🗞 Що у світі писали про російсько-українську війну 17 лютого
📌 На прикладі війни в Україні США вчаться, як захищати Тайвань від імовірного нападу Китаю. Як пише Associated Press із посиланням на дослідження американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон зробив уже п’ять відповідних висновків. Перший полягає в тому, що озброювати союзника треба заздалегідь. У випадку Києва західна підтримка, йдеться в публікації, почалась із «холодного старту», тобто практично з нуля. Якби Україна мала багато західної зброї до 24 лютого, вона як мінімум захищалася б значно краще. У випадку Тайваню важливо не допустити подібної помилки ― зокрема тому, що Китай зможе ізолювати цю острівну країну на дні чи тижні. Тайбею важливо протриматись протягом цього часу, чого без запасів зброї не вийде. Другий висновок ― союзники повинні мати чималі запаси зброї, і зокрема снарядів. Імовірно, у тайванській кампанії будуть активніше залучені морські та повітряні збройні сили, а наземна підтримка матиме обмежену роль, однак усе ж важливо не допустити снарядного голоду, загроза якого зараз є в ЗСУ. Третій висновок випливає із другого: треба підготувати виробництво до швидкого поповнення запасів снарядів, якщо активний воєнний конфлікт їх «з'їдатиме». У четвертому висновку автори звертають увагу на те, наскільки в сучасній війні зросла роль космічних технологій, зокрема супутникових зображень та зв’язку. І, зрештою, згадують про кібервійну, яка наразі в Україні себе помітно не проявила, однак китайські хакери можуть виявитись ефективнішими за російських.
📌 Про вододіл між «глобальною Північчю» та «глобальним Півднем», який увиразнила російсько-українська війна, пише France24. Чимало країн «глобального Півдня» декларують свій нейтралітет щодо цієї війни, однак на ділі грають на руку росії. Індія та Китай купують російські енергоносії, Саудівська Аравія вирішила обмежити обсяги видобутку нафти, що підняло на неї ціни й допомогло путіну наповнювати бюджет для війни. А Південна Африка просто в роковини широкомасштабного вторгнення спільно з росією та Китаєм проводить військові навчання. Також на руку росії грає і стала позиція «утримуватись» під час пов’язаних із війною голосувань Генеральної асамблеї ООН. При цьому не обов’язково уряди цих країн у якийсь спосіб підкуплені Кремлем: нерідко їх мотивують антиімперіалістичні чи ліві переконання. От тільки їхні уявлення досить викривлені. France24 описує випадок індійської активістки Кавіти Крішнан, яка тривалий час була в керівництві партії Комуністичного звільнення Індії. Більшість членів цієї партії за фактом обрали зручну Кремлю позицію. А Крішнан за кілька років до початку широкомасштабної війни почала цікавитись українською історією. Вона дізналась, наприклад, що широко розрекламовані в Індії досягнення радянської індустріалізації частково відбулись «завдяки» мільйонам смертей українців під час Голодомору. Також новиною для неї стало те, що життя за Сталіна для більшості українців не було кращим, ніж за часи нацистської окупації. Незгодна з позицією своєї політсили, Крішнан залишила партію, а концепцію «багатополярного світу», який просувають, зокрема, Москва та Пекін, у відомому тепер в десятках країн есеї перейменувала на «багатодиктаторний світ», де просто різні автократії розділили зони впливу між собою.
📌 На прикладі війни в Україні США вчаться, як захищати Тайвань від імовірного нападу Китаю. Як пише Associated Press із посиланням на дослідження американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, Вашингтон зробив уже п’ять відповідних висновків. Перший полягає в тому, що озброювати союзника треба заздалегідь. У випадку Києва західна підтримка, йдеться в публікації, почалась із «холодного старту», тобто практично з нуля. Якби Україна мала багато західної зброї до 24 лютого, вона як мінімум захищалася б значно краще. У випадку Тайваню важливо не допустити подібної помилки ― зокрема тому, що Китай зможе ізолювати цю острівну країну на дні чи тижні. Тайбею важливо протриматись протягом цього часу, чого без запасів зброї не вийде. Другий висновок ― союзники повинні мати чималі запаси зброї, і зокрема снарядів. Імовірно, у тайванській кампанії будуть активніше залучені морські та повітряні збройні сили, а наземна підтримка матиме обмежену роль, однак усе ж важливо не допустити снарядного голоду, загроза якого зараз є в ЗСУ. Третій висновок випливає із другого: треба підготувати виробництво до швидкого поповнення запасів снарядів, якщо активний воєнний конфлікт їх «з'їдатиме». У четвертому висновку автори звертають увагу на те, наскільки в сучасній війні зросла роль космічних технологій, зокрема супутникових зображень та зв’язку. І, зрештою, згадують про кібервійну, яка наразі в Україні себе помітно не проявила, однак китайські хакери можуть виявитись ефективнішими за російських.
