Навіть за мирного часу трансгендерні люди змушені боротися з купою викликів, які ставить перед ними суспільство.

Що ж тоді доводиться їм переживати в умовах війни?

Слухайте про досвід евакуації, біженства, взаємодопомоги, волонтерства та бачення свого майбутнього транс*людьми з України в озвучці статті «Евакуація, перехід та взаємодопомога. Історії транс*людей під час війни».

☢️ ООН цілком здатна створити гарантії ядерної безпеки на українських АЕС в рамках своїх повноважень.

Як можливо втілити такий позитивний сценарій? Слухайте в озвучці статті нашого редактора Тараса Білоуса.

💜 «Іспользування слів «балакаю», «сидю» та «помниш» не робе наші знання і чуства менш значимими».

Нещодавно друком вийшов неймовірний зін «смт суржик», до створення якого долучилася наша літредакторка Женя Степко. У червні його презентації відбулися у Львові й Києві, а сьогодні ми хочемо розказати про унікальне видання на «Спільному».

📓 «смт суржик» — збірка есеїв, розповідей, поезій, колажів та відеоперформансів на суржику або, як кажуть самі упорядниці: «площадка, де тебе почують настоящим; таким, яким розрішали буть в дєтстві».

Усі суржикомовні твори, зібрані тут, ламають стереотипне уявлення про суржик і показують його як «поле універсальної культури», щирості, близькості і простої краси. Тож не дивно, що за нетривалий час свого існування зін вже зібрав фан-клуб, частиною якого є наша редакція. Впевнені, що прочитавши інтервʼю із упорядницями зіну, ви також поповните наші ряди.

📢 A new podcast in English is just out on Commons!

"Ukraine the Possible" is a podcast dedicated to the possibilities and potential for a just and diverse future for Ukraine we are willing to build after the war.

Every month, the author of the podcast, journalist Vitaliy Atanasov, will present new episodes with high-quality analytics about:
▪️ the experience of living in Ukraine during the war;
▪️ the history of recent decades with their transformations, crises, and inequality;
▪️ challenges associated with overcoming the consequences of war.

The series starts with an episode on the damage to Ukraine's environment caused by the full-scale invasion. In particular, you will learn about the consequences of the ecocide after Russia's destruction of the Kakhovka Hydroelectric Power Plant.

🎧 Listen to the episode on a preferred platform by following the links on our website. Share the podcast with your English-speaking friends to make opinions from Ukraine sound louder.

🎧 Listen to the first episode about the terrible environmental damage caused by the war that Russia is waging against Ukraine.

Thousands of species suffer from the destruction and pollution of war, and the scars from combat operations will remain for decades. The destruction of the Kakhovka Dam by the Russian army led to an ecocide that unfolded over huge territories. Even more dangerous could be nuclear contamination occurred due to Russian nuclear terrorism at the captured nuclear facilities in Ukraine.

Subscribe to “Ukraine the Possible” podcast on:
Spotify
Apple Podcasts
YouTube
SoundCloud

Нещодавно ми розповідали про унікальну суржикомовну збірку есеїв, розповідей, поезій, колажів, фото та відеоперформансів, видану нашими подругами. Так от, увесь тираж «смт суржик» вже розібрали. Та є гарна новина 👇

❗️ до 12 липня ви можете взяти участь у розіграші трьох примірників зіну, якщо перейдете на нашу сторінку в Інстаграм і виконаєте всі умови ❗️

✅ Тож чекаємо тут.
🤞 І нехай вам пощастить!

😕 «Насправді я не хотіла виходити з партії... Якби за рік до повномасштабного вторгнення в Україну мене запитали, чим би я хотіла займатися до кінця свого життя, я б відповіла: «Я у партії назавжди».

Ліва активістка Кавіта Крішнан є одним із найгучніших голосів за підтримку українського опору в Індії. Саме вона ініціювала вуличні мітинги проти російської агресії, а у своїх численних статтях неодноразово критикувала упередження індійських лівих щодо історії України та її сьогодення, зокрема щодо ролі НАТО в російсько-українській війні.

❓Чому Кавіта вважає підтримку українського спротиву настільки важливою, що навіть покинула одну з керівних посад у Комуністичній партії через свою принципову позицію, — читайте у другій частині інтервʼю з активісткою.

