💰Донецькі чиновники вкрали 80 млн на водопостачанні

САП та НАБУ викрили організовану групу, яка "освоїла" 80 млн грн бюджетних коштів. Гроші виділялися на розробку проєктної документації для будівництва технічного водопостачання від каналу “Сіверський Донець – Донбас”.

За схемою директор профільного департаменту Донецької ОДА підписав контракт із підконтрольною йому фірмою.

Гроші перерахували повністю за три місяці, хоча роботу виконали лише частково.

🏦Що це означає
Політики та чиновники не стають ангелами, отримуючи посаду. Вони залишаються раціональними індивідами, які прагнуть максимізувати власну вигоду.

Коли чиновник має право розпоряджатися мільйонами на критичну інфраструктуру, то його вигода у тому, щоб знайти спосіб отримати ці кошти.

📉Наслідки
Коли держава виступає єдиним замовником, а чиновник – тим, хто обирає підрядника і тим, хто приймає роботу, то це створює колосальну мотивацію до роздуття бюджетів та їх освоєння.

☝️Наша думка
Знову ж, найкращий спосіб запобігти крадіжкам бюджетних коштів – це мінімізувати роль держави як замовника та розпорядника коштів.

Поки чиновники мають монополію на розподіл мільярдів, вони завжди знаходитимуть спосіб перетворити “критично важливі” проєкти на гроші у своїх кишенях.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

📊Рейтинг індексу "м’якої сили" країн світу

Показник вимірює позитивне ставлення до країни, її впізнаваність та вплив на інших.

У рейтингу 2026 року від Brand Finance Україна посідає 47 місце – падіння третій рік поспіль, але результат все ще кращий, ніж до війни.

Росія посідає 14 місце і її позиція покращилась відносно минулого року. 🤷🏻‍♂️

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

📈Україна в ТОП‑15 за зростанням цін

Країна попала до топу країн, де у 2026 році очікується найшвидше зростання цін на продукти.

Аналітики пов’язують це з інфляційним тиском, логістичними витратами, валютними коливаннями та наслідками війни для агросектору.

🥣Що це означає?
Купівельна спроможність сімей значно знизиться, споживачі зіткнуться з подальшим подорожчання базового продуктового кошика протягом року, особливо в категоріях м’яса, молока, хліба, круп та овочів.

💸Чому так стається?
Знецінення грошей і зростання грошової маси поєднуються з логістичними витратами, валютними коливаннями та воєнними ризиками, які зменшують пропозицію й підвищують собівартість.

Коли ж держава реагує додатковими регуляціями чи ціновими обмеженнями, це часто призводить не до стабілізації, а до більшого дефіциту.

☝️Наша думка
Високі темпи зростання цін відображають глибший дисбаланс у фінансовій та економічній політиці, а не лише короткострокові ринкові коливання.

Це сигнал, що грошова система працює з перевантаженням, а ринок не отримує чітких цінових орієнтирів.

Лише відновлення довіри до грошей і ринку може зменшити інфляційний тиск без створення нових перекосів.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🏦Коли дефіцит перекладають на споживачів: чому зростання ПДВ б’є по всіх

Україна розглядає підвищення ставки ПДВ як найефективніший метод у разі збільшення дефіциту державного бюджету.

Це спосіб швидко скоротити бюджетний дефіцит за рахунок збільшення податкового навантаження.

Оскільки ПДВ включається у вартість товарів і послуг на кожному етапі виробництва, його зростання автоматично веде до підвищення цін в економіці.

💸Хто за це платить?
Платником ПДВ фактично стає кінцевий споживач. Бізнес лише адмініструє податок, але реальне навантаження перекладається на покупців через підвищення цін.

Це особливо відчутно для домогосподарств із нижчими доходами, адже ставка ПДВ однакова для всіх і не враховує рівень добробуту.

📉Наслідки
Зростання цін = зниження купівельної спроможності = падіння обороту бізнесу.

У довгостроковій перспективі: менше інвестицій, менше робочих місць і дорожче товари та послуги.

