📚📖Чорне море може стати новою Ормузькою протокою для світової торгівлі. Світові медіа про російсько-українську війну 12 серпня

🖌Цього літа Чорне море дедалі більше перетворюється на поле боротьби за економічні артерії — і це вже має наслідки далеко за межами України та Росії, пише The Wall Street Journal. Видання називає Чорне море одним із ключових вузлів світової торгівлі зерном і фактично «життєвою артерією» української економіки. За даними WSJ, Росія посилює удари по українських портах Одеської області та суднах, які перевозять зерно, намагаючись знову поставити під загрозу український морський експорт. Лише з 20 червня російські ракети й дрони уразили 43 судна, переважно під іноземними прапорами. У виданні зазначають, що це майже третина всіх атак на судна від початку повномасштабного вторгнення. «Ми зараз опинилися в ситуації, схожій на ту, що була у 2023 році, коли наш зерновий коридор зруйнувався», — каже директор українського Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. За його словами, настрої на ринку, поведінка учасників і загальна динаміка нині нагадують той період.

Для України це особливо небезпечно напередодні осіннього піку аграрного експорту, зауважує видання. Якщо морські перевезення зупиняться, Києву доведеться значно більше покладатися на залізничні, автомобільні та річкові маршрути. Але їхніх потужностей недостатньо: за оцінками аналітиків, дунайські порти можуть забезпечити лише до третини українських потреб. До того ж альтернативна логістика значно дорожча, пише WSJ.
На цьому тлі Україна веде власну кампанію проти російських морських маршрутів, зокрема атакуючи танкери, пов’язані з російським тіньовим флотом. Атаки вже поширилися на судноплавство біля російського порту Новоросійськ — і це створює проблеми не лише для Росії. Удари по танкерах та інфраструктурі поблизу Новоросійська вже зачепили роботу Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC), через який проходить майже 2% світових поставок нафти. Серед його акціонерів — американські Chevron та ExxonMobil. Саме тому Вашингтон, за даними WSJ, намагається стримати Україну від атак на судна, які не є російськими. Для адміністрації Дональда Трампа це особливо чутливе питання на тлі високих цін на енергоносії та війни США з Іраном.

Подальше блокування морського експорту може підштовхнути вгору ціни на продовольство в Африці та інших вразливих регіонах, пише видання. Ризик полягає ще й у тому, що міжнародні перевізники можуть перестати заходити в Чорне море. «Потрібно лише вразити певну кількість суден, як ми бачили в Ормузькій протоці, перш ніж ніхто не пропливе крізь неї», — каже старший науковий співробітник аналітичного центру Королівського інституту об’єднаних служб Сідхарт Каушал.

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів. 

#інозмі
@babel

💥 Уночі дрони атакували тимчасово окуповані території — низка міст залишилась без світла.

У Севастополі після вибухів стався блекаут — імовірно, під ударом була Балаклавська ТЕС. Світло також зникало у Бердянську, Мелітополі, Генічеську, а ще в Маріуполі — у мережі публікують кадри пожежі звідти. Попередньо, є влучання в автостоянку.

Фото з Маріуполя

@babel

Україна розширює механізм компенсації збитків від агресії РФ — Міжнародний реєстр збитків відкрив ще дві категорії заяв:

🔴 B4 — державні гуманітарні витрати: евакуація, тимчасове житло, екстрена медична допомога, реабілітація та компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло за програмою «єВідновлення».
🔴 B5 — витрати на розмінування: самі роботи з очищення від боєприпасів, навчання фахівців, інформування про небезпеку.

Хто может подати заяви за цими категоріями? Держава Україна, центральні, регіональні та місцеві органи влади й установи.

⚫️ Детальніше про цей реєстр та як подати заявку для компенсації «Бабель» розповідав ось тут.

@babel