💡Із 25 лютого проєкт обміну старих ламп на нові LED стартує і в селах України. Жителі сіл із населенням понад дві тисячі людей зможуть подати заявку на обмін ламп через «Дію». У населених пунктах, яких немає в переліку, лампи можна обміняти без попереднього замовлення безпосередньо у відділеннях «Укрпошти». Програма також доступна мешканцям прифронтових сіл.
@babel
@babel
👍190❤30👎5🔥2
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Китай готується постачати летальну зброю росії. Принаймні Альянс побачив ознаки цього.
▪️Напередодні в Москві путін зустрічався з топдипломатом Ваном Ї, якого можна вважати радником лідера КНР Сі Цзіньпіна.
Китай має на зберіганні значну кількість танків, артилерії та іншого озброєння, яке є фактичними копіями радянських зразків. І це без урахування великої кількості зброї, яка призначена безпосередньо для експорту.
@babel
▪️Напередодні в Москві путін зустрічався з топдипломатом Ваном Ї, якого можна вважати радником лідера КНР Сі Цзіньпіна.
Китай має на зберіганні значну кількість танків, артилерії та іншого озброєння, яке є фактичними копіями радянських зразків. І це без урахування великої кількості зброї, яка призначена безпосередньо для експорту.
@babel
🤬627🤯42👍22😭19🤔8😱4🤨3🤮2
До річниці вторгнення Нацбанк презентував пам’ятну банкноту «Пам’ятаємо! Не пробачимо!» номіналом 20 гривень. Вона присвячена боротьбі та силі духу українського народу.
На лицьовій стороні зображено трьох українських військових, які піднімають прапор України у стилі знаменитого фото Джо Розенталя під час битви за Іодзіму. На зворотній — композиція зі зв’язаними руками, яка символізує страждання українців в окупації.
▪️Банкноту випустили тиражом у 300 тисяч. Вона є законним платіжним засобом. Придбати її можна в інтернет-магазині Нацбанку з 24 лютого.
@babel
На лицьовій стороні зображено трьох українських військових, які піднімають прапор України у стилі знаменитого фото Джо Розенталя під час битви за Іодзіму. На зворотній — композиція зі зв’язаними руками, яка символізує страждання українців в окупації.
▪️Банкноту випустили тиражом у 300 тисяч. Вона є законним платіжним засобом. Придбати її можна в інтернет-магазині Нацбанку з 24 лютого.
@babel
👍335❤101🥴14👏7😢4😁3🤔2👎1🌚1
👍343❤163🥰68🥱12🤯2😁1🥴1
💙💛 У Парижі до річниці російського вторгнення Ейфелеву вежу підсвітили синім і жовтим кольорами.
@babel
@babel
👍720❤403🥰41😢23👏9❤🔥7🫡7🔥4💘2🤩1🥴1
В Україні до річниці повномасштабного російського вторгнення запускають державний флешмоб #SPROTYV24. Українців на окупованих територіях закликають малювати графіті, розповсюджувати наліпки та листівки зі знаком ω. Він символізує фізичний опір, схему контрнаступальної операції та нагадує державний герб.
Логотип, наліпки та листівки можна завантажити на сайті ініціативи.
@babel
Логотип, наліпки та листівки можна завантажити на сайті ініціативи.
@babel
👍296🔥60🥴35🤡12😐10❤2🤬2
Бабель
Принц Гаррі написав у своїх мемуарах, що особисто вбив 25 людей під час бойових місій в Афганістані. Він описав період служби у військах у 2012—2013 роках. Тоді він був пілотом бойового гелікоптера Apache на базі «Кемп Бастіон» в афганській провінції Гільменд.…
Міністр оборони Британії Бен Воллес розкритикував принца Гаррі за «вихваляння» кількістю вбитих талібів, адже це «спотворює» уявлення про те, що британська армія — це команда.
@babel
@babel
👍263😁46🤯12🥴7🤡4👏1
Генеральна асамблея ООН проголосувала за резолюцію, яка закликає росію негайно вивести війська з України.
За — 141 голос, проти — 7 (росія, Білорусь, Сирія, КНДР, Еритрея, Нікарагуа та Малі), 32 країни утримались.
@babel
За — 141 голос, проти — 7 (росія, Білорусь, Сирія, КНДР, Еритрея, Нікарагуа та Малі), 32 країни утримались.