Підвищення податків не усуває причину дефіциту — воно лише перерозподіляє тягар.

☝️Наша думка
Дефіцит — це не нестача податків, а перевищення витрат над можливостями економіки. Якщо не змінити саму логіку бюджетної політики, підвищення ставок лише відтермінує проблему й посилить тиск на бізнес і споживачів.

Замість підвищення податків — дерегуляція, зменшення ролі держави в економіці та розширення простору для приватної ініціативи. Тим самим в країні буде генеруватися більше капіталу, що змусить забути про нестачу коштів.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🚂Безглузде рішення щодо списання вагонів

Верховний суд підтримав правило, яке різко скорочує строки експлуатації вантажних вагонів: напіввагони мають списувати вже після 22 років, зерновози — після 30. Це означає масове виведення з обігу технічно справних вагонів у розпал війни.

Ринок попереджає про ризик дефіциту рухомого складу, зриви перевезень і додатковий удар по економіці.

Україна залишається єдиною країною Європи, де вагони списують за віком, тоді як у ЄС орієнтуються на технічний стан і використовують їх 50-70 років.

🚃Що це означає?
Держава напряму втручається у структуру ринку перевезень.

Замість оцінки технічного стану вводиться формальний критерій “календаря”, який не враховує реальну придатність активу до експлуатації.

🤔Чому це абсурдне рішення?
Цінність і доцільність використання активу визначає ринок — через попит, технічний стан і економічну ефективність, а не встановлений зверху граничний вік.

Якщо вагон технічно справний і економічно вигідний в експлуатації, його примусове списання штучно знищує капітал. Це особливо нелогічно в умовах війни, коли ресурси обмежені й кожен робочий актив має значення.

📉Наслідки
Виведення вагонів з обігу зменшить пропозицію рухомого складу, що спричинть дефіцит і зростання вартості перевезень.

Дорожча логістика автоматично збільшує собівартість продукції — від агросектору до промисловості. У підсумку платить споживач.

☝️Наша думка
Списання заради списання — це приклад регуляції, яка руйнує капітал замість його ефективного використання.

Альтернатива — орієнтація на технічний стан, конкуренцію та ринкові стимули. Коли правила диктує календар, а не економічна доцільність, економіка стає менш гнучкою й більш вразливою.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

😿Котячий догляд під контролем

У Швеції оновили правила догляду за котами: тепер власники зобов’язані щодня приділяти їм увагу, забезпечувати соціальну взаємодію та перевіряти стан тварини двічі на день. Закон також вимагає наявності дряпки, доступу до підвищених місць і умов для активності, щоб уникати стресу.

Окремі вимоги стосуються кошенят — вони мають рости не в ізоляції, а поруч з іншими котами. Нові норми ухвалила Рада сільського господарства Швеції в межах Акту про добробут тварин, а за їх порушення передбачені штрафи та інші санкції.

🐈Що це означає?
Держава втручається в приватне життя власників тварин. Формально мета гуманна — підвищення стандартів добробуту котів.

Фактично — це деталізовані обов’язки з ризиком штрафів за їх недотримання.

🐈‍⬛До чого це призведе?
Кожна нова вимога підвищує вартість володіння твариною: більше витрат, більше контролю й більше юридичних ризиків. Охочих стати власниками стане менше, а замість реальної турботи буде формальне виконання правил.

Водночас постає питання межі: де закінчується захист тварин і починається надмірне втручання у приватне життя?

☝️Наша думка
Ідея гуманного ставлення до тварин є позитивною, але примус через штрафи показує, що держава дедалі глибше заходить у побутові рішення громадян.

Культура відповідальності формується через освіту й добровільні стандарти, а не через мікроменеджмент із боку держави. Надмірна регуляція навіть із добрими намірами має економічну та інституційну ціну.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🪙Українці активно скуповують золото

У січні 2026 року було придбано 2411 тройських унцій на понад $11,4 млн.

Попит залишається стабільно високим на тлі економічної невизначеності.

