Сили оборони атакували також нафтохімічний завод у Башкортостані і склад окупантів на Херсонщині, підтвердив Генштаб ЗСУ.

🔴«Стерлітамакський нафтохімічний завод» у республіці РФ Башкортостан є основним виробником компонентів для гасу, з якого виробляють високоякісне авіаційне пальне. Він входить до російського холдингу «Росхім». Ударом пошкоджено один із цехів заводу.

🔴Також нещодавно українські дрони влучили по складу пально-мастильних матеріалів росіян на тимчасово окупованій Херсонщині. Там знищено майже 20 еластичних резервуарів та дві насосні станції.

@babel

🇷🇸 Президент Сербії запропонував провести позачергові вибори парламенту — все через протести.

Александар Вучич обмірковує можливість проведення дострокових виборів, але ще не прийняв остаточне рішення, повідомив Financial Times його помічник.

Найімовірніше, вони пройдуть «не раніше кінця наступного року». У грудні 2027 року спливає термін повноважень чинного парламенту.

⚫️ У Сербії вже рік тривають антиурядові протести. Студенти, опозиція та антикорупційні організації звинувачують Александара Вучича та його союзників у корупції, зв’язках з організованою злочинністю. Детальніше про ці мітинги «Бабель» дізнався в одного з учасників.

Фото: пресслужба Президента Сербії

@babel

📚📖Україна освоює новий тип повітряної війни — дрон проти дрона. Світові медіа про російсько-українську війну 4 листопада

🖌Про те, що Україна готується масово розгорнути дрони-перехоплювачі, пише Business Insider. Володимир Зеленський заявив, що до кінця листопада виробництво має сягнути 600—800 перехоплювачів на добу, за умови відсутності перебоїв через російські атаки чи диверсії. Це дешевша альтернатива західним ракетам ППО, які коштують мільйони, тоді як один перехоплювач обходиться в $3—6 тисяч. Україна фактично створює новий тип повітряної війни — дрон проти дрона, і цей досвід уважно вивчають армії по всьому світу, зазначає видання.

🖌Російське вторгнення вплинуло на вищу освіту в Україні й докорінно змінило життя студентів і викладачів, розповідає американське видання соціальної спрямованості Truthout. Cтудентка Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Берг розповіла медіа, що її студентські роки минули під звуки сирен і вибухів. У перший рік навчання вона мала друзів, відвідувала лекції, спілкувалася з викладачами, але після початку повномасштабного вторгнення всі її знайомі виїхали — хтось за кордон, хтось у безпечніші області. Вона залишилася сама і вчилася дистанційно, намагаючись адаптуватися до життя під постійними обстрілами. Через небезпеку, постійні тривоги й емоційне виснаження вчитись їй було дедалі важче. Юлія розповідає, що пережила безсоння, страх і відчуття безнадії — на зміну звичним студентським радощам прийшли тривога й боротьба за виживання.

🖌Війна змінила карту України — і контраст між Харковом та Львовом це показує найяскравіше, зазначає The Economist. Харків, колишній промисловий центр лише за 40 км від російського кордону, потерпає від постійних обстрілів і занепаду внаслідок цього. Більшість середнього класу виїхала на захід країни, навчання у вишах перейшло в онлайн, а місто втратило половину студентів. Багато бізнесів, як-от ІТ-компанії чи логістичні фірми, скоротили штат чи перемістили офіси. Місцеві підприємці вважають, що Харкову знадобиться не менше десяти років на відновлення — і лише за умови стабільної безпеки.

Львів, навпаки, перетворився на головний магніт для людей та бізнесу. Завдяки близькості до Польщі місто стало воротами в ЄС і за час війни виросло до мільйона мешканців, прийнявши понад 150 тисяч переселенців зі сходу. Сюди переїхало близько 280 компаній, відкрилися новий індустріальний парк та університет, а Євросоюз планує модернізувати залізницю до Польщі й Румунії. Львівський мер Андрій Садовий говорить виданню про економічне піднесення й стабільність, тоді як Харків перетворюється на прифронтове місто з напівпорожніми вулицями.

Аналітики, з якими поспілкувалося видання, вважають, що майбутнє України тепер тяжіє до заходу: Київ і Львів процвітатимуть. Столиця продовжуватиме приваблювати кошти, таланти та людей. Майбутнє Одеси теж безпечне — це головний порт України. Але значна частина сходу країни може перетворитися на «іржавий пояс», якому постійно загрожує війна.

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще трьох матеріалів.

#інозмі
@babel

🇺🇦 Генштаб ЗСУ: Минулої доби на фронті сталося 154 боєзіткнення.

⚔️ Найгарячіше було на Покровському напрямку — там наші захисники зупинили 52 штурми й наступи.

⚔️ На Північно-Слобожанському і Курському напрямках противник завдав авіаційних та артилерійських ударів, на Південно-Слобожанському — здійснив 9 атак.

⚔️ На Куп’янському напрямку було 5 атак окупантів, на Лиманському — 10.

⚔️ На Слов’янському напрямку українські воїни відбили 17 ворожих атак, на Костянтинівському — 11, на Краматорському — 1.

⚔️ На Олександрівському напрямку Сили оборони відбили 15 атак, на Гуляйпільському та Оріхівському — по 3.

⚔️ На Придніпровському напрямку ворог здійснив 3 безрезультатні спроби наступу.

💥 Втрати російських загарбників за добу становили 900 військових мертвими та пораненими. Також Росія втратила 3 танки, 3 бойові броньовані машини, 24 артсистеми, 2 засоби ППО та іншу техніку.

Фото: 73 морський центр ССО України

@babel

⚠️ ППО знешкодила 61 дрон із 80, якими росіяни атакували Україну, звітують Повітряні сили.

У семи місцях влучили 18 дронів, у двох — впали уламки.

@babel