💙💛 У Парижі до річниці російського вторгнення Ейфелеву вежу підсвітили синім і жовтим кольорами.

@babel

Міністр оборони Британії Бен Воллес розкритикував принца Гаррі за «вихваляння» кількістю вбитих талібів, адже це «спотворює» уявлення про те, що британська армія — це команда.

@babel

Генеральна асамблея ООН проголосувала за резолюцію, яка закликає росію негайно вивести війська з України.

За — 141 голос, проти — 7 (росія, Білорусь, Сирія, КНДР, Еритрея, Нікарагуа та Малі), 32 країни утримались.

@babel

У французькому винограднику виявили 200-метровий кратер, що утворився внаслідок падіння метеорита. Коли саме він утворився — невідомо.

💎 За допомогою сильних магнітів у кратері виявили численні мікроалмази, які утворилися через високий тиск під час удару метеорита.

@babel

Британський співак Елтон Джон оголосив про свій перший внесок до платформи UNITED24. $125 тисяч від нього спрямують на 10 біохімічних аналізаторів крові, щоб усі українці, які живуть із ВІЛ, і надалі мали доступ до високоякісного догляду та лікування.

@babel

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 23 лютого

📍Розібратися, чому росія, попри розв’язану війну, не розгубила друзів в Африці й Азії, намагається The Washington Post. Журналісти видання поспілкувалися з десятками людей у країнах на кшталт Південної Африки, Індії чи Єгипту, де російських чиновників продовжують вітати, перемовини називають «чудовими», а стосунки «дружніми». В урядів цих країн підхід до співпраці суто прагматичний. Так, Індія прозвітувала про п’ятикратне зростання обсягів торгівлі з росією протягом року ― тепер через західні санкції Нью-Делі отримує товари, передовсім пальне, зі значним дисконтом. Південно-Африканську республіку теж цікавлять насамперед торгові зв’язки. Однак на тлі цієї прагматики проступають кілька інших тез. Із такої відстані війна в Україні сприймається не як глобальна, а як доволі локальний конфлікт у Європі. У Калькутті чи Кейптауні її наслідки відчуваються хіба що у вигляді інфляції. Натомість додаються тези, що «не все так однозначно», адже США колись так само вторглися в Ірак та Афганістан. «Якщо ситуація не була однозначною тоді, можливо, вона неоднозначна й зараз?» ― риторично для себе припускає ведучий популярного в ПАР ток-шоу Клемент Маньятела. Також значну роль у теперішній позиції «глобального Півдня» відіграла образа на Захід. Через давні колоніальні травми ці південні країни схильні вбачати в діях НАТО і США погані наміри. Так само й політику західних країн на початку пандемії COVID-19 вони вважали дискримінаційною. Поширення вакцин насамперед у розвинутих країнах і тривале закриття кордонів для «глобального Півдня» залишили по собі неприємні емоції та осад, а бездумні висловлювання Дональда Трампа на посаді президента США на адресу біднішої частини світу їх посилили. І в протистоянні будь-кого з колективним Заходом в очах більшості представників бідних країн саме останній має програти. Частина співрозмовників WP говорять про це відверто. Як висловився єгипетський консультант із питань злочинності Файсал (назвати прізвище він побоявся, оскільки в Єгипті висловлюватися на політичні теми небезпечно): «Звісно, я підтримую путіна. Ми тут втратили віру в Захід уже давно. Тож це прекрасно, що він завойовує українські території». Представники України в регіоні пояснюють умовну симпатію до росії тим, що рф ніколи не загарбувала там землі. Як каже посол України в ПАР Любов Абраїтова, «єдиний сильний аргумент росії в тому, що вона не колонізувала Африку ― щоправда, як й Україна».

📍Матеріал про те, як попри війну українці намагаються врятувати власну науку, випустило провідне наукове видання Nature. Частково її доводиться рятувати суто фізично ― прибираючи лабораторії чи те, що від них залишилось, після обстрілів. Видання розповідає історію 34-річної науковиці з Харкова Ксенії Мінакової, яка після початку війни не залишила місто. Її лабораторія оптичних досліджень навіть отримала контракти від американських партнерів ― однак минулого серпня у студмістечко Харківського політехнічного університету, де вона розташована, влучив снаряд, розтрощивши чимало цінного обладнання. Жінку та її колег це не зупинило: врятувавши частину мікроскопів, цінних дзеркал і комп’ютерів, вони переїхали в меншу лабораторію поряд. Університет Тулейн зі штату Луїзіана надіслав сонячні панелі, науковий тепловізор і кілька цінних зразків для досліджень. І хоча теперішня лабораторія вчетверо менша за попередню, робота триває ― перериваючись хіба що через відключення електроенергії. Така ж доля в більшості українських наукових закладів, пише видання: із 60 тисяч науковців і 35 тисяч працівників обслуговуючого персоналу, які працювали в Україні до війни, більшість вирішили залишитися. Частину проєктів через війну довелось поставити на паузу, проблеми з бюджетним фінансуванням часто ще більші, ніж раніше. На щастя, ситуацію розуміють західні партнери українських учених, а їхня підтримка ― як моральна, так і матеріальна ― протягом останнього року є безпрецедентною.