Рекордним став грудень 2025 року, коли обсяг купівель сягнув $15 млн.

💸Що це означає?
Зростання попиту на золото свідчить про недовіру до паперових валют і загальної фінансової стабільності.

Коли люди масово переходять до фізичного металу, вони намагаються захистити свої активи та заощадження від знецінення.

📉Чому так стається?
Причина полягає в монетарній політиці та розширенні грошової маси. Коли обсяг грошей зростає без відповідного збільшення виробництва, їхня купівельна спроможність падає.

У періоди невизначеності люди повертаються до активів із обмеженою пропозицією, як‑от золото, щоб зберегти реальну вартість капіталу.

☝️Наша думка
Попит на золото показує недовіру до роздутих грошей. Люди голосують гаманцем на користь твердих активів.

Стабільні гроші та обмеження штучної емісії зменшили б потребу хеджуватися через дорогоцінні метали, адже довіра до валюти була б значно вищою.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

👮🏻‍♂️Зручність за рахунок свободи: що означає єдиний реєстр військових

Уся інформація про українських військових з’явиться в єдиному електронному реєстрі: Міноборони оголосило про початок створення захищеної цифрової бази даних щодо особового складу ЗСУ та ДССТ

Очікується, що завдяки цьому військовим нібито рідше доведеться надавати довідки, а доступ до сервісів і пільг стане швидшим.

👁Що це означає?
Єдиний цифровий реєстр — це крок до централізованого обліку всіх військових даних.

Формально він має спростити бюрократію, але по суті держава отримує механізм, який дозволяє відстежувати кожного військового та швидко отримувати інформацію про нього.

🪖Наслідки для військових
Реєстр створює ризики втручання у приватне життя і обмежує можливість ухилитися від мобілізації чи змінити службу без контролю держави.

Правоохоронним органам стане легше ловити військових, хто пішов у СЗЧ.

☝️Наша думка
Єдиний цифровий реєстр військових — це приклад того, як “зручність” для держави часто обертається обмеженням свободи для людей.

Навіть заради бюрократичної оптимізації держава отримує надмірний контроль, підриваючи принцип особистої відповідальності та здатність військових самостійно приймати рішення.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

Як лібералізм звернув на ліво

Кінець ХІХ століття став моментом, коли лібералізм почав відхилятися від власних засад.

Під тиском нових соціальних очікувань він поступово перейняв ідеї, що вимагали активнішої ролі держави.

🕊Первісний лібералізм спирався на простий принцип: суспільство працює найкраще тоді, коли люди вільні діяти без державного примусу.

Приватна власність, конкуренція та добровільний обмін формують порядок, який не потребує централізованого управління.

Свобода означала можливість діяти, а не право вимагати результатів.

🏭Індустріалізація принесла швидкі зміни, що супроводжувалися нерівністю та соціальним невдоволенням.

Соціалістичні гасла набирали популярності, пропонуючи прості відповіді на складні проблеми.

Ліберальні політики опинилися перед вибором: триматися принципів або підлаштовуватися під настрої мас.

🚩Чимало лібералів обрали адаптацію й почали приймати ідеї перерозподілу, державної опіки та соціальних гарантій.

Так виник соціальний лібералізм — спроба поєднати ринок із елементами соціалістичної політики.

Цей компроміс розширив роль держави й послабив віру в саморегуляцію ринку.

🏛Замість “свободи від примусу” утвердилося уявлення про “свободу як доступ до благ”.

Така інтерпретація потребує державного втручання — примусу щодо інших.

Лібералізм перестав бути філософією індивідуальної відповідальності й почав виправдовувати розширення державних функцій.

📉Прийняття соціальних функцій держави спричинило зростання бюрократії, регулювання та податків.

Кожне нове втручання породжувало проблеми, що вимагали ще більшого втручання.

Ліберальні партії, які колись відстоювали мінімальну державу, перетворилися на центристсько‑ліві сили, для яких соціальні програми стали основним політичним інструментом.

☝️Лібералізм утратив себе в той момент, коли свобода перестала бути його головним принципом.

