Панове, як ви, готуєтеся, поки вас штучка-інтелект замінить? Мені здається, що нікуди діватися, тре роздупляти курсор чи там хоча б aider який, щоби не стати раптом “нещодавним минулим”. 🤷‍♂️ Я вже іноді користуюся aidermacs’ом (вже хтось написав мод для айдера під імакс, цікаво, чи юзав він при тому сам айдер? 😁) — ну воно зручніше трохи, аніж ото руками копипастити, коли ліньки самому код писати.

Але до вайб-кодінга мені ще далеко, оце відпустити і “пох шо там в коді” я не можу: трохи нагадує, як в кінці 90-х мій дядя із співробітниками починали писати на Дельфі і постійно розглядали, що воно там в бінарному коді генерує, чи не шмарклі собачі!

Але оце наткнувся на цікаве дослідження, що взагалі-то треба просто розслабитися і не паритися зайвий раз, і результати виходять значно ефективніші. Звучить, авжеж, як “британські вчені встановили” (чи те шо це німці спасає ситуацію чи нє?), але загалом ситуація така: через те шо люди напрягаються зрозуміти, чи згенерований код нормальний, і взагалі емоційно реагують на тупняк від AI-агента, вони витрачають купу часу впусту. І невеликі дози алкоголя дозволяють розслабитися і не переживать — і це економить час! Причому пиво (не кажучи вже про більш міцні алкоголі) натупляє занадто сильно, і вони встановили, шо трохи радлера — це саме воно.

Ну ви дивіться дослідження, кароч, а я поки шо дитину в школу відвезу і заодно куплю баночку, тре ж експериментувати, нові часи йдуть. А ви якщо прочитали, поділиться із ближнім своїм, індустрію тре спасать. 😁

Подкаст по цьому дослідженню теж кайф )

Дякую за генерацію пану @cpplastic

Сьогодні зранку пройшли із сином Split Fiction. Це гра тих самих чуваків, що й It Takes Two, тобто теж спеціально спроєктована, щоби грати в кооператив на одному екрані, без альтернативних режимів — і без взаємодії зазвичай далеко не просунешся. Стартує дуже лайтово, щоб новачки втянулися, але потім гемору достатньо. Це авжеж не восьмибітні контра чи маріо, не знущається — але й складно достатньо, щоби відчувати задоволення від гри.

Що взагалі сказать хотів: справжна сучасна класика, що одне, що інше. І сюжет непоганий, і задоволення від гри купа, і вона справжній кооператив, не Діабла, де просто поруч бігаєш. Що з дітьми, що з не-геймерами — кльово заходить.

Перейшов на Zen останнім часом (з файрфоксу, гудбай хейтери 😁), і прям майже все подобається, але головна тема — це воркспейси і таби в сайдбарі. Я створив собі два воркспейса, Home та Work, і назначив на них окремі контейнери: Personal в Home, Work у Work (очевидно), і тепер у мене там різні акаунти гугла залогінени, таби не плутаються, і взагалі майже сепароване життя.

В фф можна майже те саме організувать — Зен на його основі зроблений, і контейнери звідти, і Sidebery може прям те саме зробить, але воно гірше все інтегроване. Найяскравіше — це те шо хоткеї cmd-1/2/3/…, які клацають між табами — вони наскрізні для всіх воркспейсів і стрибають між ними.

Я знаю, що є люди, які прям окремі браузери тримають, або окремі ноутбуки, але я ніколи не був здатен до прям такої структурізації. 😁 Єдине, чого гостро не вистачає, це хоткея щоб перекидувати таби між контейнерами, коли ткнув якусь лінку в месенджері і не той контейнер був активний, шо треба. Приходиться мишкою возюкати.

