Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан погрожує заблокувати продовження санкцій ЄС проти росії. Він вимагає, щоб зі списку прибрали чотирьох людей, але кого саме — невідомо, пише Politico з посиланням на власні джерела. Також Угорщина виступає проти пропозиції продовжувати санкції раз на 12 місяців.

@babel

Ексміністру інфраструктури Андрію Пивоварському та його заступнику повідомили про підозру у зловживаннях, які завдали збитків на понад $30 мільйонів.

За даними САП, Пивоварський у 2015 році разом із заступником видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден у порту «Південний», хоча його акваторія є державною власністю. Право на збори тоді мала лише Адміністрація морських портів України, але відповідно до наказу підприємству призначалась лише частина коштів.

@babel

Генштаб: У прикордонному селі Бологівка на Харківщині відбувся бій з диверсійною ворожою групою — Сили оборони вибили її назад у рф. Ще одна група спробувала проникнути в район села Фиголівки. Спроба була невдалою.

@babel

🇬🇧 Голова Офісу президента Андрій Єрмак не виключає, що Велика Британія може стати першою країною, яка розблокує поставки винищувачів Україні. Однак ще є питання, які необхідно узгодити.

@babel

🇰🇷 У Південній Кореї знову знизився коефіцієнт народжуваності — і без того найнижчий у світі.

Коефіцієнт народжуваності, або середня кількість дітей, які очікуються на одну жінку, впав до 0,78 у 2022 році — проти 0,81 в попередньому році. Для підтримки стабільного населення за відсутності міграції країнам необхідний коефіцієнт народжуваності 2,1.

@babel

Пивоварський підтвердив отримання підозри й уточнив, що наказ Мінінфраструктури, яким змінили порядок розподілу коштів корабельного збору, попередньо погодили з низкою міністерств і відомств. Зокрема, це питання розглянули на засіданні уряду та обговорили в Тарифній раді.

Також, за словами Пивоварського, наказ був завізований Мін’юстом — «а значить, і перевірений на відповідність чинному законодавству України».

@babel

📸 У США в комісійному магазині випадково знайшли неопубліковане фото Джона Кеннеді, яке зробили в день убивства.

Фотографію, імовірно, зробили, коли кортеж американського президента виїжджав із Лав Філд, достатньо далеко від місця вбивства. Чоловік, який знайшов фото, ще не вирішив, залишити його собі чи продати колекціонерам.

@babel

🩸 Чоловік із Німеччини вилікувався від вірусу імунодефіциту людини після пересадки стовбурових клітин у 2014 році. Він став пʼятою людиною у світі, яка одужала від ВІЛ.

@babel

У Харківській області окупованими лишаються 29 населених пунктів, звʼязку з ними немає. Людей там залишилося мало, але вони є. Направити туди гуманітарну допомогу немає можливості.

@babel

Польські танки Leopard 2 готові до відправки в Україну, екіпажі зараз проходять навчання в Польщі з їх експлуатації. Президент Анджей Дуда сказав, що солдати будуть готові «протягом місяця повернутися в Україну разом із танками». Однак у Польщі «серйозні проблеми» з отриманням запчастин із Німеччини.

@babel

🎈 Міністерство оборони США опублікувало селфі пілота з кабіни літака-розвідника U-2, коли той пролітав над китайським аеростатом-розвідником.

Повітряну кулю вперше помітили над США 28 січня і згодом збили біля узбережжя Південної Кароліни.

@babel

📰 Що у світі писали про російсько-українську війну 22 лютого

📍Півтора століття тому в Європі вже була країна, долею якої активно переймались та чиєю звитягою захоплювалися. Це була Польща ― постійно або у статусі буфера від східних автократій, або розділена між кількома державами. «Польське питання» провокувало гарячі дискусії в Європі й викликало захват французьких, італійських і британських інтелектуалів. Особливо під час повстання 1863 року й зовсім недавно ― із розквітом у соціалістичній Польщі руху «Солідарність». Також це призвело до нестабільності, яку не вдалося подолати навіть із поваленням Берлінської стіни. Руйнування залізної завіси не визначило долю Польщі ― лише у 1999 році, зі вступом до НАТО й ЄС статус країни став очевидним: вона не «нічия земля» між Сходом і Заходом, а повнокровна частина Заходу. Відтоді Польщі властиві стрімкий розвиток, а цьому регіону Європи ― спокій.