Щоб повернути зміст, потрібно знову поставити в центр людину — її право діяти без примусу й самостійно будувати власний шлях.

Справжня свобода не потребує опіки; їй потрібен простір, і саме його варто відновити.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🇧🇾Промислова криза у Білорусі штовхає держвидатки

На тлі промислової кризи в Білорусі у 2026 році зростають бюджетні витрати (≈97 млрд рублів) при запланованому дефіциті.

Частка іноземної фінансової допомоги зросла до 7,2%, що свідчить про посилення залежності від Росії.

Водночас промислове виробництво скорочується (-3,4%, у переробці -7,5%), зростають складські запаси, а ВВП за місяць знизився на 1,2%.

Попри визнання проблем особисто Олександром Лукашенком, чітких рішень для подолання кризи не представлено.

🤔Що це означає?
Держава витрачає більше, ніж здатна створити економіка. Це сигнал структурної слабкості: система тримається не на продуктивності, а на перерозподілі та зовнішніх ресурсах.

Падіння промисловості й накопичення складів свідчать про дисбаланс між виробництвом і реальним попитом.

🪙Чому так стається?
Регуляції, контроль і політичні пріоритети витісняють ринкові сигнали.

Коли ціни, кредити й інвестиції спрямовуються через чиновника, а не через ринок, ресурси розподіляються неефективно.

Дефіцит і залежність від субсидій поступово стають системною нормою.

📉До чого це призводить?
Головний наслідок — хронічний дефіцит. Його доводиться покривати або новими боргами, або грошовою емісією, ще поглибить залежність, створить інфляційний тиск, та знецінить доходи населення.

У підсумку борги зростають, купівельна спроможність падає, а структурні проблеми залишаються невирішеними.

☝️Наша думка
Криза — це не випадковість, а наслідок моделі, де держава домінує над ринком.

Без скорочення втручання, лібералізації та зменшення ролі держсектора падіння виробництва лише посилюватиметься, а залежність від зовнішніх донорів — зростатиме.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🏛Чому політики впроваджують дурні рішення?

Коли стається криза, наприклад ціни на пальне стрімко летять вгору, то держава часто відповідає єдиним інструментом, який їй здається зрозумілим – ручним регулюванням, заморожуванням цін, тощо.

Попри те, що економічна наука каже, що заморожування цін призводить до дефіциту, політики все одно впроваджують шкідливі рішення.

☝️Одна з причин криється в “упередженості до дії” та так званому “силогізмі політика”, який висміювали ще у британському ситкомі "Так, пане міністре": "Ми повинні щось зробити. Це – щось. Отже, ми маємо це зробити".

Під тиском суспільної паніки уряд страждає на упередженість до дії, яка штовхає їх зробити “хоча б щось”. Тобто чиновникам життєво необхідно продемонструвати діяльність, навіть якщо її наслідки гірші за бездіяльність.

🤵🏻‍♂️Упередженість до дії властива всім людям, але у випадку урядовців їхня власна упередженість помножується на упередженість суспільства та політичні рейтинги.

Політики отримують похвалу (чи хоча б співчуття) за впровадження нового регулювання під час кризи, бо воно є видимим.

Однак, якщо вони виберуть бездіяльність, яка реально може запобігти дефіциту чи заощадити гроші платників податків, то це буде невидимим.

❗️Вихід із цього замкнутого кола – не пошук "правильніших" політиків, бо стимули системи підштовхують до подібної поведінки.

Вихід – у свідомому обмеженні самої можливості держави "щось робити": конституційних обмеженнях, незалежних інституціях, системах стримувань та недоторканності прав власності й системи цін.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🇺🇸США не збирається повертати гроші за мита

Попри те, що Верховний Суд США визнав мита, запроваджені через надзвичайні повноваження IEEPA, незаконними, уряд відмовляється повертати зібрані кошти розміром у понад $130 мільярдів.

За даними Financial Times, митна служба США масово відхиляє запити бізнесу на відшкодування грошей.