І не пропустіть також першу частину розмови з Кавітою, у якій вона розповіла про те, як це — бути лівою у суспільстві, з вкоріненими правими традиціями.

🤔 Чи знаєте ви, що необхідно для оформлення статусу інвалідності?

Зазвичай статус інвалідності передбачає отримання пенсійних виплат та пільг. І на папері процедура оформлення цих скромних дотацій від української держави виглядає доволі просто 👇
▪️ Людина має пройти обстеження.
▪️ Отримати направлення до комісії.
▪️ Оформити статус за її висновками.

Насправді ж це далеко не вся картина. Адже шлях до отримання групи не буде повним без черг, приниження, хабарів і виправдовувань 😓

Детальніше про цю смугу перешкод ми розпитали безпосередньо людей, які хочуть отримати статус, а також експерток і активісток, які захищають права людей з інвалідністю в Україні. Про що вони нам розповіли — читайте в новій статті.

🎧 Виявляється, для отримання довідки з інвалідності, необхідно мати чимало здоровʼя.

Чому? Слухайте у нашій статті про перешкоди, які доводиться долати людям на цьому шляху.

🤷🏻 «Ми все розуміємо, але що ж ми можемо вдіяти?!», «У нас повно своїх проблем», «Це дуже далеко і не зрозуміло».

Після півтора року війни ми часто стикаємося із такою байдужістю і небажанням розбиратися у наших проблемах від міжнародної спільноти. Але чи не так само ми ставилися до того, що відбувається, наприклад, у Сирії, Лівані чи Палестині?

Щоб подолати це відчуження, сьогодні у рамках спрецпроєкту «Діалоги периферій» ми публікуємо інтервʼю з ліванським дослідником Джої Аюбом.

З нього ви дізнаєтеся про те, як сприймається російське вторгнення у його регіоні, та про боротьбу проти окупації, авторитаризму та імперіалізму в цих країнах. А також разом з нами поміркуєте над питаннями:
▪️ як віднайти підґрунтя для побудови антиімперіалістичної міжнародної солідарності і які помилки можуть виникати на цьому шляху;
▪️ що робити коли твоїм союзником є держава-імперіаліст?
▪️ чому ми часто байдужі до несправедливості, яка відбувається поза нашими країнами і як це змінити?

Читайте, думайте, не будьте байдужими.

Ми стараємося якомога ширше висвітлювати роботу низових ініціатив. Адже саме активізм є чи не найважливішими засобами політизації суспільства та його зміни у бік інклюзивності й рівності. В умовах повномасштабної війни у цьому пересвідчилися чимало українок і українців.

А ми вирішили унаочнити дієвість низової солідарності в рамках серії відео-репортажів «Ось бачиш» 👀 Для цього зібрали команду, яка їздитиме Україною і фільмуватиме, як працюють ліві волонтерські організації та профспілки 🎥

🚆 Перша наша подорож відбулася у деокупований Святогірськ Донецької області, де «База ua» з волонтерками й волонтерами з усієї України організували літній табір для місцевих дітей.

Тож, дивіться наш перший репортаж і дізнавайтеся, які суперсили потрібні для того, щоб боротися за нормальне дитинство за 30 кілометрів від фронту. І не забувайте підписуватися на наш YouTube канал, аби не пропустити наступні відео.

Хтось із вас зіткнувся з невиплатою зарплатні через війну?

Підтримуючи контакти з профспілками, ми не одноразово чули про такі випадки. Багато хто взагалі були звільнені або не мали роботи через вимушений простій. На жаль, подібне свавілля роботодавців не контролюється, а навіть підтримується законодавчими змінами у соціальній і трудовій сферах.

❓Як же за таких обставин виживають люди з прекарною зайнятістю, чиї доходи й робота і так були нестабільними та незахищеними, а соціальна підтримка просто відсутньою❓

Для того, щоб дізнатися про їхній досвід Оксана Буць поспілкувалася із продавчинями, швачками, доглядальницями, копірайтерками. Читайте у новому матеріалі про те, як вони живуть по чотири місяці без доходів, шукають заробіток у інших регіонах і борються за свої права.

​Ми втратили нашого близького друга, товариша та колегу — економіста Олександра Кравчука. Роками він був постійним редактором та душею нашого журналу.

