🇺🇸 Трамп ввів мита майже проти всіх — і фактично почав торгову війну. Ось що на це каже світ.

🔴Європа готується захищатись, але водночас закликає до переговорів. Президент Франції Макрон закликав місцеві компанії призупинити інвестиції в США, а премʼєр Британії Стармер — реагувати на мита «з холодною головою».

🔴Однак голова МЗС Угорщини Петер Сіярто вважає, що рішення Трампа — це «розплата Європи за некомпетентність Брюсселю». Єврокомісія нібито нічого не зробила, щоб цьому завадити.

🔴Китай вживатиме контрзаходів для власного захисту, а Канада — введе 25% мита на деякі американські авто.

🔴Під мита США не потрапили КНДР, Куба, Білорусь і Росія — нібито вже через накладені на них санкції. Натомість Трамп ввів мита для незалюднених островів, з пінгвінами і тюленями.

🔴Голова Світової організації торгівлі вважає, що цього року нові тарифи спричинять загальне скорочення обсягів світової торгівлі товарами приблизно на 1%. Тим часом фондові індекси США і акції американських компаній стрімко падають.

@babel

🥳Amazon хоче купити американську частку TikTok, пише The New York Times.

Компанія залишила відповідну заявку. Доля застосунку має вирішитися до 5 квітня. Якщо TikTok не продадуть, його заборонять у США.

Джерела видання кажуть, що сторони переговорів не сприймають ініціативу Amazon серйозно. Лист із пропозицією надіслали на імʼя віцепрезидента Джей Ді Венса і міністра торгівлі США Говарда Лутніка.

Газеті NYT розповіли про потенційну угоду із залученням нових інвесторів, зокрема техногіганта Oracle та інвестиційної компанії Blackstone в обхід формального продажу. Незрозуміло, чи буде такий варіант законним.

@babel

📚📖 Нові тарифи Трампа можуть покласти край глобалізації. Огляд матеріалів іноземних медіа 3 квітня

🖌 Провідною темою світових медіа, що матиме чимало різних наслідків і для України, стало введення Білим домом імпортних тарифів для десятків країн, зокрема давніх торговельних партнерів США. Так, The Economist називає ці кроки поштовхом до згортання економічної глобалізації, яка розвивалась від кінця Другої світової війни. А The New York Times зазначає, що виклики, які кидає економіці США міжнародна торгівля, можна було б вирішувати зміною правил цієї торгівлі, поступовим грамотним налаштуванням процесів в інтересах Вашингтону. Натомість Трамп вирішив просто підірвати основи вільного ринку ― і негативні наслідки цього наразі ще складно цілком передбачити.

Взагалі, The New York Times присвятили цілу онлайн-трансляцію світовій реакції на запроваджені США торгові обмеження. Там ідеться, наприклад, про складне становище Японії та Кореї: ці країни залежать від США у військовому плані, що обмежує простір для критики чи відповідних мит на імпорт американських товарів. Про складну ситуацію, в яку потрапили американські виробники одягу, а особливо взуття: чимало, наприклад, кросівок Nike, виробляється у Вʼєтнамі, й тепер вони значно подорожчають. Загалом регіон Південно-Східної Азії після новин від Трампа почувається чи не найгірше: там очікували, що тарифи зростуть, але не аж так високо. Наприклад, на товари з Камбоджі Трамп увів мито в 49%. Це змусило речницю камбоджійського уряду виступити з розпачливою заявою: «Ми маленька країна, й наша мета ― просто вижити. Якби Трамп підтримував права людини й демократичні принципи, він ніколи б не чинив так з маленькими країнами». США досі лишаються найбільшим торговим партнером Камбоджі.

Нові правила відчутно змінюють економічну привабливість різних країн, пише NYT. Так, у Південно-Східній Азії тепер вигідніше виробляти товари для американського ринку на Філіппінах чи в Сінгапурі, а в Латинській Америці в найкращому становищі Бразилія. Утім, у гру вступають і інші учасники — наприклад, Китай може скористатись моментом, щоб наростити обсяги торгівлі з іншими країнами Азії. Вони зараз лише вітатимуть нових торгових партнерів.

🖌 Одне з прагнень Трампа ― завдяки тарифам відродити видобуток у США корисних копалин, зокрема рідкоземельних металів. Це зрозуміла потреба, пише The Economist ― але складно сказати, що її можливо досягти лише економічними обмеженнями. Для того, щоб відродити стагнаційну галузь, потрібні роки: на розробку родовищ до перших серйозних обсягів видобутку зазвичай доводиться витрачати 2―3 роки й стільки ж мільярдів доларів. Чи змінений економічний ландшафт дозволить виділити стільки грошей і часу ― питання. Ще більше питання, чи варте це такої репутаційної шкоди для США як надійного торгового партнера.

🖌 Також The Economist розповідає про країну, яка запровадила високі імпортні мита ще десятки років тому ― Індію. Іще перший премʼєр-міністр Індії Джавахарлал Неру, бажаючи зробити Індію якомога менш залежною від решти світу, запровадив такі високі мита, що ввозити туди товари часто було економічно безглуздо. І лише після розпаду СРСР, одного з головних торгових партнерів, індійська влада почала знижувати мита ― але все одно вони лишаються вищими за більшість у світі. Як наслідок, за 80 років мита точно не стали запорукою успіху Індії ― десь загальмувавши її розвиток, а десь спричинившись до різниці в доступі до можливостей для багатих і бідних.

🎨 Далі в огляді читайте про те, чому тарифна боротьба з Китаєм для США вже виглядає застарілою і як 10-відсоткове мито на товари з України вплине на нашу сталеливарну промисловість. Продовження доступне тим, хто підтримує нас на Patreon ― і не забувайте, що це зручний спосіб підтримати «Бабель».

#інозмі
@babel