А Арк я не зміг, він мене дратує ірраціональним чином. Це вже не кажучи про незрозумілість компанії і їх планів, тут все менших масштабів і віє гаражним духом. 😁

А, ну й заповнення кредиток, його нема, прийшлося номер в сніпетах рейкаста запам’ятати. :)

Опенаі купляє компанію Джоні Айва за 6.5 мільярдів баксів США. Вихлопу в тої компанії нема, і здається, що це відбувається покупка власне самого Джоні Айва, і ціна просто захмарна.

Але! Це all-stock deal, тобто реальних грошей в руки не дають, тільки акції. А я таку теорію змови прочитав, це просто капець!

Включаючи покупку Windsurf’а пару тижнів тому, Сем займається тим, що розмиває долю неприбуткової організації (власне OpenAI Inc.), і якщо притащить туди достатньо друзів, то буде мати контроль над власне тою частиною, яка щось робить (де розробники, прибутки, етц). Тому що акції, який в такому випадку випускають — це нові акції, і вони по факту просто пропорційно зменшують долю всіх інших.

А якщо звучить фантастично, то тре не забувать, що Сем вже раз таке робив, коли спи^Wвирвав Reddit із лап Conde Nast — що робить ситуацію менш схожою на пусті фантазії.

Оце драма! 😁

Колись в дитинстві я не розумів, нашо УТ-2 показує не тільки мультики, а тепер я сам виступаю у mvc на УТ-2¹ — новому подкасті із Юрком та Іллею. 🤣 Він такий, розважально-пізнавальний вийшов, що ми й хотіли. 😁 Наш план — щодватижні ввечері робити у вигляді стріма (якщо хочте анонси щоби прилітали, підпишіться на ютуб-канал 😁). Чекаю відгуків. :)

¹Disclaimer: канал хоч і називається УТ-2, з державними структурами нічого спільного не має. 😁

Бачили, ДОУ на нову розробку третьої штурмової збирає? Долучайтеся!

High tech, low life

Метабейз регулярно (раз на рік чи шо, не знаю точно) відправляє клієнтам листа з опитуванням, дізнатися як справи, чи нічого не болить, етц — корисна в принципі річ, звідти іноді бувають неочікувані контакти. Цього тижня, наприклад, був: лист до OpenAI попав в лапи боту. 😁

Один з інженерів підтримки спробував з цим ботом поспілкуватися, типу дай мені людину, бо ти не дуже корисний зараз — але нічого не вийшло. Ну, здавалося б, як раз норм для наших часів, да?

Так і здавалося, аж допоки цей бот не прислав своє опитування, “шо ти думаєш про нашого бота”. 🤣

Ҝїҕԑҏԥⱥӊҝ.

Malleable software

Якось я пару років тому написав про те, шо Emacs дуже кльовий, бо його можна змінити під себе — і це те, що називають malleable software (хм, чи підходить слово “пластичний”?).Такий софт, який змінювати так само легко, як і користуватися (або настільки ж складно, ггг). Про те, що більшість софта дуже негнучка (є кращий варіант перекласти слово rigid?) я давно думаю (та й хто ні), як і трохи посміююся над людьми, які вважають велику кількість чекбоксів в софті типу IntelliJ — гнучкістю (пояснювальна бригада: гнучкість — це коли можна зробити те, про що не подумав заздалегідь розробник; вочевидь про налаштування розробник подумав).

Тепер в нас є LLMки, і, здається, що шлях відкритий? Джофрі Літ нещодавно опублікував довжелезну статтю з роздумами на тему пластичного софта, і доволі кльовими прикладами (і аналогіями) про негнучкість софта загалом, і про те, що дуже складно при централізованій команді розробників враховувати всі побажання користувачів, бо вони просто загинуть під надмірною складністю і кількістю чекбоксів в налаштуваннях. 😁

Він — Джофрі — довго агітував за те, що розширення у браузері — це кльовий приклад пластичності софта (сайтів у цьому випадку), але на мій погляд — це не воно, бо сайти, авжеж, піддаються змінюванню, але більшість із них, особливо найпопулярніші (типу фб/інста/етц) дуже активно намагаються бути дуже закритими до будь-яких змін зовні.

