🛢 Через українські атаки обсяги нафтопереробки в Росії досягли найнижчого рівня з 2005 року, пише Bloomberg.

За останні 100 днів Україна пошкодила 24 з 34 великих російських нафтопереробних заводів і щонайменше 50 разів атакувала паливодобувні об’єкти в РФ.

Середній рівень переробки сирої нафти у Росії з початку липня становив 3,91 млн барелів на день, що є найнижчим рівнем з березня 2005 року. Це на понад 1,4 млн барелів на день нижче за середній показник минулого року.

🗞 За даними Генштабу ЗСУ, від серпня 2025 року збитки для російської нафтової галузі через українські удари сягнули $13,5 млрд. Також Росія втратила 42,74% від загальної потужності своїх НПЗ. Більше про збитки росіян «Бабель» показував в
інфографіках.

@babel

📚📖«Володимир Зеленський очищає владу від впливу Єрмака». Світові медіа про російсько-українську війну 13 липня

🖌Сьогодні світові медіа пишуть про смерть американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема, яка, зокрема, ставить під загрозу подальшу підтримку України в Конгресі США. The Washington Post зауважує, що Україна втратила важливого захисника серед республіканців. Чимало інших республіканських прихильників Києва планують залишити Конгрес на початку наступного року, і ця тенденція може створити тривалі виклики для України. Зростаючі фракції Республіканської партії дедалі більш скептично ставляться до американської підтримки України та інших іноземних союзників. Грем діяв як неофіційний посланець і міг ефективно переконувати Дональда Трампа допомагати Києву. Сенатор сприяв укладенню нещодавньої угоди, за якою Трамп пообіцяв надати Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для комплексів ППО Patriot. «Він справді був одним із тих, хто розмовляв мовою Трампа», — сказала в інтерв’ю WP посолка України у Вашингтоні Ольга Стефанішина.

Водночас генеральний директор Центру нової американської безпеки (CNAS) Річард Фонтейн написав некролог й особистий спогад про Ліндсі Грема для The Atlantic, в якому описує, зокрема, багаторічну відданість сенатора Україні. Автор згадує першу поїздку Грема до України під час Помаранчевої революції 2004 року. Ще тоді він жорстко вимагав від тогочасної української влади чесних виборів без страху для громадян. Фонтейн також називає символічним його останній публічний крок у житті — візит до Києва. Грем до останнього дня піклувався про Україну і про роль Америки у збереженні її свободи, пише автор матеріалу. 

Тим часом Radio Liberty пише про те, що Володимир Зеленський веде чергову політичну битву та влаштовує перестановки в уряді України, і зібрало для матеріалу коментарі незалежних аналітиків. Відставка Юлії Свириденко, імовірно, частково пов’язана з її політичною приналежністю до Андрія Єрмака, колишнього керівника Офісу президента, припускає аналітикиня і голова Українського форуму в лондонському аналітичному центрі Chatham House Орися Луцевич. «Свириденко пов’язували зі спадщиною Єрмака, оскільки її багато хто вважав його протеже, — каже вона. — Її заміна також покаже українцям, що Зеленський очищає виконавчу владу від впливу Єрмака». Водночас політолог і директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що це було раптове рішення. «Прем’єр-міністерка, на яку майже не від кого, окрім опозиції, не було публічних скарг, приходить на зустріч із президентом, і там їй кажуть, що вона має піти у відставку», — пояснює він. За Свириденко тягнувся шлейф репутації «людини Єрмака», проте Магда зазначив, що вона регулярно виступала проти нього. 

Серед головних претендентів на заміну Свириденко — головний виконавчий директор «Нафтогазу» Сергій Корецький. «Я погоджуюся, що Корецький — головний претендент, — сказав політичний аналітик Володимир Фесенко. — Він фігура з позитивною репутацією як на Заході, так і в Україні, без жодного негативного багажу. Корецький має репутацію гарного менеджера і водночас, скажімо так, не має особливих політичних амбіцій чи тісних політичних зв’язків з різними політичними фракціями чи олігархічними групами». 

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.

#інозмі
@babel