🏛️В чому суть
Суддя торговельного суду наказав почати виплати, але Верховний суд не надав інструкцій та відповідальності за невиконання рішення, цю юридичну дірку держава використовує, щоб залишити гроші в бюджеті.

💸Що далі?
Певно Сполучені Штати чекає хвиля нових позовів і юридичних баталій, що ще збільшить суміжні витрати від впроваджених мит.

Окрім того адміністрація Трампа та його митна служба знову розхитують принцип розподілу гілок владу, фактично ігноруючи судову гілку, що погіршує довіру до інституцій США.

☝️Наша думка
Відмова уряду виконувати це рішення суду – це прямий сигнал, що право власності опиняється в небезпеці навіть в США.

Це також приклад того, як легко запроваджене рішення уряду стає неймовірно важко прибрати, навіть з підтримкою цілої гілки влади.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🇺🇸Трамп-молодший інвестує в українські дрони. Чому інші досі не поспішали?

Американський стартап Powerus, серед акціонерів якого — інвестиційний фонд родини Трампів, веде переговори з українськими виробниками дронів про придбання технологій або ліцензування їхніх технологій.

Попит на українські військові технології зростає з кожним днем: вже 11 запитів від сусідів Ірану, європейських держав і США.

Вони зацікавлені в українських перехоплювачах, системах РЕБ. Питання в тому, чому ж іноземні інвестори до сьогодні не палали бажанням заходити на український ринок попри наявні технології.

💸В чому причина відсутності інвестицій
Приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за час повномасштабного вторгнення скоротився вдвічі. Приватна частина військового сектору, наприклад, виробництво дронів, стрімко розвивалася і здавалася доволі перспективною.

Але інвестиційний клімат вмер через слабке право власності і корумповану систему, які відлякують інвесторів.

Складна податкова система теж є перепоною: податки з'їдають майже половину виручки, а механізми пільг непрозорі — ніколи не знаєш, чи їх нададуть і чи не доведеться доплачувати за цю "послугу".

До 2026 року існували ще й експортні обмеження, які блокували вихід продуктів на зовнішні ринки.

☝️Наш погляд
Зараз Україна має унікальну можливість залучити мільярдні інвестиції. Важливо не пропустити цей шанс.

Але без захисту прав власності, незалежних судів і низьких податків — ми продаватимемо патенти закордон, а не будуватимемо індустрію вдома.

Від покращення інвестиційного клімату виграють всі: бізнеси, працівники, держ бюджет і економіка вцілому. Тому реформи по лібералізації ринку потрібні зараз.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🪖"Незаконне" звільнення з лап ТЦК

На Волині сім цивільних автомобілів заблокували машину ТЦК, витіснили її в кювет, розбили вікно і "незаконно", як формулюють ЗМІ, звільнили чоловіка, якого насильно везли до терцентру.

Поліція кваліфікує це як напад на військових. Але варто поставити інше питання: що змусило людей так вчинити?

🤔Що це означає
Коли держава використовує примус для відлову людей з вулиці — вона сама легалізує застосування сили. І люди так само починають її застосовувати.

Не тому що вони хочуть свідомо "вбити військового", а тому що інших інструментів захисту у них не залишилось.

👮🏻‍♂️Чому так стається
ТЦК отримали право зупиняти, перевіряти, забирати. ТЦК стало безкарним, бо знає, що їх дії не вплинуть на зарплату чи посаду. Звідси береться свавілля і безвідповідальність.

Громадянин ж в свою чергу не має права відмовитись від "послуг" з епілепсії ТЦК — навіть якщо процедура з їх боку порушена.

📉Які наслідки
Служба, побудована на страху та облавах, не створює боєздатних солдатів — вона створює втікачів та "ухилянтів", зрадників в очах держави.

Замість збільшення війська, формується дефіцит кадрів. І все це через відсутність стимулів для служби.

☝️Наш погляд
Винні не ті, хто рятує своє життя та свободу. Винна система, яка зробила такий порятунок єдиним раціональним вибором.