І тому що нам насправді треба — це зміна підходів до того, як ми будуємо інтерфейс. І він там згадує і про HyperCard, і приводить приклади власних експериментів… але це все здається якимись полу-мірами? Недостатнім узагальненням?

В сенсі уявлення, що робити далі, мене значно більше надихнула стаття AI Horseless Carriages — про те, що зараз AI вбудовують в софт неправильно: вони додають їх там, де легко додати, а не перероблюють інтерфейс так, щоб він став більш зручним/корисним. Його приклад — це те шо AI в Gmail генерує драфти, замість того, щоб (наприклад) допомогти зрозуміти, які імейли тре глянуть зараз, які відкласти на вечір, етц.

Короче, нова ера йде, і це захоплює. 😁 Тре такі інтерфейси, щоб вони стирали межу між використанням та зміною під задачу. Вимагаю імаксів всім і кожному, і щоб ніхто не пішов ображеним. 😁

Те як Саймон Віллісон розбирає різні інструменти навколо ллмок — цікаво читати кожен раз, але те як він Github Spark використав, щоб подивитися, що в нього під капотом і як він працює — це просто кайф.

І промпт цікавий, Typographic Excellence, Color Theory, Spatial Awareness — прям сильно більше заморочилися з візуальною стороною питання, аніж зазвичай. Є що скопіювати у свій CLAUDE.md 🤣

Історії сивої давнини замовляли? 😁 Колись ще в минулому тисячолітті студент КПІ з ніком Saboteur вирішив шо займатися сесією йому дуже впадло, і можна провести час значно більш продуктивно. А саме взяти, і підняти в мережі КПІ MUD — це текстова мультіплейрна гра, передтеча MMORPG. Форкнув ROM, схоже (це одна із доволі впливових кодових баз для мадів — більшість не писала з нуля, а брала якийсь готовий і допилювала своє), дав йому назву Forgotten Dungeon і почав пиляти.

Натворили купу всього, наприклад на 18 рівні тебе забирали в армію, і до 21 рівня ти там тусувався (така собі версія призиву з 90-х років). Або, наприклад, була зона “КПІ”, із парком, де гуляли гопніки, із корпусами, де сиділи моби-викладачі — можна було піти і в маді навалять професору, який поставив тобі двійку на екзамені. 😁

Це, нажаль, до того, як я поступив, 98 рік, і тому особливо багато подробиць про те, як воно стартувало, я просто не знаю (у мене в підписниках є пани, які це застали, тож якщо побачать пост і будуть мати натхнення, то може щось допишуть в коментарях). Але я сам почав грати в MUD десь році у 2000-му на діалапі (ну бо яка Ultima Online з таким конектом), і багато читав, і, наприклад, на (вже дохлому) mudconnector.ru була згадка про Forgotten Dungeon із приміткою “жестокий мир ПК”.

PK — це player killing, бо у середі кпішників цей муд не став “давайте будемо відігравати ролі” і все таке. Студенти в общагах мають дуже багато вільного часу, в критичному випадку увесь їх час — вільний (як мінімум на 1 семестр, поки не виженуть — і це прям не дуже рідко ставалося 😁), і тому вочевидь просто потусуватися з монстрами вистачає тільки на якийсь час, а потім наступає бажання надрати сраку ближньому своєму.

Ну й клани бажаючих воювали між собою, а після особливо вдалої заруби йшли на поляну випити пива і обговорити результати. 😁

Але розповісти я хотів за трохи інше! Сергій (той шо Saboteur) виявився настирним і мало того шо виклав сорси на гітхаб, так ще й явно під настрій їх потроху допилює. 🤣 Писав цей пост, а потім ще трохи пошукав, і раптом виявилося що він ще й статтю на ДОУ написав 4 роки тому, вау.