📌 Про вододіл між «глобальною Північчю» та «глобальним Півднем», який увиразнила російсько-українська війна, пише France24. Чимало країн «глобального Півдня» декларують свій нейтралітет щодо цієї війни, однак на ділі грають на руку росії. Індія та Китай купують російські енергоносії, Саудівська Аравія вирішила обмежити обсяги видобутку нафти, що підняло на неї ціни й допомогло путіну наповнювати бюджет для війни. А Південна Африка просто в роковини широкомасштабного вторгнення спільно з росією та Китаєм проводить військові навчання. Також на руку росії грає і стала позиція «утримуватись» під час пов’язаних із війною голосувань Генеральної асамблеї ООН. При цьому не обов’язково уряди цих країн у якийсь спосіб підкуплені Кремлем: нерідко їх мотивують антиімперіалістичні чи ліві переконання. От тільки їхні уявлення досить викривлені. France24 описує випадок індійської активістки Кавіти Крішнан, яка тривалий час була в керівництві партії Комуністичного звільнення Індії. Більшість членів цієї партії за фактом обрали зручну Кремлю позицію. А Крішнан за кілька років до початку широкомасштабної війни почала цікавитись українською історією. Вона дізналась, наприклад, що широко розрекламовані в Індії досягнення радянської індустріалізації частково відбулись «завдяки» мільйонам смертей українців під час Голодомору. Також новиною для неї стало те, що життя за Сталіна для більшості українців не було кращим, ніж за часи нацистської окупації. Незгодна з позицією своєї політсили, Крішнан залишила партію, а концепцію «багатополярного світу», який просувають, зокрема, Москва та Пекін, у відомому тепер в десятках країн есеї перейменувала на «багатодиктаторний світ», де просто різні автократії розділили зони впливу між собою.
👍260❤17🤔8👎1
📌 Спільний фонд для збройної допомоги Україні мають створити країни ЄС, пишуть у колонці для Politico французькі політики Наталі Луазо та Беньямін Хаддад. Війна в Україні буде довгою, і хтозна, наскільки стабільною буде допомога Києву США, особливо зважаючи на президентські вибори 2024 року, пишуть політики. ЄС, як організація, якій перемога росії може тільки зашкодити, має усвідомлювати це й готуватись до цього ― зокрема, утворивши фонд, який Україна за потреби може миттєво використати для отримання готової зброї зі складів різних країн Євросоюзу. Таку модель уже випробували у Франції, і вона показала свою ефективність: постачання установок Caesar чи Crotale Україні відбувається швидше, ніж аналогічної зброї з інших країн. Та й навіть якщо війна закінчиться, Київ повинен мати можливість захисту від росії, і такий фонд цьому суттєво допоможе.
@babel
#інозмі
@babel
#інозмі
👍236❤32🔥7
Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес у кулуарах Мюнхенської конференції поговорив із журналістами Financial Times. Ось що він розповів:
📍Російська армія зазнає величезних втрат на війні в Україні, не показує жодних ознак покращення своєї тактики «мʼясорубки», а її наступ «просувається, якщо взагалі просувається, на метри, а не кілометри».
📍Жодних свідчень великого зосередження російських сил, подібних до нападу 24 лютого 2022 року, немає.
📍Від початку війни понад 180 тисяч російських військових убиті або поранені.
📍Україна на фронті відчуває нестачу зброї, але це не «стратегічна нестача».
@babel
📍Російська армія зазнає величезних втрат на війні в Україні, не показує жодних ознак покращення своєї тактики «мʼясорубки», а її наступ «просувається, якщо взагалі просувається, на метри, а не кілометри».
