🛢Експорт російського пального впав на 17% у вересні після атак дронів — до 7,58 мільйона тонн, підрахував Reuters.

Зупинки роботи низки ключових НПЗ через українські удари скоротили експорт палива та спричинили збільшення поставок сирої нафти. Зокрема:

🔴експорт нафтопродуктів через балтійські порти впав на 15,4% — до 4,36 млн т;
🔴через порти Чорного та Азовського морів — на 23,2%, до 2,52 млн т;
🔴на Далекому Сході зменшення на 1,5% — до 661,3 тис. т.;

При цьому поставки з північних портів Мурманськ і Архангельськ зросли на 1,8% — до 30,2 тисячі тонн.

@babel

📚📖Чи справді Україна стала фоновим шумом для Європи. Світові медіа про російсько-українську війну 14 жовтня.

🖌Про те, що за понад три роки після початку повномасштабного вторгнення Київ живе у стані подвійної реальності, пише Politico. Люди звикли до сирен, вибухів і темряви після обстрілів. Удень місто живе звичним життям — працюють кав’ярні й бари, діти ходять до школи, що тепер часто розташовані в укриттях. Але під цією видимою стійкістю серед українців зростає тривога, чи не охололо ставлення Європи до їхньої боротьби та чи не віддаляється омріяне членство в ЄС, пише медіа.

Політична радниця Олександра Авраменко відчуває цю зміну щоразу, коли перетинає кордон з Польщею. Якщо на початку повномасштабної війни поляки зустрічали українців із відкритими обіймами, то тепер на кордоні підозри, суворі запитання і перевірки. Олександра наголошує, що не відчуває образи та, як і більшість українців, вдячна за допомогу. Однак відчуття, що солідарність Європи слабшає, залишається. Це також підтверджують цифри: кількість українців, які вірять у вступ до ЄС протягом десяти років, впала із 70% до трохи понад 50%. Майже кожен п’ятий зараз думає, що ЄС взагалі ніколи не прийме Україну, зазначає видання. 

У 2022 році в Європі синьо-жовті прапори висіли майже на кожному балконі. Президент Зеленський тоді казав: «Ми боремося за те, щоб бути рівноправними членами Європи. Тож тепер доведіть, що ви з нами. Доведіть, що ви європейці, і тоді життя переможе смерть, а світло переможе темряву». І справді, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто приїхала до Києва і заявила: «Україна — частина європейської родини». Але нині, коли війна затягнулась, громадськість стала більш байдужою. У Польщі, де ще 2022 року понад 80% людей підтримували вступ України до ЄС, тепер таких лише 35%. Половина поляків готові миритися навіть зі втратою українських територій, аби лише настав спокій. Подібні настрої ширяться Німеччиною, Італією і Францією. 

Попри це українці не здаються, зазначає Politico. У центрі Києва, на Майдані Незалежності, проходить рідкісний протест — дозволений під час воєнного стану. Богдан Фомін, солдат із Маріуполя, тримає плакат із вимогою кращого ставлення до військових. Його рідне місто знищене, і він каже: «Якщо Україна буде змушена поступитися територією, у мене не буде дому, куди можна повернутися. Ми обрали Європу понад 10 років тому тут, на Майдані». Фомін також наполягає, що цей мітинг не спрямований проти уряду Зеленського. «Протести — це частина нашої культури від самого початку незалежності», — каже він, показуючи на «поліцейських діалогу», які спостерігають збоку і розмовляють із людьми замість того, щоб їх розганяти.

🖌Українська формула миру звучить так: менше порожніх розмов, більше зброї. Про це йдеться в матеріалі The New York Times. Дональд Трамп наполягав на дипломатії, тому Україна погоджувалася і кілька місяців брала участь у мирних переговорах з Росією, аби не псувати відносини зі США. Та Москва відмовилася від компромісів. Тепер Київ хоче змінити підхід і робити ставку на озброєння. Цього тижня, на думку видання, саме про це в Білому домі говоритиме українська делегація. 

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме матеріалів про те, чому Путін насправді не перемагає і як успіх Трампа на Близькому Сході може допомогти припинити війну в Україні.

#інозмі
@babel