Давайте ещё раз.

В своём видеообращении я говорил о том, что мне бы хотелось чаще использовать украинский в быту и интернете. Пожалуйста, посмотрите его, если ещё нет, чтобы у вас не было вопросов касательно языка и контекста канала. Если вы посмотрели и у вас всё ещё есть вопросы о том, почему я делаю так, а не иначе, почему язык для меня важная часть пути... ну что ж, тогда совсем беда какая-то.

Мне нравится мой пост на украинском. Я чувствую невероятное тепло внутри, когда пишу на этом языке. И я буду делать это чаще. Это важная сторона изменений, которые я всё ещё прохожу. Но если прям первый пост про кино на украинском уже у некоторых читателей вызывает реакцию "это что дискриминация русского языка?" или "почему бы не делать в два раза больше работы делая посты на двух языках?", то у меня складывается ощущение всё это время посты на русском воспринимались как данность, а я выполнял какую-то обслуживающую функцию публикуя материалы. Нет, это так не работает и такое отношение я не разделяю.

От украинцев я получаю поддержку и любовь, за что им огромное спасибо! Конечно же это гораздо сильнее меня мотивирует писать ещё, нежели то, как люди не могут воспользоваться переводчиком, чтобы прочитать потенциально интересный для них материал. От вас я тоже жду, что вы будете инвестировать своё время и силы.

На каком-то уровне я могу понять, что люди незнающие украинского могут чувствовать себя обделёнными. Но здесь скорее вопрос в том, готовы ли вы вкладываться в то, чтобы продолжать читать от меня публикации и смотреть от меня видеоэссе. Которые, кстати, будут с субтитрами.

Вопрос языка это не то, что я выношу с вами на обсуждение. Это моя чёткая позиция. У вас есть все вводные, вроде того же обращения и годы деятельности, чтобы понять интересен ли вам контент или нет. Если вам действительно нравится то, что я делаю, вы хотите оставаться со мной но не знаете языка — есть переводчики. Даже в Телеграме есть встроенный. Да, придётся потратить немного усилий для прочтения, но это не так сложно, как кажется.

Те, кто не знает языка, но старается разбираться — я вас вижу и тоже испытываю благодарность.
557❤‍🔥65👍51🥴17😢11👌72🔥2🥰2🤨2
Несправжні/хибні кінцівки у фільмах Джеймса Кемерона (авжеж далі спойлери). Той самий момент коли думаєш, що фільм закінчився або "все так і залишиться", але насправді це просто друге дихання.

- The Terminator
Кіборг гине від вибуху вантажівки та герої врятовані, але насправді ні. Кіборг живий.

- Aliens
Королева чужих гине під час вибуху реактора та герої врятовані, але насправді ні. Вона жива та дає бій Ріплі.

- The Abyss
Головний герой пожертвував собою та мав померти, але насправді ні. Його рятують підводні істоти.

- Terminator 2: Judgment Day
Т-1000 знищено і "все закінчено", але насправді ні. "Є ще один чіп і він теж має бути знищений".

- True Lies
Герої цілуються на фоні вибуху і начебто перемога, але насправді ні. Доньку головного героя взяли в заручники.

- Titanic
Корабель розколовся надвоє, завис у повітрі та не тоне. Але насправді все ж таки тоне.

- Avatar
Антагоніст загинув, але все ж таки буде в сиквелі.

- Avatar: The Way of Water
Вперше за всю кар'єру Кемерона цикл розривається. Бо тепер це серіал.
👍121❤‍🔥37🤨136🥴5🤔4👏3😢3🔥1
Видеоєссе по сиквелу «Аватара» готово. Сейчас решаю вопросики с Ютубом, потому что Content ID снова взялся за своё (один музыкальный трек уже пришлось полностью вырезать из видео).

Ролик будет на украинском языке. Субтитры в плеере Ютуба. Английские и русские на всю продолжительность видео, а украинские — на места интервью с Кэмероном.

Испытываю необычные, но приятные ощущения после озвучки своего текста на другом языке. Мне нравится, как сейчас ощущается видео — украинский сам по себе звучит мягко, из-за чего у ролика присутствует некоторый мечтательный и плавный вайб. Несмотря на то, что у вас ощущения могут отличаться, понимаю, что хочу пробовать ещё.

Релиз 17-минутного видео завтра, 27 декабря. Обнял!
🔥362141👍48🥴17😢14🤔10🥰8❤‍🔥32
Oel ngati kameie!

Сиквел «Аватара» із підзаголовком «Шлях води» відчувається досить знайомим. Багато в чому перед нами перший фільм 2009 року, де головний герой наново проходить свою арку. Однак те, що робить Джеймс Кемерон з фільмом насправді цікавіше простого "він зняв продовження". Річ у тому, що Кемерону вже багато років нецікаво знімати кіно в традиційному сенсі цього слова.

https://youtu.be/lYf0j-xjjPw
261🔥25👍17🥴13🍾6❤‍🔥4😁2👏1😢1👌1
Одна з найкращих сцен у The Fabelmans Стівена Спілберга, це поява Девіда Лінча у ролі Джона Форда. Це ніякий не спойлер — у фільму достатньо історії та прогресії, щоб тримати вас біля екрану. Але сцена з Фордом дуже важлива для зростання головного героя як режисера. Адже сам великий Джон Форд дає йому один із найкращих уроків з композиції.

Мені подобається, як Спілберг зняв кіно про самого себе. Так, на основі подій свого життя, але кінематографічно прикрашену версію. Ця дорога психотерапія та рефлексія у форматі стрічки буквально про все, що може стати на шляху фільмейкера. Починаючи від труднощів комунікації з родиною (батько інженер, повністю про технології та раціональність, а мати його повна протилежність — про мистецтво та емоції), аж до того, як головному герою хочеться експериментувати зі спецефектами, камерами та лінзами, адже вони дають дуже різний ефект від сприйняття кадру.

А в один із періодів життя герою зовсім не хочеться брати до рук камеру, бо вона викликає у нього неприємні асоціації. Тобто тяга до мистецтва є, але всередині є неймовірної сили блок. Знайомо, правда?

Важко уявити, яку крапку можна поставити у цій історії. Головний герой наприкінці стає режисером? Загалом до цього можна здогадатися. Але набагато цікавіше показати, як і де він отримує самий надихаючий урок.

Тут і починає сяяти сцена з Джоном Фордом, для якого головний герой з порога має відповісти на питання, чому він хоче робити кіно. А наприкінці дає, мабуть, найшвидший урок з композиції. Адже кіно, насамперед, про зображення, яке створює те саме незабутнє враження, що ми в іншому вимірі.

Не дарма на початку фільму промовляється фраза, що кіно це сни.
166👍27❤‍🔥14🥴4🤔2💔2🔥1😁1