📍Жодних свідчень великого зосередження російських сил, подібних до нападу 24 лютого 2022 року, немає.
📍Від початку війни понад 180 тисяч російських військових убиті або поранені.
📍Україна на фронті відчуває нестачу зброї, але це не «стратегічна нестача».
@babel
👍251🤔39🙏20💩3🤡3
📱 В Україні відтепер доступний чат-бот зі штучним інтелектом ChatGPT, на окупованих територіях він не працюватиме.
ChatGPT — це нейромережа, яка може видавати базовий програмний код, генерувати фінансовий аналіз, вигадувати персонажа, давати поради та відповідати на запитання. Однак на нинішньому етапі чат-боту бракує нюансів, навичок критичного мислення чи здатності приймати етичні рішення. Його поточна «база знань» закінчується у 2021 році, що робить деякі запити та пошуки марними.
@babel
ChatGPT — це нейромережа, яка може видавати базовий програмний код, генерувати фінансовий аналіз, вигадувати персонажа, давати поради та відповідати на запитання. Однак на нинішньому етапі чат-боту бракує нюансів, навичок критичного мислення чи здатності приймати етичні рішення. Його поточна «база знань» закінчується у 2021 році, що робить деякі запити та пошуки марними.
@babel
❤210👍60🤔24🤮6😁5👨💻4🔥2🥱2🤩1
🤝 Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з гендиректором німецького оборонного концерну Rheinmetall. Вони обговорили кроки для того, щоб збільшити оборонне виробництво для України, і великі проєкти з нарощування кількості танків і бронетехніки — як в короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. Rheinmetall готовий посилювати співпрацю.
@babel
@babel
👍373🤔9❤8🤩3🤮3🔥2🤝2👏1
Що нового подивитися у вихідні. Цього тижня на Netflix, Apple TV+, Paramount+ і Amazon Prime вийшло кілька цікавих релізів. Серед них — третій і останній сезон фантастичного серіалу «Зоряний шлях: Пікар», другий і останній сезон фентезі «Карнівал Роу», психологічний трилер «Аферисти», ретрофутуристичний серіал «Привіт завтра!» та документалка «Досконалий удар» про сучасний гольф. «Бабель» зібрав відгуки й оцінки критиків та підказує, що подивитися у вихідні.
👍94🤮6❤4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Українські військові готові до зустрічі ворога з півночі, запевнили в Командуванні Об’єднаних сил. У прикордонних із Білоруссю районах постійно проводять навчання і відпрацьовують різноманітні тактики. Ось як це виглядає.
@babel
@babel
🙏226👍77🔥17
🐸 У горах Еквадору знайшли раніше невідомий вид жаб, який назвали на честь письменника-фантаста Джона Роналда Толкіна, автора книг «Гобіт» і «Володар перснів».
Науковці кажуть, що її зовнішність нагадує істот із Середземʼя — це центральний континент вигаданого світу, в якому відбуваються події «Гобіта» і «Володаря перснів». Саме тому дослідники вирішили назвати цей вид на честь Джона Толкіна Hyloscirtus tolkieni.
@babel
Науковці кажуть, що її зовнішність нагадує істот із Середземʼя — це центральний континент вигаданого світу, в якому відбуваються події «Гобіта» і «Володаря перснів». Саме тому дослідники вирішили назвати цей вид на честь Джона Толкіна Hyloscirtus tolkieni.
@babel
❤237👍84🌚10🤔2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Російська армія від оборони перейшла до атаки на всьому східному фронті. Окупанти атакують у районі Купʼянська на Харківщині й по всій лінії фронту в Луганській та Донецькій областях. Це можна назвати тим масштабним наступом росії, про який попереджали й в Україні, і на Заході. Але поки успіхів він не приніс. Окупанти просуваються майже на всіх напрямках, але дуже повільно і втрачають багато піхоти та бронетехніки — тисячі солдатів щодня та десятки танків і бойових машин.
Аналізуємо ситуацію на фронті на 360-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»
@babel
Аналізуємо ситуацію на фронті на 360-й день повномасштабного вторгнення — мапи «Бабеля»
@babel
🙏351🤬67👍33💩4😱3😢3💯2👌1