Контрактна армія з гідною оплатою, чіткими термінами служби і правом на демобілізацію не потребує облав на людей. Вона потребує поваги до людини і ринкових стосунків з нею.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🇦🇷Чому ціни в Аргентині продовжують зростати?

Ціни на продукти харчування залишаються одним із найбільших факторів тиску на витрати людей у всьому світі.

У 2026 році прогнозується різке зростання цін на них в деяких країнах. Перше місце в рейтингу посів Іран, друге — Аргентина із прогнозом зростання у 33,2%.

Це викликає здивування на фоні новин про зниження інфляції за президентства Мілея.

За останні роки інфляція в Аргентині знизилась більш ніж на сотню відсотків у річному вимірі: з 211% у 2023 році до близько 66% у 2025-му.

💸Що це означає
Зниження інфляції і зростання цін — не суперечність. Інфляція сповільнилась, але ціни продовжують рости — просто повільніше, ніж раніше.

Так Аргентина розплачується за десятиліття популізму попередників Мілея.

🏦Чому так сталося
Попередні уряди десятиліттями друкували песо, штучно утримували його курс і виділяли субсидії на електроенергію, газ та паливо. Ціни тримали на низькому рівні за рахунок мільйонних видатків з бюджету. Аргентинці, не розуміючи цього, платили за таке "благополуччя" з власної кишені.

Мілей розвіяв ілюзію. Субсидії було скасовано — тепер виробники закладають в ціну реальні витрати на електроенергію та логістику. Курс песо відпустили — імпортні товари подорожчали. Ціни ростуть, бо повертаються до ринкового рівня.

☝️Наш погляд
Мілей робить те, що його попередники відкладали роками: прибирає регулювання і дає ринку самостійно встановлювати ціни. В короткостроковій перспективі буде боляче.

Повернення економіки на ринкові рейки змушує платити високу ціну за "щедрість" попередніх урядів.

Але якщо політичний режим і далі залишатиметься ліберальним, економіка країни зможе пережити всі потрясіння. Тоді життя там стане дешевшим, а люди — багатше.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

💍Україна узаконює одностатеві сім'ї (майже)

Верховний Суд України ухвалив прецедентне рішення у справі про дипломата, що вийшов заміж у США.

Фактично це легалізує певні права для одностатевих пар.

Суд підтвердив, що встановлення факту проживання однією сім'єю осіб однієї статі є цілком законним і не має статевих обмежень у процесуальному праві, але це не "означає визнання одностатевих шлюбів".

💍Держава вирішує штучну проблему, яка виникла через її ж узурпацію інституту шлюбу.

Замість отримання прав, як у будь-якому добровільному договорі, пари отримують кострубатий “дозвіл” від уряду.

☝️Пошук подібних лазівок для одностатевих пар – це чисте марнотратство ресурсів і часу.

Те, що не мало б бути проблемою в контрактних відносинах, стає багаторічною судовою справою, в яку втягуються різноманітні активісти, що бажають використати державний примус для перемоги в “культурних війнах”.

❗️Замість того, щоб претендувати на контроль шлюбу держава має повернути його у поле релігії та традицій, а його юридичні аспекти – у поле контрактів.

Замість гри з різними визначеннями шлюбу держава має визнавати конкретні цивільні угоди між конкретними людьми без прив'язки до шлюбу.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

🏙Нью-Йорк проти дорогої їжі

Законодавці штату Нью-Йорк просувають закон про “чесні ціни на продукти”, реанімуючи архаїчний закон 1936 року, який забороняє постачальникам давати різні ціни різним покупцям.

Приводом стало рішення компанії Mondelez, виробника печень Oreos, припинити прямі поставки до тисячі дрібних незалежних крамниць у Нью-Йорку, зосередившись на великих мережах, через що малі бізнеси змушені купувати печиво через посередників.

🍪Привезти одну фуру печива на один склад набагато дешевше, ніж розвозити ту саму кількість товару маленькими фургонами по 100 різних крамниць.

