Яке найрідкісніше імʼя ви зустрічали в Україні?

Мій кандидат — Гаріпольд, імʼя, яке я зустрів лише один раз, на надгробку на кладовищі в Шаровечці, біля Хмельницького

Імʼя настільки рідкісне, що єдині кілька згадок в інтернеті — про одну й ту ж людину, ФОПа з Хмельницького, який за життя займався інжинірингом
Завжди дуже цікавила персональна історія цього імені — чому саме так і чому більше людей з таким іменем немає

А що читаєте зараз ви?

Запрошую на Оновлений і Розширений(!) курс їдишської літератури.
Якщо ви:

🪄хочете дізнатися знайомо-незнайому історію про можливості й форми існування літератури «неповноцінною мовою»/«жаргоном», перехід від екзальтованого фольклоризму в не менш екзальтований апокаліптизм;
🪄бажаєте поглянути на найкращі зразки авангарду, футуризму, неокласиків, символістів, а ще герметичну поезію їдишем;
🪄зацікавлені почитати тексти представників «київської школи» [Yiddish edition]
🪄поглянути на тревелоги й подивитися очима єврейських письменників на українські та європейські столиці до-Другої-Світової;
🪄і, нарешті, зазирнути в осмислення Катастрофи (бо апокаліптичні візії мають небезпеку справджуватись)

З усіма цими бажаннями вам абсолютно точно треба до мене на курс.
А хто вже був, хочу відкрити таємницю: минулого року — то був тизер із семи занять. Нині на вас чекає удвічі більше пар, контенту й матеріалів до опрацювання.

Ходіть, реєструйтесь.

*так, нам треба буде чимало читати й активно це обговорювати
**ні, вам не обовʼязково знати їдиш, адже всі тексти, що використовуються, перекладені; втім, якщо раптом у вас є змогла дивитися на оригінали — ви будете в захваті (я теж).

Дуже тішуся, коли десь у світі знімають щось хороше про поетів/літераторів, а схоже, що цього разу в Китаї взялися саме за це й зробили 3-годинний анімаційний фільм про корифеїв китайської поезії періоду Тан — Гао Ши, Лі Бо та інших.

Такий кросовер на екрані — це, мабуть, те, як виглядають Месники для ньордів китайської поезії лол.

Виходить, дайош анімаційний фільм про Шевченка? Гірше ніж "Тарас. Повернення" не буде всеодно, а ще й комусь закордоном покажемо

Поправка: ліпшим порівнянням буде не стільки мульт про життя Шевченка, як мульт про життя Сковороди — аби зберегти лінію одностатевого кохання (яка ніби й присутня в цьому життєписі Гао Ши та Лі Бо, але недостатньо розкрита через політичну конʼюнктуру в КНР)

Щоби ви не шукали, як схочете, кіно китайськими сайтами — тримайте от eng sub одразу же сюди

Оголошується день допотопних мемів 🪗

https://youtu.be/us3Ke1tF9dU?si=HekgLvTnLEPL0jB3

29 років тому, на світі з’явився телефонний код +380.

До 1995 Україна ділила код +7 з російською федерацією — я таке, звичайно, не застав, проте час од часу спотикався, коли лазив допотопними інтернет-сторінками (н.п. на demozoo можна знайти українські сторінки, де номер з 1995 так і не змінили)

🍀 Захопився оце історією Сільського Руху (Ruchu Ludowego) в Польщі — читав був увесь вечір різні матеріали. Пролив скупу сльозу, коли згадав, що ми з аграріїв отримали Поплавського, а не якийсь багатогранний цікавий рух — але потім наштовхнувся на щось ще більш неочікуване.

Виявилося, що на еміґрації існувала організація CEFYM — Central European Federal Youth Movement, організація лівоцентристських та аграрних політиків, що вірили в необхідність створити в Центральній Європі федерації. Входили туди різні народи — чехи, словаки, болгари, литовці, поляки, румуни і, звичайно же, українці.
Ба більше: секретарем ради CEFYM був Голова Української Соціалістичної Партії, доктор Омелян Волинець — лікар, благодійник, організатор українських профспілок у UK та близький подвижник Ісаака Мазепи та братів Феденків.

Виходить, українці стояли в аванґарді євроінтеграції — і це без грантів та без фінансування MI6 та ЦРУ(кхе-кхе). Є чим пишатися!

«Республіканські» підходи і прогресисти.

Читаю зараз про так звану неореспубліканську філософію. Щось, що може бути значною альтернативою застарілим ортодоксальним-класовим підходам для лівих/прогресистів.

З опендемокрасі:

Останні два десятиліття чи близько того спостерігається відновлення інтересу в академічній політичній теорії до того, що називають «республіканізмом». Як традиція (чи сукупність традицій) у політичній теорії, республіканізм не збирається давати нам прямі настанови, скажімо, деталями монетарної та фіскальної політики. Але, можливо, це може створити конструктивну основу для роздумів про те, чого ми принципово хочемо від економічного порядку, а також про деякі інституції чи підходи, які сприятимуть досягненню цих цілей. Це може допомогти нам подумати про взаємозв’язки між суспільством, економікою та політикою. Республіканізи підкреслює:

(1) Народний суверенітет. Легітимний політичний порядок має формувати закон і політику через процеси, які відповідним чином залучають усіх громадян. (…)Сучасні республіканці розуміють це в більш демократичних термінах, як вимогу народного суверенітету в процесі прийняття законів і політики. Це виключає олігархію: правління заможних еліт.