P.S. Частину про сесію я вигадав, просто згадавши таймінг своїх підходів до чогось фундаментального. 😁

Капець дивіться на шо натрапив! “Ух ти, балакуча риба” українською мовою! (Невідомий мені) пан Денис постарався і прям дуже кльово переклав його, ще у лютому, а там всього 8 тисяч переглядів.

Не буду спойлити, але ім’я чаклуна просто знахідка. 🤣

Знаєте, панове, у всіх є ще своя маленька незалежність, і в мене сьогодні — незалежність від четвертого десятку. 😁 Пройшов він, отак фьють і нема — а останні роки взагалі наче просто лічильник працює. В кого схожі відчуття (або несхожі, не будемо розводити дискрімінацію), запрошую привітати мене на https://happy.koloua.com/campaigns/sviatkuie-nezalezhnist-vid-4-go-desiatku-12609657, щоби ЗСУ могли наблизити настання більш адекватного світу навколо. :)

Дякую всім за привітання, дуже приємно. :) Ми разом зібрали майже 50к, дуже кльово. :)

Попав тіки шо в хвіттері на обговорення симпатичної фоточки французького потяга десь із 60-х, із шкіряним салоном, де люди в коментах страждають шо нема прогресу, все стало гірше, життя біль і нам всім гаплик.

Окрім того що вони туплять і пік цивілізації був не у 60-х, а у 90-х (дивись “Матрицю”), мені ще стало цікаво, скільки ж коштують квиточки на їх модні швидкісні потяги — ну ж бо очевидно що ті фоточки зі шкіряними кріслами, це як фотки літаків 60 років тому, де всі палять сигари і їдять чорну ікру із шампанським, дороге задоволення.

Так от, на сьогодні (ну тобто на середу) купити квиток з Парижа до Марселя, де потяг тебе провезе майже 800 км за 3 години і 5 хвилин — 60€. 800 км! За 3 години! В п’ятницю, очевидно, дорожче — або дуже срання, або 120€, або купляй заздалегідь.

Але все одно здається дуже адекватно, і головне — просто капець як швидко. Непогано було б з Києва до Одеси за півтори години, га? Півтори години до вокзалу і потім півтори до Одеси. 🤣

Оце, авжеж, як національна стратегія сполучення міст, було б неймовірно кльово. Не треба їхати до аеропорта, всі ці церемонії дурні і очікування/посадка довгі, а просто зранку здав дітей в школу, і потулив в Буковель. 😁

Осьо куди тре енергію спрямовувати… коли вже ті москалі вимруть. 😡

Панове, а шо ви робите ввечері в неділю? А то в нас тут внеплановий стрім нашого щодвотижневого подкасту MVC. Це такий tech/lifestyle, заходьте. 😁

аі всемогу^Uта хай йому грець

Пару днів тому зробив маленький переможний крок і дав Claude Code можливість запускать тести в Metabase швидко. Стандартний шлях — це як і зі всіма іншими екосистемами, запускаєш якийсь скрипт-раннер тестів, який заводить тобі новий інстанс апки і відносно нього все тестує. Але ж Кложа запускається роками (ну чи то півхвилини, шо для мене одне й те саме 😁)! Але є репл, то шо нам треба, це маленький скрипт run-tests <path/to/a/test> — який замість запуску інстанса прочитає порт в .nrepl-port, і відправить туди виклик (run-tests "path/to/a/test").

Знаєте як воно швидко? Так, що я попросив клод код написать тест на багу і виправить її, пішов зробити каву і він добив залишки моїх квот у антропіка. 🤣

Ну кароч написав я про цю історію в слак, щоб знач людей порадувать, і пішов читати імейли. І в одному з них на коментар “а це ще нашо” чувак відповідає: “ой, здається клод наплодив якось нерелевантної херні, ну да може не завадить, якось потім розберуся”, і мержить це все в мастер. 🤯

Оце хуцпа в чувака, я просто прозріваю.

