📚📖 Україну ставлять перед вибором: суверенітет чи безпека. Огляд матеріалів іноземних медіа 10 березня

🖌 Нова адміністрація Білого дому намагається отримати поступки від України, фактично граючи в інтересах Росії ― однак відбувається це якраз у час, коли росіяни фактично програють війну на виснаження, пише The Atlantic. У тривалій війні ключові характеристики ― не зміна лінії фронту протягом кількох тижнів чи навіть місяців. Увагу варто звертати на технологічні переваги, темпи виробництва зброї, ситуацію в економіці та з людським потенціалом. І тут, якщо дивитись на тенденції, стане очевидним, що Київ поступово отримує перевагу. Українське виробництво зброї росте істотними темпами. Зростають жертви серед росіян: якщо в грудні 2022-го росіяни втрачали в середньому по 500 людей на добу пораненими та вбитими, у грудні 2023-го ― менше тисячі, то у грудні 2024-го вже по 1 500. І якщо навесні та влітку 2024-го російський контингент у війні налічував близько 650 тисяч, то під кінець року їх уже стало 600 тисяч ― попри щедрі грошові виплати. І навіть якщо США припинять допомогу, європейські союзники здатні закрити чимало прогалин, які через це зʼявляться, хоча це й буде непросто.

В історії вистачає прикладів, коли нібито сильніша сторона програвала війни слабшій, підсумовує видання. Сполучені Штати явно програли Вʼєтнаму, а до того сильна у військовому плані Велика Британія програла американським колоніям. Іранська армія була значно менш чисельною за іракську, яка вторглася в країну в 1980-х, але все одно врешті перемогла. Тим більшою помилкою здається рішення Дональда Трампа піти на поводі в Росії, а не підтримувати країну, на яку несправедливо напали, підсумовує медіа.

🖌 Тим часом Politico обігрує фразу Трампа, яку той сказав під час словесної перепалки з Володимиром Зеленським у Білому домі 28 лютого: мовляв, Україна «не має карт», аби успішно протистояти росіянам. Справа в тому, що США якраз забирають в України «карти», залишаючи її без важливої військової допомоги ― навіть тієї, що вже була в дорозі ― та без розвідувальних даних. Частина українських військових експертів запевняють, що це не є критичною проблемою ― однак, приміром, Микола Бєлєсков, що співпрацює з Національним інститутом стратегічних досліджень та фондом «Повернись живим», запевняє, що таких розвідувальних потужностей, як у США, Європа не має. Зокрема, це стосується раннього виявлення запусків балістики ― а тут важлива кожна секунда.

Як доказ того, що становище України погіршується через дії США, Politico наводить статистику збиття ракет і дронів у ході останньої наразі масованої атаки росіян ― вона відбулась у ніч із 6 на 7 березня. Тоді Сили оборони України збили не близько 80% цілей, як зазвичай, а половину. А ще видання, а також The New York Times, зазначають, що через зупинку надання розвідданих росіяни почали активно наступати на Курщині: тепер Україна не може відстежувати скупчення російського особового складу й цілі на кшталт командних пунктів чи цінної військової техніки. Росіяни зараз активно цим користуються. І якщо США хотіли отримати увагу України, як висловився спецпредставник Трампа Кіт Келлог, порівнявши нещодавні кроки Вашингтону з ударом палицею по морді віслюка, то тепер американці її точно мають.

🖌 У вже згаданій раніше публікації NYT також ідеться про те, що росіяни зазнають невдач на інших напрямках ― у Часовому Яру, Торецьку, під Покровськом ― оскільки українці пристосовуються до тактики окупантів. А The New Yorker в оглядовому матеріалі про становище України зазначає: зараз перед Києвом поставили вибір «суверенітет або безпека», і будь-яке рішення тут буде складним.

🎨 Продовження огляду доступне підписникам нашого Patreon.

#інозмі
@babel

⚡️ У ніч на 11 березня сили ППО збили в небі над Україною одну балістичну ракету «Іскандер-М» і 79 ударних дронів типу Shahed. Ще 35 безпілотників-імітаторів не досягли цілей.

ППО працювала в Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Київській, Житомирській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях.

@babel