@babel
#інозмі

У Херсоні через російський удар пошкоджено магістральний трубопровід, який забезпечував опалення для майже 600 будинків — це понад 40 тисяч людей. Ремонтні роботи триватимуть, допоки не буде відновлено теплопостачання.

@babel

Сьогодні рік від початку повномасштабного вторгнення. Десятки тисяч загиблих, поранених і зниклих безвісти, знищені міста і міграційна криза — війна росії проти України за жорстокістю перевершила інші війни у світі. Міжнародні гуманітарні організації не справляються з викликами, які постали через агресію. Міжнародне гуманітарне право не працює, а світові безпекові організації не здатні вплинути на агресора. Тим часом українці довели світові свою силу, залучили €113 мільярдів як фінансову, військову і гуманітарну допомогу та готуються до контрнаступу — рік повномасштабного вторгнення в цифрах виглядає так.

Дані: Управління верховного комісара ООН з прав людини, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Кабінет міністрів, Мін’юст, ЗСУ.

@babel

Десь у листопаді позаминулого року в редакції «Бабеля» почали сперечатися, чи буде повномасштабне вторгнення. Що ближче до 24 лютого, то сильніше. Редактори стрічки новин щодня слідкували за прогнозами щодо наступу, а журналісти писали аналітичні тексти про скупчення військ росії на кордоні та ситуацію в Чорному морі. Проте більшість журналістів і редакторів у загальний наступ не вірили, а дарма. Шеф-редактор Катерина Коберник за кілька тижнів до вторгнення неодноразово пропонувала журналісткам і редакторкам виїхати з Києва, але вони не захотіли. Тож ранок 24 лютого майже всі зустріли у столиці під звуки вибухів і сигнали першої повітряної тривоги. Ми знаємо, що росіяни почали війну ще у 2014 році, але цей день рік тому назавжди змінив життя нас усіх. Ми вирішили згадати, як ми зустріли велику війну, що робили та як підтримували одне одного.

@babel

Politico пише, що ЄС не узгодив нові санкції проти росії через Польщу, яка вимагає їхнього посилення.

Визнаючи, що пакет затримується, Варшава заперечує, що це є проблемою. «Ми не блокуємо санкції. Ми просто хочемо, щоб вони мали сенс», — сказав польський чиновник на умовах анонімності.

@babel

«Бабель» спільно з «Меморіалом» вшановує пам’ять 56-річного Романа Лавриненка, який загинув внаслідок авіаудару російської армії по Охтирській ТЕЦ 3 березня. Він саме був на зміні.

Через те що чимало працівників виїхало з міста після початку широкомасштабної війни, Романові доводилося працювати цілодобово. Близько 16:00 на Охтирській ТЕЦ пролунав вибух, російська армія скинула вакуумну бомбу. На підприємстві мало що вціліло. Роман був у тій частині ТЕЦ, яка опинилася в епіцентрі вибуху. Від тіла загиблого нічого не залишилося.

У Романа залишилися цивільна дружина з донькою, мама і брат. «Я розумію, що трапилося, але душа не погоджується. Тіла я не бачила, тому не вірю», — розповідає дружина

🇨🇳 Китай представив свій «мирний план» припинення війни в Україні. Пекін закликав:

▪️поважати суверенітет всіх країн;
▪️до припинення вогню та бойових дій;
▪️усі сторони забезпечити експорт продовольства у межах «зернового коридору»;
▪️усі сторони повинні протистояти перетворенню світової економіки на зброю;
▪️припинити запровадження односторонніх санкцій;
▪️уникати подальшої ескалації кризи та виходу її з-під контролю;
▪️до якнайшвидшого відновлення діалогу між рф та Україною;
▪️до поваги до законних інтересів у сфері безпеки всіх країн;
▪️міжнародне співтовариство взяти участь у реконструкції зони конфлікту;
▪️протидіяти застосуванню чи загрозі застосування ядерної зброї;
▪️врегулювати гуманітарну кризу та запобігти її розростанню.

@babel