна реформа: чому ”ринок” не вирішить старих проблем, але створить нові» (у співавторстві з Тарасом Білоусом).

«Була ситуація, коли [керівник] звільнив дівчину за те, що вона щось там не так зробила, а вона в цей час в гарячій точці була, під Ізюмом».

Звільнення, простій, невиплата зарплатні — несправедливість торкнулася багатьох груп населення під час війни. Проте в зоні підвищеного ризику опиняються ті, хто й раніше мали найменш захищені та ненадійні умови праці — прекарні працівниці й працівники.

Для того, щоб дізнатися про їхній досвід Оксана Буць поспілкувалася із продавчинями, швачками, доглядальницями, копірайтерками. Слухайте, як вони живуть по чотири місяці без доходів, шукають заробіток в інших регіонах і борються за свої права — в озвучці нашої статті.

​​Держава знову дбає не про нас?

🔎 Урядовці вирішили з новою силою пильнувати за громадянами, які могли «неправомірно» скористатися соціальними виплатами, а саме допомогою по безробіттю та програмою «єПідтримка». Хоча суми цих виплат співставні з мінімальною зарплатою, чиновники вважають, що їх необґрунтоване отримання загрожує державним фінансам.

💬 Зусиллями Мінекономіки, Мінфіну та МВС було розроблено проєкт наказу про затвердження Порядку розслідувань страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення. Його метою є позбавлення можливості отримання допомоги по безробіттю у тому разі, якщо особа виконувала оплачувану роботу, приховала факт виїзду за кордон, отримувала пенсію чи інакше порушувала умови перебування на обліку в центрі зайнятості. Відповідно до п. 5 розслідування проводитиметься навіть на підставі повідомлень у ЗМІ. Документ детально регламентує джерела, з яких центри зайнятості братимуть інформацію про громадян, а також алгоритм дій у разі виявлення неспівпадіння між даними. У разі складення Акту розслідування з «винної» особи можуть стягнути суму виплаченої допомоги на випадок безробіття та вартість наданих соціальних послуг.

❗️Уявіть: зусилля, які можна було витратити на працевлаштування громадян, витрачатимуться на виявлення фактів «незаконного» отримання мізерної допомоги (станом на зараз її розмір не перевищує 6700 грн). Це при тому що загальна кількість її отримувачів безпрецедентно скоротилася: станом на 1 липня офіційна кількість зареєстрованих безробітних складала 113,4 тис. осіб.

🗂 Нещодавно Мінекономіки заявило, що понад рік тому значна кількість громадян неправомірно отримали кошти у сумі 6500 грн в рамках програми «єПідтримка», коли підприємства зупинялися у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення. У лютому-березні 2022 року близько 4 млн осіб подали заявки через додаток «Дія» внаслідок втрати доходу. Згодом з’явилась інформація, що понад 25 тисяч українців (0,6% від отримувачів!) помилково отримали відповідну суму. Усі вони були співробітниками бюджетних установ і згідно законодавства не мали права на такі виплати. Але ще в момент призначення виплат чиновники могли перевірити, де саме працюють громадяни. Тепер же влада вимагає повернути кошти, хоча багато юристів мають сумніви, що суди задовільнять відповідні позови.

😡 Наголошуючи на необхідності економії бюджету, депутати не розробляють та не голосують за нові способи його наповнення: через прогресивну податкову ставку, деофшоризацію, додаткові податки на розкіш тощо. Винних шукають серед бідніючого населення, забуваючи обіцянки розширити коло отримувачів соціальних допомог. Зокрема, досі Кабмін не опрацював механізму матеріальної підтримки тих працівників, з якими були призупинено трудові договори (хоча це передбачалося в Законі від 01.07.2022 р. № 2352).

🚩 Подібні кроки, на думку «Соціального руху», яскраво свідчать про те, що держава далі відмовляється від захисної функції. Термін «соціальна допомога» втрачає свій сенс, якщо держава може відбирати блага назад під незліченними приводами. Фокус соціальної політики зміщується на те, щоб боротися зі «зловживаннями» серед нужденних з метою знеохотити їх звертатися за підтримкою.

❗️За даними Світового банку, через війну за межею бідності опинилися 7,1 млн українців, а нинішня державна політика веде лише до поглиблення кризи. Урізання соціальної підтримки може настільки збільшити рівень бідності, що ця проблема підриватиме економічне зростання. Жорстка економія несумісна з повоєнним відродженням України, адже вона не спонукає працювати на Батьківщині та сплачувати соціальні внески.