(2) Загальне благо. (Res Publica) Легітимний політичний порядок повинен спрямовувати закон і політику на справжнє загальне благо. Економічні устрої, будучи конструкцією політичного порядку, повинні служити цьому загальному благу.

(3) Свобода. Головною частиною загального блага громадян є інтерес кожного громадянина до свободи. У своєму «Дискурсі про походження нерівності» Жан-Жак Руссо каже, що «найгірше, що може трапитися з кимось у стосунках між людьми [sic], — це опинитися на милості іншого». За словами Філіпа Петті та Квентіна Скіннера, існує чітко республіканська (або «неороманська») концепція свободи, яка полягає саме в тому, щоб не жити «на милість іншого». Ми вільні, коли можемо жити, не підкоряючись свавільній волі іншого, коли насолоджуємося тим, що Петтіт називає «не домінуванням».

Отже, щоб досягти свого загального блага, народ повинен використовувати свій суверенітет для створення політичних та економічних домовленостей, які забезпечують свободу в цьому сенсі для всіх громадян. Йдеться не лише про захист особи від домінування держави, а й про конструктивне використання держави для запобігання виникненню відносин домінування в економіці та суспільстві загалом.

(4) Громадянська участь. Громадянин – це не лише особа з певним правовим статусом, але й належний учасник спільного прийняття рішень, який піклується про загальне благо та резонну співпрацю. Політичні та економічні домовленості повинні дозволяти та заохочувати таку участь.

Отже, якщо ми спробуємо перетворити ці занепокоєння, критику та прагнення на конструктивне запитання, це можна виразити так: як зробити нашу економіку республіканською? Як зробити економіку гідною громадян?

Досліджуючи це питання, саме республіканське мислення робить сильний наголос на власності та розподілі багатства (тобто не лише доходу, а й основних активів).

Таким чином, життєво важливе питання для тих, хто зацікавлений у дослідженні республіканської економіки, полягає в тому, що можна і потрібно зробити для демократизації власності та контролю над активами. Яка роль кооперативів і схем сприяння власності працівників? А як щодо пропозицій щодо «соціальних фондів» у колективній власності, наприклад, для допомоги у фінансуванні пенсійного забезпечення, які можна використовувати для здійснення народного контролю над інвестиціями? Або для універсальних схем грантів, які наділяють усіх громадян капіталом після закінчення терміну (пропозиція, певною мірою схожа на пропозицію щодо безумовного базового доходу)?

https://www.opendemocracy.net/en/opendemocracyuk/democratic-wealth-exploring-ideas-for-citizens-economy/

Вирішив, я, значить, глянути реслінг — а там Майкл Джексон бореться проти зомбі-японки в Українському домі.

Ось воно — найважливіше з мистецтв

​​Цього дня народився Никифор Григоріїв, соціаліст, представник української антибільшовицької радянської течії українського руху

Н. Григоріїв все життя приймав участь у розбудову українського руху, займаючись організаціями «Просвіти» і приймаючи участь у Товаристві Українських Поступовців. Він організовував багато читацьких клубів та нелегальні збори для вивчення української історіі, організатор підпільних музичних і поетичних вечорів для молоді;

Після розвалу Російської Імперії, активно приймає участь у Центральній раді і діяльності Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) Міністр освіти УНР у січні 1918 р.

Коли від УПСР відкололися «боротьбісти», очолив антибільшовицьку радикальну течію, що ставила більшість у УПСР (центр. т.). Його радикальна концепція України як держави соціалістичної, демократичної і радянської (в демократичному сенсі багатопартійних робітничо-селянських рад)

Відступаючи від російсько-більшовицької окупації, опинився за кордоном і приймав участь в організації багатьох лівих, лівоцентристських коаліцій з українськими силами або організаціями народів, поневолених більшовиками.

На еміграції він написав багато праць, зокрема, борючися з міфами про українську революцію:

Не менш злочинно-брехливим єсть твердження, буцім то українські соціялісти руйнували українську державу.

Факт, що якраз Українська Центральна Рада, переповнена соціялістами, переважно соціялістами-революціонерами, створила самостійну Українську Народню Республику. (...) Під проводом українських соціялістів-революціонерів українські селяни розбивали всі зусилля Тимчасового Уряду, а потім почасти й большевицького, повалити українську державу.

Соціялістична ідеологія не штучна вигадка, а натуральний вияв дійсних та неминучих потреб української поневоленої, ограбованої нації, що для своєї самостійности потребує не лише політичної волі, а й господарських скарбів та соціяльної рівноправности.

З того ж часу, як під натиском московської комуністичної зброї, з одного боку, та облесливих обіцянок московської, німецької, польської й іншої міжнародньої буржуазії (...) почали відпадати від того єдиного фронту й шукати собі (а не всій нації) порятунку у сусідів.

("незалежники" соціял-демократи та "боротьбисти" соціял-революціонери і українські комуністи "укаписти” на службі московським комуністам, де й загинули; (...) праві елементи в спілці з московськими чорносотенцями, а ліберальні "радикальні демократи" - в спілці з міжнародньою та особливо польською буржуазією)

З того часу єдиний український (...) фронт з єдиною українською ідеологією на підставі українських інтересів ослаб і розпався.

Ділюся: вперше в житті побачив книжкову шафу, повністю забиту Еволою та Ґеноном 😳🤯
У книгарні!

Алєксєй

Що може бути кращим аніж спостерігати за тим, до чого спілкування з людьми довело ChatGPT