Закон просто ігнорує різницю у витратах на логістику та несе збільшення невиправданих витрат.

📊Якщо оптимізація логістики насправді знизила б ціни, то примус компанії продавати печені всім за однією ціною лише збільшить їх через необхідність покриття витрат.

Подібні перешкоди можуть взагалі спонукати виробників відмовитися від постачання певних товарів у Нью-Йорк, щоб не потрапляти під існуючі та майбутні регуляції.

☝️Закони про “справедливі ціни” часто мають благий задум, але вони завжди роблять життя дорожчим.

Замість того, щоб боротися з підприємцями, владі треба знижувати регуляторні бар’єри, які вона ж і встановила.

Лише це насправді знизило б собівартість продуктів для всіх. Інакше цінове регулювання призведе до дефіциту.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

📦Укрпошта платить мільйони постачальнику з громадянством РФ

Постачальник коробок для Укрпошти Геннадій Мінін може мати російське громадянство та бути причетним до створення компаній-клонів своїх українських підприємств на окупованих територіях.

З початку повномасштабного вторгнення його компанія отримала від Укрпошти контрактів на 89 мільйонів гривень.

🤔Що це означає
Державна компанія в умовах війни роками платить постачальнику, якого власні журналісти-розслідувачі підозрюють у зв'язках з Росією.

Компанія, збитки якої закриваються з держбюджету, хоча директор Укрпошти стверджує зворотнє. Якби це був приватний бізнес — скандал і суд були б миттєвими.

📉Чому так стається
Тендерні процедури створюють ілюзію прозорості — але не гарантують перевірки кінцевого бенефіціара.

Приватний власник перевірить контрагента до підписання контракту. Держава — лише після скандалу в пресі.

💸Які наслідки
89 мільйонів гривень пішли компанії, власник якої, за даними журналістів, має бізнес на окупованих територіях і російський паспорт.

А це значить, що майже половина цих коштів (якщо Мінфін сплачує всі податки) осіли в російському бюджеті.

Десятки мільйонів допомоги ворожій країні та її армії. Можливо, за наш з вами рахунок.

☝️Наш погляд
Держкомпанії системно уникають відповідальності, яку несе приватний бізнес. Поки слідство ведеться і ми не знаємо, може, там були не тільки надходження до російського бюджету, але й відмивання коштів з нашого бюджету.

Щоб уникнути таких історій потрібно залишити тільки приватних поштових операторів. Це і буде базовим захистом від схем. І ніякого додаткового держконтролю чи ще більш прозорих систем закупівель не потрібно.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

💻🧾 Рада провалила “податок на OLX”

Верховна Рада не підтримала законопроєкт про оподаткування доходів із цифрових платформ — за нього назбиралося лише 168 голосів.

Ідеться про ініціативу, яка мала передавати податковій дані про заробітки українців на OLX, маркетплейсах та інших онлайн-сервісах.

🤔 Що це означає
Держава хотіла ще глибше залізти в дрібні приватні угоди між людьми й поставити під облік усе, що раніше було просто підробітком, продажем речей чи маленьким сервісом.

Навіть якщо ставку формально знижують до 5%, суть не змінюється: це розширення контролю, а не “полегшення життя”.

🏛️ Чому так стається
Податкова машина завжди шукає нові джерела вилучення грошей, особливо коли цього вимагають кредитори на кшталт МВФ або коли владі треба закривати бюджетні діри.

Під красивими словами про “гармонізацію з ЄС” людям продають стару ідею: більше прозорості для держави, менше свободи для громадянина.

📉 До чого це призводить
Такі ініціативи б’ють не по великому бізнесу, а по звичайних людях: хтось продає старі речі, хтось підробляє послугами, хтось виживає за рахунок дрібної онлайн-торгівлі.

У підсумку держава отримує ще один важіль тиску, а люди — ще один стимул піти в тінь або взагалі нічого не декларувати.

🧭 Наш погляд
Провал цього законопроєкту — поки що добра новина, бо не кожен дрібний заробіток має ставати кормом для податкової.