✊ «Соціальний рух» упевнений, що вихід з існуючої кризи вимагає демонтажу олігархічно-капіталістичної системи, демократичного планування економіки та підвищення на цій основі рівня зарплат та соціального забезпечення громадян.

​Пʼятий епізод «Лінь читати» з нашим редактором Тарасом Білоусом виходить цього тижня 🔥

Тарас відомий своїми палкими дискусіями із західними лівими про право на збройний опір російській імперіалістичній агресії і про необхідність підтримувати цей опір. Цього разу ви зможете почути його думку про те, де шукати і як будувати міжнародну солідарність між країнами периферії.

Разом з Альоною Ляшевою, Тарас розповість, чому наша редакція надає великого значення обміну досвідом і налагодженню звʼязків із лівими з інших периферійних країн. Адже задля цього ми навіть організували спецпроєкт, який уможливив незалежний діалог між активістками й активістами з України, Індії, Лівану, Судану, Індонезії.

Тож не пропускайте — випуск має вийти класним. І поки ми працюємо над монтажем, знайомтеся зі статтями, які згадуються у розмові👇
▪️ «Трагедія Східної Європи. Як розподіл на сфери впливу посилює реакцію» про необхідність зруйнувати статус кво поділу світу на сфери впливу імперіалістичних держав.
▪️ «Війна в Україні та Глобальний Південь» про те, чому перемога України є важливою для підтримки міжнародної безпеки і захисту країн периферії.
▪️ «Джої Аюб: падіння режиму Путіна може призвести до колапсу Асада й іранського режиму» — розмова із ліванським активістом, дослідником і письменником про українську боротьбу та міжнародну солідарність.

✨ Що означає європейська інтеграція для українського суспільства?

У відповідь на це питання ми звикли чути щось про «цінності», «цивілізаційну приналежність» і «наше щасливе майбутнє». Та чи не хотілося б вам більшої конкретики? Адже без детального аналізу ми не зможемо зрозуміти, на яких умовах українська економіка інтегрується в європейську.

Аналізом цих питань займався і Олександр Кравчук. У своїх дослідженнях він детально вивчав наслідки «вільної» торгівлі з ЄС.
▪️ Перша Сашина стаття на тему Угоди про асоціацію з ЄС — «Можливі соціально-економічні наслідки євроінтеграції для України». У ній ви знайдете як позитивні сподівання, так і негативні прогнози щодо впливу Угоди, а також аналіз досвіду соціально-економічної політики європейських країн.
▪️ Оцінку процесів в українській економіці та перших років дії Угоди можна прочитати у матеріалі — «Зміни в українській економіці після Майдану». Тут Саша намагався розібрится, чому замість довгоочікуваного буму українське суспільство зіткнулося з черговою економічною кризою. Безперечно, спад був зумовлений і війною на сході України. Проте Саша доводить, що економічні втрати спричинила й все більша орієнтація на експорт сировини і напівфабрикатів, закладена в логіку торгівлі з ЄС.
▪️ У статті ж «Євроасоціація: два роки потому» Саша зосередився на вивченні впливу Угоди про асоціацію на зовнішню торгівлю та інвестиції в Україні.

На відміну від багатьох, Саша не ідеалізував і не демонізував європейську інтеграцію. Він говорив і про можливий позитивний вплив на наукову та освітню сфери, захист прав споживачів та торгівлю з третіми країнами. Водночас, як економіст, він реально оцінював ризики низької конкурентоспроможності української економіки для торгівлі з ЄС. Саша також наголошував на необхідності державної підтримки й розвитку високотехнологічних галузей для зміцнення незалежності української економіки і підтримки її сталого розвитку.

Більшість висновків Саші є актуальними і для майбутнього. Тож читайте, поширюйте і будьте критичними щодо політичних рішень, які безпосередньо впливають на наше з вами життя.

У березні наша редакція започаткувала великий спецпроєкт «Діалоги периферій». Сподіваємося, ви слідкуєте за цими публікаціями і вже знаєте, що ми прагнемо створити простір для обміну досвідом і пошуку солідарності між країнам периферій.