Саша ходив у гори, займався танцями і волейболом — завжди здавалося, що у нього більше здоров’я, ніж у всіх нас разом. Але в ніч із четверга на п’ятницю він заснув і більше не прокинувся.

Він був завжди веселий та оптимістичний, вірив у краще майбутнє та робив усе, щоб наблизити його. Професійний шлях Саші пролягав від роботи провідником на залізниці до наукового ступеня кандидата економічних наук — і на цьому шляху наш товариш завжди слідував принципам протистояння несправедливості. Саша займався соціально-економічними питаннями та нерівністю, проблемами офшорів та формуванням боргової залежності. Він виступив головним редактором кількох книжок на цю тематику. Матеріали Саші можна знайти у його авторському профілі на сайті.

Саша був незамінною підтримкою для нас усіх, і важко уявити ситуацію, у якій він міг би когось підвести. Частка його праці була фактично в кожному матеріалі, який ми публікували останніми роками.

Ми обіцяємо знайти сили, щоб продовжити цю неоціненну працю.

Висловлюємо щире співчуття його батькам, друзям та близьким.
Інформацію про прощання з Сашею можна дізнатися у дописі його подруги.

Якщо можете підтримати батьків Саші:
🔗 Посилання на банку
💳 Номер картки банки
5375 4112 0713 0001

Дякуємо вам за підтримку!

Після смерті Саші нам дуже важко оговтатися й організовувати звичну рутину. Проте ваша підтримка є надзвичайно важливим стимулом рухатись вперед і реалізовувати Сашині ідеї.

Ми отримуємо і передаємо рідним співчуття від людей з багатьох куточків планети, які цінували працю нашого товариша. Знаючи, скільки всього робив для редакції Саша, близькі нам люди пропонують допомогу, щоб ми мали змогу працювати далі. Тож хоча поки ми взяли невелику паузу, обіцяємо незабаром повернутися до публікацій.

Ще раз дякуємо друзям, подругам, партнерам і однодумцям — спільно із вами нам легше триматися і переживати втрату. Редакція «Спільного» 💛🖤

11 липня помер чеський письменник Мілан Кундера.

Ліричний поет, романіст, учасник літературних дебатів 60-х років набув популярності як автор антикомуністичних романів. Гостра критика чехословацького режиму навіть стала причиною еміграції Кундери та заборони його творів.

У нашій сьогоднішній статті політолог Ондржей Слачалек ставить під сумнів образ Кундери-антикомуніста. Автор наголошує, що гостра критика, яку висловлював письменник, на противагу поширеній думці, підводить до ідей демократичного соціалізму. Саме тому Кундера має посісти місце у переліку представників міжнародної соціалістичної думки.

Слачалек також звертає увагу на роздуми про роль та ідентичність країн Центральної Європи, критику імперіалізму і переосмислення поняття свободи у творчості Кундери. Тож читайте статтю і твори Мілана Кундери та шукайте відповіді на актуальні питання.

​Віра в можливість спільно побудувати світ на засадах рівності і справедливості багато в чому сформувала Олександра Кравчука як добру, чуйну, відповідальну людину й хорошого друга. Саме таким він назавжди залишиться для багатьох із нас.

І найважливіше, що такі ліві погляди були для нього далеко не мрією, а реальним проєктом. Саме втіленню цього проєкту Саша присвятив свою професійну діяльність як науковець і редактор лівого видання. Тому для нас дуже важливо зберігати і поширювати його ідеї.

Сьогодні ми розпочинаємо серію постів про Сашині наукові публікації, які хочемо не просто актуалізувати, а обіцяємо тримати за орієнтир у подальшій діяльності.
_______

Однією з ключових тем, якою займався Олександр Кравчук, є місце України у системі глобального капіталізму і критика сировинно-олігархічної моделі економіки.

Олександр наголошував, що розвиток української економіки в інтересах усіх громадян можливий лише за умови, що сировина буде оброблятися і перетворюватися на продукцію всередині країни. А однією з ключових перепон на цьому шляху є офшори, які уможливлюють ухиляння від сплати податків.

У його працях-розслідуваннях ви знайдете детальний аналіз структури сільськогосподарського сектору і видобутку та експорту промислових ресурсів. І що ще важливіше, — у них прописані конкретні пропозиції реструктуризації економіки, одним із провідних принципів якої має бути відхід від олігархічної моделі, за якої ми експортуємо сировину і навіть не отримуємо податків у державний бюджет. Саша вважав, що ці пропозиції мають лягти в основу відбудови України після війни.