Ладно в крипті постійно була тусовка якихось гріфтерів/темщиків/мазафаки, це хоча б фуфло. Але оця дихотомія корисності/шкідливості того шо відбувається — дратує як ніколи. Когнитивний дисонанс як є.

Хтось викупив що в новій iOS при наборі з клавіатури вона автоматично вставляє помилки, я так розумію, щоб натуральніше відчувалося. 😁

Насправді кажучи, я вже почав задумуватися, може це мої руки спаплюжило, що я не можу по кнопках намальованих попадать, але ж ні, це спаплюжений скіл розробки в Apple.

Може правий DHH, коли каже, що еплу приходить гаплик? Ну бо це ж сором таке випустить, 20 років все працювало прекрасно, а тут раптом давайте релізнемо покращення, яке повинно було бути суто візуальним… Ходять чутки, що Кука нарешті поміняють на когось більш драйвового, але ж який яскравий індикатор, що ефективність — це лише одна вісь вимірювання, і оптимізація суто на неї веде до поступової, але суттєвої деградації вихлопу.

Ознак і правда немало, і ті, що ДХХ в статті придумав, і хоча б простої людської української мови у Сірі (яка така занедбана, що це прямо окремий сором)… Цікаво чи можна в такої відносно “закритої” компанії знайти ознаки оздоровлення? :)

Що думаєте, час вже закопувать і робити свій дистрибутив лінукса? 🤣

Valve десятиріччями шукали, як зайти на ринок залізяк, і з попереднього підходу 10 років тому відносно успішним був тільки Steam Controller. Але ж це був просто аксесуар і майже нічого не змінював — ну, давав можливість віндою з дивану користуватися, але то й все. А от Steam Machine (першого покоління) не полетіла — бо вона ще геморніше звичайних компів була (то не працює, се не працює) — тож її вже всі забули.

Але Стімдек виявився напрочуд фантастичним кроком: через те, що сам пристрій був кльовим, люди терпіли, що не кожна гра може запуститися; плюс масивна кількість роботи була пророблена, щоб запускалося дуже багато ігр. І він полетів шо дурний, да? І тому підтримка ігр покращувалася постійно, і тому нові релізи звертали увагу і на цей ринок, і тестувалися на стімдеку, і тому…

І тому я думаю що нова Steam Machine буде хітом. І не просто хітом, а якщо з нею не буде якихось неочікуваних проблем, то вона з’їсть ігрову вінду.

А враховуючи, що SteamOS — це Arch Linux із запущенним в ньому Steam, то в нас є шанси ще й отримати третю десктопну ось в доволі адекватному вигляді. Не певен, що Valve туди піде, в них взагалі традиція після сильного фокусу наступні років 5 плювати в стелю (тим дивніше виглядає настільки кльовий девайс всього через 4 роки після Стімдеку!), але ринок буде таких масштабів, що на ньому дуже навіть може бути пара компаній, які роблять “робочий інтерфейс для вашого стіму”.

I’m so freaking excited, це капець, дуже радий, що Valve не просто впихнули ногу із стімдеком, а й розпахують ті двері!

Та й новий контролер теж нехай буде. Візуально попередній мені більше подобався, але хай вже, функціонально схоже буде кльовим. :)

Клаудфлер валявся дохлий, і мій син не міг підключитися до Зуму додаткових занять. Ну бо викладачі замість додати дітей в зустріч просто кожен раз шлють посилання, яке намагається пройти через браузер, в якому дохлий клаудфлер закриває собою зумівські сервери.

Перемогли це тим, що розмовляв з телеграму телефону дружини.

І от як цікаво змінилося сприйняття світу: ковід як почався, так нікуди й не подівся по факту, війна теж не закінчується, от і клаудфлер… дружина каже мені: “Так а що будемо робити із завтрашніми заняттями?”

Ну бо які шанси що в такому світі Клаудфлер вилікується. 🤷‍♂️