У новому ж епізоді подкасту Альони Ляшевої «Лінь читати» наш редактор — історик Тарас Білоус пояснює 👇

❓ Чому саме незалежний діалог має лягти в основу реформування і зміцнення нових гарантій світової безпеки?
❓ Чому Україна має змістити фокус з європоцентричного дискурсу, і чому це не обернеться для неї втратою підтримки Заходу?
❓ Які помилки робить українська дипломатія, і яких фундаментальних речей не розуміють політики, шукаючи підтримки на Глобальному Півдні?
❓ І що ж усе-таки могло б стати підґрунтям для діалогу між країнами периферії в контексті боротьби з різними імперіалізмами?

🎧 Слухайте випуск, підписуйтеся на «Лінь читати» і дізнавайтеся про проблеми та досвід активізму в інших периферійних країнах зі статей нашого спецпроєкту.

🎧 «Одна з проблем в тому, шо нас сприймають як частину Заходу, який колонізував і експлуатував інші країни».

Тож чи можливо подолати такі упередження, і як побудувати солідарність між українцями та іншими людьми, які безпосередньо відчувають наслідки імперіалістичної політики Заходу?

Слухайте у новому епізоді «Лінь читати» тут або на зручних для вас платформах 👇

|Spotify| |YouTube| |SoundCloud|
|Castbox| |Google Podcasts| |Apple Podcasts|

🇺🇦 Видання Deutsche Welle Україна опублікувало репортаж про українських лівих, які беруть участь у війні. Видання поспілкувалося з трьома нашими товаришами і товаришками: бойовим медиком Лесиком, лівим активістом Тарасом Білоусом і анархо-феміністкою Анною Зябліковою. Зі свого боку ми вкотре хотіли б наголосити, що бути антифашистом сьогодні — означає підтримувати спротив російській агресії.

🇬🇧 Deutsche Welle has published a report on the Ukrainian left who are participating in the war. The publication has talked to three of our comrades: combat medic Lesyk, left-wing activist Taras Bilous, and anarcho-feminist Anna Ziablikova. On our part, we would like to emphasize once again that being an anti-fascist today means to support resistance to Russian aggression.

​Те, що Україна знаходиться у борговій ямі, знає кожна та кожен. Але як вона до неї потрапила, і чи можливо звідти вибратися?

Дослідженню цих питань Олександр Кравчук присвятив левову частку своїх наукових робіт. Адже саме боргові зобовʼязання Саша вважав чи не найсильнішим важелем просування неоліберальних реформ і гальмування інноваційного розвитку України.

Усім, кому також цікаво прослідкувати цей зв'язок та зрозуміти, як можливо від нього звільнитися, радимо ознайомитися із Сашиними публікаціями.

🔺 У статті «Історія формування боргової залежності» можна прочитати про етапи нагромадження боргу: від безсистемних позик 90-х та реструктуризації і переходу до зваженої політики в управлінні боргом на початку 2000-х, до ситуації, коли боргові виплати становлять левову частку держбюджету.

🔺 Коли під час повномасштабного вторгнення нагальність звільнення від боргів для відбудови країни стала ще очевиднішою, ми випустили анімацію на цю тему — «Чому треба скасувати зовнішній борг України?». Для анімації Саша працював над тим, щоб пояснити складні економічні процеси доступною мовою.

🔺 В одному з останніх своїх інтерв'ю для видання Jacobin він ще раз наголошує на необхідності скасування боргів і перерозподілу вивільнених коштів на економічний розвиток та добробут населення. Саша закликає міжнародних активісток і активістів сприяти цьому, тиснучи на свої уряди.

Оцінюючи допомогу «західних партнерів», слід пам’ятати, що міжнародні кредити тягнуть за собою низку зобов’язань, а питання, хто сплачуватиме борги після війни, залишається актуальним. Боротьба за списання боргів, біля витоків якої стояв Саша, є ключовою для перспективи справедливої повоєнної відбудови.

❗️Сьогодні важко уявити, яким буде мирне життя в Україні після війни. Але треба працювати над розбудовою незалежного та соціально справедливого суспільства вже зараз. Тому слід вимагати, щоб боргове ярмо пішло на смітник історії — разом з армією російських загарбників❗️

🎧 Публікуємо інтервʼю Саші Кравчука для видання Jacobin у аудіоформаті. Слухайте і дізнавайтеся, як зовнішній борг гальмує розвиток, та вимагайте його списання!