@babel
👍553👏84🤡62😁33❤15🤔13🥱6🤝2💩1🥴1
📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 23 лютого
📍Розібратися, чому росія, попри розв’язану війну, не розгубила друзів в Африці й Азії, намагається The Washington Post. Журналісти видання поспілкувалися з десятками людей у країнах на кшталт Південної Африки, Індії чи Єгипту, де російських чиновників продовжують вітати, перемовини називають «чудовими», а стосунки «дружніми». В урядів цих країн підхід до співпраці суто прагматичний. Так, Індія прозвітувала про п’ятикратне зростання обсягів торгівлі з росією протягом року ― тепер через західні санкції Нью-Делі отримує товари, передовсім пальне, зі значним дисконтом. Південно-Африканську республіку теж цікавлять насамперед торгові зв’язки. Однак на тлі цієї прагматики проступають кілька інших тез. Із такої відстані війна в Україні сприймається не як глобальна, а як доволі локальний конфлікт у Європі. У Калькутті чи Кейптауні її наслідки відчуваються хіба що у вигляді інфляції. Натомість додаються тези, що «не все так однозначно», адже США колись так само вторглися в Ірак та Афганістан. «Якщо ситуація не була однозначною тоді, можливо, вона неоднозначна й зараз?» ― риторично для себе припускає ведучий популярного в ПАР ток-шоу Клемент Маньятела. Також значну роль у теперішній позиції «глобального Півдня» відіграла образа на Захід. Через давні колоніальні травми ці південні країни схильні вбачати в діях НАТО і США погані наміри. Так само й політику західних країн на початку пандемії COVID-19 вони вважали дискримінаційною. Поширення вакцин насамперед у розвинутих країнах і тривале закриття кордонів для «глобального Півдня» залишили по собі неприємні емоції та осад, а бездумні висловлювання Дональда Трампа на посаді президента США на адресу біднішої частини світу їх посилили. І в протистоянні будь-кого з колективним Заходом в очах більшості представників бідних країн саме останній має програти. Частина співрозмовників WP говорять про це відверто. Як висловився єгипетський консультант із питань злочинності Файсал (назвати прізвище він побоявся, оскільки в Єгипті висловлюватися на політичні теми небезпечно): «Звісно, я підтримую путіна. Ми тут втратили віру в Захід уже давно. Тож це прекрасно, що він завойовує українські території». Представники України в регіоні пояснюють умовну симпатію до росії тим, що рф ніколи не загарбувала там землі. Як каже посол України в ПАР Любов Абраїтова, «єдиний сильний аргумент росії в тому, що вона не колонізувала Африку ― щоправда, як й Україна».
📍Матеріал про те, як попри війну українці намагаються врятувати власну науку, випустило провідне наукове видання Nature. Частково її доводиться рятувати суто фізично ― прибираючи лабораторії чи те, що від них залишилось, після обстрілів. Видання розповідає історію 34-річної науковиці з Харкова Ксенії Мінакової, яка після початку війни не залишила місто. Її лабораторія оптичних досліджень навіть отримала контракти від американських партнерів ― однак минулого серпня у студмістечко Харківського політехнічного університету, де вона розташована, влучив снаряд, розтрощивши чимало цінного обладнання. Жінку та її колег це не зупинило: врятувавши частину мікроскопів, цінних дзеркал і комп’ютерів, вони переїхали в меншу лабораторію поряд. Університет Тулейн зі штату Луїзіана надіслав сонячні панелі, науковий тепловізор і кілька цінних зразків для досліджень. І хоча теперішня лабораторія вчетверо менша за попередню, робота триває ― перериваючись хіба що через відключення електроенергії. Така ж доля в більшості українських наукових закладів, пише видання: із 60 тисяч науковців і 35 тисяч працівників обслуговуючого персоналу, які працювали в Україні до війни, більшість вирішили залишитися. Частину проєктів через війну довелось поставити на паузу, проблеми з бюджетним фінансуванням часто ще більші, ніж раніше. На щастя, ситуацію розуміють західні партнери українських учених, а їхня підтримка ― як моральна, так і матеріальна ― протягом останнього року є безпрецедентною.