Із цього починає свою статтю головред Politico Метью Камінський, але присвячено її не Польщі. Ця країна ― лише приклад того, чим зараз є Україна. Тривалий час Захід сприймав її як пограничну територію, час від часу захоплюючись відважними кроками українського народу ― під час революцій 2004 і 2014 років та зараз. При цьому Захід стабільно уникає прийняти Україну до себе, хоча, на думку Камінського, саме це й може принести регіону довгостроковий мир.

Поточний конфлікт росії та України почався не рік тому і навіть не у 2014-му, впевнений головред видання. Відправною його точкою можна вважати 31 грудня 1999 року, коли своєрідний, часто неефективний, але все ж продемократичний президент росії Борис Єльцин передав повноваження володимиру путіну. А той виявився просто «царем XXI сторіччя, який насамперед розправився з опозицією, а потім почав відновлювати Російську імперію» і, відповідно, мережу її колоній.

Справді, українці мають схожості з росіянами, визнає Камінський. Чимало з них ― а на початку 1990-х майже більшість ― не просто знали російську, а обирали її як свою основну мову. Однак «якщо зішкребти цей радянський наліт, проявиться воля українців до свободи, яку не могли викорінити століттями». Один із доказів цього ― те, що за 30 років незалежності у країні змінилися шість президентів, тоді як у сусідніх росії та Білорусі з початку століття правителі фактично одні й ті ж.

Також Камінський спростовує російську тезу про те, що війна почалась через розширення НАТО. «У Кремлі на рішення сусідньої Фінляндії приєднатись до НАТО хіба що плечима стиснули», ― іронізує автор. А головна причина теперішньої люті Москви ― у тому, що сам факт існування демократичної України є великою загрозою для теперішньої російської диктатури.

Очевидно, Захід віддав Білорусь на поталу росіянам та їхній новій імперії. Також ясно, пише головред Politico, що принаймні частина Заходу не проти віддати росії й Україну. От тільки самі українці зробити цього Заходу не дадуть. На щастя, вони мають успіх. Захід поступово розуміє, що бажання «не провокувати росію» й у 2008 році, коли Україна та Грузія не отримали чіткої перспективи членства в НАТО, й у 2014, коли Барак Обама шукав спосіб «зберегти лице» для путіна після анексії Криму, призвело лише до більших проблем і більшої крові. По суті, західні країни стримували себе, а не росію, пише Камінський.

Поступово Захід наближається до усвідомлення, що Україна має стати його частиною. Це не буде легко, коштуватиме сотні мільярдів євро інвестицій та потребуватиме комплексних реформ. Однак тільки це разом із перемогою України у війні та зміною влади в росії здатні принести Східній Європі тривалі мир і стабільність, як свого часу Центральній Європі це дала інтеграція Польщі.

@babel
#інозмі

🇨🇳🇹🇯 На кордоні Китаю та Таджикистану вночі стався землетрус магнітудою 7,2. Про його наслідки поки що нічого не відомо. Епіцентр землетрусу залягав на глибині 10 км приблизно за 82 км від кордону з Сіньцзян-Уйгурським автономним районом Китаю.

@babel

«Бабель» спільно з «Меморіалом» вшановує пам’ять 61-річного Василя Павліва, який загинув 26 серпня в селищі Первомайське на Миколаївщині. Під час обстрілу селища Василь перебував між двома під’їздами. Біг до підвалу, проте не встиг. Рідні розповіли, що уламками снаряда чоловіка розірвало на шматки. Його поховали в закритій труні.

Василь народився у Киселівці Миколаївської області. Останнім часом жив у селищі Первомайському. В юнацькі роки навчався в професійно-технічному училищі на тракториста, але за фахом не працював. Спочатку працював у житлово-комунальній організації, а згодом — випалювачем та слюсарем. Останнім часом був різноробом.

За словами дружини Василя, Зіновії, він не мав особливих хобі. Цікавився домогосподарством. З початком повномасштабного вторгнення залишився в селищі, хоча його рідні поїхали в Миколаїв. Чоловік годував безпритульних тварин, купував для них корм за власні кошти.

«Був простою людиною. Хорошою людиною. Нікому нічого поганого не заподіяв. Завжди намагався робити те, що потрібно, що попросять. Охоче міг дати пораду, підказку. Він був простою сільською людиною. З усіма колегами розмовляв, дружив з усіма. В селі ніхто поганого слова про нього не казав», — згадує дружина Зіновія