Подобається, як Спілберг показує кіно на дуже різних поверхнях. Від маленьких долонь хлопчика та монтажного екрана, до величезних екранів кінотеатрів та залів.

Зупиніться на півгодинки та подивиться чудовий The Boy, the Mole, the Fox and the Horse.

Історія розповідає про дуже теплу дружбу хлопчика, крота, лиса та коня, які подорожують разом у пошуках дому.

Окей... коли я пишу “історія” насправді я не маю на увазі історію або сюжет у звичному сенсі. Бо мультфільм більше схожий на набір зворушливих та сентиментальних цитат. Ніби дивишся на нову версію The Little Prince, або Whisper of the Heart Кондо Йосіфумі.

Спостерігаючи за приголомшливими акварельними фонами та трохи неохайними лайнами, ви незабаром помітите, що вам "щось потрапило в очі". Можливо ви будете відмахуватися і говорити, що з вами все гаразд. Але насправді всі наступні півгодини вам може бути важко стримати сльози. Адже стільки прийняття та теплих слів складно знайти десь ще.

Одна з найкращих сцен мультфільму про найхоробрішу річ, яку взагалі можна сказати — попросити допомоги. Тому що це не ознака слабкості чи того, що ти здався. Навпаки, ти відмовляєшся здаватися.

Або лис у мультфільмі майже не розмовляє, бо сумнівається, що може сказати щось цікаве. На що йому відповідають — бути чесним це завжди цікаво.

Цінність мультфільму ще в тому, що він не відчувається фальшивим. Ні з погляду героїв та реплік, ні з погляду акварельного та дуже тактильного стилю. Це з любов'ю та добротою зроблений мультфільм, якому не обов'язково так сильно старатися. Але він старається.

Тому зупиніться на півгодинки та подивиться чудовий The Boy, Mole, Fox and Horse. Вам це може бути потрібно.