Детальніше про Сашині ідеї варто читати в його ж статтях:
▪️ «Україна офшорна. Історія формування вітчизняної моделі економіки».

▪️ «Сировинні ресурси – сировинна країна: ситуація в гірничо-металургійному комплексі України» (у співавторстві із Олексієм Прохоренко).

▪️ «Експорт сировини як національна ідея та наповнення бюджету».

​❕Прогресивне оподаткування та переорієнтація економічної політики з логіки «аграрної наддержави» на інноваційне зростання ❕

Питання справедливого оподаткування є ще однією болючою темою, вивченню якої Олександр Кравчук присвятив чимало часу. Спільно з Олександром Одосієм він провів дослідження динаміки виробництва за галузями та довів, що попри високу рентабельність промисловості, податки із неї становлять мізерну частину надходжень у державний бюджет.
Статті за висновками цих досліджень ви знайдете на нашому сайті:
▪️ «Оподаткування в Україні. Приховані ресурси» (у співавторстві з Олександром Одосієм);
▪️ «Агробізнес: дотувати чи оподатковувати?» (у співавторстві з Олександр Одосієм).

▪️ А про те, як хронічне недоопаткування промисловості та перекладання податкового тягаря на фізичних осіб пов’язано з тиском міжнародних фінансових інституцій та величезним впливом олігархів, — можна прочитати у статті «Кому на руку податки в Україні: європейські моделі та можливі альтернативи». Тут Саша зазначає, що такий вектор економічної політики зумовлює урізання видатків на соціальну допомогу, систему освіти та охорони здоров’я, і врешті-решт призводить до поглиблення боргової ями. Тому Саша закликає до відновлення незалежної економічної політики в Україні. Він наголошує, що «соціальна відповідальність виробників посилиться тільки тоді, коли в українському політикумі будуть представлені наймані працівники. Це захистить інтереси робітників, сприятиме розвитку української економіки й справедливішому розподілу результатів такого розвитку».

Більшість критичних тез Саші підтвердилися і набули ще більшої актуальності з початком повномасштабної війни. Адже багато рішень влади щодо поповнення бюджету продовжують захищати інтереси капіталу і навіть спонукають деяких коментаторів говорити про панування «військового неолібералізму».

У 2021 в Україні активно обговорювалося зняття мораторію на продаж сільгосподарської землі. Та для багатьох досі залишаються незрозумілими підводні камені цієї реформи.

Розібратися з усіма тонкощами зняття мораторію допоможуть дослідження земельної політики Олександра Кравчука. Його напрацювання пов'язані з критикою сировинно-олігархічної моделі економіки України, оподаткування та офшоризації, адже сільськогосподарська продукція є одним із експортованих товарів.

Саша наголошував, що земельна політика має бути спрямована на те, щоб дати можливість громадам отримувати прибутки від обробки землі і запобігти захопленню земельних ресурсів великими компаніями. Важливим, на його думку, є і природоохоронна складова: земельна політика має створювати умови, за яких експлуатація землі чергується із її відновленням.

Сашині матеріали про земельну реформу читайте за посиланнями:
▪️ «Земельний мораторій: загрози, механізми, перспективи» (інтерв’ю з експертом із земельних питань Романом Грабом);
▪️ «Земельна реформа: чому ”ринок” не вирішить старих проблем, але створить нові» (у співавторстві з Тарасом Білоусом).

«Була ситуація, коли [керівник] звільнив дівчину за те, що вона щось там не так зробила, а вона в цей час в гарячій точці була, під Ізюмом».

Звільнення, простій, невиплата зарплатні — несправедливість торкнулася багатьох груп населення під час війни. Проте в зоні підвищеного ризику опиняються ті, хто й раніше мали найменш захищені та ненадійні умови праці — прекарні працівниці й працівники.

Для того, щоб дізнатися про їхній досвід Оксана Буць поспілкувалася із продавчинями, швачками, доглядальницями, копірайтерками. Слухайте, як вони живуть по чотири місяці без доходів, шукають заробіток в інших регіонах і борються за свої права — в озвучці нашої статті.