@babel
#інозмі
📍Розібратися, чому росія, попри розв’язану війну, не розгубила друзів в Африці й Азії, намагається The Washington Post. Журналісти видання поспілкувалися з десятками людей у країнах на кшталт Південної Африки, Індії чи Єгипту, де російських чиновників продовжують вітати, перемовини називають «чудовими», а стосунки «дружніми». В урядів цих країн підхід до співпраці суто прагматичний. Так, Індія прозвітувала про п’ятикратне зростання обсягів торгівлі з росією протягом року ― тепер через західні санкції Нью-Делі отримує товари, передовсім пальне, зі значним дисконтом. Південно-Африканську республіку теж цікавлять насамперед торгові зв’язки. Однак на тлі цієї прагматики проступають кілька інших тез. Із такої відстані війна в Україні сприймається не як глобальна, а як доволі локальний конфлікт у Європі. У Калькутті чи Кейптауні її наслідки відчуваються хіба що у вигляді інфляції. Натомість додаються тези, що «не все так однозначно», адже США колись так само вторглися в Ірак та Афганістан. «Якщо ситуація не була однозначною тоді, можливо, вона неоднозначна й зараз?» ― риторично для себе припускає ведучий популярного в ПАР ток-шоу Клемент Маньятела. Також значну роль у теперішній позиції «глобального Півдня» відіграла образа на Захід. Через давні колоніальні травми ці південні країни схильні вбачати в діях НАТО і США погані наміри. Так само й політику західних країн на початку пандемії COVID-19 вони вважали дискримінаційною. Поширення вакцин насамперед у розвинутих країнах і тривале закриття кордонів для «глобального Півдня» залишили по собі неприємні емоції та осад, а бездумні висловлювання Дональда Трампа на посаді президента США на адресу біднішої частини світу їх посилили. І в протистоянні будь-кого з колективним Заходом в очах більшості представників бідних країн саме останній має програти. Частина співрозмовників WP говорять про це відверто. Як висловився єгипетський консультант із питань злочинності Файсал (назвати прізвище він побоявся, оскільки в Єгипті висловлюватися на політичні теми небезпечно): «Звісно, я підтримую путіна. Ми тут втратили віру в Захід уже давно. Тож це прекрасно, що він завойовує українські території». Представники України в регіоні пояснюють умовну симпатію до росії тим, що рф ніколи не загарбувала там землі. Як каже посол України в ПАР Любов Абраїтова, «єдиний сильний аргумент росії в тому, що вона не колонізувала Африку ― щоправда, як й Україна».
📍Матеріал про те, як попри війну українці намагаються врятувати власну науку, випустило провідне наукове видання Nature. Частково її доводиться рятувати суто фізично ― прибираючи лабораторії чи те, що від них залишилось, після обстрілів. Видання розповідає історію 34-річної науковиці з Харкова Ксенії Мінакової, яка після початку війни не залишила місто. Її лабораторія оптичних досліджень навіть отримала контракти від американських партнерів ― однак минулого серпня у студмістечко Харківського політехнічного університету, де вона розташована, влучив снаряд, розтрощивши чимало цінного обладнання. Жінку та її колег це не зупинило: врятувавши частину мікроскопів, цінних дзеркал і комп’ютерів, вони переїхали в меншу лабораторію поряд. Університет Тулейн зі штату Луїзіана надіслав сонячні панелі, науковий тепловізор і кілька цінних зразків для досліджень. І хоча теперішня лабораторія вчетверо менша за попередню, робота триває ― перериваючись хіба що через відключення електроенергії. Така ж доля в більшості українських наукових закладів, пише видання: із 60 тисяч науковців і 35 тисяч працівників обслуговуючого персоналу, які працювали в Україні до війни, більшість вирішили залишитися. Частину проєктів через війну довелось поставити на паузу, проблеми з бюджетним фінансуванням часто ще більші, ніж раніше. На щастя, ситуацію розуміють західні партнери українських учених, а їхня підтримка ― як моральна, так і матеріальна ― протягом останнього року є безпрецедентною.
@babel
#інозмі
👍272❤45👌3🔥1😁1💩1
У Херсоні через російський удар пошкоджено магістральний трубопровід, який забезпечував опалення для майже 600 будинків — це понад 40 тисяч людей. Ремонтні роботи триватимуть, допоки не буде відновлено теплопостачання.
@babel
@babel
🤬534😢59😱15👍13🤔1😐1
Сьогодні рік від початку повномасштабного вторгнення. Десятки тисяч загиблих, поранених і зниклих безвісти, знищені міста і міграційна криза — війна росії проти України за жорстокістю перевершила інші війни у світі. Міжнародні гуманітарні організації не справляються з викликами, які постали через агресію. Міжнародне гуманітарне право не працює, а світові безпекові організації не здатні вплинути на агресора. Тим часом українці довели світові свою силу, залучили €113 мільярдів як фінансову, військову і гуманітарну допомогу та готуються до контрнаступу — рік повномасштабного вторгнення в цифрах виглядає так.
Дані: Управління верховного комісара ООН з прав людини, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Кабінет міністрів, Мін’юст, ЗСУ.
@babel
Дані: Управління верховного комісара ООН з прав людини, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, Кабінет міністрів, Мін’юст, ЗСУ.
@babel
💔331👍53😢46❤10🤯2🤡1