Якщо держава справді хоче виводити людей з тіні, треба не підглядати за кожною транзакцією, а робити легальну роботу простою з низькими податками, мінімумом звітності й без полювання на тих, хто просто намагається заробити.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал

⛽️🤝 Уряд іде рятувати ціни на пальне. Знову

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко каже, що Кабмін опрацьовує “моделі підтримки” для вразливих споживачів через зростання цін на пальне.

“Орієнтиром справедливої ціни” назвали справедливу “Укрнафту”, а найсправедливіший Антимонопольний комітет зобов’язали моніторити несправедливі “спекуляції”.

📈 Чому росте ціна? Це банальна фізика ринку
Ціна пального зараз підстрибує через зовнішній шок — війну США та Ірану — і ризики по Ормузькій протоці, які б’ють по нафті, фрахту, страхуванню і логістиці.

Стало дорожче доставити — стало дорожче на колонці. Тут не треба детективів, це не картельна “змова”, це звичайне здорожчання через відсутність ресурсу. Крім того, підвищення цін спровокувала і паніка на АЗС, коли люди заздалегіть заправляються, бо щодня бачать новини з Близього Сходу. АЗС просто закупають більше дорожчого палива, коли дешевше вичерпується.

🤔 “Ринкова” vs “Справедлива” ціна
І що таке справедлива ціна? Для кого? Водія, АЗС, імпортера чи Свириденко? Бо “ринкова” ціна це те, що люди реально готові платити в умовах дефіциту й ризику постачань, а “справедлива” зазвичай означає “ціна, яку нам хочеться бачити в новинах”.

І от тут починається магія держави, бо якщо реальність не подобається її треба обов’язково відрегулювати, бо ну а як інакше?

🧾 Ціна “порятунку”
Будь-яка “підтримка” вразливих це не подарунок. Це або податки (тобто бізнес і люди), або борг (тобто майбутні податки), або інфляція (тобто податок для всіх, хто тримає гривню).

Держава не виробляє гроші — вона їх перерозподіляє і частину з’їдає по дорозі на адміністрування. Від цього порятунку та підтримки страждають усі, просто хтось цього не помічає.

🚫 Ризики держрегулювання
Коли держкомпанія стає “еталоном ціни”, дуже легко перейти від “рекомендацій” до “ти ж бачиш, як Укрнафта продає, чого ти не можеш?”. Пояснювати чому зазвичай не має сенсу — всеодно задушать.

А далі в хід йде АМКУ, “пояснення”, перевірки, папери, і приватні мережі починають думати не про постачання, а про те, як не потрапити під каток.

🧠 Ми вже це проходили у 2022 році. Тоді теж хотіли, щоб було “дешево і стабільно”. У результаті контроль цін та проблеми з логістикою дали дефіцит, черги й порожні колонки. Ціна це не примха, вона розподіляє дефіцит. Якщо ціну “притиснути”, дефіцит розподіляється чергами й блатом.

📉 Зворотний ефект
Ринок пального тримається на імпорті, логістиці та швидкості обороту. Додайте невизначеність і постачальники починають перестраховуватись. Хтось скоротить обсяги, хтось відкладе партії, хтось підніме маржу. І тоді “боротьба зі спекуляцією” раптом породжує… ще більше ризиків у ціні.

🛠 Що справді допоможе?
Щоб реально здешевити пальне, уряд має створювати не “штаби” і “справедливість”, а полегшити банальні важелі: акциз, ПДВ й мито.

І ще важливіше прибрати бар’єри для пропозиції у вигляді ліцензій, дозволів на імпорт, регуляцій. Коли більше постачальників можуть швидко завезти ресурс, ціна падає сама.

Якщо державі дуже кортить допомогти, то найкраща допомога — не заважати ціні виконувати свою роботу і не лякати ринок перевірками.

Бо коли держава починає лікувати ринок пального, зазвичай виліковує лише одне — наявність пального. Згадайте 2022 рік.

Що думаєте? Пишіть у коментарі 👇

Підписатися | Підтримати канал